Рішення № 15837690, 26.05.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.05.11 р. Справа № 34/89

За розпорядженням від 27.04.2011р. заступника голови господарського суду Донецької області справа передана на розгляд судді Гринько С.Ю.

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 довіреність від 26.04.2011р.,

від відповідача не явився,

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Укрсировина” м. Київ

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Баренс Шоколад ЛТД” м. Донецьк

про стягнення 63306,08грн. заборгованості, 3%річних, інфляційних, пені

СУТЬ СПОРУ:

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 56237,50грн. заборгованість, 693,87грн. 3%річних, 2789,69грн. інфляційних втрат, 3585,01грн. пеню. за прострочення оплати товару.

В підтвердження позову позивач посилається на підписаний з відповідачем договір поставки №63/22/02-2010 від 22.02.2010р., видаткові накладні: №РН-0000500 від 02.03.2010р. на суму 25400,00грн., №РН-0000645 від 17.03.2010р. на суму 25400,00грн., №РН-0000735 від 26.03.2010р. на суму 7300,00грн., №РН-0000847 від 13.04.2010р. на суму 10305,00грн., №РН-0000861 від 14.04.2010р. на суму 12595,00грн., №РН-0001052 від 06.05.2010р. на суму 3020,00грн., №РН-0001056 від 06.05.2010р. на суму 1145,00грн., №РН-0001105 від 12.05.2010р. на суму 11450,00грн., №РН-0001168 від 19.05.2010р. на суму 11350,00грн., №РН-0001184 від 21.05.2010р. на суму 11350,00грн., №РН-0001275 від 02.06.2010р. на суму 11350,00грн., №РН-0001395 від 16.06.2010р. на суму 12812,50грн., №РН-0001404 від 17.06.2010р. на суму 47670,00грн., №РН-0001470 від 25.06.2010р. на суму 5675,00грн., №РН-0001523 від 02.07.2010р. на суму 4620,00грн., №РН-0002095 від 13.09.2010р. на суму 4780,00грн., №РН-0002271 від 05.10.2010р. на суму 40625,00грн., №РН-0002509 від 01.11.2010р. на суму 76807,50грн. та довіреності: №50 від 02.03.2010р., №64 від 17.03.2010р., №81 від 26.03.2010р., №94 від 13.04.2010р., №98 від 14.04.2010р., №115 від 06.05.2010р., №122 від 12.05.2010р., №131 від 19.05.2010р., №135 від 21.05.2010р., №144 від 02.06.2010р., №155 від 16.06.2010р., №159 від 17.06.2010р., №167 від 25.06.2010р., №168 від 02.07.2010р., №194 від 05.10.2010р., №206 від 29.10.2010р., по яких переданий товар, рахунок-фактура №СФ-0000662 від 30.03.2011р. на суму 4800,00грн., яка виписана позивачем, претензію №1/06/01-11 від 06.01.2011р., яка направлена відповідачу з вимогою оплати 11.01.2011р., акт звірки взаємних розрахунків, який підписаний 03.03.2011р. представниками сторін та закріплений печатками підприємств.

Відповідач надіслав суду 21.04.2011р. клопотання про перенесення розгляду справи у звязку з хворобою юриста, який не можу явитись в судове засідання для захисту інтересів підприємства.

Господарський суд розяснив в ухвалі суду від 27.04.2011р. відповідачу, що неявка представника сторони, який зобовязувався судом явитись в судове засідання у звязку із хворобою юриста не є поважною причиною, так як суд не викликав конкретну особу для того, щоб взяти участь в судовому засіданні.

Після відкладання розгляду справи на 16.05.2011р. представник відповідача знову не явився в судове засідання на виклик суду, не надав відзив на позов чи свої заперечення, докази виконання договору, на який посилається позивач як на підставу своїх вимог. Розгляд справи був відкладений на 26.05.2011р. на 10-30годин., про що попереджені належним чином сторони замовленою поштою.

2

Враховуючи законодавчо встановлений строк вирішення спору статтею 69 ГПК України і відсутністю поважної причини неявки представника відповідача, достатність наданих позивачем документів для вирішення спору по суті без явки представника відповідача на підставі ст..75 ГПК України.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом,

ВСТАНОВЛЕНО:

Предметом позову є стягнення боргу та неустойки за неналежне виконання відповідачем договору поставки №63/22/02-2010 від 22.02.2010р.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За своїм змістом та правовою природою договір, на який посилається позивач як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що за договором № 63/22/02-2010 від 22.02.2010р. постачальник (позивач) передає у власність покупцю (відповідач) товар, а останній приймає та сплачує його відповідно до умов договору (п. 1.1 договору). Асортимент продукції, що постачається сухе молоко, інша сировина для харчової промисловості (п. 1.2 договору). Кількість, асортимент та ціна обумовлюються на кожну окрему партію товару і зазначаються в товарних накладних або специфікаціях, які є невідємною частиною договору (п. 1.3 договору). Відповідно до п. 3.2 договору товар повинен бути оплачений протягом 14 календарних днів з моменту поставки. Згідно п. 8 договору він діє до 31.12.2010р. та до повного виконання сторонами взятих на себе зобовязань по договору. У випадку, якщо жодна зі сторін не виявили бажання розірвати договір, він продовжує свою дію на термін один рік з правом подальшої пролонгації з погодженням між сторонами.

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови для його виконання.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Господарським судом встановлений факт, що позивачем по видатковим накладним №РН-0000500 від 02.03.2010р. на суму 25400,00грн., №РН-0000645 від 17.03.2010р. на суму 25400,00грн., №РН-0000735 від 26.03.2010р. на суму 7300,00грн., №РН-0000847 від 13.04.2010р. на суму 10305,00грн., №РН-0000861 від 14.04.2010р. на суму 12595,00грн., №РН-0001052 від 06.05.2010р. на суму 3020,00грн., №РН-0001056 від 06.05.2010р. на суму 1145,00грн., №РН-0001105 від 12.05.2010р. на суму 11450,00грн., №РН-0001168 від 19.05.2010р. на суму 11350,00грн., №РН-0001184 від 21.05.2010р. на суму 11350,00грн., №РН-0001275 від 02.06.2010р. на суму 11350,00грн., №РН-0001395 від 16.06.2010р. на суму 12812,50грн., №РН-0001404 від 17.06.2010р. на суму 47670,00грн., №РН-0001470 від 25.06.2010р. на суму 5675,00грн., №РН-0001523 від 02.07.2010р. на суму 4620,00грн., №РН-0002095 від 13.09.2010р. на суму 4780,00грн., №РН-0002271 від 05.10.2010р. на суму 40625,00грн., №РН-0002509 від 01.11.2010р. на суму 76807,50грн. переданий, а відповідачем на підставі довіреностей №50 від 02.03.2010р., №64 від 17.03.2010р., №81 від 26.03.2010р., №94 від 13.04.2010р., №98 від 14.04.2010р., №115 від 06.05.2010р., №122 від 12.05.2010р., №131 від 19.05.2010р., №135 від 21.05.2010р., №144 від 02.06.2010р., №155 від 16.06.2010р., №159 від 17.06.2010р., №167 від 25.06.2010р., №168 від 02.07.2010р., №194 від 05.10.2010р., №206 від 29.10.2010р. отриманий товар на загальну суму 323655,00грн.

Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобовязання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

3

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Сторонами в п. 3.2 договору погоджено, що товар повинен бути оплачений протягом 14 календарних днів з моменту поставки.

Відповідачем, в порушення умов договору та термінів, зазначених в договорі, отриманий товар сплачений частково в сумі, що підтверджується витягами з банківських рахунків.

Таким чином, на час звернення з позовом, сума заборгованості складає 56237,50грн., що підтверджено і відповідачем при підписанні акту звірки взаємних розрахунків станови на 27.04.2011р.

Приймаючи до уваги вищезазначене, а також доведеність позивачем факту наявності заборгованості за товар, господарський суд задовольняє позовну вимогу щодо стягнення суми боргу в розмірі 56237,50грн. в повному обсязі.

Враховуючи не в повному обсязі та з порушенням строків оплату відповідачем товару, позивач просить стягнути з нього 693,87грн. 3%річних, 2789,69грн. інфляційних втрат.

Вирішуючи це питання, господарський суд виходить з наступного:

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобовязання відповідачем порушені, так як до предявлення позивачем позову щодо стягнення 3%річних фактично залишилось невиконаним грошове зобовязання відповідача перед кредитором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, за вимогою кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Ця стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Грошовим зобов'язанням вважається зобов'язання, змістом якого є сплата боржником грошей. Грошові зобов'язання можуть бути частиною інших оплатних зобов'язань (наприклад, обов'язок покупця сплатити гроші за придбаний товар, обов'язок наймача оплатити користування майном тощо), а можуть мати самостійний характер (відносини позики, кредиту, банківського вкладу тощо). Правила цієї статті розповсюджуються на будь-які грошові зобов'язання, а також незалежно від того, чи передбачена сплата грошей в готівковій чи в безготівковій формі.

Частина 1 цієї статті встановлює виключення із загального правила про припинення зобов'язання у зв'язку із неможливістю його виконання (ст. 607 ЦК). Оскільки, грошові кошти є родовими речами, неможливість виконання такого зобов'язання (наприклад, внаслідок відсутності у боржника грошей), не звільняє його від відповідальності. Тобто в будь-якому випадку боржник зобов'язаний буде відшкодувати кредиторові завдані збитки, сплатити неустойку та нести інші наслідки, передбачені статтею.

Частина 2 цієї статті визначає спеціальні правові наслідки прострочення виконання грошових зобов'язань. Таких наслідків є декілька.

- по-перше, боржник зобов'язаний сплатити суму заборгованості з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення. Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Індекси інфляції також публікуються в довіднику систем інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.

- по-друге, стаття передбачає можливість стягувати за прострочення виконання грошового зобов'язання проценти річних. Розмір процентів річних визначається сторонами в договорі. Якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобовязання в не залежності від наявності вини в його діях.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобовязання.

4

Господарським судом при розгляді справи встановлено, що відповідачем отриманий товар не сплачений в повному обсязі, тому позивачем нарахована сума річних відсотків та втрат від інфляції.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати товару, нарахування річних та втрат від інфляції проведене позивачем з дотриманням термінів оплати товару, встановлених сторонами в накладних та загальних правил (методики) нарахування, перевіривши надані розрахунки, господарський суд задовольняє в повному обсязі вимоги позивача щодо стягнення 693,87грн. 3%річних, 2789,69грн. інфляційних втрат.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3585,01грн. пені за прострочення оплати товару, яка нарахована на підставі п. 5.1 договору.

У відповідності зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватись неустойкою. Стаття 549 Цивільного кодексу визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами субєктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1,3,4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

Оскільки сторонами договором: а) встановлений строк виконання грошового зобовязання (п. 3.2 договору); б) вид відповідальності за прострочення грошового зобовязання; в) розмір пені (п. 5.1 договору), а також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобовязання, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 3585,01грн. пені в повному обсязі, оскільки вона розрахована в розмірі, що не суперечить вимогам Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобовязання”, тобто з урахуванням шестимісячного терміну та розміру облікової ставки НБУ.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати в розмірі, передбаченому діючим законодавством.

На підставі ст.ст.526,530,546,549,610,612,625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 67,193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84,81-1,85 ГПК України, господарський суд

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Укрсировина” м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Баренс Шоколад ЛТД” м. Донецьк про стягнення 63306,08грн., з яких: 56237,50грн. заборгованість, 693,87грн. 3%річних, 2789,69грн. інфляційних втрат, 3585,01грн. пеня в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Баренс Шоколад ЛТД” м. Донецьк-83112, вул. Горлівська, 2 „д”, ЄДРПОУ 36935631 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Укрсировина” м. Київ-03148, вул. Гната Юри, 9, кім. 414 (поштова адреса: 03065, м. Київ, а/с 5), ЄДРПОУ 34731631 заборгованість в сумі 56237,50грн., 693,87грн. 3%річних, 2789,69грн. інфляційних втрат, 3585,01грн. пені, 633,06грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Гринько С.Ю.

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 26.05.2011року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін.

Надруковано 3 примірника:

1 суду,

2 позивачу,

1 відповідачу