Постанова № 15792539, 13.05.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2011 р. Справа № 5021/679/2011

          Колегія суддів у складі: головуючий суддя , суддя , суддя

при секретарі –Сємєровій М.С.

за участю представників сторін:

заявника –не з’явився ,

боржника –не з’явився,

розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми (вх. № 1765 С ) на ухвалу господарського суду Сумської області від 25.03. 2011 р. по справі № 5021/679/2011

за заявою кредитора Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю „Буд.-Сантех-Сервіс”, м. Суми

про визнання банкрутом , -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 25.03.2011р. по справі № 5021/679/2011 (суддя Котельницька В.Л.) повернуто заяву про визнання банкрутом ТОВ „Буд.-Сантех-Сервіс”, м. Суми.

Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми, не погоджуючись з ухвалою господарського суду Сумської області від 25.03.2011р. по справі № 5021/679/2011, подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до господарського суду Сумської області на стадію порушення справи про банкрутство.

Апелянт посилається на неповне з’ясування господарським судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

В судове засідання представники кредитора не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення з відміткою про вручення поштового відправлення.

Боржник відзив на апеляційну скаргу не надав, у судове засідання не з’явився про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву (апеляційну скаргу) і витребувані господарським судом документи не подано, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права в межах вимог, передбачених статтею 101 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, до господарського суду Сумської області звернувся кредитор –Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми із заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Буд.-Сантех-Сервіс”, м. Суми відповідно до ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»на підставі того, що боржник відсутній за юридичною адресою та того, що у боржника мається заборгованість перед кредитором у сумі 1902,05 грн.

Повертаючи вказану заяву без розгляду, господарський суд вказав, що у заяві не зазначено про обставини наявності або відсутності підприємницької діяльності боржника на час звернення до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство. На підставі цього господарський суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для порушення провадження у справі про банкрутство.

Однак судова колегія апеляційного господарського суду з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, вважає їх такими, що не ґрунтуються на нормах закону та не відповідають обставинам справи, зважаючи на таке.

Згідно до п.1 статті 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною першою статті 52 Закону, а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб –підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, судом досліджувалась довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців № 7224057 від 12.10.2010 р. зазначено місцезнаходження боржника –м. Суми, Зарічний район, вул.. Миргородська, 1, а також внесено інформацію 06.10.2010 р. про відсутність юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю „Буд.-Сантех-Сервіс” за вказаною адресою.

З наведеного вбачається, що зазначена довідка є належним доказом відсутності боржника за місцезнаходженням в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб –підприємців»та Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Тобто відсутність боржника за юридичною адресою підтверджена належними доказами і є підставою для порушення справи про банкрутство відповідно до ст. 52 Закону.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 14 обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи. Ці положення кореспондуються з вимогами ст. 43 ГПК України, згідно яких господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що при винесенні оскаржуваної ухвали господарський суд Сумської області не повно дослідив всі обставини справи, що мають значення для справи, та з порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню. Вимоги апеляційної скарги законні та обґрунтовані, доводи апелянта знайшли підтвердження в матеріалах справи, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, ч. 2 ст. 103, п.1,3,4 ч.1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 25.03.2011 р. по справі № 5021/679/2011 скасувати, а справу направити до господарського суду Сумської області для розгляду по суті.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя

Суддя

Суддя