Рішення № 15837846, 15.11.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.11.10 р. Справа № 36/281

Суддя господарського суду Донецької області Кододова О.В.

при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Центральна збагачувальна фабрика „Октябрьська”, м. Білицьке

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс”, м. Донецьк

про стягнення 977671,72грн.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 (за довіреністю)

від відповідача ОСОБА_2 (за довіреністю)

По справі була оголошена перерва з 11.11.2010р. по 15.11.2010р. на 10год. 00хвил.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Відкритим акціонерним товариством „Центральна збагачувальна фабрика „Октябрьська”, м. Білицьке до Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс”, м. Донецьк про стягнення суми боргу у розмірі 689925,29грн., 3% річних в сумі 39001,10грн., індекс інфляції в сумі 248745,33грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору №77/07 від 30.08.20107. відповідач взяв на себе зобовязання щодо оплати отриманого товару, однак у встановлений строк їх не виконав у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 689925,29грн. Крім того позивач просить стягнути 3% річних в сумі 39001,10грн. та індекс інфляції в сумі 248745,33грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 26.08.2010р. (вхід №02-41/36421) проти позову заперечує та зазначає, що 06.01.2010р. відповідачем на адресу позивача була направлена заява про припинення зобовязань заліком зустрічних однорідних вимог. Згідно цієї заяви відповідачем були припинені зобовязання перед позивачем щодо сплати коштів в сумі 689925,59грн. за договором №77/07 від 30.08.2007р. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог відповідача до позивача за актом предявлення векселя АА 0070798 до платежу від 28.09.2007р.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 14.09.2010р., у звязку із призначенням судді Будко Н.В. суддею Донецького апеляційного господарського суду, справу №36/281 передано на розгляд судді Кододовій О.В.

Розгляд справи здійснювався із фіксацією судового засідання за допомогою технічних засобів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив :

Між Відкритим акціонерним товариством „Центральна збагачувальна фабрика Октябрьська” ДП ВАТ „ДХК „Донбасвуглезбагачення” (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс” (Покупець) 30 серпня 2007року було укладено договір купівлі-продажу №77/07, за умовами якого Продавець зобовязується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити відповідно до умов даного договору продукцію. Найменування кількість та ціна продукції зазначені в Специфікаціях, які є невідємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 2.2. договору датою поставки товару вважається дата, яка зазначена в товарно-транспортній накладній.

Згідно із п. 3.1. сума договору визначається в специфікаціях, які є невідємною частиною даного договору.

Пунктом 3.2. договору встановлено, що ціна на продукцію встановлюється договірна в національній валюті Україні гривнях та визначається в специфікаціях до даного договору.

За приписами п. 3.3. договору розрахунок за продукцію здійснюється протягом 90 днів поставки, грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок Продавця.

Якість продукції, яка постачається, повинна відповідати технічним умовам підприємства-виготовлювача та підтверджується сертифікатом про якість; кількість продукції, яка постачається, повинна відповідати кількості, яка зазначена в накладних. (п. 4.1. договору).

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2007року, а по фінансовим зобовязанням договору до їх повного виконання.

Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств.

Між тими ж сторонами було підписано Специфікацію від 31.08.2007р., в яких сторони визначили найменування товару, кількість та вартість за одиницю, всього на загальну суму 1031999,98грн.

Факт передачі позивачем та прийняття відповідачем товару підтверджується підписаним між сторонами актом приймання-передачі обладнання від 31.08.2010р., всього на суму 1031999,98грн. Акт підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств.

За твердженням позивача отриманий товар відповідачем частково було оплачено в сумі 342074,69грн.

Між сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.07.2009р. по договору №77/07 від 30.08.2007р. на суму 689925,29грн. (а.с. 14).

Відтак за розрахунком позивача, у звязку із невиконанням відповідачем своїх зобовязань за останнім на момент подання позову до суду обліковується заборгованість в сумі 689925,29грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків є зокрема договори та інші правочини.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визначається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених господарським кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку .

Як визначено положеннями ст.. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

У частині сьомій статті 193 Господарського кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Аналогічні положення містить ст.525 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач свої зобовязання за договором купівлі-продажу №77/07 від 30.08.2007р. належним чином не виконав, отриманий товар оплатив частково, у звязку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 689925,29грн., що підтверджується матеріалами справи.

Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, крім того наявність заборгованості відповідач підтвердив в акті звірки взаєморозрахунків станом на 01.07.2009р., таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 689925,29грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Твердження відповідача про що 06.01.2010р. ним на адресу позивача була направлена заява про припинення зобовязань заліком зустрічних однорідних вимог, згідно якої відповідачем були припинені зобовязання перед позивачем щодо сплати коштів сумі 689925,59грн. за договором №77/07 від 30.08.2007р. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог відповідача до позивача за актом предявлення векселя АА 0070798 до платежу від 28.09.2007р., а також те, що за векселем АА 0070798 від 28.09.2007р. позивач має перед відповідачем заборгованість в сумі 2500000,00грн. судом не приймається, за наступних підстав:

Відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Як вбачається з матеріалів справи в Добропільському міськрайонному суді розглядалася справа №2-о-82/2010 за заявою відповідача про визнання векселя №АА 0070798 від 24.09.2007р. втраченим та відновлення прав на нього. (а.с. 67). Ухвалою від 15.10.2010р. заява ТОВ „Енергоімпекс” була залишена без розгляду, оскільки ТОВ „Вугілля України” було подано заяву, з якої вбачається, що держателем даного векселя є саме ТОВ „Вугілля України”. (а.с. 98). Тобто, наявність боргу позивача перед відповідачем у розмірі 2500000грн. за векселем АА 0070798 від 24.09.2007р. є безпідставним, оскільки у судовому порядку держателем векселя було визнано ТОВ „Вугілля України”, у якого знаходиться оригінал даного векселя. Крім того як вбачається з матеріалів справи, а саме копії позовної ТОВ „Енергоімпекс” до ВАТ „ЦЗФ „Октябрьська” та ухвали від 30.11.2009р. про порушення провадження по справі №36/345 (а.с. 122-125) відповідач окремо заявив вимогу про стягнення суми у розмірі 2500000,00грн. за векселем №АА0070798 та одночасно подав позов про витребування оригіналу векселя №АА0070798, за яким ухвалою від 11.11.2010р. порушено провадження по справі №1/219пн. Відтак у відповідача відсутнє майнове право вимоги за векселем, тому вимога ТОВ „Енергоімпекс” щодо припинення зобовязання заліком зустрічних однорідних вимог не може бути оцінена як вимога, яку вправі заявити відповідач як зустрічну у відповідності до положень ст.601 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не виконані зобовязання за договором купівлі-продажу №77/07 від 30.08.2007р. в наслідок чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 689925,29грн.

Відтак позовні вимоги щодо стягнення суми боргу у розмірі 689925,29грн за договором купівлі-продажу №77/07 від 30.08.2007р є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Клопотання відповідача про зупинення провадження по справі №36/281 від 11.11.2010р. (вхід. №02-41/48837) до розгляду справи №1/219пн задоволенню не підлягає за наступних підстав:

Згідно із статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження", регулювання правовідносин у сфері виконавчого провадження не обмежується лише цим Законом, а здійснюється "на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону, та інших законів...", добровільне виконання може здійснюватись у будь-який, передбачений чинним законодавством спосіб, або у спосіб, що не суперечить вимогам чинного законодавства.

Статтею 601 ЦК України встановлено такий спосіб припинення зобов'язання як зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. При цьому, зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Тому виконання наказу, виданого на підставі рішення, може бути реалізоване не лише в процесуальних формах, встановлених Законом України "Про виконавче провадження" та допускає припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, позаяк на однорідність вимог не впливають підстави виникнення зобов'язання, а має значення лише природа зобов'язання, в даному випадку зобов'язання обох сторін є грошовими, тобто однорідними. Така правова позиція викладена у постанові ВГСУ від 29 квітня 2010 р. по справі № 5/141-м/98.

Відтак спростовується твердження відповідача про неможливість розгляду даної справи до розгляду справи №1/219пн в межах якої відповідач просить витребувати вексель №АА0070798 від 24.09.2007р. крім того розглядається також справа №36/345 в межах якої буде встановлена реальна заборгованість позивача перед відповідачем. Натомість суд зазначає, що при встановленні розміру заборгованості позивача перед відповідачем, останній не позбавлений права здійснити зарахування зустрічних однорідних вимог у рамках виконавчого провадження.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 248745,33грн. та 3% річних в сумі 39001,10грн. суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитору зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача щодо застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобовязання у вигляді стягнення нарахованого індексу інфляції на суму боргу в розмірі 248745,33грн., 3% річних за прострочення виконання грошових зобовязань в сумі 39001,10грн. є обґрунтованими, арифметично вірними та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Центральна збагачувальна фабрика „Октябрьська”, м. Білицьке до Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс”, м. Донецьк про стягнення суми боргу у розмірі 689925,29грн., 3% річних в сумі 39001,10грн., індекс інфляції в сумі 248745,33грн , задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс”, м. Донецьк (83028, м. Донецьк, вул. Майська, 66, п/р №26005301750064 у філії ГУ ПІБ України у Донецькій області, МФО 334635, код ЄДРПОУ 30962337) на користь Відкритого акціонерного товариства „Центральна збагачувальна фабрика „Октябрьська”(85043, м. Білицьке, вул. Красноармійська, 1-а, п/р №26000301391 у філії Добропільського відділення №5363 ВАТ „Державний ощадний банк України”, МФО394158, код ЄДРПОУ 00176549) борг у розмірі 689925,29грн., 3% річних в сумі 39001,10грн., індекс інфляції в сумі 248745,33грн., державне мито в розмірі 9776,72грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення складений і підписаний 16.11.2010року

Суддя Кододова О.В.