Вирок № 15772474, 20.05.2011, Долинський районний суд Кіровоградської області

Долинський районний суд Кіровоградської області

Справа № 1-28/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.05.2011м. Долинська Долинський районний суд Кіровоградської області в складі:

Головуючого судді Бондарчук Р. А.

секретаряОСОБА_1

з участю прокурораОСОБА_2

захисника-адвоката ОСОБА_3

Долинський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Бондарчука Р.А.,

при секретарі Поліщук Т.І.,

з участю прокурора Цвігуна І.М.,

захисника - адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долинська справу про обвинувачення

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, утриманців не має, пільг не має, не працюючого, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого :

          - 13.04.2006 року Долинським районним судом Кіровоградської області за ст. 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки ;

          - 25.12.2006 року Долинським районним судом Кіровоградської області за ст. 186 ч.3, ст.71 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі, звільнений 08.09.2010 року по відбуттю покарання,

          у скоєнні злочину , передбаченого ст. 187 ч. 3 КК України , -

В С Т А Н О В И В:

Підсудний скоїв відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчинений повторно, поєднаний з проникненням у приміщення .

04 листопада 2010 року, приблизно о 24.00 годині ОСОБА_4, маючи не зняту та непогашену в установленому судимість за ст.186 ч.3 КК України, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, з метою відкритого викрадення чужого майна, прийшов до домоволодіння ОСОБА_5, яке розташовано по вул. Набережна, 24 в с. Іванівка Долинського району Кіровоградської області, достовірно знаючи, що та проживає самотньо та через свій похилий вік не в змозі здійснити йому опір та перешкодити досягненню злочинного результату, піднявши комір свого светру приховав своє обличчя, за допомогою фізичної сили рук, витяг з вікна будинку віконні рами та через віконний отвір проник в приміщення житлового будинку де знаходилася потерпіла. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4, застосовуючи психічне насильство не голосно та суворо наказав ОСОБА_5 щоб, та віддалі всі гроші, потерпіла пояснила йому, що гроші знаходяться в шухляді здолу, заволодівши коштами в сумі 24 грн. ОСОБА_4 знову тихим суворим голосом наказав, потерпілій щоб та ще давала кошти. Потерпіла вказала на кошти, які знаходились в скляній банці та пластиковій коробці, звідки підсудний забрав 14 грн.; 2 монети по 5 копійок кожна часів СРСР, які відповідно до курсу гривні складають 0,00001 грн.; монету 1878 року номіналом 3 копійки, вартістю 19 грн. та поклавши в кишеню знову тихим суворим голосом наказав, потерпілій, щоб та ще давала кошти. Потерпіла запропонувала йому забрати 3 літри горілки та передала ОСОБА_4 в руки. В подальшому ОСОБА_4 вихопив з рук потерпілої радіотелефон «Панасонік»вартістю 239,4 грн.. З викраденими грошима та майном вийшов з будинку потерпілої та в подальшому, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій збитків на загальну суму 434 грн. 4,001 коп..

Допитаний в судовому засіданні підсудний вину у скоєнні злочину не визнав, суду пояснив, що 04.11.2010 року з 20.00 години перебував у гостях у ОСОБА_6 в с. Іванівка Долинського району Кіровоградської області, де випив близько 500 грамів горілки. З 00.00 годин до 01.00 години 05.11.2010 року знаходився у ОСОБА_7 у якої купував горілку. Після цього повернувся до ОСОБА_6 де і перебував до приїзду працівників міліції. До ОСОБА_5 взагалі не заходив, вікно не вибивав, горілку та кошти не забирав. Зазначає, що потерпіла вказує на невідому особу зростом 1 м. 65 см., а в нього інший зріст. Він в той вечір був одягнений в чорний светр з високим чорним комірцем, а передня частина тулубу біла. Зазначає, що кошти вилучили з піджака ОСОБА_8. Перчатки не вилучали, у нього фактично були інші перчатки - шкіряні без передніх пальців, які не можуть залишити слідів. В дійсності з 24.00 години 04.11.2010 року до 01.00 години 05.11.2010 року він перебував в гостях у ОСОБА_9. Доповнив, що в ході досудового слідства він підписав неправдиві протоколи допитів, де оговорив себе, оскільки до нього застосовували фізичне та психічне насильство працівники міліції. А саме оперуповноважений ОСОБА_10 та 3 невідомі працівники міліції Долинського РВ УМВС наносили йому удари в різноманітні частини тіла, також погрожували, що заведуть в кабінет на перший поверх де будуть одягати протигаз з перекритим шлангом. Також неодноразово слідчий Богащенко П.П. погрожував, що в разі відмови підписати протокол він його відправить в цей кабінет.

В подальших судових засіданнях змінив свої свідчення, зазначаючи, що біля 24.00 години 04.11.2010 року у ОСОБА_9 взяв пляшку самогонки був деякий проміжок часу, сварився, а потім повернувся до ОСОБА_6.

Не дивлячись на невизнання своєї вини, будучи допитаний не6одноразово в ході досудового слідства (а. с. 13-15, 68, 90, 102) в тому числі в ході відтворення обстановки та обставини події (а. с. 92-96) підсудний пояснював, що 04.11.2010 року з 20.00 години перебував у гостях у ОСОБА_6 в с. Іванівка Долинського району Кіровоградської області, де випив близько 500 грамів горілки. В зв’язку з тим, що закінчилася горілка, він вирішив ще її придбати. Біля 23 год., він на велосипеді приїхав до подвір’я домоволодіння ОСОБА_5, яке огорожі не має підійшов до вхідних дверей будинку та постукав в них. Йому відчинила господиня баба ОСОБА_5, у якої він попрохав, щоб вона продала горілки, але та відмовила і одразу закрила двері, що обурило його та він схопивши за ручку, почав кричати, щоб вона її відкрила та дала горілки. Вона ні чого не відповідала, а він смикнувши декілька разів за ручку, відірвав її верхній край після чого пішов з двору. Коли він відійшов від будинку приблизно 300 м. вирішив повернутись та силоміць забрати у бабусі горілку, бо знав, що вона у будинку одна та опору йому спричинено не буде. Близько 23 год. 30 хв., він знов підійшов до вікна спальні в якому горіло світло, дістав з кишені та одягнув будівельні перчатки, підняв комір свого светра так, що він закривав обличчя до очей, щоб не було видно обличчя та постукавши у вікно закричав, щоб баба ОСОБА_5 дала йому горілки. Потерпіла підійшовши до вікна та побачивши його вигляд, відмовила, тому він схопив руками першу віконну раму вирвав на себе та кинув під будинок від чого в ній побились вікна, а потім за допомогою рук вдавив другу раму в середину кімнати, яка також впала на підлогу і в ній розбилось скло. Після цього проліз в утворений отвір, та потрапив до кімнати спальні та одразу пройшов до кімнати кухні, де знаходилась ОСОБА_11. Суворим голосом наказав: «віддай горілку»та вона одразу пішла до тумбочки в кімнаті кухні і з неї дістала 3 літри горілки в пластикових пляшках. Одна пляшка місткістю 2 л. з під мінеральної води «Утренняя роса», а інша з під пива місткістю 1 л.. Крім цього бабуся йому сама віддала паперові гроші та копійки, але яку суму не пам’ятає, тому, він взяв гроші та горілку виліз через отвір, але коли виходив, то побачив, що бабка комусь дзвонила з радіо телефону «Панасонік», тому щоб вона припинила дзвонити, він вихватив у неї з обох рук телефон власними руками та потім вже виліз у вікно. Отримані гроші, він зберігав у лівій кишені піджака. Після цього він попрямував до будинку ОСОБА_6, де вони продовжили вживати спиртні напої та під час вживання заснув і звідти його забрали працівники міліції разом з викраденим майном, а саме грошима та горілкою.

Незважаючи на заперечення своєї вини підсудним , його вина в судовому засіданні повністю підтверджується показаннями потерпілої, свідків, оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка та зібраними по справі доказами.

Оголошеними в судовому засіданні показаннями потерпілої що 04.11.2010 року біля 21 години вона лягла спати в залі будинку. Вночі, біля 24 години почула, що у вхідні двері хтось голосно стукає. Вона підійшла до вікна і визирнула, маючи намір побачити хто стоїть біля її дверей. Через темряву вона побачила лише силует, але хто то був, не впізнала. Підійшовши до дверей, запитала хто стукає. Чоловік їй відповів: «Це я, ОСОБА_12.», але вона знала голос ОСОБА_12, так як часто з ним спілкувалася і зрозуміла, що за дверима не він. Коли запитала чоловіка, що він хоче, то той відповів, що хоче щоб вона продала йому горілки-самогонки, яку вона раніше продавала. Вона погодилася продати горілку і сказала чоловікові, щоб він підійшов до вікна, де є квартирка, і щоб дав їй гроші за горілку. У вікно вона знов не змогла розгледіти чоловіка той гроші не дав, а продовжував кричати щоб вона дала йому горілки. Вона відмовила чоловікові і виключивши світло в коридорі, пішла в кімнату. Хвилин 5 були тихо, а потім вона визирнула у вікно спальні і побачила, що незнайомець знову зайшов у двір, підійшов до дверей будинку і постукав декілька разів, а також чула як чоловік з усієї сили смикав за дверну ручку. Вона злякалася, що чоловік може вдертися в будинок, тому підійшла до вхідних дверей і почала закривати їх на інші замки. При цьому говорила незнайомцю, що викличе міліцію. Коли закривала двері, то почула, що в спальній кімнаті хтось вибиває вікно, тріщала віконна рама. Швидко зайшла в спальню і побачила, що віконна рама разом з склом витягнута і утворився отвір. В кімнаті стояв чоловік вдягнений у все чорне, який пройшов до кухні і став біля дверей, що ведуть в коридор. Вона в цей час знаходилась біля входу до зали. Вона дуже злякалася, а чоловік не голосно, але суворо наказав щоб вона віддавала всі гроші. Вона відповіла чоловікові щоб той забирав всі гроші, які знаходились у верхній шухлядці столу. Чоловік відкрив шухлядку і забрав звідти 24 гривні, купюрами по 5, 2 та 1 і відразу поклав їх собі в кишеню. Після цього, нападник сказав щоб вона давала йому ще гроші. Вона вказала на скляну баночку та пластикову коробочку і сказала, що там є ще гроші. Нападник витяг з баночки від 12 до 20 гривень, 2 монети по 5 копійок кожна часів СРСР, монету 1878 року номіналом 3 копійки. Поклавши гроші і монети собі в кишеню, нападник спокійним голосом став говорити щоб вона ще давала йому гроші. Спокійний голос ще більше налякав її, але вона сказала що грошей більше у неї не має, а запропонувала нападникові забрати горілку, яка була в 2-х літровій пляшці з-під мінеральної води «Утренняя роса», та літровій пляшці з-під пива. Нападник погодився і вона винесла йому дві вищевказані пляшки, наповнені горілкою-самогонкою. Віддавши горілку нападнику, вона не пам’ятає як у неї в руках з’явився радіотелефон «Панасоннік». Нападник забравши пляшки з горілкою, подивився на неї, вона злякавшись, що нападник вдарить її, заплющила очі. В цей час нападник підійшов до неї, вихопив з рук радіотелефон і побіг в спальню до віконного отвору, через який втік з будинку. Протягом 20-30 хвилин вона приходила до тями, так як стан її здоров’я погіршився. Потім вона знайшла свій мобільний телефон і зателефонувала дочці, якій повідомила про напад і попрохала викликати міліцію. Під час нападу тілесних ушкоджень вона не отримала, але дуже злякалась і до цих пір іноді заїкається.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що 05.11.2010 року о 00 год. 11 хв. на її мобільний телефон зателефонувала її мати ОСОБА_11, яка проживає одна в ІНФОРМАЦІЯ_5 та тривожним голосом їй повідомила, що до неї хтось вдерся у дім. Після цього вона одразу зателефонувала зятю ОСОБА_14, а також сину ОСОБА_15, щоб вони терміново їхали до баби у село. Після цього зателефонувала матері та дізналась, що людина в масці намагалась увірватись до будинку через вхідні двері, але не змогла. Тому вибивши віконні рами разом з щибками чоловік проник у будинок, де у матері забрав гроші близько 40 гривень, горілку в кількості 3 літрів, радіотелефон «Панасонік»та перелякав її, коли вимагав гроші та горілку. Ранком 05.11.2010 року ранком, вона приїхала до матері та під час спілкування, зрозуміла, що матір перенесла великий стрес так як почала погано балакати та ледь вставала з ліжка, також загострилась хвороба серця. Мати повідомила, що під час спілкування з нападником вона дуже боялась того, щоб він її не побив та не скривдив, а тому на його вимогу віддала гроші та горілку. Від нападу матір тілесних ушкоджень не отримала, бо нападник заволодів всім чого бажав та втік з будинку.

Свідок ОСОБА_15 суду пояснив, що 05.11.2010 року біля 00 год. 20 хв. на мобільний телефон зателефонувала мати ОСОБА_13 та повідомила, що на бабусю ОСОБА_11, невідомою особою було здійснено напад та з її будинку викрали деякі речі і гроші. В зв’язку з цим, він зібрався та разом з ОСОБА_14, який являється чоловіком сестри на машині останнього поїхали до с. Іванівка, Долинського району, Кіровоградської області. Бабуся знаходилась вдома і була шокована та налякана пригодою, бо її шкіряні покрови були білі, вона не розмовляла та не могла піднятись з місця. Під час огляду будинку, він разом з ОСОБА_14 виявили, що вхідна ручка дверей ушкоджена, віконні рами в кімнаті спальні були витягнуті та 1 рама лежала перед будинком, а інша рама в кімнаті спальні при цьому вікна в них були вибиті. Також, Юрій побачив, що телефонний дріт, який кріпився неподалік від вікна, де були витягнуті рами обірваний, тому коли він їх знов з’єднав, то почув, як на відстані 20-30 м., за асфальтованою дорогою заграла музика трубки радіотелефонна та він побіг його шукати і знайшов у кущах на узбіччі приніс його у будинок і поклав на столі в кімнаті кухні. В результаті нападу здоров’ю бабусі було заподіяно суттєву шкоду, бо після нападу вона майже не встає з ліжка, втратила апетит і майже не з ким не балакає та не виходить з хати, що свідчить про суттєвий переляк від скоєного на неї напад.

Свідок ОСОБА_14 дав суду аналогічні свідчення.

Свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що 04.11.2010 року між 21.00 та 10.00 годиною до неї прийшов підсудний, який перебував в стані алкогольного сп’яніння та намагався зайти до неї в гості. Оскільки вона проживає сама з малолітньою дитиною, щоб не лякати останню, вона ОСОБА_4 відмовила та не пустила до будинку. В зв’язку з цим між ними виник конфлікт ОСОБА_4 став їй погрожувати, а потім ліктем лівої руки придави за шию до забору, а в правій тримав ножа. При цьому за забором стояв ОСОБА_8, який прийшов з ОСОБА_4 та робив останньому зауваження, щоб він заспокоївся. Вона злякалась втекла до хати та зателефонувала сусіду ОСОБА_17, щоб прийшов на допомогу. ОСОБА_17 відповів, що вже 21.45, а йому не можна після 22.00 години виходити з будинку, так як до нього застосовано адміністративний нагляд. Після цього вона зателефонувала до міліції. Весь конфлікт тривав біля 15 хвилин близько 22.00 години. Вважає, що ОСОБА_4 дає неправдиві покази про те, що перебував у неї з 24.00 до 01.00 години, оскільки вона точно запам’ятала час, так як дитина не спала. Працівники міліції приїхали близько 04.00 години та попрохали, щоб вона показала де проживає ОСОБА_6. Проїхавши разом з працівниками міліції вона виявила, що ОСОБА_6, ОСОБА_18, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 перебували в стані сильного алкогольного сп’яніння.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що 04.11.2010 року біля 17 години разом з чоловіком ОСОБА_18 та знайомим ОСОБА_8 сіли їсти і розпивали спиртні напої. Десь біля 16-17 години до них в будинок зайшов ОСОБА_4, якого вони запросили за стіл. ОСОБА_4 приєднався до них і випив біля 150 грамів горілки. Від випитого спиртного вона дуже сп’яніла, але пам’ятає, що під час розмов за столом, вона подарувала ОСОБА_4 піджак і брюки чорного кольору. Далі події вона пам’ятає погано, але ОСОБА_4 начебто пробув у них близько години та пішов з будинку. Вона заснула, а прокинулася лише 05.11.2010 року біля 4 години, коли її збудили працівники міліції, які забирали на той час з її будинку ОСОБА_4, який спав на підлозі. Коли ОСОБА_4 повернувся в будинок, вона не бачила і не чула, так як спала. Доповнила, що після цього випадку у неї в будинку зникла чорна шапочка з червоною смугою. Наступного дня дізналася від потерпілої ОСОБА_5, що ОСОБА_4 приходив до неї. Спочатку хотів придбати горілку, представившись, як ОСОБА_12, але вона знає ОСОБА_12 та не відчинила двері, після чого він одягнув маску вибив вікно проник в хату та забрав горілку та кошти. Уточнила, що як вранці 05.11.2010 року приїхали працівники міліції вона побачила біля свого ліжка двохлітрову пляшку горілки о з під мінеральної води «Утренняя роса».

Свідок ОСОБА_18 дав суду аналогічні свідчення, доповнив, що біля 19.00 години ОСОБА_4 та ОСОБА_8 ходили разом до клубу та повернулися біля 20.00 години. Деякий час вони вживали спиртні напої, а потім ОСОБА_4 пішов з будинку.          

Свідок ОСОБА_8, суду пояснив, 04.11.2010 року з 10.00 години перебував в гостях у ОСОБА_6 та ОСОБА_18, ОСОБА_4 прийшов вже в вечірній час. Разом з усіма вживали спиртні напої і ОСОБА_6 подарувала підсудному костюм та попросила ще горілки за подарунок. ОСОБА_4 попросив у нього велосипед з метою поїхати до ОСОБА_16 по горілку, проте чомусь поїхав в іншу сторону. Доповнив, що до приходу ОСОБА_4 він з ОСОБА_18 випив близько 2 літри горілки. ОСОБА_4 з ними випив близько 300 грамів горілки. Коли горілка закінчилась він з ОСОБА_4 пішов по горілку до ОСОБА_9, але та останньому горілки не дала і вони повернулись до ОСОБА_18. ОСОБА_4 взяв у сина ОСОБА_6 спортивну шапочку чорно-червоного кольору та білі шкіряні рукавиці та пішов сам за горілкою, при цьому він був одягнений в темний одяг, який точно не пам’ятає. Через деякий час ОСОБА_4 приніс 3 літри самогонки одна з під мінеральної води «Утренняя роса», а інша з під пива, але ні шапки ні рукавичок не було. Вони ще разом за півтори години випили близько 750 грамів горілки та лягли спати. Вважає, що ОСОБА_4 дає неправдиві свідчення, щодо йог причетності до нападу на потерпілу, оскільки сам здійснив напад на ОСОБА_11.

Крім того вина підсудного підтверджується.

Заявою представника потерпілої про скоєння злочину

а. с. 2.

Протоколом огляду місця події від 05.11.2010 року в ході якого оглянуто домоволодіння ОСОБА_5, та виявлено пошкодження вхідної ручки, витягнуті рами вікна, шибки розбиті, вилучено радіотелефон «Панасонік». Схемою та фототаблицею до протоколу.

а. с. 3-8.

          Протоколом особистого огляду від 05.11.2010року, який проведено в Долинському РВ УМВС України в м. Долинська по вул. Нова 42, Кіровоградської області, згідно якого у ОСОБА_4 вилучено: паперові гроші в сумі 24 грн., гроші копійками в сумі 14 грн., 2 монети СРСР по 5 копійок, 1 монета царських часів 1878 року номіналом 3 копійки, будівельні перчатки.

а.с. 9.

Висновком товарознавчої експертизи № 1156/1 від 17.11.2010 року згідно якого вартість радіотелефон «Панасонік»з урахуванням зносу, станом на 04 листопада 2010 року становила 239,40 грн..

а.с. 20-21

          Висновком трасологічної експертизи №66 від 06.12.2010р., згідно якого, слід перчатки виявлений 05.11.2010 року в домоволодінні ОСОБА_5 на віконній рамі, міг бути залишений перчатками вилученими у ОСОБА_4.

а.с.27-29

          Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 15.11.2010 року з фототаблицею, під час проведення якого ОСОБА_4 добровільно розповів та показав, яким чином здійснив розбійний напад на домоволодіння ОСОБА_5

а.с.92-96

          Довідкою, згідно якої вартість 1 літра горілки складає 46 грн..

а.с.17.

Довідкою, згідно якої вартість 3 копійок мідної російської монети 1878 року складає 19 грн.

а.с.38.

          Довідкою Ощадбанку України від 10.12.2010 року в якому зазначено, про реформування грошової системи СРСР та розрахунок співвідношення до гривні.

а.с. 40

Речовими доказами (пластикова пляшка місткістю 2 л. з горілкою в кількості 2 л. , будівельні перчатки в кількості 2 штук, радіотелефон «Панасонік», паперові гроші в сумі 24 грн. 14 грн. копійками, 2 монети СРСР по 5 копійок, 1 монета царських часів 1878 року номіналом 3 копійки), які оглянуті та долучені до справи .

а.с. 31-37

В ході судового розгляду справи не встановлено доказів протизаконного впливу на ОСОБА_4 при проведенні слідчих дій. При ознайомлені з матеріалами справи від ОСОБА_4 скарг не надходило (а.с. 106). При обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту від ОСОБА_4 в судовому засіданні скарг на дії працівників міліції не надходило (а.с. 85-86) .

          З метою перевірки заяви підсудного ОСОБА_4 про застосування до нього фізичного та психічного насильства працівниками міліції, а також фальсифікації протоколів допиту за його участю судом було дано доручення прокурору району про проведення окремих слідчих дій. За результатами виконання доручення (а.с. 153-171) відмовлено в порушенні кримінальної справи стосовно працівників міліції в частині застосування до ОСОБА_19 незаконних методів слідства та підроблення протоколів допиту в зв’язку з відсутністю складу злочину.

а.с. 172-173

Органом досудового слідства дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ст. 187 ч.3 КК України проте, суд приходить до висновку, що дії підсудного необхідного перекваліфікувати на ст. 186 ч.3 з наступних підстав.

          Як встановив суд, для заволодіння майном потерпілої ОСОБА_4 застосував фізичне насильство, яке полягало у вириванні з рук потерпілої радіотелефону та психічне насильство у вигляді вимоги, тихим суворим голосом віддати кошти. Власне психічне насильство було розцінене органом досудового слідства, як погроза застосувати небезпечне для життя та здоров’я насильство й у поєднанні зі спрямованістю умислу на заволодіння чужим майном за обтяжуючих кримінальну відповідальність обставин кваліфіковано як розбій, тобто як злочин, передбачений ч. 2 ст. 187 КК України.

Однак з такою правовою оцінкою не можна погодитися.

          Дійсно, погроза застосувати небезпечне для життя та здоров’я насильство визнається кваліфікованою ознакою розбою. Але в даному випадку погрози застосувати до потерпілої небезпечного для життя та здоров’я насильства не було. Не випливало це і з конклюдентних дій підсудного, адже для цього потрібно, щоб такий висновок випливав з фактичних обставин справи і ґрунтувався на доказах, із яких можна визначити, чи насправді була погроза застосування зазначеного насильства й, чи буде воно небезпечним для життя та здоров’я потерпілого. Погроза повинна мати реальний характер і сприйматися потерпілим як така, що дійсно може бути реалізована. Наскільки вона була реальна, вирішується в кожному конкретному випадку виходячи з конкретної обстановки нападу.

          Як убачається з матеріалів даної справи, підсудний взагалі не висловлював будь-яких погроз ні словами ні своїм зовнішнім виглядом, також у справі немає медичних документів, які б розкривали характер застосованого насильства. Відсутні у справі й дані висновку судово-медичної експертизи про характер тілесних ушкоджень, їх локалізацію і механізм походження, ступінь тяжкості та небезпечності для життя і здоров’я.

В ході досудового слідства потерпіла не конкретизувала способу застосованої до неї психічного насильства.

Також слід зазначити, що у матеріалах справи немає доказів, з яких би можна було конкретизувати спосіб застосування психічного насильства, а відтак пересвідчитися в його небезпечності для життя чи здоров’я в момент застосування.

Тобто у суду відсутні будь-які дані, що ОСОБА_4 застосовував фізичну силу чи насильство небезпечне для життя чи здоров’я особи чи погрожував застосувати таке насильство.

          Відповідно до п.10 постанови пленуму Верховного Суду № 12 від 25.12.1992 року «Про судову практику у справах про корисливі злочини»- небезпечне для життя чи здоров»я потерпілого насильство –це

заподіяння йому легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я або короткочасну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров’я в момент заподіяння . До останніх, зокрема, слід відносити насильство , що призвело до втрати свідомості чи мало характер мордування, здушення шиї, скидання з висоти, тощо.

Наведені обставини у своїй сукупності дають підстави вважати, що орган досудового слідства правильно встановив факт застосування психічного насильства до потерпілої ОСОБА_5, однак не навів достатніх обґрунтувань, що це насильство було небезпечним для життя та здоров’я. За відсутності таких даних фактично скоєне засудженим діяння підпадає під ознаки кваліфікованого грабежу.

У зв’язку з цим, суд вважає, що дії ОСОБА_4 слід перекваліфікувати з ст. 187 ч.3 на ст. 186 ч.3 КК України й з урахуванням ступеня небезпечності вчиненого злочину, даних про особу та обставин, що впливають на покарання, призначити покарання в межах санкції частини зазначеної норми закону.

На підставі викладеного суд аналізуючи та оцінюючи всі зібрані по справі докази, суд вважає, що сукупністю достовірних і узгоджених між собою доказів - доведена вина ОСОБА_4 у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабежу), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у приміщення, тому його дії слід перекваліфікувати на ст. 186 ч. 3 КК України.

Суд не враховує твердження підсудного дані в ході досудового слідства про те, що потерпіла ОСОБА_11 добровільно надала кошти - купюри та копійки. Суд вважає ці покази такими, що не узгоджуються з іншими матеріалами справи і є способом захисту підсудного. В ході досудового розслідування та під час судового розгляду потерпіла та свідки давали однакові показання про те, що підсудний проник в приміщення домоволодіння потерпілої та наказав їй віддати кошти. Показання потерпілої є послідовними, суд визнає їх обґрунтованими , підстав ставити їх під сумнів у суду не має .

Суд критично ставиться до свідчень підсудного ОСОБА_20 про можливу причетність свідків ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_18 до скоєння злочину щодо потерпілої ОСОБА_5. Вказані свідчення суперечать свідченням потерпілої, в тому числі показам самого підсудного даними під час проведення відтворення обстановки та обставин події, показання яких відповідають всьому розвитку подій є узгодженими між собою та відповідають обставинам справи та свідченням самого підсудного даними під час першочергових пояснень.

Свідчення підсудного в цій частині суд визнає такими, що не відповідають дійсності і направленні на уникнення відповідальності за скоєне та вважає ці покази такими, що не узгоджуються з іншими матеріалами справи і є способом захисту підсудного. Крім того ця версія у підсудного виникла лише в ході судового слідства, так як спочатку підсудний давав інші покази.

При обранні міри покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, особу винного і обставини справи .

Підсудний скоїв умисний, тяжкий злочин, тяжких наслідків не настало, збитки відшкодовані працівниками міліції в ході досудового слідства, не працює, не одружений, негативно характеризується за місцем проживання, раніше неодноразово судимий за скоєння корисливих злочинів, що характеризує його з негативної сторони. Будучи неодноразово судимим на шлях виправлення не став та вчинив новий злочини.

Обставиною , що обтяжує відповідальність підсудного суд визнає, вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння; вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Обставин, що пом’якшує відповідальність підсудного судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, пом’якшуючих та обтяжуючих обставин, особи винного, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності - суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе лише за умови ізоляції його від суспільства з призначенням максимального покарання, визначеного статтею закону, у вигляді позбавлення волі.

Підстав для застосування ст.ст. 69,75 КК України судом не встановлено.

          Потерпілою заявлено цивільний позови про стягнення з підсудного матеріальної шкоди за пошкодженні віконні рами, шибки та телефон в розмірі 3000 грн., та про стягнення моральної шкоди в розмірі 5000 грн. .

          Позов про стягнення матеріальної шкоди підлягає частковому задоволенню в межах пред’явленого обвинувачення (а.с. 98) та з урахуванням повернутих коштів та майна (а.с. 35) - на суму 377,4 грн., яка підлягає стягненню з підсудного, оскільки він винний в скоєному злочині. При цьому потерпіла має право звернутися з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування вартості вибитого вікна, в порядку цивільного судочинства, надавши докази вартості заподіяних збитків.

Стягнення моральної шкоди з підсудного також підлягає частковому задоволенню, оскільки потерпілій злочином були завдані фізичні і моральні страждання. З урахуванням обставин скоєного злочину, характеру психічного насильства, наслідків та тривалості страждань потерпілої, обставин справи, враховуючи матеріальний стан підсудного та реальність відшкодування шкоди, суд, з урахуванням вимог розумності, доцільності та справедливості, вважає за можливе зменшити стягнення моральної шкоди на користь потерпілої ОСОБА_5 до 3000 грн..

Судові витрати по справі в сумі 516 грн. за проведення трасологічної експертизи ( а.с.26) підлягають стягненню з підсудного на користь НДЕКЦ при УМВС України в Кіровоградській області так як, він винен у скоєному злочині .

Речові докази - пластикову пляшку місткістю 2 л. з горілкою в кількості 2 л. слід знищити, як суспільно-небезпечну, радіотелефон «Панасонік», кошти в сумі 38 грн., 2 монети СРСР по 5 копійок, 1 монета царських часів 1878 року номіналом 3 копійки, відповідно до ст.ст. 81, 330 КПК України слід передати за належністю власнику потерпілій ОСОБА_5 будівельні перчатки, як такі, що не представляють матеріальної цінності - знищити ( а. с. 35-36 ).

Керуючись ст. ст. 323 , 324 КПК України , суд , -

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винним за ст. 186 ч. 3 КК України і призначити покарання у вигляді 8 ( восьми ) років позбавлення волі .

          Міру запобіжного заходу — тримання під вартою засудженому ОСОБА_4 залишити до вступу вироку в законну силу.

          Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з моменту його затримання, тобто з 05.11.2010 року.

          Цивільний позов потерпілої задовольнити частково, стягнути з засудженого ОСОБА_4. на користь потерпілої ОСОБА_5 матеріальну шкоду в сумі 377,4 грн. та моральну шкоду в сумі 3000грн., а всього на загальну суму 3377,4 грн.. В решті цивільного позову відмовити. Роз’яснити потерпілій право звернутися з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування вартості вибитого вікна, в порядку цивільного судочинства, надавши докази вартості заподіяних збитків.

Речові докази - пластикову пляшку місткістю 2 л. з горілкою в кількості 2 л. –знищити, як суспільно-небезпечну, радіотелефон «Панасонік», кошти в сумі 38 грн., 2 монети СРСР по 5 копійок, 1 монета царських часів 1878 року номіналом 3 копійки, відповідно до ст.ст. 81, 330 КПК України слід передати за належністю власнику потерпілій ОСОБА_5 будівельні перчатки, як такі, що не представляють матеріальної цінності - знищити ( а. с. 35-36 ).

Стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Кіровоградській області, код 25575003 на рахунок 35223001000179, банк одержувача ГУДКУ у Кіровоградській області МФО 823016 - судові витрати по справі в сумі 516 грн. за проведення трасологічної експертизи ( а.с. 26) .

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, в цей же термін з дня отримання копії вироку.

Суддя ОСОБА_21