Постанова № 15792546, 13.05.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" травня 2011 р. Справа № 5023/520/11

Колегія суддів у складі:

головуючого судді Погребняка В.Я., судді Гончар Т.В., судді Слободіна М.М. при секретарі Зозулі О.М.

за участю представників:

позивача –Наєнко Я.В. (дов. №37 від 01.01.2011р.),

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №1479Х/3-11) на рішення господарського суду Харківської області від 16.03.2011р. у справі № 5023/520/11

за позовом Державного підприємства "Придніпровська південна залізниця", м. Дніпропетровськ

до Закритого акціонерного товариства "Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат", с.Новоселівка Нововодолазького району Харківської області

про стягнення штрафних санкцій,

встановила:

У січні 2011 р. позивач - Державне підприємство "Придніпровська залізниця", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача - Закритого акціонерного товариства "Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат" 8700,00 грн. штрафу за неправильно зазначену в накладній № 43063257 масу вантажу на підставі ст. 24 Статуту залізниць України. Крім того, просив судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 16 березня 2011 року у справі № 5023/520/11 (суддя Смірнова О.В.) позов задоволено.

Стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" 8700,00 грн. штрафу; 102,00 грн. витрат з оплати державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення обґрунтоване тим, що неправильне внесення Товариством відповідача відомостей про масу вантажу засвідчено комерційним актом, а тому наявні підстави для застосування штрафу, визначеного ст.ст. 24, 122 Статуту залізниць України.

Відповідач з зазначеним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 16 березня 2011 року у даній справі скасувати у повному обсязі та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги відповідач, зокрема, обґрунтовує тим, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності ЗАТ "Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат" за статтею 122 Статуту залізниць України, можуть засвідчуватись лише комерційними актами, складеними відповідно до «Правил складання актів», затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 року №334. Однак, наданий Залізницею комерційний акт не має юридичної сили, оскільки складений з порушенням вимог, встановлених зазначеними Правилами.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить суд апеляційної інстанції оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення, посилаючись на правомірність висновків господарського суду Харківської області щодо відповідності комерційного акту № АА 036082/43/375 від 20.06.2010р. вимогам чинного законодавства та на встановлену ст. 24 Статуту залізниць України відповідальність вантажовідправників за неправильне зазначення в накладній необхідних відомостей про вантаж.

Відповідач (заявник апеляційної скарги) у судове засідання свого уповноваженого представника не направив, про причини неявки апеляційний суд не повідомив, хоча, відповідно до встановленого законодавством порядку, був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, про що свідчить відповідне поштове повідомлення наявне в матеріалах справи.

Враховуючи зазначене та, зважаючи на те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає, що ЗАТ "Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат" саме таким чином реалізувало своє диспозитивне право щодо участі у розгляді його ж апеляційної скарги, тому її розгляд відбувся у порядку статті 75 ГПК України, за відсутності уповноваженого представника відповідача, за наявними матеріалами у справі.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на скаргу доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноваженого представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Як свідчать матеріали справи та вірно встановлено судом першої інстанції, у липні 2010 року зі станції Кварцовий Донецької залізниці відповідач здійснив відправлення вагону № 66173907 за накладною № 43063257 на станцію Запоріжжя - Ліве Придніпровської залізниці.

При проходженні вагону через станцію Синельникове-1 Придніпровської залізниці, на підставі ст. 24 Статуту залізниць України залізницею було проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що заявлена у накладній № 43063257 маса вантажу у вищезазначеному вагоні не відповідає дійсній масі. Про даний факт було складено акт загальної форми № 1961 від 20.07.2010р. та комерційний акт АА №036082/43 від 20.06.2010р. у відповідності до ст. 129 Статуту залізниць України.

Пунктом 22 "Правил видачі вантажів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 862/5083, передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Так, згідно зі складеним вищезазначеним комерційним актом контрольне переважування спірного вагону проводилось на 150 тонних вагонних вагах (терезах), тобто таким же самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Перевіркою було виявлено, що в накладній № 43063257 у вагоні вказана маса вантажу складає 69000 кг, фактично ж встановлено що маса вантажу складає 70600 кг, що на 1600 кг більше ніж вказано у накладній та на 1600 кг більше ніж вантажопід'ємність вагону.

Зважаючи на зазначене, позивач, з посиланням на ст. 24 Статуту залізниць України, звернувся з позовом у даній справі про стягнення з ЗАТ "Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат" штрафу у розмірі 8700,00 грн. за неправильне визначення маси вантажу в накладній № 43063257.

Колегія суддів апеляційного господарського суду враховує, що відповідно до ст. 3 Закону України "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", Закону України "Про залізничний транспорт", Статуту залізниць України та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Згідно ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту Міністерством транспорту та зв'язку України затверджені Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Відповідно до ст. 6 Статуту накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони –одержувача.

Правилами перевезень вантажів, а саме п. 1.1 розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів" (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.00 за № 863/5084), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, графи "Маса вантажу, визначена відправником, кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником.

Разом з тим, колегія суддів враховує, що, як встановлено судом першої інстанції, у накладній № 43063257 вантажовідправником вказана маса вантажу нетто 69000 кг, спосіб визначення маси –на 150-тонних вагонних вагах (терезах).

При цьому, враховується, що маса вантажу згідно зі ст. 37 Статуту та п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.00 за № 861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.00 за № 863/5084, своїм підписом підтверджує представник відправника.

Разом з цим, судом першої інстанції вірно встановлено, що правильність внесених відомостей до накладної № 43063257 підтвердив своїм підписом представник відправника (мовою оригіналу) - Лысокобылка В.Н..

Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.00 за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу. При цьому, береться до уваги, що у даному випадку спірний вагон є напіввагоном.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Пунктом 22 Правила видачі вантажів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.00 за № 862/5083, передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Під час вирішення спору по суті попередньою судовою інстанцією враховано, що, відповідно до комерційного акту АА №036082/43 від 20.06.2010р. контрольне переважування спірного вагону проводилось на 150-тонних вагонних вагах (терезах), тобто таким же самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Статтею 24 Статуту залізниць України визначено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. В свою чергу, ст. 122 Статуту встановлено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із ст. 118 Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно зі ст.122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу є комерційний акт, складений у випадках, передбачених ст.129 Статуту (п. 3.23 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 р. за № 04-5/601 зі змінами та доповненнями від 18.11.2003 р. за № 04-5/1429) та Оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.11.2007 р. № 01-8/917 щодо штрафу нарахованого у розмірі відповідно до статті 118 Статуту, штраф підлягає стягненню за сам факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитків.

Таким чином, висновки господарського суду про те, що комерційний акт АА №036082/43 від 20.06.2010р. є підставою для покладання відповідальності на відправника, передбаченої ст.122 Статуту є обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства України.

Відповідно до п. 11 "Правил приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 р. за № 861/5082: "У разі зважування вантажів на вагонних вагах відправник у разі потреби провадить дозування вантажу (довантаження або часткове вивантаження). Для цього він повинен безпосередньо біля вагонних ваг організувати дозувальний майданчик, забезпечити його необхідним інвентарем, а при відправленні масових вантажів (вугілля, руди, цементу тощо) - додатковими механізмами для виконання дозувальних операцій в процесі зважування. Тобто відповідач має можливість запобігти подібних порушень і провадити чітке зважування та вказувати у перевізних документах вірну інформацію стосовно маси вантажу.

Враховуючи викладене, господарський суд правомірно дійшов висновку щодо задоволення позову про стягнення з відповідача на користь позивача штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у розмірі 8700,00 грн.

Викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача стосовно невідповідності комерційного акту №АА №036082/43 від 20.06.2010р. вимогам закону є безпідставними та такими, що ґрунтуються на довільному та помилковому тлумаченні приписів чинного законодавства, не доведені апеляційному господарському суду жодним належним та допустимим доказом, тобто позбавлені фактичного та правового обґрунтування.

Посилання відповідача на той факт, що спірний комерційний акт не підписаний прийомоздавальником станції є необґрунтованим, так як пунктом 10 «Правил складання актів»чітко визначено перелік осіб, які мають право підпису комерційного акту. В даному випадку комерційний акт підписано: начальником станції, його заступником та старшим прийомоздавальником станції. В момент складання комерційного акту 20.07.2010р. та при зважування вагону на станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці працював старший приймоздавальник Гришан Н.П., на якого повністю покладено виконання обов'язків приймоздавальника. Слід звернути увагу суду на те, що акт загальної форми № 217, на який посилається відповідач складений 22.07.2010р., тобто через дві доби після складання комерційного акту.

Разом з тим, як свідчить вказаний акт, його скріплено штемпелем станції в графі “Акт складено станцією”. Сам акт хоча і не містить штемпелю в графі “Місце для штемпелів та відміток про реєстрацію акту”, проте вимоги “Порядку оформлення розслідування та обліку не збережених перевезень вантажів”, затвердженого наказом Укрзалізниці від 21.09.2005р. № 306-Ц, на який посилається відповідач, вимагають проставляння штемпеля на комерційному акті, в разі, якщо невідповідність маси сталася внаслідок втрати вантажу, нестачі, псування або його пошкодження, проте в даному випадку в комерційному акті №АА №036082/43 від 20.06.2010р. мова йде про неправильне зазначення відправником маси вантажу, що зумовлює безпідставність посилань відповідача на недодержання залізницею вимог вищезгаданого “Порядку оформлення розслідування та обліку не збережених перевезень вантажів”.

Зазначені обставини також спростовують доводи відповідача щодо неправильності складення залізницею комерційного акту №АА №036082/43 від 20.06.2010р.

З урахуванням викладеного, суд визнає вимоги відповідача позбавленими фактичного та правового обґрунтування, а так само такими, що не відповідають, як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, судова колегія -

постановила:

Рішення господарського суду Харківської області від 16.03.2011р. у справі № 5023/520/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя           Погребняк В.Я.

суддя           Гончар Т.В.

суддя Слободін М.М.

Повний текст постанови підписано 13.05.2011 року.