Постанова № 15792545, 13.05.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2011 р. Справа № 5021/507/2011

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.

при секретарі - Федосєєвої Х.В.

за участю представників сторін:

позивача –не прибув,

1-го відповідача –не прибув,

2-го відповідача –не прибув,

3-го відповідача – не прибув,

4-го відповідача –представника Міністерства енергетики та вугільної промисловості України - Поповіченко О.М. за довіреністю № 01/17-0375 від 30.03.2011р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Дочірньої компанії “Укргазвидобування Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (вх. № 1742С/2), апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Укрнафта” (вх. № 1744С/2), та апеляційну скаргу Міністерства палива та енергетики України (вх. № 1745С/2) на ухвалу господарського суду Сумської області від 09.03.2011 р. по справі № 5021/507/2011,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ХАРКІВ-СПБТ”, м. Харків,

до відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОТЕК”, смт Степанівка Сумської області;

2. Відкритого акціонерного товариства “Укрнафта”, м. Київ;

3. Дочірньої компанії “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ;

4. Аукціонного комітету з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля, в особі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Міністерства енергетики та вугільної промисловості України,

про стягнення збитків та зобов'язання до виконання договірних зобов'язань, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “ХАРКІВ-СПБТ” звернувся до господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОТЕК”, Відкритого акціонерне товариство “Укрнафта”, Дочірньої компанії “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, Аукціонного комітету з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля, в особі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, в якому просив стягнути на свою користь з Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОТЕК”, Відкритого акціонерного товариства “Укрнафта” та Дочірньої компанії “Укргазвидобування Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” солідарно збитки в сумі 133063,40 грн., а також зобов’язати Відкрите акціонерне товариство “Укрнафта”, Дочірню компанію «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, Аукціонний комітет з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля, в особі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Міністерства енергетики та вугільної промисловості України виконувати свої зобов’язання належним чином, а саме формувати та затверджувати стартову ціну скрапленого газу на рівні 2130 грн. за тону.

Одночасно з позовною заявою позивачем було подано клопотання про забезпечення позову, в якому просив суд заборонити Аукціонному комітету з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля в особі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України і Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, ВАТ “Укрнафта”, ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України”, застосовувати при визначенні та затвердженні рівня стартових цін на скраплений газ та пропозицій з продажу скрапленого газу, що реалізується на спеціалізованих аукціонах з продажу скрапленого газу для потреб населення, Кз - коефіцієнт зміни ціни на природний газ для потреб населення, який розраховується як співвідношення ціни природного газу для потреб населення станом на перше число місяця, в якому проводитиметься спеціалізований аукціон з продажу скрапленого газу для потреб населення і ціни природного газу для потреб населення станом на 1 січня 2010 року –до розгляду справи по суті.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 09.03.2002 р. (суддя Моїсеєнко В.М.) порушено провадження у справі та призначено її до розгляду узасіданні на 24.03.2011 р.

Крім того, пунктами 7 та 8 даної ухвали задоволено клопотання позивача про забезпечення позову. Заборонено Аукціонному комітету з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля, в особі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (01008, м. Київ, вул. Грушевського,12/2, код ЄДРПОУ 37508596) і Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 30, код ЄДРПОУ 37471933), Відкритому акціонерному товариству “Укрнафта” ( 04053, м. Київ, Несторівській пров., 3-5, код ЄДРПОУ 00135390), Дочірній компанії “Укргазвидобування” Національної Акціонерної Компанії “Нафтогаз України” (: 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775), застосовувати при визначенні та затвердженні рівня стартових цін на скраплений газ та пропозицій з продажу скрапленого газу, що реалізується на спеціалізованих аукціонах з продажу скрапленого газу для потреб населення, Кз - коефіцієнт зміни ціни на природний газ для потреб населення, який розраховується як співвідношення ціни природного газу для потреб населення станом на перше число місяця, в якому проводитиметься спеціалізований аукціон з продажу скрапленого газу для потреб населення, і ціни природного газу для потреб населення станом на 01.01.2010 р., до вирішення спору по суті.

Дочірня компанія “Укргазвидобування Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” з ухвалою господарського суду в частині забезпечення позову не погоджується, вважає її в даній частині незаконною та необґрунтованою, подала апеляційну скаргу (вх. № 1742С/2) в якій просить ухвалу в частині забезпечення позову скасувати.

В обґрунтування своїх вимог 3-й відповідач посилається на порушення господарським судом при її винесенні норм процесуального права, а саме ст. 66-67 ГПК України, не відповідності даної ухвали встановленим законом принципам розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпеченням позову. Разом з тим, на думку 3-го відповідача, обраний судом спосіб забезпечення позову шляхом заборони відповідачам вчиняти певні дії не спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення, в разі його винесення на користь позивача.

Відкрите акціонерне товариство “Укрнафта” з ухвалою господарського суду від 09.03.2011 р. по даній справі в частині забезпечення позову також не погоджується, подало апеляційну скаргу (вх. № 1744С/2), в якій з посиланням на порушення судом при її винесенні норм матеріального та процесуального права просить скасувати вказану ухвалу в частині забезпечення позову, а саме, скасувати пункти 7, 8 резолютивної частини оскаржуваної ухвали.

В обґрунтування своїх вимог 2-й відповідач вказує, що заборона відповідачам вчиняти певні дії, здійснена в порушення вимог Закону України «Про нафту і газ», фактично призупинено дію постанови Кабінету Міністрів України № 599 від 04.04.2000 р. в частині, якою затверджено положення про організацію та проведення аукціонів з продажу з продажу скрапленого газу для потреб населення.

Міністерство палива та енергетики України також подало апеляційну скаргу (вх. № 1745С/2) на ухвалу господарського суду України від 09.03.2011 р. по даній справі в частині забезпечення позову, в якій просить суд апеляційної інстанції вказану ухвалу у цій частині скасувати та відмовити позивачу у задоволених клопотаннях про забезпечення позову, посилаючись на невідповідність вказаної ували вимогам ст. ст. 66-67 ГПК України, та недоведеність позивачем при зверненні до суду з позовом про стягнення збитків необхідності вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони 2-4 відповідачам вживати певні дії.

Міністерство економіки України надіслало факсограмою (вх. № 4637 від 10.05.2011р.) письмові пояснення у справі, в яких вважає оскаржувану ухвалу такою, що прийнята з порушенням норм матеріального права та без дотримання при її винесені норм процесуального права, та підлягає скасуванню.

Враховуючи, що апеляційні скарги були подані одночасно, на один і той же процесуальний документ, колегія суддів вважає за необхідне їх об’єднати в одне апеляційне провадження.

Позивач, 1-3 відповідачі в судове засідання своїх представників не направили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду апеляційних скарг, про причини неприбуття своїх представників суд не повідомили.

Враховуючи факт належного повідомлення позивач, 1 -3 відповідачів про час та місце розгляду апеляційної скарги, та що відповідно ч.2 ст. 102 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п’ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження; зазначений строк витікає 10.05.2011р., судова колегія вважає за необхідне розглядати апеляційну скаргу за наявними у матеріалах справи документами.

У судовому засіданні представник Міністерства енергетики та вугільної промисловості України заявив усне клопотання, в якому просив на підставі Указу Президента України від 09.12.2010р. № 1085 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади»( в редакції від 06.04.2011 р.) замінити Міністерство палива та енергетики України на його правонаступника Міністерство енергетики та вугільної промисловості України .

Розглянувши дане клопотання, колегія суддів вважає його обґрунтованим та підлягаючим задоволенню, оскільки відповідно Указу Президента України від 09.12.2010р. № 1085 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади»(в редакції від 06.04.2011 р.) утворено Міністерство енергетики та вугільної промисловості України,у зв’язку з реорганізацією Міністерства палива та енергетики України та Міністерств вугільної промисловості України.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до ст. 25 ГПК України необхідно здійснити заміну Міністерства палива та енергетики України його правонаступником - Міністерством енергетики та вугільної промисловості України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, дослідивши доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду не погоджується з висновками господарського суду Сумської області по даній справі, виходячи з наступного.

Як свідчить оскаржувана ухвала господарського суду від 09.03.2011 р. по даній справі, суд при прийнятті рішення про забезпечення позову, виходив з того, що позовні вимоги носять майновий характер, а саме, позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів збитки, розмір яких є суттєвим. Тобто правовими наслідками розгляду справи в разі постановлення рішення на користь позивача, буде стягнення грошових коштів, тому вважав, що зазначені в клопотанні про забезпечення позову способи забезпечення, пов'язані з предметом спору, не виходять за його межі та не допустять збільшення розміру збитків.

З посиланням на зазначене, господарський суд зробив висновок, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Однак, викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, не відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм не надана правильна та належна правова оцінка, в зв’язку з чим, є підстави для задоволення апеляційних скарг і скасування прийнятої по справі ухвали від 09.03.2011 р. в частині вжиття заходів до забезпечення позову.

Згідно зі ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до вимог ст. 67 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу, забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

Господарський суд при винесенні оскаржуваної ухвали безпідставно проігнорував ряд вимог, викладених в нормах Господарського процесуального Кодексу України, що зобов’язують сторону яка звернулася з вимогами про забезпечення позову надавати докази наявності обставин, які можуть ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду в подальшому, в разі його винесення на користь цієї сторони.

Про необхідність виконання зазначених вимог закону заявником клопотання про забезпечення позову також зазначено в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р., та в роз’ясненнях президії Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994р. № 02-5/611. Однак, вказані роз’яснення місцевим господарським судом також були проігноровані.

За загальним правилом господарського судочинства, обов’язок доказування наявності обставин на які посилається сторона, покладається саме на неї.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. 43 цього ж кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У пункті 4 Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р. передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

В інформаційному листі № 01-8/2776 від 12.12.2006 р. Вищий господарський суд України зокрема зазначив, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Зазначені обставини при вирішенні питання про забезпечення позову місцевим господарським судом також були проігноровані.

Як свідчать поданий позивачем позов, позивач просить суд стягнути солідарно з 1-го та 4-го відповідачів збитки, яких зазнає позивач в майбутньому у зв’язку з підвищенням ціни на скраплений газ, та зобов’язати 2 –4 відповідачів формувати та затверджувати ціну на рівні 2130 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2000р. N 599 «Про запровадження аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля»затверджено Положення, яким визначено порядок та умови реалізації нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля.

Частиною 5 п. 9 Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про запровадження аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля»від 04.04.2000 р. № 599 (з урахуванням змін, внесених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2010 р. за № 601), передбачено, що рівень стартових цін на скраплений газ, що реалізується на спеціалізованих аукціонах з продажу скрапленого газу для потреб населення, визначається відповідно до рівня цін на природний газ для потреб населення за формулою Сц = Ср х Кз, де Сц - стартова ціна;

Ср - середньозважена ціна реалізації скрапленого газу на спеціалізованих аукціонах у 2009 році, яка дорівнює 2130 гривень за одну тонну;

Кз - коефіцієнт зміни ціни на природний газ для потреб населення, який розраховується як співвідношення ціни природного газу для потреб населення станом на перше число місяця, в якому проводитиметься спеціалізований аукціон з продажу скрапленого газу для потреб населення, і ціни природного газу для потреб населення станом на 01.01.2010 р.

Оскаржуваною ухвалою господарського суду від 09.03.2011 р. заборонено 2- 4 відповідачам застосовувати при визначенні та затвердженні рівня стартових цін на скраплений газ та пропозицій з продажу скрапленого газу, що реалізується на спеціалізованих аукціонах з продажу скрапленого газу для потреб населення, Кз - коефіцієнт зміни ціни на природний газ для потреб населення, який розраховується як співвідношення ціни природного газу для потреб населення станом на перше число місяця, в якому проводитиметься спеціалізований аукціон з продажу скрапленого газу для потреб населення, і ціни природного газу для потреб населення станом на 01.01.2010 р.

Тобто, фактично суд заборонив 2–4 відповідачам застосовувати нормативно правовий акт, а саме Постанову Кабінету міністрів України від 04.04.2000 р. N 599 «Про запровадження аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля»(в т.ч. з урахуванням змін, внесених відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 21.07.2010 р. за № 601).

Доказів оскарження або визнання недійсною постанови Кабінету Міністрів України від 04.04.2000 р. N 599 «Про запровадження аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля»позивач суду не надав.

Зазначені обставини господарським судом Сумської області при вирішенні питання про забезпечення позову також були залишені поза увагою.

Крім того, суд проігнорував той факт, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову шляхом заборони відповідачам вчиняти певні дії не спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення про стягнення збитків які можуть виникнути в майбутньому, у разі його винесення на користь позивача, не відповідає принципам розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпеченням позову, та порушує права і законні інтереси 2-4 відповідачів, які будуть фактично позбавлені можливості виконувати покладені на них законом обов’язки, що дає судовій колегії підстави вважати, що судом при вжитті заходів до забезпечення позову порушені вимоги ст. ст. 66-67 ГПК України.

За таких обставин, оскаржувана ухвала суду в частині вжиття заходів до забезпечення позову підлягає скасуванню, а клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову не підлягає задоволенню

Таким чином, викладені в ухвалі господарського суду висновки про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявників скарг, з яких вони оспорюються можуть бути підставою для її скасування.

Керуючись ст. ст. 25, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 1-4 ст. 104, ст. ст. 105, 106 ГПК України, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

1. Замінити Міністерство палива та енергетики України його правонаступником

Міністерством енергетики та вугільної промисловості України.

2. Апеляційні скарги Дочірньої компанії “Укргазвидобування Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, Відкритого акціонерного товариства “Укрнафта”, Міністерства енергетики та вугільної промисловості України задовольнити.

3. Пункти 7 та 8 ухвали господарського суду Сумської області від 09.03.2011 р. по справі № 5021/207/2011 скасувати.

4. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “ХАРКІВ-СПБТ” про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя О.В. Плахов

Суддя І.А. Шутенко

Повний текст постанови підписано 13.05.2011р.