Рішення № 15852434, 23.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/19623.05.11 За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі - Страхування"

доЗакритого акціонерного товариства "Акціонерна Страхова компанія "Інтертрансполіс"

Третя особа: ОСОБА_2

про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП 6 296,57 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю № 04/01-11_Л від 04.01.11

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення із Закритого акціонерного товариства "Акціонерна Страхова компанія "Інтертрансполіс" шкоди в порядку регресу в розмірі 6296,57 грн., в тому числі 5351,55 грн. шкоди, 113,48 грн. 3% річних, 414,12 грн. пені, 417,42 грн. збитків від інфляції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2011 порушено провадження по справі № 53/196, розгляд справи призначено на 23.03.2011. Також ухвалою суду від 10.02.2011 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 та надіслано запит до Мотрного (транспортного) страхового бюро України.

В судове засідання 23.05.2011 представник позивача зявився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі виконав.

Відповідач у судове засідання не зявився, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судове засідання шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою, визначеною за матеріалами справи.

З матеріалів справи вбачається, що вказана судова кореспонденція отримана Відповідачем, про що свідчить відмітка про отримання на зворотному боці повідомлення про вручення поштового відправлення.

Третя особа в судове засідання не зявилася, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконала, про причини неявки суду невідомо.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 23.05.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, 16.08.2009 в 10 годині 00 хвилин, в м. Одеса, вул. Агрономічна керуючи автомобілем Хундай д/н НОМЕР_1 не вибрав безпечну дистанцію для руху в результаті якого допустив зіткнення з автомобілем Тойота д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Відповідно до Постанови Біляївського районного суду Одеської області від 09.09.2009 було вставлено, що водій ОСОБА_2 порушив ПДР України, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вина ОСОБА_2 встановлена вищевказаною постановою. За вчинене адміністративне правопорушення до водія ОСОБА_2 було застосоване адміністративне стягнення у вигляді сплати адміністративного штрафу (копія постанови залучена до матеріалів справи).

Автотранспортний засіб Тойота д/н НОМЕР_2, що зазнав пошкоджень у ДТП, був застрахований компанією позивача відповідно до Договору комплексного добровільного страхування наземного транспорту № 0172 від 18.11.2008.

Згідно з висновком № 08-028 від 02.09.2009 вартість матеріального збитку, завданого в результаті пошкодження автомобіля Тойота д/н НОМЕР_2 складає 5322,68 грн.

На підставі заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування позивачем було прийнято рішення про визнання даної події страховим випадком та виплату страхового відшкодування в розмірі 5251,55 грн. (страховий акт № АС-001925).

Позивач перерахував страхувальнику за Договором комплексного добровільного страхування наземного транспорту № 0172 від 18.11.2008 суму в розмірі 5351,55 грн., що підтверджено належним чином завіреною копію платіжного доручення № 2235 від 06.11.2009. (оригінал оглянутий в судовому засіданні).

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування Страхувальнику, позивач набув право регресу до винної у ДТП особи, оскільки відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»№86/96-ВР від 07.03.1996р. до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2, винуватця ДТП була застрахована відповідачем за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/2450701 від 24.11.2008, то відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»від 01.07.2004р. обов'язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП вищевказаним водієм власнику автотранспортного засобу покладається на відповідача.

Позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою № 15/04/8.04/165-10 від 14.06.2010 про виплату страхового відшкодування. На доказ направлення листа позивач надав суду належним чином завірену копію повідомлення про вручення поштового відправлення від 14.06.2010.

Відповідач залишив регресну вимогу без належного реагування, шкоду в порядку регресу на користь позивача не виплатив.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування»та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (ч.1 п.1 ст. 1188 ЦК України).

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи ОСОБА_2, який керував автомобілем Хундай д/н НОМЕР_1 встановлена у судовому порядку.

Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована відповідачем за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відтак, відповідач є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю Тойота д/н НОМЕР_2, в результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Частинами 1 та 2 статті 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з положеннями п. 1. ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Ст. 993 Цивільного кодексу України наголошує на тому, що "до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки".

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»дія полісу поширюється лише на шкоду спричинену майну потерпілого.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги про відшкодування шкоди відповідачем у розмірі 5351,55 грн. є підставними, обґрунтованим, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 414,12 грн. пені.

Позивач, як підставу нарахування пені зазначає п. 37.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до п. 37.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня. Позивач надав суду розрахунок пені за неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобовязань по Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВС/2450701 від 24.11.2008 в розмірі 414,12 грн. відповідно до вимог чинного законодавства України. Таким чином, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 414,12 грн., відповідно до розрахунку позивача.

Крім того, позивач заяви про стягнення з відповідача 113,48 грн. 3% річних, 417,42 грн. збитків від інфляції.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки,

Згідно з ч.1 ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування. якщо інший розмір не встановлений законом.

В свою чергу, стаття 27 Закону України "Про страхування" зазначає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Наведене також випливає з приписів п.1 ч.3 ст.22 ЦК України, згідно якої збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Таким чином, виходячи з системного аналізу змісту п.1 ч; 3 ст.22, ст.993, ч-1 ст.1191 ЦК України, ч. 3 ст. 198 ГК України та ст. 27 Закону України "Про страхуватися" до позивача (скаржника) виключно у межах фактичних витрат перейшло право зворотної вимоги до особи (ЗАТ "АСК "ІнтерТрансПоліс"), відповідальної за заподіяний збиток, тобто без права на розширення вказаних меж шляхом додаткового нарахування інфляційних втрат, 3% річних та процентів за користування чужими грошовими коштами, оскільки у деліктних правовідносинах чинне цивільне законодавство не передбачає відшкодування шкоди в порядку регресу у більшому розмірі (з врахуванням інфляційних втрат та 3% річних).

З огляду на вищезазначене, суд відмовляє позивачу у задоволенні заяви про стягнення з відповідача 113,48 грн. 3% річних, 417,42 грн. збитків від інфляції.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути із Закритого акціонерного товариства "Акціонерна Страхова компанія "Інтертрансполіс" (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 13Є; ідентифікаційний код 31451838 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем підчас виконання судового рішення) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі - Страхування" (08131, Київська область, Києво-Святошинський район, село Софіївська Борщагівка, вул. Велика кільцева, 56; ідентифікаційний код 35429675) 5351 (пять тисяч триста пятдесят одна) грн. 55 коп. суму страхового відшкодування в порядку регресу, 414 (чотириста чотирнадцять) грн. 12 коп. пені, витрати по сплаті державного мита в сумі 93 (девяносто три) грн. 40 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 216 (двісті шістнадцять) грн. 10 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

СуддяГрєхова О.А.

Повне рішення складено 26.05.11