Постанова № 15792366, 23.05.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2011                                                                                           № 05-5-39/3931

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Гаврилюка О.М.

суддів:           

за участю секретаря судового засідання Рижової В.В.           

в судове засідання повноважні представники сторін не з’явилися

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерної енергопостачальної компанії „Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу „Енергозбут Київенерго” на ухвалу господарського суду міста Києва від 08.04.2011 року

у справі № 05-5-39/3931 (суддя Гумега О.В.)

за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії „Київенерго” (м. Київ) в особі Структурного відокремленого підрозділу „Енергозбут Київенерго” (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Альтекс-Сервіс” (м. Київ)

про стягнення боргу за спожиту теплову енергію у розмірі 112582 грн. 38 коп.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулася Акціонерна енергопостачальна компанія „Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу „Енергозбут Київенерго” з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Альтекс-Сервіс” про стягнення з відповідача на користь позивача 104373 грн. 07 коп. боргу за спожиту теплову енергію, 6232 грн. 17 коп. інфляційної складової боргу, 1977 грн. 14 коп. річних на відповідні розрахункові рахунки.

Ухвалою від 08.04.2011 року господарський суд м. Києва повернув позовну заяву без розгляду на підставі п.п. 1, 4, 10 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою АЕК „Київенерго” в особі СВП „Енергозбут Київенерго” звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 08.04.2011 року № 05-5-39/3931, а справу передати на розгляд по суті до господарського суду м. Києва.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.05.2011 року апеляційну скаргу позивача було прийнято до провадження та призначено розгляд справи № 05-5-39/3931 у судовому засіданні за участю представників сторін.

В судове засідання 23.05.2011 року повноважні представники сторін не з’явилися та про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Після обговорення судова колегія дійшла висновку, що неявка повноважних представників сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Дослідивши докази, що є у справі, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала від 08.04.2011 року має бути скасована, а матеріали справи передані на розгляд місцевого господарського суду, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо: 1) позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; 2) у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес; 3) у позовній заяві не вказано обставин, на яких грунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми; 4) не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі; 5) порушено правила поєднання вимог або об’єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з’ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору; 6) не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів; 9) до винесення ухвали про порушення провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору;10) не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Тобто в статті 63 ГПК України дано вичерпний перелік підстав для повернення позовної заяви без розгляду.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд повернув позовну заяву АЕК „Київенерго” в особі СВП „Енергозбут Київенерго” без розгляду на підставі п. 1, 4, 10 ч. 1 ст. 63 ГПК України через те, що позовна заява підписана заступником директора з правових питань СВП „Енергозбут Київенерго” Пархоменко І.С., а до справи не додано довіреності директору СВП „Енергозбут Київенерго”. Також серед причин повернення було зазначено те, що позивачем не було надано доказів того, що особа, яка поставила другий підпис на зворотному боці платіжного доручення від 01.04.2011 року № 2156 про сплату державного мита має на це повноваження, та те, що в платіжному дорученні від 01.04.2011 року № 2180 про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу не було зазначено код платежу 22050003.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

У абз. 4 п. 3.3 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” від 18.09.1997 року № 02-5/289 зазначено, що якщо у позовній заяві є посилання на докази, що підтверджують викладені обставини, але самі докази до позовної заяви не додані, таку заяву не можна повертати з посиланням на статтю 63 ГПК. У цьому випадку суддя у процесі підготовки справи до розгляду ухвалою витребовує ці докази від позивача чи відповідача.

В матеріалах справи наявна довіреність на особу, яка підписала позовну заяву від 06.04.2011 року № 048-71-4532 – заступника директора з правових питань СВП „Енергозбут Київенерго” Пархоменко І.С. В цій довіреності зазначено, що Пархоменко І.С. надані усі права, які надані процесуальним законодавством учаснику процесу – позивачу, відповідачу, третій особі, потерпілому (окрім права визнання позову та відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, укладення мирових угод, підписання заяв про реструктуризацію, розстрочення та прощення боргу) з правом підписання позовних заяв.

Необхідності в наданні довіреності директора СВП „Енергозбут Київенерго”, про що зазначав місцевий господарський суд, та який не підписував, поданих суду документів немає.

Ствердження місцевого господарського суду про те, що заступника директора з правових питань СВП „Енергозбут Київенерго” Пархоменко І.С. не має права підписувати позовні заяви на підставі відсутності в матеріалах справи довіреності на ім’я директора СВП „Енергозбут Київенерго” є помилковим.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

У абз. 5 п. 3.3 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”, в редакції Рекомендації Президії Вищого господарського суду України від 10.02.2004 року № 04-5/212, зазначається, що господарським судам не слід допускати повернення позовних заяв та заяв кредиторів у справах про банкрутство у разі подання як доказу сплати державного мита платіжних доручень, що відповідають вимогам Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93 N 15 (з наступними змінами та доповненнями). У разі виникнення сумнівів щодо надходження і зарахування державного мита до Державного бюджету України суди мають право згідно з пунктом 4 статті 65 ГПК витребувати від позивача чи кредитора відповідне підтвердження територіального органу Державного казначейства України.

В платіжному дорученні від 01.04.2011 року № 2156 містяться реквізити зазначені для сплати державного мита для подання позовних заяв до господарського суду м. Києва, а на зворотному боці платіжного доручення міститься відмітка відділення № 963 АТ „УкрСиббанк” про зарахування таких коштів, скріплена печаткою відділення банку та підписами начальника відділення та старшого фахівця з операційної діяльності відділення.

Колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд в разі сумнівів якогось із працівників відділення № 963 АТ „УкрСиббанк” на вчинення написів на зворотному боці платіжного доручення не був позбавлений права з’ясувати таке питання, проте не мав права в разі наявності у нього сумнівів такого характеру повертати позовну заяву без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Відповідно до п. 31 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до п. 12 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року № 1258,документом про оплату витрат є квитанція установи банку або відділення поштового зв’язку, які прийняли платіж, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. У разі коли оплата витрат здійснюється шляхом перерахування коштів з рахунка вкладника, відкритого в установі банку, додається довідка, засвідчена підписом контролера, скріпленим печаткою фінансової установи.

Так само в разі наявності сумнівів щодо зарахування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу місцевий господарський не позбавлений права витребувати ухвалою такі докази.

Київський апеляційний господарський суд ухвалою від 10.05.2011 року витребував від АЕК „Київенерго” в особі СВП „Енергозбут Київенерго” довідку з ГУ ДКУ в м. Києві, що грошові кошти за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн., перераховані платіжним дорученням від 01.04.2011 року № 2180 були зараховані на відповідний рахунок в держказначействі із їхнім призначенням.

Позивачем вимог ухвали апеляційного господарського суду виконано не було. Також позивачем не було надано пояснень стосовно поважності причин невиконання вимог ухвали апеляційного господарського суду.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 83 ГПК України Київський апеляційний господарський суд стягує в доход Державного бюджету України з АЕК „Київенерго” штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

Колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що отримані матеріали справи не давали суду права на повернення позову з підстав, визначених у п.п. 1, 4, 10 ч. 1 ст. 63 ГПК України, а тому оскаржувана ухвала господарського суду м. Києва не відповідає чинному законодавству, винесена з неправильним застосуванням норм процесуального права (ст. 63 ГПК України), а тому підлягає скасуванню, а матеріали справи – передачі на розгляд господарського суду м. Києва.

Керуючись ст.ст. 83, 99, 101, 103, 104, 105, 106 ГПК України Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Акціонерної енергопостачальної компанії „Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу „Енергозбут Київенерго” на ухвалу господарського суду міста Києва від 08.04.2011 року по справі № 05-5-39/3931 задовольнити.

2.          Ухвалу господарського суду міста Києва від 08.04.2011 року по справі № 05-5-39/3931 скасувати повністю.

3.          Стягнути в доход Державного бюджету України з АЕК „Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) штраф у розмірі 170 грн.

4.          Видачу виконавчих документів доручити господарському суду м. Києва.

5.          Матеріали справи № 05-5-39/3931 передати на розгляд господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      

Судді