Рішення № 15837703, 24.05.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.05.11 р. Справа № 7/85

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” м.Київ

до відповідача: Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м.Донецьк

про стягнення основного боргу у розмірі 51086548,87грн., пені у розмірі 1896050,96грн., 3% річних у розмірі 366689,10грн., інфляційних у розмірі 753938,85грн.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 за дов. №8/10 від 11.01.2011р.

від відповідача: ОСОБА_2 за дов. №юр/4421 від 31.12.2010р.

Суть спору:

Позивач, Дочірня компанія „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” м.Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м.Донецьк про стягнення основного боргу у розмірі 51086548,87грн., пені у розмірі 1896050,96грн., 3% річних у розмірі 366689,10грн., інфляційних у розмірі 753938,85грн., а всього 54 103 227,78грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про закупівлю природного газу за державні кошти №06/10-1525 БО-6 від 14.10.2010р., додаток №1 від 14.10.2010р. до договору, розрахунок суми боргу, акти передачі-приймання природного газу від 31.10.2010р., від 30.11.2010р., від 31.12.2010р., на приписи Господарського та Цивільного кодексів України, та на представлені суду документи, які містяться у матеріалах справи.

Розпорядженням в.о.голови господарського суду Донецької області від 18.04.2011р. у звязку із відпусткою судді Сгари Е.В. справу №7/85 передано на розгляд судді Лейбі М.О.

19.04.2011р. відповідач надав суду відзив на позовну заяву №юр/1199 від 18.04.2011р., в якому позовні вимоги визнає частково на суму основного боргу у розмірі 51 086 548,87грн., однак у звязку із скрутним фінансовим становищем підприємства, просить суд задовольнити позовні вимоги частково, відмовити у стягненні суми пені, інфляційних та 3% річних. Відзив та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

20.05.2011р. відповідач надав доповнення до відзиву №юр/1709 від 20.05.2011р., в яких просить суд долучити до матеріалів справи копії документів (платіжних доручень, листів), які підтверджують часткову сплату заборгованості за спожитий природний газ з зазначенням періоду оплати; контррозрахунок сум пені, інфляційних та 3% річних. У разі задоволення позовних вимог щодо стягнення пені, відповідач просить суд зменшити розмір пені (обґрунтування позиції відносно можливого зменшення розміру пені наведені у відзиві на позов №юр/1199 від 18.04.2011р.).

Доповнення до відзиву та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

24.05.2011р. позивач надав суду супровідний лист від 13.05.2011р., в якому просить суд залучити до матеріалів справи докази часткової оплати природного газу за договором №06/10-1525 БО-6 від 14.10.2010р., які судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

Розгляд справи відкладався, у звязку з необхідністю представлення додаткових документів.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

14 жовтня 2010 року між Дочірньою компанією “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (Постачальник) та Обласним комунальним підприємством „Донецьктеплокомуненерго” м.Донецьк (Покупець) був укладений договір на закупівлю природного газу за державні кошти № 06/10-1525 БО-6 (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник зобовязується поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобовязується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п.1.2 цього договору. Газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших субєктів господарювання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом цього договору.

Постачальник передає покупцю в період з 01 жовтня 2010р. по 31.12.2010р. природний газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 25040 тис.куб.м., в тому числі по місяцях: жовтень - 3440 тис.куб.м., листопад - 9350 тис.куб.м., грудень - 12250 тис.куб.м., а разом 25040 тис.куб.м. (п.2.1 договору).

Розділом 3 договору сторони зазначили ціну договору.

Так, пунктом 3.1 договору сторони визначили ціну за 1000 кубічних метрів газу, яка становить 2187,20грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердження тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%; - податок на додану вартість за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами 234,00грн., крім того, ПДВ 20%. До сплати за 1000куб.м природного газу 2464,94грн., крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ 2957,93грн.

Загальна вартість цього договору на дату його укладення становить 74 066 567,20грн., у тому числі ПДВ 12 344 427,87грн.

Четвертим розділом договору зазначений порядок здійснення оплати.

Згідно із п.4.1 Договору, розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку:

-перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця;

-подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання до 20 та 30 (31) числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюються на підставі акту приймання-передачі газу до 20 числа, наступного за місяцем поставки газу.

У платіжних дорученнях покупець повинен обовязково зазначати номер договору, дату його підписання, призначення платежу. За наявності заборгованості за цим договором постачальник зараховує кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за спожитий природний газ, поставлений у минулі періоди за цим договором, незалежно від зазначеного у платіжному дорученні призначення платежу (п.4.3).

Відповідно до розділу 7 Договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобовязань за Договором сторони несуть відповідальність згідно з Договором та чинним законодавством України.

Пунктом 7.3.1 Договору встановлено, що у разі порушення покупцем умов п.4.1 цього договору, покупець зобовязується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п.9.3 договору неустойка нараховується постачальником за 6 місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Договір набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін, але не раніше ніж через 14 днів, визначених пунктом 3 частини другої Закону України “Про здійснення державних закупівель”) з дня опублікування у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель відомостей про рішення Уповноваженого органу про погодження процедури закупівлі в одного учасника, поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з початку опалювального періоду і діє у частині поставки газу до 31 грудня 2010р. включно, а у частині розрахунків до їх повного здійснення (п.10.1).

Додатком №1 від 14.10.2010р. до договору №06/10-1525 БО-6 від 14.10.2010р., визначений порядок приймання передачі газу. Приймання передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість. Акт приймання-передачі газу складаються на підставі технічних актів приймання-передачі газу між газотранспортним підприємством та покупцем, з урахуванням планового обсягу поставки, наданого постачальником (п.2.2). Додаток №1 від 14.10.2010р. є невідємною частиною договору, підписаний сторонами та скріплений печатками сторін.

Договір та додаток до нього підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Позивач свої зобовязання за договором виконав належним чином, передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 55 619 277,86грн., що підтверджується, наявним у матеріалах справи актами приймання передачі природного газу від 31.10.2010р., від 30.11.2010р., від 31.12.2010р., що підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Відповідач свого обовязку з повної та своєчасної оплати отриманого природного газу у встановлені строки не виконав, чим порушив умови договору.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобовязань за вищевказаним договором, позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача суму в розмірі 54 103 227,78грн. за договором на постачання природного газу №06/10-1525 БО-6 від 14.10.2010р., з яких 51 086 548,87грн. сума основного боргу, 1 896 050,96грн. - сума пені, 753 938,85грн. - сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 366 689,10грн. - сума 3% річних.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянув матеріали справи, представлені документи, заслухав пояснення позивача, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення умов договору №06/10-1525 БО-6 від 14.10.2010р., вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач зобовязання щодо оплати поставленого природного газу за жовтень 2010р., листопад 2010р., грудень 2010р. належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості.

Загальна сума заборгованості за поставлений природний газ становить 51 086 548,87грн.

Наявність вищезазначеної заборгованості підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем.

На момент прийняття рішення по справі документи в підтвердження погашення відповідачем заборгованості в сумі 51 086 548,87грн. в матеріалах справи відсутні, тому зазначена сума підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Відповідно до ст.ст.216218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 7.3.1 Договору передбачена відповідальність сторін, а саме: у разі порушення покупцем умов п.4.1 цього договору, покупець зобовязується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п.9.3 договору неустойка нараховується постачальником за 6 місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Позивач з посиланням на п. 7.3.1 та п.9.3 Договору просить стягнути з відповідача пеню за період з 21.11.2010р. по 30.03.2011р. в сумі 1 896 050,96грн., застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить чинному законодавству та умовам договору.

Нарахування та розмір пені відповідають приписам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 258 Цивільного кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” тому сума пені 1 896 050,96грн. підлягає стягненню на користь позивача в повному обсязі.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить суд зменшити суму пені, посилаючись на тяжкий фінансовий стан підприємства.

В судовому засіданні 24.05.2011р. оговорено клопотання відповідача стосовно зменшення суми пені. В обґрунтування заяви відповідач надав суду баланс на 01.01.2011р., звіт про фінансові результати за 2010 р.

Позивач заперечив проти зменшення розміру стягуваної пені.

У відповідності до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобовязання.

Згідно ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, за наявності обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст.233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, прийнявши до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником, майновий стан сторін, які приймають участь в зобовязанні, не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача щодо зменшення суми пені з урахуванням матеріальних інтересів обох сторін, підлягає задоволенню частково. Суд вважає можливим зменшити розмір стягуваної пені на 20%.

Таким чином, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача складає 1 516 840,77грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 366 689,10грн. та інфляційні нарахування в сумі 753 938,85грн.

Перевіривши розрахунок щодо нарахованих 3% річних та інфляційні суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.193, 216-218, 233 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 551, 625, 627 Цивільного кодексу України, Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” м.Київ до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м.Донецьк про стягнення основного боргу у розмірі 51086548,87грн., пені у розмірі 1896050,96грн., 3% річних у розмірі 366689,10грн., інфляційних у розмірі 753938,85грн., задовольнити частково.

Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м.Донецьк (83086, м.Донецьк, вул.Донецька,38, ЄДРПОУ 03337119) на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” м.Київ (04116, м.Київ, вул.Шолуденко,1, п/р 26008301970 в ВАТ “Ощадбанк” м.Київ, МФО 300465, код ЄДРПОУ 31301827) основний борг у розмірі 51086548,87грн., пеню у розмірі 1516 840,77грн., 3% річних у розмірі 366689,10грн., інфляційних у розмірі 753938,85грн., державне мито у розмірі 25500,00грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 24.05.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 27.05.2011р.

Суддя Лейба М.О.