Рішення № 15790903, 05.05.2011, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" травня 2011 р. Справа № 3/5027/197/2011.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Двері Білорусії», м. Київ

до приватного підприємця ОСОБА_1, м. Чернівці

про стягнення заборгованості 28514,32 грн.

Суддя О.В. Гончарук

Представники:

Від позивача не зявився

Від відповідача ОСОБА_1

СУТЬ СПОРУ Товариство з обмеженою відповідальністю «Двері Білорусії»звернулось до приватного підприємця ОСОБА_1 з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 27442,74 грн., з яких 24599,50 грн. основного боргу, 1412,98 грн. пені, 1156,78 грн. інфляційних та 273,48 грн. трьох процентів річних.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №ЛФ-23/09/10-1 від 23.09.2010 року, в частині оплати вартості отриманого товару за видатковою накладною №Л-3709 від 29.10.2010 року.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 09.03.2011 року порушено провадження у даній справі з призначенням її до розгляду на 29.03.2011 року.

Ухвалою суду від 29.03.2011 року, за клопотанням відповідача, розгляд справи відкладено на 14.04.2011 року.

05.04.2011 року від позивача надійшло клопотання в якому він просить розглянути справу без участі його представника. Одночасно, позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог. Так, станом на день вирішення спору, позивач просить стягнути з відповідача 27514,32 грн., з яких 23599,50 грн. основної заборгованості, оскільки останнім в процесі розгляду справи сплачено 1000 грн., 1765,61 грн. пені, 1807,48 грн. інфляційних та 341,73 грн. річних. Фактична сума позову при цьому становить 28514,32 грн.

Ухвалою від 14.04.2011 року, судом задоволено заяву про збільшення позовних вимог, а розгляд справи відкладено на 05.05.2011 року.

На день вирішення спору, 05.05.2011 року, представник позивача у судове засідання не зявився, що не перешкоджає розгляду справи без його участі.

Присутній у судовому засіданні відповідач позов визнає.

Заслухавши пояснення відповідача, розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд установив.

23.09.2010 pоку між товариством з обмеженою відповідальністю «Двері Білорусії», як постачальником, та приватним підприємцем ОСОБА_1, як покупцем, укладено договір поставки за №ЛФ-23/09/10-1 від 23.09.2010 року (Договір), згідно з умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність покупцю товар, а покупець зобовязався прийняти товар і оплатити його вартість відповідно до умов цього Договору.

На виконання умов Договору, позивачем поставлено відповідачу товару на загальну суму 30199,50 грн., що підтверджується копією накладної №Л-3709 від 15.10.2010 року.

Відповідно до п. 2.3. Договору покупець повинен здійснити оплату вартості товару у безготівковій формі протягом одного банківського дня з моменту отримання товару за накладними. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем сплачено вартість поставленого товару частково на суму 5600 грн., у звязку з чим, його борг перед позивачем, станом на день звернення з позовом, становив 24599,50 грн.

В процесі розгляду справи відповідачем, здійснено часткове погашення зазначеного боргу, на загальну суму в розмірі 1000 грн., а відтак, провадження у справі в частині стягнення цієї суми позову підлягає припиненню на підставі пункту 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи, що відповідач не розрахувався у повному обсязі за поставлений йому товар в обумовлені Договором строки, суд, з урахуванням вимог вищезазначеного законодавства, дійшов висновку про правомірність позову в частині стягнення 23599,50 грн. основного боргу.

Відповідно до п. 6.3. Договору, у випадку несвоєчасної оплати покупець сплачує на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на період стягнення пені, від суми заборгованості за кожний день прострочення виконання зобовязань.

Оскільки з боку відповідача мало місце прострочення виконання грошового зобовязання, позивачем правомірно нараховано 1765,61 грн. пені.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки з боку відповідача мало місце прострочення виконання грошового зобовязання, позивачем правомірно нараховано 1807,48 грн. інфляційних та 341,73 грн. трьох процентів річних.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню: з відповідача належить стягнути на користь позивача 23599,50 грн. основного боргу, 1765,61 грн. пені, 1807,48 грн. інфляційних та 341,73 грн. трьох процентів річних, а провадження в іншій частині позову припинити за відсутністю предмета спору.

Беручи до уваги, що спір доведено до розгляду справи у господарському суді з вини відповідача, з нього стягуються судові витрати на користь позивача у повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись пунктом 11 частини першої статті 80, статтями 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Двері Білорусії»(м. Київ, вул. Ярославів Вал, 33-Б, код 33750983) 27514,32 грн. заборгованості (23599,50 грн. основного боргу, 1765,61 грн. пені, 1807,48 грн. інфляційних та 341,73 грн. трьох процентів річних), 275,14 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Провадження у справі в іншій частині позову припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для відновлення строку, про що постановляється ухвала. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.

Повне рішення складено 10.05.2011 року.

СуддяО.В. Гончарук

СуддяО.В. Гончарук