Рішення № 15790341, 26.05.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.11                                                                                           Справа№ 5015/2299/11

Суддя Н.Березяк при секретарі О.Іванило розглянула матеріали справи

за позовом: ТзОВ «Спільне Україно-Канадське підприємство «Росан», м.Львів

до відповідача : Львівська міська рада, м.Львів

Про визнання права власності на нерухоме майно

За участю представників:

Від позивача: Шайдич Т.В. - представник

Від відповідача: Колос Е.-представник

Представникам сторін роз’яснено права та обов‘язки , передбачені ст.22 ГПК України.

Суть спору: ТзОВ «Спільне Україно-Канадське підприємство «Росан» подано позов до Львівської міської ради про визнання права власності на новостворене нерухоме майно – адмінкорпус та адмінбудинок на вул.. Зеленій,147 у м.Львові.

          В судовому засіданні 10.05.2011 року оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.

          Представник позивача позовні вимоги підтримує і просить задоволити позов з підстав і мотивів, викладених в позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов.

          В судовому засіданні 25.05.2011 року оголошувалась перерва до 26.05.2011 року.

          В судовому засіданні 26.05.2011 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності , встановив наступне:

          ТзОВ «Спільне Україно-Канадське підприємство «Росан»є власником нерухомого майна виробничо-комерційного призначення на вул Зеленій, 147 у м.Львові, котре використовується у виробничо-господарській діяльності підприємства, що підтверджується свідоцтвом № С-00354 від 24.03.2004 року про право власності на приміщення станції міжнародних поштових відправлень (включає адмінкорпус Б-3; 433,8 м.кв.; склад Б-1; 1427,4 м.кв.; котельню Б-1; 11,9 м.кв. ).

На підставі погодженої проектної документації та дозвільних документів ТзОВ «Спільне Україно-Канадське підприємство «Росан»було здійснено будівництво адмінкорпусу (Літ. Б-3; Б'-З), та адмінбудинку ( Літ. А-2; А-2), на вул. Зеленій, 147 у м. Львові, повністю завершено будівельно-монтажні, спеціальні будівельні та налагоджувальні роботи, станом на 01.06.2010 року. Зазначені об’єкти, відповідно до встановлених вимог підготовлено до введення в експлуатацію (як повністю завершені), що стверджено рішенням, підписами та печатками членів приймальної комісії. Таким чином, з технічної точки зору та відповідно до вимог закону, завершені будівництвом об’єкти нерухомого майна 07.06.2010 року фактично введено в експлуатацію та рішенням приймальної комісії підтверджено, що об'єкти повністю відповідають вимогам ДБН у будівництві, санітарним, протипожежним та іншим нормам і вимогам.

Відповідно до вимог і положень законодавства та встановленої Постановою КМУ № 923 процедури, оформлений і підписаний членами приймальної комісії Акт готовності об’єктів до експлуатації 10.06.2010 року було скеровано на обов’язкове погодження органом місцевого самоврядування - Львівською міською Радою з врахуванням того, що Акт готовності об’єктів до експлуатації(згідно приписів нормативних актів) є чинним протягом 30 днів з дати створення і проведення комісії, включаючи в цей термін і час необхідний на виконання наступних обов’язкових процедур, як законодавчо встановленої передумови для оформлення в кінцевому результаті позивачем права власності на новостворене нерухоме майно.

Проте, як стверджує позивач, від 10.06.2010 року і до даного часу Акт готовності об’єктів до експлуатації відповідачем не погоджено, не оформлено, без жодних повідомлень, заперечень чи пояснень відповідача про причини такого непогодження Акту ( і взагалі будь-яких причин відмови), що стало підставою звернення позивача про визнання права власності в судовому порядку.

          Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення.

          При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

          Згідно із ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. судом.

          Положеннями ст. 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

          Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до свідоцтва № С-00354 від 24.03.2004 року про право власності на приміщення станції міжнародних поштових відправлень (включає адмінкорпус Б-3; 433,8 м.кв.; склад Б-1; 1427,4 м.кв.; котельню Б-1; 11,9 м.кв. ) ТзОВ «Спільне Україно-Канадське підприємство «Росан»є власником нерухомого майна виробничо-комерційного призначення на вул Зеленій, 147 у м.Львові, котре використовується ним у виробничо-господарській діяльності підприємства.

В зв’язку з ростом виробничих потреб підприємства та розширенням його господарської діяльності, на базі вищезазначеного нерухомого майна позивачем було збудовано (реконструйовано, розширено) адмінкорпус (Літ. Б-3; Б'-З), загальною площею 637,0 м.кв. та адмінбудинок ( Літ. А-2; А'-2), загальною площею 531,3 м.кв. Зазначені об’єкти нерухомого майна збудовано (реконструйовано) у повній відповідності до положень і вимог чинного законодавства на орендованих земельних ділянках площею 0,6057 га і 0,9682 га. На будівництво об’єктів позивачем було отримано всі необхідні правовстановлюючі та дозвільні документи, що підтверджується матеріалами справи , а саме: Рішенням №1411 від 18.12.2006 року, Рішенням №926 від 02.09.2008 року та Рішенням № 979 від 09.11.2007 року Виконавчого комітету Львівської міської Ради, Дозвіл на виконання будівельних робіт №1/213-09 від 10.03.2009 року Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області (термін дії Дозволу - до 10.03.2010 року), у визначеному законодавством порядку розроблено та погоджено Управлінням архітектури Департаменту містобудування Львівської міської Ради проектно-кошторисну документацію.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі погодженої проектної документації та дозвільних документів позивачем було здійснено будівництво адмінкорпусу (Літ. Б-3; Б'-З), та адмінбудинку ( Літ. А-2; А-2), на вул. Зеленій, 147 у м. Львові, повністю завершено будівельно-монтажні, спеціальні будівельні та налагоджувальні роботи. Станом на 01.06.2010 року, об’єкти, відповідно до встановлених вимог підготовлено до введення в експлуатацію (як повністю завершені об’єкти нерухомого майна) у порядку, встановленому Постановою № 923 КМУ від 08.10.2008 року «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів». За результатами роботи приймальної комісії, створеної відповідно до вимог і положень Постанови № 923 КМУ від 08.10.2008 року адмінкорпус (Літ. Б-3; Б'-З), та адмінбудинок ( Літ. А-2; А'-2) на вул. Зеленій 147 у м.Львові визнано закінченими будівництвом об’єктами, готовими до експлуатації, що підтверджується рішенням, підписами та печатками членів приймальної комісії.

Як вже зазначалося раніше, оформлений і підписаний членами приймальної комісії Акт готовності об’єктів до експлуатації 10.06.2010 року був скерований до Львівської міської ради на обов’язкове погодження органом місцевого самоврядування ( вх. р.н. З- Л - 11584 від 10.06.2010 року) з врахуванням того, що Акт готовності об’єктів до експлуатації є чинним протягом 30 днів з дати створення і проведення комісії, включаючи в цей термін і час необхідний на виконання наступних обов’язкових процедур, як законодавчо встановленої передумови для оформлення в кінцевому результаті позивачем права власності на новостворене нерухоме майно. Проте, зазначений Акт готовності об’єктів до експлуатації без жодних повідомлень, заперечень чи пояснень відповідачем погоджений не був, що призвело до неможливості позивача у визначеному Законом порядку оформити юридичні документи про право власності на новостворене нерухоме майно, набуте у повній відповідності до вимог законодавства .

З огляду на ту обставину, що від дати роботи приймальної комісії минув значний термін (9 місяців), з метою підтвердження відповідності зазначених будівель Державним будівельним нормам, санітарним та протипожежним стандартам, позивачем було замовлено проведення будівельно-технічної експертизи.

Як вбачається з матеріалів справи, Висновками експерта встановлено, що «будівля (адмінкорпусу) Б-3; Б'-3, прибудованого до станції обробки міжнародних поштових відправлень по вул.Зеленій, 147 у м. Львові, відповідає Державним будівельним нормам, санітарним та протипожежним стандартам, що встановлені до будівель такого типу; будівля (адмінбудинку) А-2; А'-2... відповідає Державним будівельним нормам, санітарним та протипожежним стандартам, що встановлені до будівель такого типу; будівлі мають значний невикористаний ресурс міцності та експлуатаційної придатності і в найближчі роки не потребуватимуть заходів для ліквідації морального та фізичного зносу; несучі конструкції будівель знаходяться в нормальному стані, ознак перенапруження, руйнування, деформації не виявлено; за капітальністю та матеріалом стін та перекриттів будівля (Літ. Б-3; Б'-З) належить до Ш групи будівель з терміном експлуатації 100 років, за капітальністю та матеріалом стін та перекриттів будівля (Літ. А-2; А'-2) належить до V групи будівель з терміном експлуатації 50 років - в загальному будівлі знаходяться в нормальному технічному стані та не потребують ніяких коректив, проведеш геодезичні заміри вертикальності зовнішніх стін показали відсутність відхилень по вертикалі, що забезпечує тривалу експлуатацію будівель».

Зазначене спростовує доводи відповідача стосовно не підтвердження позивачем відповідності спірних об’єктів проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам та правилам.

Відповідно до ст.41 Конституції України та ч.1 ст.319 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю на свій розсуд.

Власник майна або інша заінтересована особа мають право звернутися до суду за забезпеченням прав власності, пов'язаних з усуненням перешкод, які заважають власнику або іншому титульному володільцеві здійснювати в повній мірі та беззаперечно свої права володіння та розпорядження майном. Згідно ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено визнання права (п.1 ч.2 ст.16), а у відповідності до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який посвідчує право власності. Згідно ст.321 ЦК право власності є непорушним - ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Положеннями ст.328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, - право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до п.2 ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва (реконструкції) та прийняття об’єкта в експлуатацію в порядку визначеному чинним законодавством.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач документально підтвердив правомірність заявлених позовних вимог і відповідність реконструйованих ним об’єктів будівельним, пожежним і санітарним нормам та правилам.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, суд прийшов до висновку , що позов не обґрунтований і не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.19,41 Конституції України, ст.136 ГК України, ст.ст.16,319,321,328, 331,376,386,391,392 ЦК України, ст.ст.3,4,41,42,43,44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,82,84,85 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задоволити.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-Канадське підприємство «Росан» (79035, м.Львів, вул..Зелена,147, код ЄДРПОУ -14369134) право власності на: адміністративний будинок заг.пл. 531,3 м2 (Літ.А-2; А'-2) розташований за адресою : м.Львів, вул.Зелена, 147 (згідно технічного паспорта від 23.02.2011 року Обласного комунального підприємства Львівської обласної Ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки») та адмінкорпус заг.пл. 637,0 м2 (Літ.Б-3; Б'-З), розташований за адресою: м.Львів, вул.Зелена, 147 (згідно технічного паспорта від 01.03.2011 року Обласного комунального підприємства Львівської обласної Ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки»).

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 27.05.2011 року.

Суддя