Ухвала суду № 1576956, 18.02.2008, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий по 1-ій інст. Морозюк А.Я.                                                                          Справа № 22а-1682/08

Господарський суд Львівської обл. (№ 28/181А)                                                              Рядок статзвіту № 40

Доповідач: Шавель Р.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ              УКРАЇНИ

18 лютого 2008 року                                                                                                 м.Львів

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого - судді     Шавеля Р.М.,

суддів                          Олендера І.Я. та Кушнерика М.П.,

при секретарі –             Соколовській А.С.,

з участю осіб, які взяли участь у справі:

пред-ка відповідача –    Леган Н.М., довіреність № 1ЖОД від 16.05.2007р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Городоцькому районі Львівської обл. на постанову господарського суду Львівської від 13.09.2007р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Яблуневий дар» до Державної податкової інспекції /ДПІ/ у Городоцькому районі Львівської обл. про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и л а:o:p>/o:p>

08.06.2007р. позивач ТзОВ “Яблуневий дар” звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Городоцькому районі Львівської обл. № 0004022300/0 від 25.05.2007р., яким зменшено заявлену суму бюджетного відшкодування за листопад 2006 року на 65914 грн.; покласти на відповідача понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи (а.с.6-9).

Постановою господарського суду Львівської обл. від 13.09.2007р. позов ТзОВ “Яблуневий дар” задоволено; визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Городоцькому районі Львівської обл. № 0004022300/0 від 25.05.2007р.; стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 03 грн. 40 коп. сплаченого судового збору (а.с.167-172).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову господарського суду оскаржив відповідач ДПІ у Городоцькому районі Львівської обл., який покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову господарського суду та прийняти нову постанову, якою в задоволенні заявлених позовних вимог відмовити.

Апелянт вважає, що вимоги пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, крім обов’язкових підстав виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість (ПДВ), передбачають обов’язкову наявність ще й такої підстави як сплата цих сум до Державного бюджету України.

По результатам перевірки та скерованих запитів податковим органом з’ясовано, що здійснити зустрічну перевірку Приватного підприємства /ПП/ “Ренко Плюс” – контрагента по другому ланцюгу постачальників – неможливо через його відсутність за місцезнаходженням, а тому сума ПДВ в розмірі 169458 грн. по придбаному позивачем товару (ароматичні речовини яблучного соку) у ТзОВ Танталл” (який, в свою чергу, придбав їх в ПП “Ренко Плюс”), до податкового кредиту не відноситься (а.с.176-179).

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

            Як встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Городоцькому районі Львівської обл. проведено виїзну позапланову перевірку ТзОВ “Яблуневий дар” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2006 року, по результатам якої складено Акт перевірки № 45/23-32475074 від 24.05.2007р. (а.с.12-25).

            У вказаному Акті встановлено порушення позивачем вимог пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, зафіксовано завищення суб’єктом господарювання суми податкового кредиту за листопад 2006 року на 169458 грн., встановлено порушення вимог пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” і завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за листопад 2006 року на 65914 грн.

            На підставі наведеного Акта податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 000402230/0 від 25.05.2007р., яким ТзОВ “Яблуневий дар” зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2006 року на суму 65914 грн. (а.с.11).

            При винесенні вказаного податкового повідомлення-рішення податковий орган виходив з того, що внаслідок непроведення зустрічної перевірки ПП “Ренко Плюс” через відсутність такого за юридичною адресою, по взаємовідносинах позивача з ТзОВ “Танталл” не встановлено факту сплати податку на додану вартість до бюджету ПП “Ренко Рлюс”, залученого до схеми постачання ТзОВ “Яблуневий дар” в другому ланцюзі та безпосереднього постачальника ТзОВ “Танталл”.

Задовольняючи позовні вимог суд першої інстанції вірно виходив з вимог п.п.7.7.1 п.7.7, п.7.5. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” та прийшов до правильного висновку про те, що для відшкодування з бюджету податку на додану вартість Законом України “Про податок на додану вартість” не передбачено обов’язкової умови фактичного надходження цих сум до бюджету.

У разі невиконання контрагентом платника податків зобов’язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

За таких обставин позивач не може нести відповідальність за стверджувану несплату податку продавцем товару – ПП “Ренко Плюс”.

Окрім цього, представлені позивачем податкові накладні (а.с.27-35) є документами, що підтверджують сплату ТзОВ “Яблуневий дар” податку на додану вартість в ціні товару та дають йому право на включення відповідних сум до податкового кредиту, а також на отримання бюджетного відшкодування в порядку, визначеному п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Вказані податкові накладні містять всі необхідні реквізити, передбачені пп.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” і відповідачем не оспорюються. Податкові накладні виписані зареєстрованим платником ПДВ, відповідають порядку їх заповнення.

Також матеріалами справи підтверджено факт здійснення позивачем оплати грошовими коштами суми ПДВ на адресу контрагента-постачальника в складі вартості товару.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що позивач, одержавши у встановленому порядку податкові накладні від ТзОВ “Танталл”, зареєстрованого як платника ПДВ, за операціями, що належать до його господарської діяльності, відповідно до вимог п.7.5. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” правомірно включив суму податку на додану вартість до податкового кредиту.

При цьому колегія суддів враховує й те, що Закон України “Про податок на додану вартість” не передбачає обов’язку або права одного платника податків контролювати показники податкової звітності та своєчасності сплати податків іншим платником податків; також вказаний Закон передбачає зобов’язання покупця товару сплачувати продавцю податок на додану вартість у вартості товару і не містить положень про необхідність такої сплати ще й до бюджету.

Зустрічною перевіркою підтверджено й те, що ТзОВ “Танталл” включив до податкових зобов’язань відповідного податкового періоду суми ПДВ, сплачені йому ТзОВ “Яблуневий дар”, відобразив їх в реєстрі виданих податкових накладних та в податковій декларації за листопад 2006 року (а.с.62-69).

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що прийняттям спірних податкових повідомлень-рішень податковим органом фактично покладено на позивача вину за несплату його контрагентом зобов’язань, визначених податковим законодавством. Якщо ж віднесення сум до складу податкового кредиту відбувається на підставі належним чином оформлених розрахункових, платіжних чи інших документів, обов’язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку, то дії платника податку є правомірними.

Оскільки законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов’язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов’язаннями, то в разі порушення контрагентом платника податку вимог податкового законодавства, податковий орган має право у межах своєї компетенції та у відповідності до вимог чинного законодавства видавати акти державного органу на усунення таких порушень, які є обов’язковими до виконання.

Таким чином, ДПІ у Городоцькому районі Львівської обл. необґрунтовано позбавлено позивача права на бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість з покликанням на факт несплати продавцем та будь-якими іншими платниками податків до бюджету податку на додану вартість.

Також суд першої інстанції правильно вказав у винесеній постанові на те, що висновок податкового органу про несплату ПП “Ренко Плюс” сум податку до бюджету не ґрунтується на матеріалах відповідної перевірки, а базується лише на листі ДПІ у Шевченківському районі м.Львова № 7174/23-122 від 27.03.2007р., в якому вказується на неможливість проведення перевірки ПП “Ренко Плюс” по взаєморозрахунках з ТзОВ “Танталл” в зв’язку з відсутністю вказаного підприємства за місцезнаходженням (а.с.61).

При винесенні ухвали колегія суддів також зазначає, що первинні документи, які фіксують певні факти, можуть бути визнані недійсними лише у разі спростування фактичного здійснення господарських операцій. В розглядуваній ситуації факт здійснення господарської операції по придбанню ароматичних речовин яблучного соку згідно з договором поставки товару № ДГ-0000019 від 07.11.2006р. повністю підтверджується матеріалами справи (а.с.26-44, 93-96).

Оцінюючи в сукупності вищевикладене, приймаючи до уваги наявні матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що позивачем як покупцем при купівлі ароматичних речовин яблучного соку по вищевказаному договору поставки був сплачений в ціні товару податок на додану вартість, а тому він має право на його відшкодування.

            Таким чином, оскільки з наданих позивачем доказів вбачається правомірність віднесення спірних сум до складу свого податкового кредиту; порушення ТзОВ “Яблуневий дар” податкового законодавства, визначені у вищевказаному Акті перевірки, є необґрунтованими і такими, що не відповідають дійсності, тому відповідальність позивача не застосовується, а спірне податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню нечинним.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно та повно встановив обставини справи, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови суду колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Городоцькому районі Львівської обл. на постанову господарського суду Львівської від 13.09.2007р. залишити без задоволення, а згадану постанову господарського суду – без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий:                                                                                                   Р.М.Шавель

Судді:                                                                                                            І.Я.Олендер

            М.П.Кушнерик