Рішення № 15852451, 20.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 61/18520.05.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Родоніт»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смачного-1»

про стягнення 2792 грн. 42 коп.

Суддя Івченко А.М.

Представники Позивача:ОСОБА_1 дов. № 22/06/10 від 22.06.2010; Відповідача:не зявився

У судовому засіданні 20.05.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Родоніт» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смачного-1»про стягнення 2792 грн. 42 коп. із них: 2 378 грн. 58 коп. сума основного боргу; 185 грн. 53 коп. інфляційні втрати; 40 грн. 86 коп. 3 % річних, 187 грн. 45 коп. - пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2011 порушено провадження у справі № 61/185, розгляд справи призначено на 20.05.2011 о 10:30.

У судовому засіданні 20.05.2011 представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

У судове засідання представник відповідача не зявився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву та витребуваних документів не надав. Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 22.03.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Родоніт»(надалі Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Смачного-1»(надалі Покупець) було укладено договір № 222/09-8.

Відповідно до умов якого Постачальник зобовязувався постачати та передавати товар, а Покупець прийняти згідно накладних і оплатити його вартість на умовах цього Договору.

Відповідно до п. 3.2 Договору оплати товару проводиться Покупцем на користь Постачальника протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару Покупцем.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Згідно з ч. 1 ст. 264 Господарського кодексу України визначено, що матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 Цивільного кодексу України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За видатковою накладною № РПр-010753 від 20.07.2010 позивач поставив відповідачу товар, визначений умовами договору на загальну суму 2378 грн. 58 коп.

Відповідач товар отримав, однак свої зобовязання що сплати коштів за отриманий товар не здійснив, кошти в сумі 2378 грн. 58 коп. залишилися відповідачем несплаченими.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, в порушення умов договору та вимог чинного законодавства станом на дату подання позову відповідач своїх зобовязань не виконав.

В силу ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 2378 грн. 58 коп. підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача 187 грн. 45 коп. пені.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконане .

Відповідно до умов п. 5.1. Договору встановлено, що Покупець на вимогу Постачальника сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення протягом всього терміну прострочення.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розмір пені, що підлягає задоволенню за розрахунком позивача, перевірений судом, відповідає вимогам закону, становить 187 грн. 45 коп.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача 185 грн. 53 коп. інфляційних втрат та 40 грн. 86 коп. 3 % річних.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобовязання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобовязання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Таким чином, вимоги в частині стягнення з відповідача 185 грн. 53 коп. інфляційних втрат та 40 грн. 86 коп. 3 % річних визнаються судом обгрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не були надані суду докази на спростування обставин, повідомлених позивачем.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись п.1 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Смачного-1»(03150, м. Київ, вул. Горького, 95; 01032, м. Київ, Привокзальна пл. 1 (кафе 2-й поверх конкорсу); код 31302768) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Родоніт»(02660, м. Київ, вул. Степана Сагайдака, 101-А; код 34425622) 2378 (дві тисячі триста сімдесят вісім) грн. 58 коп. сума основного боргу; 187 (сто вісімдесят сім) грн. 45 коп. пені, 185 (сто вісімдесят пять) грн. 53 коп. інфляційні втрати; 40 (сорок) грн. 86 коп. 3 % річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.М. Івченко Дата підписання рішення 25.05.2011