Рішення № 15837700, 25.05.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.05.11 р. Справа № 1/96

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Дороховій Т.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства “Банк професійного фінансування”, м.Донецьк

до відповідача Дочірнього підприємства “Консультаційний фінансовий центр Глобус”, м. Донецьк

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Фізична особа Морозевич Федор Владленович, м. Донецьк

про стягнення 8 067 грн. 01 коп.

Представники сторін:

від позивача: Дяченко В.С.

від відповідача: Махоніна С.Л.

від третьої особи: не прибув

СУТЬ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство “Банк професійного фінансування” звернулося з позовом до Дочірнього підприємства “Консультаційний фінансовий центр Глобус”, про стягнення заборгованості за кредитом у сумі 8067 грн. 01 коп.

Суд ухвалою від 19.07.2010р. залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Фізичну особу ОСОБА_1, м. Донецьк.

Рішенням господарського суду Донецької області від 31.08.2010р. в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства “Банк професійного фінансування” було відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.12.2010 року рішення господарського суду залишено без зміни.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.02.2011р. скасовано постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.12.2010р. та рішення господарського суду Донецької області від 31.08.2010р. Справу передано до господарського суду Донецької області на новий розгляд в іншому складі суду.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 04.04.2011р. справа №1/96 прийнята до провадження судді Курило Г.Є.

Відповідно до відзиву на позовну заяву б/н від 20.04.2011р. відповідач просить суд залишити позовну заяву без задоволення на підставі наступного. Заборгованість за договором б/н від 23.12.2005р. відсутня, в звязку з тим, що Рішенням Наглядової ради та Правління Банку від 16.02.2009р. заборгованість ОСОБА_1 списано банком, як безнадійну. Рішенням господарського суду від 19.11.2009р. по аналогічній справі № 1/181 було відмовлено в задоволенні позову та встановлено, що у позивача відсутні докази направлення листа № 26-08/П від 13.08.2007р. відповідачу. На адресу ДП „КФЦ Глобус” ніколи не направлялися претензії щодо сплати заборгованості, позивачем пропущений строк передбачений ст. 559 Цивільного кодексу України. ДП „КФЦ Глобус” не є поручителем перед банком, у звязку з припиненням строку поруки та втратою права на звернення до поручителя з 23.08.2006р.

20.04.2011р. до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання №38/0930 від 20.04.2011р., відповідно до якого останній просить суд залучити до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2., який працював в ТОВ „КФЦ Глобус” та отримував нарочним поштову кореспонденцію від позивача, яка в подальшому передавалась керівнику Махоніній С.Л., зобовязати директора ДП „КФЦ Глобус” Махоніну С.Л., яка також є керівником ТОВ „КФЦ Глобус”, надати інформацію з особистою справи співробітника стосовно його місця реєстрації для належного виклику ОСОБА_2. до суду.

Сторони протягом розгляду справи надавали пояснення по суті спору, відповідно до яких кожен наполягає на своїй правовій позиції.

Третя особа в засідання суду не зявилась, пояснень по суті спору не надала.

На підставі клопотання відповідача та відповідно до вимог ст.4-4 ГПК України, п.7 ст. 129 Конституції України судовий розгляд здійснювався з фіксацією технічними засобами аудиозапису.

Розгляд справи продовжувався відповідно до ст. 69 ГПК України. Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін, було ознайомлено з правами та обовязками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

23.12.2005р. між Акціонерним банком “ІКАР-БАНК”, правонаступником якого є позивач, фізичною особою ОСОБА_1 (позичальником) та Дочірнім підприємством “Консультаційний фінансовий центр “Глобус” (поручителем) був укладений договір про надання споживчого кредиту фізичній особі Морозевичу Федору Владленовичу, поручителем якого виступило Дочірнє підприємство “Консультаційний фінансовий центр “Глобус”.

За умовами цього договору позивач зобовязався надати позичальнику споживчий кредит у сумі 8067 грн. 01 коп., а позичальник зобовязався сплачувати за весь строк користування кредитом плату у сумі 1124 грн. 66 коп. При цьому, позичальник має щомісячно не пізніше 23 числа погашати заборгованість в сумі не менш 448 грн. 17 коп. (п.п.1, 3 договору)

Пунктом 2 договору визначено, що кредит надається на строк до 23.06.2007року.

При порушенні умов п. 3 договору протягом 2-х місяців банк отримує право ініціювати розірвання договору (п.9 договору).

Пунктами 10, 11 договору сторони узгодили, що поручитель, зобовязується разом з позичальником солідарно відповідати перед банком за належне виконання умов договору, та у разі несвоєчасного внесення позичальником платежів за договором, приймає на себе обовязки сплатити банку необхідні суми на протязі двох днів з моменту письмового звернення Банку.

Матеріалами справи (платіжні доручення, меморіальні ордера, банківські виписки) підтверджується факт видачі кредиту позичальнику.

Однак, в порушення умов договору позичальник не повернув кредит, у звязку з чим виникла заборгованість за кредитом у сумі 8067 грн. 01 коп.

За твердженням позивача у звязку з невиконанням позичальником зобовязання по договору з повернення кредиту, позивач відповідно до п.10 договору направляв відповідачу (поручителю) листи з вимогою оплатити борг за договором в сумі 8067грн. 01коп.

Оскільки відповідач не виконав вказані вимоги, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за договором б/н від 23.12.2005р. в сумі 8067грн. 01 коп.

Виходячи з принципу повного, всебічного та обєктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Як вбачається з матеріалів справи за своєю правовою природою між позивачем, відповідачем та третьою особою укладено укладено договір б/н від 23.12.2005р., який містить елементи кредитного договору та договору поруки.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалась, на банківський рахунок позикодавця (ч.3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом та підтверджено банківськими виписами, наявними в матеріалах справи, позичальником не виконуються зобовязання за кредитним договором щодо повернення кредиту.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ст. 554 Цивільного кодексу України).

Згідно приписів ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 559 Цивільного кодексу України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Позивач наполягає, що направив поручителю письмове повідомлення № 26/08-ДП від 13.08.2007р. з вимогою сплатити борг за позичальника. Доказом одержання відповідачем листа повідомлення № 26/08-ДП від 13.08.2007р. про сплату боргу є листи Дочірнього підприємства "Консультаційний фінансовий центр Глобус" від 21.09.2007р. (т.1 а.с. 27) та від 22.08.2007р. (т.2 а.с. 19), в яких є посиланням на лист позивача № 26/08-ДП від 13.08.2007р. Суд зазначає, що отримання електронною поштою вимоги банку про перерахування грошових коштів на погашення боргу фізичної особи ОСОБА_3 не спростовує факт одержання письмового повідомлення № 26/08-ДП від 13.08.2007р. відповідачем, оскільки в листі відповідача від 22.08.2007р. також є посилання на повідомлення. Крім того, таблиця в повідомленні банка та вищевказаних листах відповідача є ідентичною.

Таким чином, твердження відповідача про те, що позивачем не доведений факт отримання поручителем повідомлення № 26/08-ДП від 13.08.2007р. є помилковим.

Оскільки умовами договору б/н від 23.12.2005р. строк дії поруки не встановлений, то строк, протягом якого поручитель вважається зобовязаним здійснити виконання за боржника на користь кредитора обовязок за договором, визначається протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Договором, який є предметом спору, встановлено, що кредит надається на строк до 23.06.2007р., позивач надав суду докази отримання поручителем (відповідачем) вимоги з дотриманням встановленого шестимісячного строку від дня настання остаточного строку виконання основного зобов'язання, тому у позивача є право на стягнення заявленої суми з відповідача.

Відповідач у відзиві зазначив, що порука припинилась з припиненням строку поруки та втратою права на звернення до поручителя з 23.08.2006р. (з урахуванням п. 9 договору, відповідно до якого банк має право при порушенні умов п. 3 договору протягом 2-х місяців ініціювати розірвання договору). Суд не приймає до уваги це твердження, оскільки ініціювання розірвання договору це право, а не зобовязання банку, яке не може бути підставою для припинення договору поруки.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Оскільки судом встановлено, що третя особа та відповідач не виконали свої зобовязання за договором б/н від 23.12.2005р., судом задовольняються вимоги щодо стягнення заборгованості в розмірі 8067,01 грн.

Посилання відповідача на рішення господарського суду від 19.11.2009р. по аналогічній справі № 1/181, в якому було відмовлено в задоволенні позову, у звязку з відсутністю у позивача права вимагати у судовому порядку стягнення з відповідача, як поручителя, сум боргу та штрафу, судом не береться до уваги, на підставі наступного.

Згідно з частиною 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, зі змісту частини 2 статті 35 ГПК України слідує, що преюдиціальне значення мають лише факти встановлені рішенням господарського суду зі справи, в якій беруть участь ті самі сторони, що й у справі, яка розглядається, тобто повна тотожність суб'єктного складу сторін спору є обов'язковою умовою преюдиціальності.

Відтак, відповідач неправомірно дійшов висновку про преюдиціальність фактів встановлених в рішенні господарського суду Донецької області від 19.11.2009 у справі №1/181 за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк професійного фінансування" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Консультаційно-фінансовий центр "Глобус", оскільки суб'єктний склад сторін у справі № 1/181 та у даній справі різний.

Посилання відповідача на те, що заборгованість за договором б/н від 23.12.2005р. відсутня, оскільки рішенням Наглядової ради та Правління Банку від 16.02.2009р. заборгованість ОСОБА_1 списано банком, як безнадійну, що підтверджується випискою з його особового рахунку, особовий рахунок вказаної особи закрито, у звязку з відсутністю заборгованості, судом не береться до уваги, на підставі наступного.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент звернення позивача до суду третя особа узятих на себе зобов'язань сплатити суму боргу не виконала, а тому грошове зобов'язання, не зважаючи на списання заборгованості з особового рахунку Морозевич Ф.В., не можна вважати таким, що припинило своє існування, оскільки главою 50 ЦК України такої правової підстави припинення зобов'язань не передбачено.

Відповідач також вважає, що повідомлення № 26/08-ДП від 13.08.2007р. є інформацією про обєм заборгованості позичальників, а не претензією, яка відповідає вимогам законодавства, та наполягає, що позивач претензії відповідачу не направляв.

Судом встановлено, що в листі № 26/08-ДП від 13.08.2007р. зазначено, що позичальники не виконують своїх зобовязань за кредитним договором, в звязку з чим позивач пропонує відповідачу здійснити перерахування означеної заборгованості, тобто даний лист є вимогою, яка відповідає п. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України та п. 11 договору від 23.12.2005р.

Крім того, Конституційний Суд України в Рішенні від 9 липня 2002 року N 15-рп/2002 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кампус Коттон клаб" щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів) зазначив, що положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. При цьому Конституційний Суд України вказав, що встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Решта посилань та тверджень відповідача також не береться судом до уваги з огляду на їх неналежність до предмету спору.

20.04.2011р. до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання №38/0930 від 20.04.2011р., відповідно до якого останній просить суд залучити до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2., який працював в ТОВ „КФЦ Глобус” та отримував нарочним поштову кореспонденцію від позивача, яка в подальшому передавалась керівнику Махоніній С.Л., зобовязати директора ДП „КФЦ Глобус” Махоніну С.Л., яка також є керівником ТОВ „КФЦ Глобус”, надати інформацію з особистою справи співробітника стосовно його місця реєстрації для належного виклику ОСОБА_2. до суду.

Відповідно до ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

Суд не вважає, що рішення по даній справі може вплинути на права або обов'язки ОСОБА_2., в звязку з чим відмовляє в задоволенні означеного клопотання.

В частині клопотання позивача про зобовязаня директора ДП „КФЦ Глобус” Махоніну С.Л. надати інформацію з особистою справи співробітника стосовно його місця реєстрації для належного виклику ОСОБА_2. до суду, суд також відмовляє в звязку з необґрунтованістю та недоведеністю.

Судові витрати покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 27, 33, 36, 43, 49, 69, 77, 82-85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства “Банк професійного фінансування”, м. Донецьк, до відповідача Дочірнього підприємства “Консультаційний фінансовий центр Глобус”, м. Донецьк, про стягнення 8 067 грн. 01 коп., задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства “Консультаційний фінансовий центр Глобус” (юр. особа: 83055, м.Донецьк, вул. 50-річчя СРСР, 142; факт. адрес: 83086, м.Донецьк, вул.Павших Комунарів, 7, офіс 304, ЄДРПОУ 32187461, відомостей про рахунки не має) на користь Публічного акціонерного товариства “Банк професійного фінансування” (83052, м.Донецьк, просп. Ілліча, 100а, ЄДРПОУ 09806437, п/р 29096090000007 в ПАТ „Профін Банк”, МФО 334594) заборгованість в розмірі 8067,01 грн., судові витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 25.05.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення буде складено та підписано 27.05.2011р.

Суддя Курило Г.Є.