Вирок № 15849941, 08.04.2011, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 1-288/2011

В И Р О К

іменем України

"08" квітня 2011 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі :

головуючого суддіФедосєєва С.В.

при секретарі Куценко І.В.

за участю прокурора Ковальського С.В.

потерпілої ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, українця, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.187 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 08.02.2009 року., діючи умисно, з корисливих спонукань, маючи на меті здійснити розбійний напад на аптеку, з метою заволодіння грошовими коштами з каси, заздалегідь приготувавши для цієї мети предмет, схожий на пістолет, приблизно о 17 год. 35 хв. прибув до аптеки № 1 ТОВ «Славіо-фарм»за адресою: м. Київ, вул. Луначарського, 14 та зайшов до торгового залу аптеки, де став чекати зручного моменту нападу на фармацевта вищевказаної аптеки.

В подальшому, реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_3 знаходячись в торговому залі приміщення аптеки, перестрибнув через вітрину-перегородку з торгової зали аптеки до приміщення, де знаходяться медикаменти та каса, та утримуючи в правій руці предмет, схожий на пістолет, погрожуючи його застосуванням, приставив його до живота фармацевта ОСОБА_1, демонструючи наміри стріляти з предмета, схожого на пістолет та викрикуючи до неї: «Уб'ю сука», здійснив напад на фармацевта ОСОБА_1 та застосовуючи силу, відібрав грошову виручку в сумі 2897 грн. Після цього ОСОБА_3 з місця вчинення злочину втік, спричинивши своїми діями потерпілій матеріальну шкоду.

Підсудний ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав, та показав, що 08.02.2009 року він протягом дня знаходився вдома за місцем проживання. Він на той час хворів, тому 3-4 дня лежав вдома. Швидку не викликав. Протягом дня 08.02.2009 року, прокинувшись об 11-00 годині весь час лежав і дивився телевізор. Це можуть підтвердити його батьки, а також ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які приходили в цей день до них додому. По годинах не памятає, що було з ним 08.02.2009 року, тому що пройшло два роки. Може лише приблизно повідомити, що робив протягом дня. В квартирі того дня знаходились його батько та матір. Не памятає, вихідний був день чи робочий, оскільки батько працює по ремонту квартир і міг навіть в будній день залишатись вдома, а мама працювала прибиральницею в «Росинці». Він весь час лежав в ліжку, тому що був хворий. Вставав лише поїсти і в туалет. Лікаря не викликав, тому що при такому захворюванні зазвичай сам лікується. На той час офіційно не працював, але допомагав батькові. 08.02.2009 року не виходив з квартири. Був звичайний день, який він провів у ліжку.

Місцезнаходження аптеки«Славіо-фарм»йому відомо, тому що він там неодноразово купував трамадол для особистого вживання. В аптеці був десь 10 разів. Приблизно раз у місяць приходив в аптеку в 2006 році. В 2007 та 2008 роках не був в аптеці. В 2009 році він один раз був в аптеці у грудні перед Новим роком. Не може повідомити час, в який він прийшов цього дня до аптеки. Купив в цей день 5 капсул трамадолу, ціну не памятає. Капсули йому продала продавець-фармацевт ОСОБА_1. Зараз він її знає, а на той час знав тільки наглядно. Рецепту на придбання трамадолу в нього не було, але в цій аптеці можна було без рецепту купувати трамадол. Після відвідування даної аптеки перед Новим 2009 роком, більше в аптеці не був.

На досудовому слідстві потерпіла його впізнавала. Особистих стосунків з потерпілою у нього не було, але вона його знала. Вважає, що потерпіла його оговорює. Не може пояснити, чому вона це робить, оскільки ніяких стосунків між ними немає.

Вважає, що відбитки пальців його рук в аптеці могли залишитись з того дня, коли він був востаннє в аптеці у грудні 2009 року перед Новим роком. Чому відбитки залишились і з зовнішньої, і з внутрішньої сторони скла, пояснити не може. В інші аптеки, які знаходяться поруч, він не заходив.

Потерпіла ОСОБА_1 суду показала, що підсудного знає у звязку із даною справою, але особистих стосунків між нею та підсудним немає. 08.02.2009 року на аптеку, де вона працювала, був здійснений напад. Приблизно о 17 год. 20 хв. до дверцят, через які заходять тільки працівники аптеки, підбіг хлопчина, одягнутий в куртку, штани чорного кольору, і чорну шапочку і, підтягнувшись, перестрибнув дверцята, заввишки 1,6 м, які вели в приміщення, де знаходились медикаменти та каса.

Особа нападника була схожа по зросту і зовнішності на підсудного ОСОБА_6, впевнено стверджувати вона не може, але припускає, що підсудний ОСОБА_6 це саме та людина, яка скоїла напад. На даний час вона голосу нападника не памятає, так як пройшло вже два роки з моменту нападу. Коли знімала шапочку з підсудного, той нахилився, збираючи гроші, тому вона не змогла роздивитись його обличчя.

Невідома особа погрожувала пістолетом, приставляючи їй в живіт, при цьому він викрикував до неї: «Уб'ю сука». На момент нападу вона вже зібрала касу і мала відносити директору. Невідома особа викрала близько 2 тис. грн., а частина грошей розсипалась по підлозі і він їх збирав. В процесі нападу, вона зняла з його голови шапочку. Після цього, нападник швидко перестрибнув двері назад і втік. Через декілька хвилин зайшли відвідувачі. На момент нападу вона сприймала іграшковий пістолет, як справжній, і злякалась за життя, тому що невідома особа погрожувала їй. В процесі боротьби їй нанесли лише синець на животі від натиску пістолетом. Коли вона почала приходити в себе, то зателефонувала начальнику і той викликав міліцію, яка приїхала через 15 хвилин. Коли приїхала міліція, вона показувала на місця, де невідома особа перебувала, а вони в тих місцях вилучали сліди.

Вважає, що якщо в тих місцях, на які вона вказувала, як на місця, де нападник торкався, є відбитки пальців і ці відбитки належать ОСОБА_6, то вона зробила висновок, що саме підсудний був нападником, так як до цих місць немає доступу для іншим людям. Крім того, відбитки пальців були знайдені зверху на вітрині та на дверцятах, де з відвідувачів ніхто не міг залишити їх, - вона це стверджує.

Стверджує, що ОСОБА_6 схожий на особу, яка напала на неї 08.02.2009 року. Не роздивилась детально індивідуальних рис обличчя нападника, тому що перебувала в критичній ситуації.

Після нападу вона була в міліції на впізнанні, де серед 6-7 осіб вказала на ОСОБА_3, як на нападника, тому що він був схожий на особу нападника.

Нападник був в ботінках з шипованою підошвою, оскільки залишились сліди на стіні біля того місця, де він відштовхувався, щоб перескочити. Куртка в нападника була темного кольору з плащовки.

Хоч викрадені гроші і належали аптеці, але їх потім вираховували з її зарплати, тому вона й зазнала матеріальних збитків. З її заробітної плати стягнули 2900 грн. протягом півроку. Грошей, які розсипались по підлозі та залишились після нападу, було приблизно 50 грн.

Свідок ОСОБА_7 суду показав, що працює експертом-криміналістом в Дніпровському РУ ГУМВС України в м. Києві. Приблизно два роки тому виїжджав на місце пригоди в аптеку, де на місці злочину були виявлені відбитки пальців рук. Він їх вилучав. Коли приїхав в аптеку, на вулиці було темно. Склад оперативної групи не памятає. Пошук слідів зайняв приблизно одну годину. Не памятає кількість відбитків пальців, яку вони вилучили. Відбитки вилучали з тих місць, на які вказувала продавець аптеки. Більше всього відбитків було на вітрині та біля дверей Крім слідів пальців рук, були знайдені шапка та іграшковий пістолет. Разом із слідчими все спакував в пакет. Сліди пальців вилучав на плівку «скотч»та разом зі слідчим запакував в конверт. Експертизу по даній справі він не проводив.

В його обов'язки входило виявляти сліди злочину та фіксувати їх. Сліди поміщав в паперовий конверт. Здійснював фотофіксацію. При огляді ніхто обстановки не порушував.

Свідок ОСОБА_8 суду показала, що підсудний є її сином. 08.02.2009 року вони провели день сімєю вдома. Сімя це чоловік ОСОБА_9, син ОСОБА_10, дочка ОСОБА_11, племінниця ОСОБА_4 та вона.

Цього дня вони з чоловіком прокинулись вранці, а син ОСОБА_10 прокинувся приблизно об 11год. 30 хв. Цього дня ОСОБА_9 трішки прихворів і в нього боліла голова. Вона дала йому таблетки «Цитрамон». У сина була простуда. А ще в нього була виразка шлунку. О 12 годині до них приїхала племінниця і дочка. Вони всі пообідали і дочка поїхала по справам. Протягом дня всі були вдома. Приблизно о 17 годині чоловік виходив з квартири за покупками та повернувся через 30 хвилин. Потім о 17-30 год. приїхала дочка робити зачіску племінниці і до 20-00 год. вони всі були разом. О 20-00 год. дочка і племінниця поїхали додому, а вони залишились втрьох вона, чоловік та син. Після того, до них в гості ще заходив сусід ОСОБА_12 - їх кум, який пробув в квартирі близько 20 хвилин. Потім в вони ще подивились телевізор і позасинали. Вона 08.02.2009 року не виходила з квартири і може стверджувати, що всі були вдома. З кухні їй видно вхідні двері в квартиру. Син протягом дня не виходив з дому. По телевізору чоловік і син ввечері дивились теніс, а вона періодично заходила в іншу кімнату і там дивилась якийсь фільм.

Приблизно в 0 год. 20 хв. до них додому прийшли працівники міліції та сказали сину, що треба поїхати в міліцію з чимось розібратись. Попросили його вдягнути чорну куртку. Сказали, що скоро син приїде. Пізніше, в міліції, їм сказали, що сина затримали.

Стверджує, що давала правдиві показання і в цьому, і в минулому судовому засіданні, але трішки нервує. Протиріччя в показаннях є, тому що в 2010 році вона могла щось забути, а зараз краще памятає, тому що вдома з сім'єю все обсудили. Вони згадували, як і що відбувалось. Також, за рекомендацією адвоката, вона записувала на папері показання, які давала в суді. Має записи, які веде по справі і може їх показати.

Свідок ОСОБА_9 суду показав, що підсудний є його сином. 09.02.2009 року вночі його сина затримали працівники міліції, нічого їм не пояснивши. Лише наступного дня слідчий сказав, що сина затримали за пограбування аптеки.

В квартирі по просп. Маяковського проживають втрьох з дружиною та сином. 08.02.2009 року вони прокинулись десь об 11 год. 30 хв., дружина прокинулась раніше. Він спав у великій кімнаті, а син в малій. О 12-00 год. до них в гості приїхала племінниця пофарбувати волосся, а за нею через 10 хвилин приїхала донька. Вони спочатку пообідали, а потім донька поїхала пофарбувати волосся його знайомій. Вони залишились в квартирі з сином, племінницею та дружиною. Він з сином дивився телевізор, а племінниця з дружиною були на кухні. По телевізору вони дивилися теніс, змагання між Україною та Ізраїлем. О 16 год. 30 хв. він виходив в магазин за покупками і повернувся через 30 хвилин. Приблизно о 17 год. 30 хв. повернулась донька та фарбувала волосся племінниці, а вони з сином продовжували дивитись телевізор. О 20-00 год. донька з племінницею пішли, а до квартири прийшов кум ОСОБА_12, який проживає в кв.42 їх будинку і через 20 хвилин пішов додому.

Приблизно о 21-00 год. син пішов до себе в кімнату. Потім вимкнули світло в будинку і він ліг спати. Через деякий час дружина розбудила його, коли за ОСОБА_3 прийшли працівники міліції, які повідомили, що нічого страшного, є декілька питань до сина і сказали сину одягнути його куртку.

Увечері 08.02.2009 року вони вдома дивилися теніс. Виходили лише на кухню та попалити цигарки на балкон. Він купував сину цигарки «Прилуки». Коли він виходив в магазин 08.02.2009 року, то вдягав свою чорну куртку. На другий день після того, як забрали сина в міліцію, він забрав чорну куртку з дозволу слідчого у сина, а сину віддав коричневу. Потім у квартирі проводили обшук, в ході якого працівники міліції знайшли штани і забрали. Більше в квартирі нічого не знайшли. За півроку до затримання син вживав трамадол і вони лікували його в реабілітаційному центрі.

Свідок ОСОБА_13 суду показав, що коли він ремонтував двері в будинку біля аптеки, приблизно о 21-00 год., його запросили бути понятим при огляді приміщення. Він засвідчив, що опечатали шапку і кусок пластмаси. Не бачив, що там ще слідчі робили. В його присутності вони лише пакували в конверти.

Оглянувши в судовому засіданні протокол допиту його в якості свідка (т.1, а.с. 189), показав, що запис здійснений його рукою. Не памятає обставин свого допиту.

Вислухавши свої показання, які він давав на досудовому слідстві (т.1, а.с. 187), показав, що згадав, що давав такі показання, але дати не памятає. Підтверджує правдивість цих показань.

Не памятає, які свідчення давав в судовому засіданні при слуханні справи в іншому складі суду. Вислухавши свої показання в судовому засіданні від 30.03.2010 року (т.2, а.с. 185), показав, що підтверджує їх.

Свідок ОСОБА_5 суду показала, що підсудний є її рідним братом. Знає, що брата обвинувачують в пограбуванні аптеки.

08.02.2009 року вони з батьками і двоюрідною сестрою були вдома у батьків за адресою: АДРЕСА_1. Вона прийшла о 12-00 год., а перед нею прийшла сестра ОСОБА_4. Потім вона поїхала до знайомої клієнтки по роботі. Приїхавши назад, почала фарбувати сестру. О 20-00 год. вони пішли додому і в дверях зустріли ОСОБА_14

Спілкувались з братом 08.02.2009 року. Він тоді прихворів. Це по ньому було видно. Запамятала події 08.02.2009 року, тому що адвокат попередив, що справа може затягнутись, тому краще записати все. Зі слів батьків їй відомо, що брат вживав наркотики і лікувався від наркотичної залежності.

Свідок ОСОБА_15 суду показала, що ОСОБА_3 є її братом. Знає, що 08.02.2009 року брата забрали в міліцію, обвинувачуючи його в пограбуванні аптеки.

08.02.2009 року в неї був вихідний і вона домовилася з ОСОБА_16, що та їй пофарбує волосся в квартирі у її батьків. Вона приїхала до сім'ї ОСОБА_16 приблизно о 12 год. 30 хв. ОСОБА_10 був вдома, тому що прихворів, у нього була температура. Зробила висновок, що ОСОБА_13 хворіє з того, що він просив пігулку і говорив, що у нього температура. Потім сестра ОСОБА_5 поїхала до клієнтки, а вона чекала на неї. Поки сестри не було, вони дивилися телевізор, хлопці в великій кімнаті, а вони з ОСОБА_8 у маленькій. Приблизно о 17-00 год. Альона повернулась і пофарбувала їй волосся. На початку 21-00 год. вони з ОСОБА_5 роз'їхались по домівках.

ОСОБА_3 весь час перебував в квартирі, коли вона була в нього 08.02.2009 р. В квартирі сім'ї ОСОБА_3 був брат ОСОБА_3, дядько ОСОБА_6, тітка ОСОБА_8 ОСОБА_17 виходив, начебто, в магазин. Стверджує, що більш ніхто з квартири не виходив за час її перебування там, окрім ОСОБА_5.

Свідок ОСОБА_18 суду показав, що працюючи оперуповноваженим, приблизно два роки тому, в складі слідчо-оперативної групи, виїздив за повідомленням про розбійний напад на аптеку. Частину грошей у потерпілої нападник викрав, а частина залишилась, так як потерпіла чинила опір. Також на місці вчинення злочину залишилась чорна шапка нападника та частини від предмету, схожого на пістолет. Він опитував потерпілу, яка сказала, що невідома особа перестрибнула двері, після чого двері трішки зігнулись, і направилась до каси. Перед цим потерпіла сказала, що дана особа постояла трішки біля віконечка, а потім перескочила. Говорила, що була перелякана, тому що підбіг незнайомий чоловік в шапочці і схопив правою рукою гроші біля касового апарату. Вона схопила його за руку, щоб втримати, і частина викрадених грошей випала, а невідомий хлопець втік. Потерпіла розповідала при опитуванні, що під час боротьби з нападника спала шапка і повідомила, що його обличчя вона запамятала добре і зможе розпізнати. Потерпіла вказувала їм на речі, які знайшли на місці вчинення злочину, і паралельно розповідала, що сталося. Наскільки він памятає, шапку знайшли всередині приміщення аптеки за дверима на підлозі, а предмет, схожий на пістолет, з лівої сторони.

Нападника на місці не було, коли вони приїхали. Під час огляду місця події він опитував потерпілу та приймав заяви. Під час огляду місця події він знаходився в приміщенні аптеки, поняті також були присутні. Він запросив їх з вулиці.

Обшук квартири за місцем проживання ОСОБА_3 проводився в присутності понятих, які проживали в сусідніх квартирах. Мама ОСОБА_6 дала дозвіл на проведення обшуку квартири. Точно зараз не може пригадати, що вилучали в квартирі під час обшуку, але пригадує, що щось із шафи. Рішення суду на проведення обшуку в квартирі ОСОБА_3 було. В квартирі вилучили якийсь одяг, щось схоже на курточку, чи бобку.

Свідок ОСОБА_19 суду показав, що в 2009 році, точної дати не памятає, був виклик по вулиці Луначарського. Він на той час працював у відділі дізнання і перебував на добовому чергуванні. Вони виїхали на місце вчинення злочину і він здійснював огляд місця події, а саме аптеки по вулиці Луначарського. З пояснень потерпілої дізналися, що до аптеки забіг невідомий, перестрибнув через касовий апарат і забрав, чи вихватив гроші. На голові в невідомого громадянина була шапочка. Між потерпілою і нападником відбулася боротьба, в процесі якої вона зняла з нападника шапку. Після цього нападник втік з аптеки. Нападник залишив на місці скоєння злочину предмет чи частину предмету, схожого на пістолет, та шапочку. На місце вчинення злочину також приїжджала слідчо-оперативна група ГУ МВС України в м. Києві. Також були вилучені сліди пальців рук, чи фрагменти рукавичок.

Огляд місця події в аптеці по вул. Луначарського він здійснював в присутності двох понятих, які проживають неподалік. В квартирі підсудного він не був і обшук не проводив. Він бачить його вперше.

Слідчо-оперативна група ГУ МВС України в м. Києві проводила відеозйомку та фотографування, а чи здійснювала огляд місця події, не памятає. Шапочку він вилучав біля прилавку, зі сторони підсобного приміщення, але не в торговому залі. Звідки вилучали частину предмету, схожого на пістолет, не памятає. Експерт опечатував шапочку і частину предмету, схожого на пістолет. Обидві слідчі групи на огляді місця події працювали паралельно. Він не спілкувався з потерпілою. Для виявлення слідів по справі щодо пограбування аптеки застосовувалась собака. Крім слідчо-оперативної групи, на місце скоєння злочину виїжджав хтось із керівників районного відділу міліції, але хто саме, він не памятає.

Згідно показань свідка ОСОБА_20, він 08.02.2009 року біля аптеки «Сан Фарма», до нього підійшов співробітник міліції і попросив бути понятим. До цієї аптеки він раніше не заходив. Протокол надав працівник міліції, якого він вже не памятає. Протокол підписував приблизно в проміжок часу з 11-15 год. Не памятає, чи заходив до приміщення аптеки, протокол підписував, але, оскільки пройшло багато часу, обставини підписання протоколу він не зовсім памятає. Коли знаходився біля аптеки, то бачив, як до неї заходять співробітники міліції, всередині щось відбувалось. Того дня з автомобіля його колишньої дівчини викрали колеса неподалік від даної аптеки, тому він і його колишня дівчина знаходились поряд з автомобілем і чекали на евакуатор, коли підійшов працівник міліції, який запропонував йому бути понятим. Оглянувши протокол огляду місця події від 08.02.2009 року (т.1, а.с. 9-11), свідок показав, що на протоколі стоять його підписи. Протокол він оглянув і підписав. Підсудного раніше не бачив (т.2, а.с. 192-193).

Аналізуючи показання потерпілої ОСОБА_1, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_21, ОСОБА_19, ОСОБА_13 , суд сприймає їх логічними та послідовними, що взаємоузгоджуються між собою та іншими доказами у справі і не викликають сумніву в їх правдивості.

Надаючи оцінку показанням свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_15, суд оцінює їх критично. При цьому, оцінюючи докази по справі у їх сукупності, в тому числі досліджуючи наявні у справі письмові докази, суд прийшов до висновку, що між показаннями, які дані свідки давали в даному суді, та показаннями цих свідків під час слухання справи в іншим складом суду, існують розбіжності.

Так, сестра підсудного - ОСОБА_15 в судовому засіданні 26.04.2010 року на запитання прокурора показала, що 08.02.2009 року ОСОБА_3 почував себе нормально (т.2, а.с. 217 зворот). В судовому ж засіданні 02.03.2011 року ОСОБА_15 показала, що ОСОБА_9 був вдома, тому що прихворів, у нього була температура.

Рідна сестра підсудного - ОСОБА_5 в судовому засіданні 26.04.2010 року на запитання суду відповіла, що 08.02.2009 року брат на поганий стан здоровя не скаржився (т.2, а.с. 218 зворот). В судовому ж засіданні 02.03.2011 року ОСОБА_5 показала, що спілкувались з братом 08.02.2009 року, він тоді прихворів, це по ньому було видно.

Мати підсудного - ОСОБА_8 в судовому засіданні 26.04.2010 року показала, що 08.02.2009 року, коли син прокинувся, вона йому дала таблетку, бо у нього виразка шлунку (т.2, а.с. 220 зворот); на запитання суду показала, що синові давала ліки від виразки шлунку, на яку він хворіє (т.2 а.с. 221). В судовому ж засіданні 02.03.2011 року свідок показала, що у сина була простуда і вона давала йому пігулку «Цитрамон».

Наведені розбіжності є суттєвими, що свідчить про неправдивість показань цих свідків. Враховуючи те, що дані свідки є близькими родичами підсудного, вони на думку суду можуть бути зацікавлені у результатах розгляду кримінальної справи.

Показання підсудного, потерпілої та свідків суд оцінює у сукупності з іншими доказами.

Вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину також підтверджується доказами, зібраними в ході досудового слідства та дослідженими в судовому засіданні:

- протоколом пред'явлення для впізнання від 09.02.2009 року (т.1, а.с. 47-48);

- показаннями потерпілої ОСОБА_1 на очній ставці з ОСОБА_3 (т.1, а.с. 61-63);

- протоколом огляду місця події від 08.02.09 р. та фототаблицею (т.1, а.с. 9-17);

- висновком дактилоскопічної експертизи № 56/56 від 10.02.2009 р., згідно якого «слід пальця руки № 1, розміром 12х21 мм, вилучений з верхньої частини вітрини, залишений безіменним пальцем лівої руки ОСОБА_3; слід пальця № 2, розміром 10х18 мм, вилучений з верхньої частини вітрини, залишений середнім пальцем лівої руки ОСОБА_3; слід пальця № 3, розміром 10х16 мм, вилучений з верхньої частини вітрини, залишений вказівним пальцем лівої руки ОСОБА_3; слід долоні, розміром 65х32 мм, вилучений з зовнішньої частини вітрини, залишений долонею лівої руки ОСОБА_3.» (т.1, а.с. 99-104).

Фактичні дані, що містяться у висновках наведеної експертизи узгоджуються з показаннями потерпілої ОСОБА_1, що саме в тих місцях, на які вона вказувала, як на місця, де нападник торкався руками, вилучались відбитки пальців і що до цих місць немає доступу іншим відвідувачам аптеки та те, що відбитки пальців були знайдені зверху на вітрині та на дверцятах, де з відвідувачів їх ніхто не міг залишити.

Показання потерпілої суд вважає щирими, послідовними та сприймає їх як обєктивний доказ у справі.

Так показання потерпілої в судовому засіданні, що нападник схожий по зросту і зовнішності на підсудного ОСОБА_6, але впевнено стверджувати вона не може, так як пройшло вже два роки з моменту нападу, суд сприймає та вважає логічними. Так як одночасно в суді потерпіла підтвердила, що на досудовому слідстві при впізнанні, серед інших 6-7 осіб вона вказала на ОСОБА_3, як на нападника.

Аналізуючи показання підсудного, суд вважає, щодо заперечення своєї вини ОСОБА_3 та його показання, що протягом дня 08.02.2009 року він перебував вдома, спростовуються встановленими судом обєктивними доказами.

При цьому суд критично оцінює показання підсудного з детальним описом подій дня 08.02.2009 року, так як на запитання суду про обставини, час та події інших названих судом випадкових днів - 01.02.2009р., 25.01.2009 та 20.01.2009 року, підсудний нічого повідомити не зміг, пояснюючи тим що це було давно.

Суд розцінює показання підсудного як намагання уникнути кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину.

Таким чином, на підставі всебічного та обєктивного аналізу фактичних даних, зібраних в ході досудового слідства та судового розгляду справи, суд вважає доведеною винність ОСОБА_3 в нападі, поєднаному з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбої), та кваліфікує його дії за ч.1 ст.187 КК України.

Призначаючи вид та міру покарання ОСОБА_3, суд у відповідності зі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, а саме, що відповідно до ст.12 КК України злочин, передбачений ч.1 ст.187 КК України, є тяжким, особу підсудного, який не працює, не одружений, не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває (т.1 а.с. 201, 202), за місцем проживання характеризується позитивно (т.1, а.с. 203), згідно акту стаціонарної судово-психіатричної експертизи № 105 від 24.03.2009 року в даний час ОСОБА_3 не виявляє ознак будь-якого психічного розладу, та за своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними. В період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, ОСОБА_3 не виявляв ознак будь-якого психічного розладу, та за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом ОСОБА_3 застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує (т.1, а.с. 150-152); згідно акту стаціонарної судово-наркологічної експертизи № 15 від 24.03.2009 р. в даний час у ОСОБА_3 не виявлено ознак будь-якого наркологічного захворювання, лікування з даного приводу не потребує (т.1 а.с. 145-146).

Обставин, які б помякшували чи обтяжували покарання ОСОБА_3, суд не вбачає.

З урахуванням ступеня тяжкості, обставин злочину, його наслідків, даних про особу підсудного ОСОБА_3, суд з метою забезпечення ефективного виховного впливу на підсудного, його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції статті, якою передбачене покарання за вчинений злочин, у виді позбавлення волі.

При розвязанні цивільного позову, заявленого по справі потерпілою ОСОБА_1 (т.1, а.с. 42) та підтриманого прокурором в порядку ст. 291 КПК України, суд, враховуючи доведеність підстав та розміру цивільного позову, відповідно до ст. 328 КПК України, задовольняє його повністю.

Відповідно до ст. 81 КПК України речові докази підлягають знищенню (т.1 а.с. 138).

Також стягненню з підсудного відповідно до ст. 93 КПК України підлягають судові витрати за проведення дактилоскопічних (т.1, а.с. 99, 111), судово-імунологічних (т.1, а.с. 120, 128) генетично-молекулярної (т.1, а.с. 136) експертиз.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності», суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.187 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (пять) років.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з 09.02.2009 року.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 залишити без змін тримання під вартою в Київському СІЗО ДДУПВП.

Речові докази: чорну шапочку та пластмасовий предмет, схожий на затвор іграшкового пістолета, які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві, - знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві (р/р №35226002000466, банк: ГУДКУ у Київській області, МФО 821018, код 25575285, призначення платежу: послуги експерта) судові витрати в розмірі 2311 (дві тисячі триста одинадцять) грн. 02 коп. за проведення дактилоскопічних експертиз.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві (р/р №35226002000466, УДК у Київській області, МФО 821018, код ЗКПО 25575285, призначення платежу: послуги експерта) судові витрати в розмірі 1936 (одна тисяча девятсот тридцять шість) грн. 86 коп. за проведення судово-імунологічної експертизи.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві (р/р №35226002000466, УДК у Київській області, МФО 821018, код ЗКПО 25575285, призначення платежу: послуги експерта, код послуги 10900) судові витрати в розмірі 4189 (чотири тисячі сто вісімдесят девять) грн. 02 коп. за проведення судово-імунологічної та молекулярно-генетичної експертиз.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 задовольнити повністю, стягнувши на її користь з засудженого ОСОБА_3 2897 (дві тисячі вісімсот девяносто сім) гривень матеріальної шкоди.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим у той же строк з моменту вручення копії вироку.

Головуючий