Рішення № 15790342, 20.05.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.11                                                                                           Справа№ 5015/1410/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Гутьєвої В.В.

при секретарі Куцик І.М.

розглянув матеріали позовної заяви: Приватного підприємства „ЕкспертЛьвівмаркетбуд”, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Леон приват”, м. Львів

про стягнення 246’687,22 грн. заборгованості

за участю представників:

від позивача: Денькович М.В. - представник

від відповідача: не з’явився

          Відповідно до ст.20 ГПК України роз’яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. На підставі ст.22 ГПК України роз’яснено процесуальні права та обов’язки сторін.

Суть спору: Позов заявлено Приватним підприємством „ЕкспертЛьвівмаркетбуд” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Леон приват” про стягнення 246687,22 грн. заборгованості за поставлений товар.

Провадження у справі порушено ухвалою суду 17.03.2011 р. та призначено її розгляд на 27.04.2011 р.

Причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалі суду від 27.04.2011 р.

Представник позивача в судове засідання 20.05.2011 р. з’явився, позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про уточнення розрахунку втрат від інфляції, у якій просить стягнути з відповідача 42’799,40 грн. –втрат від інфляції.

Відповідач у судове засідання не з’явився, письмового відзиву по суті позовних вимог не подав, жодних доказів сплати суми боргу повністю чи частково не надав, клопотання про відкладення розгляду справи на адресу суду не направив, хоч належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника позивача суд встановив:

Між Приватним підприємством „ЕкспертЛьвівмаркетбуд” (надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Леон приват” (надалі відповідач) укладено угоду № 10 від 19.03.2008 р. (надалі договір). Відповідно до п.1.1 договору позивач зобов’язувався передати у власність відповідача щебінь гранітний фракцій 5-10 мм, 5-20 мм, 10-20 мм, 20-40мм, 40-70 мм, 40-130 мм та відсів гранітний, а відповідач - прийняти товар та оплатити його на умовах, передбачених договором.

Позивач повністю виконав взяті на себе зобов’язання за укладеним договором, що підтверджується накладними № 09 від 26.03.2008 р. на суму 67584,48 грн., № 10 від 31.03.2008 р. на суму 67288,08 грн., № 17 від 08.05.2008 р. на суму 78736,68 грн. Копії зазначених накладних та довіреності додані до позовних матеріалів. Представник позивача в судовому засіданні надав суду для огляду оригінали вказаних накладних та довіреності на отримання товару.

Згідно з п.3.1 договору відповідач протягом п’ятнадцяти календарних днів, з дня отримання погодженої партії товару, перераховує позивачу суму вартості отриманої партії товару.

Проте відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі здійснював оплату за надані товари, внаслідок чого виникла заборгованість, яка на момент подачі позовної заяви становила 148609,24 грн. Позивачем початково нараховано 46366,05 грн. втрат від інфляції, 3% річних –12385,46 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами –39326,47 грн. Відповідно до уточненого розрахунку індексу інфляції, яку надав позивач, втрати від інфляції становлять 42799,40 грн.

Для досудового врегулювання даного спору позивач надсилав відповідачу претензію (вих.№ 90 від 09.10.2008 р.), однак відповідач дану претензію залишив без відповіді.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно до ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до ч.1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач повністю виконав свої зобов’язання перед відповідачем.

Відповідач частково виконав взяті на себе зобов’язання, внаслідок чого виникла заборгованість, яка на момент подачі позовної заяви становила 148609,24 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Тому позивач просить стягнути з відповідача суму в розмірі 12 385,46 грн. - 3 % річних, втрат від інфляції –42799,40 грн. (відповідно до уточненого розрахунку). Також позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі облікової ставки НБУ, що становить 39326,47 грн.

Згідно з ч.3 ст.692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Розмір процентів не передбачений угодою № 10 від 19.03.2008 р. Тому суд відмовляє в задоволенні нарахованих процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 39326,47 грн.

Оцінивши зібрані по справі докази, вислухавши думку представника позивача, cуд дійшов висновку, що вимога про стягнення заборгованості в розмірі 148609,24 грн., втрат від інфляції - 42799,40 грн., 3% річних - 12 385,46 грн. підлягає до задоволення. В решті вимог необхідно відмовити.

Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, суд покладає господарські витрати на відповідача в порядку ст.49 ГПК України пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 43, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Леон приват” (79000, м.Львів, вул. У.Кравченко, 10/15; код ЄДРПОУ № 34418395, р/р 260060104025 в ЗАТ «ПроКредитБанк»в м. Львові, МФО 320984) на користь позивача: Приватного підприємства „ЕкспертЛьвівмаркетбуд” (79049, м. Львів, пр-т Червоної Калини, 113, оф. 35; код ЄДРПОУ № 35563037, р/р 26003111143 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в м.Київ, МФО 380805) 148’609,24 грн. - заборгованості за поставлений товар, 42’799,40 грн. - втрат від інфляції, 3% річних - 12’385,46 грн., 2’037,94 грн. - на оплату державного мита та 194,95 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті вимог - відмовити.

Суддя