Рішення № 15837944, 24.03.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.03.11 р.                     Справа № 34/78                               

Суддя господарського суду Донецької області Кододова О.В.

при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Комунального підприємства «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька»

до відповідача: Приватного підприємства «Каверін», м. Донецьк

про стягнення 2716,16грн.

За участю представників сторін:

від позивача – не з'явився

від відповідача – не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Комунальним підприємством «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька» до Приватного підприємства «Каверін», м. Донецьк про стягнення суми боргу в розмірі 1244,32грн.          

Заявою від 18.10.2010р. позивач збільшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 2716,16грн. Дана заява про збільшення розміру позовних вимог була прийнята судом до розгляду.

Рішенням господарського суду Донецької області від 18.10.2010р. у позові Комунального підприємства «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька» до Приватного підприємства «Каверін», м. Донецьк про стягнення суми боргу в розмірі 2716,16грн. було відмовлено повністю.

Позивач – Комунальне підприємство „Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька” звернувся до господарського суду Донецької області із клопотанням від 17.02.2011р. (вхід.№02-39/796) про перегляд рішення по справі №34/78 за нововиявленими обставинами.

В обґрунтування свого клопотання позивач зазначає, що рішення по справі №35/114пд від 12.08.2010р., яке було підставою для відмови у позові КП „СЄЗ Ворошиловськоого району м. Донецька” постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.12.2010р. скасовано.

Ухвалою суду від 18.02.2011р. заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами було прийнято до розгляду.           

Однак 03.03.2011р. суд ухвалою зупинив провадження по справі, у зв’язку із надходженням апеляційної скарги та спрямуванням справи до Донецького апеляційного господарського суду. Ухвалою від 09.03.2011р. Донецький апеляційний господарський суд відмовив Приватному підприємству „Каверін” у відновленні пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги та залишив апеляційну скаргу без розгляду. Листом від 14.03.2011р. Донецький апеляційний господарський суд повернув справу №34/78 до господарського суду Донецької області. Суд ухвалою від 16.03.2011р. поновив провадження по справі та призначив судовий розгляд на 24.03.2011р.

Сторони у судове засідання не з’явилися та не скористувалися своїм правом на участь у судовому засіданні. Враховуючи обмежений строк розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами в один місяць передбачений ст. 114 ГПК України та те, що неявка заявника та інших осіб, які беруть участь у справі, не є перешкодою для розгляду заяви суд вважає, що справу може бути розглянути за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд, встановив :

01 квітня 2009року між Комунальним підприємством «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька» (Виконавець) та Приватним підприємством «Каверін» (Замовник) укладено договір №353 на сумісне користування будинком та прибудинковою територією.

За умовами цього договору Виконавець забезпечує технічне обслуговування житлових будинків та утримання прибудинкових територій, а Замовник своєчасно оплачує витрати відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору Замовник володіє на підставі договору оренди вбудованим нежитловим приміщенням загальною площею 118,5кв.м., яке знаходиться в житловому домі за адресою: м. Донецьк, бул. Пушкіна, 25, балансоутримувачем якого є Виконавець.

Згідно із п. 3.1. Договору Замовник зобов’язується своєчасно відшкодовувати витрати Виконавцю щодо технічного обслуговування житлового фонду та утриманню при будинкової території, пропорційно зайнятої площі.

Розділом 4 договору встановлено, що оплату на відшкодування частини спільних витрат Виконавця по експлуатації житлового фонду Замовник зобов’язується здійснювати щомісячно до 1-го числа наступного місяця. Сума участі в спільних витратах Виконавця визначається розрахунковим тарифом по фактичним витратам за попередній обліковий рік. Розрахунковий тариф діє протягом року. На дату укладання договору сума оплати витрат в місяць складає 177,76грн. При зміні розміру витрат на утримання житлових домів та при будинкових територій Виконавець має право змінити тариф без погодження із Замовником.

Договір набирає законної сили з 01.04.2009р. та діє до 01.03.2011р. (п. 7.1. Договору).

Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств.

20 квітня 2009року між тими ж сторонами було підписано протокол розбіжностей, яким сторони прийняли узгоджену редакцію протоколу розбіжностей до Договору №124 на сумісне використання будинків та прибудинкової території від 01.03.2009р.відповідно до якого сторони внесли зміни до п 3.2, 5.2., 5.4. договору.

Позивачем було надіслано на адресу відповідача претензію №08/6-1062 від 09.09.2009р. з вимогою сплатити суму боргу станом на 31.08.2009р. в сумі 533,28грн.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи розрахунку експлуатаційних витрат відповідно до договору №353 від 01.04.2009р. та уточнень до позовної заяви відповідач має заборгованість перед позивачем в розмірі 2716,16грн. за період з березня 2009року по вересень 2010року включно.

Приймаючи рішення від 18.10.2010р. та відмовляючи у позові суд виходив, насамперед, з того, що договір №353 на сумісне користування будинком та прибудинковою територією від 01.04.2009р., на який позивач посилається в обґрунтування своїх вимог та на підставі якого позивач просить стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 2716,16грн., рішенням господарського суду Донецької області по справі №35/114пд від 12.08.2010р. визнано неукладеним.

Однак постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.12.2010р. рішення господарського суду Донецької області від 12.08.2010р. у справі №35/114пд скасовано та відмовлено у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства „Каверін”, м. Донецьк до Комунального підприємства „Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька” про визнання договору на спільне користування будинком та прибудинковою територією №353 від 01.04.2009р. недійсним.

Тобто докази, на яких ґрунтується судове рішення від 18.10.20010р. були визнані у судовому порядку такими, що прийняті з порушенням законодавства.

Стаття 112 ГПК України встановлює, що господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Нововиявленими є обставини що мають істотне значення для справи і не були відомі заявникові на час прийняття господарським судом рішення. Істотне значення для справи мають обставини, що пов'язані з матеріалами справи, яка розглянута господарським судом, впливають на оцінку вже досліджених ним доказів і мають таким чином, значення для об'єктивного розгляду спору.

Відповідно до п. 1.2. Роз'яснень Вищого господарського суду від 21.05.2002, № 04-5/563 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені. Так, підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами може бути скасування рішення чи вироку суду, які у відповідності з частинами третьою і четвертою статті 35 ГПК були обов'язкові для господарського суду щодо фактів або певних подій і покладені ним в основу судового рішення.

Відповідно до п. 2. ч.4 ст. 112 ГПК України підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що обставина на яку посилається позивач є нововиявленою в розумінні ст. 112 ГПК України, а рішення може бути переглянуто.

Отже статтею 1 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” визначено, що утриманням будинків і прибудинкових територій є господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та\або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків, споруд, комплексів будинків і споруд, а також, утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Згідно із ст. 19 цього ж закону відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є зокрема договори та інші правочини.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визначається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку .

Як визначено положеннями 526 Цивільного кодексу України та частиною першої статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

У частині сьомій ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Аналогічні положення містить ст.525 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач свої зобов’язання стосовно оплати послуг по управлінню, експлуатації та поточному ремонту житлового фонду та прибудинкової території належним чином не виконав, представлені йому послуги відповідно до договору №353 від 01.04.2009р. не оплатив, у зв’язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 2716,16грн., що підтверджується матеріалами справи.

Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 2716,16грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин позовні вимоги Комунального підприємства «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька» до Приватного підприємства «Каверін», м. Донецьк про стягнення суми боргу в розмірі 2716,16грн. підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85, 112, 113, 114 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву Комунального підприємством «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька», м. Донецьк про перегляд рішення господарського суду Донецької області від 18.10.2010р. по справі №34/78 за нововиявленим обставинами задовольнити.

Скасувати рішення господарського суду Донецької області від 18.10.2010р. по справі №34/78 за позовом Комунального підприємства «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька» до Приватного підприємства «Каверін», м. Донецьк про стягнення суми боргу в розмірі 2716,16грн.

Прийняти нове рішення у справі №34/78, яким позовні вимоги Комунального підприємством «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька», м. Донецьк до Приватного підприємства «Каверін», м. Донецьк про стягнення суми боргу в розмірі 2716,16грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства „Каверін” (83054, м. Донецьк, вул. Політбойців, 3/137, р/р №26007301768742 в ДОФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 334011, код ЄДРПОУ 31272550) на користь Комунального підприємством „Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька” (83000, м. Донецьк, вул. Постишева, 70, р/р №260099801217 в ДОД АКБ УСБ, МФО 334011, код ЄДРПОУ 05478812) борг в сумі 2716,16грн., державне мито в розмірі 102грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 236грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Кододова О.В.