Ухвала суду № 15792106, 18.05.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

18 травня 2011 року справа № 5020-3/045 За скаргоюПриватного акціонерного товариства „МТС Україна”

на дії старшого державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі Терехіної О.Г. у справі №5020-3/045

за позовомЗакритого акціонерного товариства „Український мобільний звязок”

(вул. Лейпцизька, 15, м. Київ, 01015)

доПриватного підприємства „Імперія-Сіті”

(вул. Сімферопольська, буд. 15, м. Севастополь, 99003)

про стягнення 1685,32 грн,

Суддя Головко В.О.,

Представники учасників судового процесу:

стягувач (ПАТ „МТС Україна”) ОСОБА_1, представник, довіреність №0405/10 від 03.06.2010;

боржник (ПП „Імперія-Сіті”) явку уповноваженого представника не забезпечив;

субєкт оскарження (ВДВС Ленінського РУЮ у м. Севастополі) Терехіна О.Г., старший державний виконавець, посвідчення серії СЛ №164.

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство „Український мобільний звязок” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Приватного підприємства „Імперія-Сіті” про стягнення 1685,32 грн, з яких: 1326,61 грн основна заборгованість; 72,15 грн збір до Пенсійного фонду України; 4,76 грн пеня; 50,79 грн 3% річних; 231,01 грн інфляційні втрати.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 11.05.2010, яке набрало законної сили 26.05.2010, позов задоволений частково: з Приватного підприємства „Імперія-Сіті” на користь Закритого акціонерного товариства „Український мобільний звязок” стягнуто 1685,00 грн, а також судові витрати.

На виконання вказаного рішення 07.06.2010 видано відповідний наказ.

28.04.2011 від ПАТ „МТС Україна” до суду надійшла скарга на дії старшого державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Ленінського РУЮ у м.Севастополі Терехіної О.Г. щодо винесення постанови від 26.04.2011 про відмову у відкритті виконавчого провадження (в прийнятті до провадження виконавчого документа) у справі №5020-3/045.

Ухвалою від 04.05.2011 скарга прийнята до розгляду.

У засідання суду 18.05.2011 боржник явку уповноваженого представника не забезпечив, хоча про дату, час і місце розгляду скарги повідомлений належним чином та своєчасно.

Відповідно до частини другої статті 1212 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги, тому суд визнав за можливе розглянути скаргу у відсутність боржника.

В обґрунтування вимог скарги стягувач зазначає, що в порушення встановлених норм старший державний виконавець Терехіна О.Г. не винесла постанову про зміну найменування стягувача, а відмовила у відкритті виконавчого провадження (в прийнятті до провадження виконавчого документа) з тих підстав, що виконавчий документ поданий до виконання особою, яка не є стягувачем за виконавчим документом.

Відділ державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м.Севастополі скаргу не визнав з мотивів, викладених у відзиві на скаргу, основні з яких полягають в тому, що, по-перше, стягувач змінив не лише найменування (з „Український мобільний звязок” на „МТС Україна”), а й тип товариства з Закритого акціонерного товариства на Приватне акціонерне товариство, і, по-друге, вимоги статті 8 Закону України „Про виконавче провадження” не можуть застосовуватися до даної ситуації, оскільки передбачають наявність відкритого виконавчого провадження.

Розглянувши матеріали скарги, заслухавши представників учасників судового процесу, дослідивши надані докази, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість доводів скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України.

За приписами частини першої статті 2 Закону України „Про виконавче провадження” (далі Закон) примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України „Про державну виконавчу службу”.

Відповідно до статті 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Отже, виконавче провадження є наступною стадією після завершення розгляду справи у суді.

Згідно з частинами першою та другою статті 8 Закону сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Оскільки за рішенням господарського суду м. Севастополя з відповідача на користь позивача стягнуто 1685,00 грн, а також судові витрати, то саме позивач (Закрите акціонерне товариство „Український мобільний звязок”) є стягувачем у виконавчому провадженні.

Державний виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, серед іншого, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом (частини 1, 2 статті 11 Закону).

Частиною першою статті 6 Закону передбачено, що державний виконавець зобовязаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до частини пятої статті 8 Закону, у разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, власне імя чи по батькові (для фізичної особи), державний виконавець за наявності підтверджуючих документів своєю постановою, яка затверджується начальником відділу, змінює назву сторони виконавчого провадження.

При цьому Закон не містить заборони на можливість зміни найменування стягувача до відкриття виконавчого провадження чи одночасно із таким відкриттям.

Скаржник стверджує, що Загальними зборами учасників ЗАТ „Український мобільний звязок” було прийняте рішення про перейменування зі зміною типу й назви у ПАТ „МТС Україна”.

Про це ним зазначено і в заяві про відкриття виконавчого провадження, наданої до ВДВС Ленінського РУЮ у м. Севастополі, до якої також було додано витяг зі Статуту ПАТ „МТС Україна”.

Утім, при винесенні оскаржуваної постанови старший державний виконавець на зазначені обставини уваги не звернув.

Відповідно до частин першої та третьої статті 90 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.

Згідно з частиною сьомою статті 8 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” вимоги щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу встановлюються спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації, яким є Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва.

Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва №65 від 09.06.2004 затверджено Вимоги щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу, аналіз змісту яких дозволяє дійти висновку, що назва юридичної особи може складатися з власної назви юридичної особи, а також містити інформацію щодо мети діяльності, виду, способу утворення, залежності юридичної особи та інших відомостей згідно з вимогами до найменування окремих організаційно-правових форм субєктів господарювання, установлених Цивільним та Господарським кодексами України та законами України (пункт 1.2 розділу 1).

Отже, зміна назви та виду (типу) юридичної особи є зміною її найменування.

Оскільки зміна найменування юридичної особи як сторони виконавчого провадження прямо передбачена частиною пятою статті 8 Закону України „Про виконавче провадження” і здійснюється безпосередньо державним виконавцем шляхом винесення відповідної постанови, яка затверджується начальником відділу, відмова старшого державного виконавця Терехіної О.Г. у відкритті виконавчого провадження (прийнятті до провадження виконавчого документа) з підстав подачі заяви про відкриття виконавчого провадження особою, яка не є стягувачем, є неправомірною, а такі дії державного виконавця порушують права та законні інтереси стягувача на своєчасне і повне отримання присуджених до стягнення на його користь коштів.

Таким чином, державний виконавець відмовив у відкритті виконавчого провадження (прийнятті до провадження виконавчого документа) без достатніх правових підстав, а відтак відповідна постанова старшого державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі Терехіної О.Г. від 26.04.2011 (ВП №26113077) має бути визнана недійсною.

Крім того, ухвалою господарського суду м. Севастополя від 01.10.2010 заяву ПАТ „МТС Україна” про заміну стягувача як сторони виконавчого провадження у справі №5020-3/045 було відхилено /арк. с. 74-75/ з тих підстав, що реорганізації ЗАТ „Український мобільний звязок” не відбулось, а мало місце лише перейменування стягувача зі зміною типу та назви. При цьому ідентифікаційний код підприємства-стягувача не змінився (14333937).

Таким чином, ніякої реорганізації ЗАТ „Український мобільний звязок” не відбулося, змінилися лише назва і тип товариства.

Наведені факти встановлені ухвалою господарського суду м. Севастополя від 01.10.2010 за заявою ПАТ „МТС Україна” про заміну стягувача як сторони виконавчого провадження у справі №5020-3/045 /арк. с. 74-75/, а тому в силу частини другої статті 35 Господарського процесуального кодексу України повторному доведенню не підлягають.

Відповідно до пункту 8 Розяснення Вищого господарського суду України від 28.03.2002 №04-5/365 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України”, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобовязує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

З урахуванням наведених правових норм та встановлених судом обставин вбачається наявність підстав для задоволення скарги боржника в повному обсязі та зобовязання Відділу Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі відкрити виконавче провадження щодо виконання наказу господарського суду м.Севастополя від 07.06.2010 про стягнення з Приватного підприємства „Імперія-Сіті” на користь Закритого акціонерного товариства „Український мобільний звязок” 2022,94 грн, зі зміною найменування стягувача на „Приватне акціонерне товариство „МТС Україна”.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись статтями 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Скаргу Приватного акціонерного товариства „МТС Україна” на дії старшого державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі Терехіної О.Г. щодо винесення постанови від 26.04.2011 про відмову у відкритті виконавчого провадження (прийнятті до провадження виконавчого документа) у справі №5020-3/045, задовольнити повністю.

2.Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі Терехіної О.Г. щодо винесення постанови від 26.04.2011 про відмову у відкритті виконавчого провадження (прийнятті до провадження виконавчого документа) у справі №5020-3/045.

3.Визнати недійсною постанову старшого державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі Терехіної О.Г. від 26.04.2011 про відмову у відкритті виконавчого провадження і прийнятті до провадження виконавчого документа наказу господарського суду м.Севастополя №5020-3/045 від 07.06.2010 про стягнення з ПП „Імперія-Сіті” на користь ЗАТ „Український мобільний звязок” суми 2022,94 грн.

4.Зобовязати Відділ Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі відкрити виконавче провадження за наказом господарського суду м. Севастополя №5020-3/045 від 07.06.2010 про стягнення з ПП „Імперія-Сіті” на користь ЗАТ „Український мобільний звязок” (нині ПАТ „МТС Україна”) суми 2022,94 грн.

Суддя підпис В.О. Головко