Ухвала суду № 15751175, 21.04.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" квітня 2011 р.                               м. Київ                                        К-9439/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Костенка М.І., Островича С.Е., Пилипчук Н.Г., Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Торезі Дніпропетровської області

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2008 року

у справі №2-а-1934/08(22-а-5007/08)

за позовом Державного підприємства «Торезантрацит»(надалі –ДП «Торезантрацит»)

до Державної податкової інспекції у м.Торезі Донецької області (надалі –ДПІ у м.Торезі Донецької області)

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -          

встановив:

У грудні 2007 року позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом у якому поставлено питання про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0002171510/0 від 17.08.2007 року та №0002181510/0 від 17.08.2007 року та №00000011510/0 від 17.08.2007 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сплачені кошти призначалися на погашення податкового зобов’язання зі сплати земельного податку за періоди, вказані в платіжних документах, а тому у відповідача не було підстав зараховувати їх у погашення податкових зобов’язань, вказаних в акті перевірки.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2008 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними податкові повідомлення-рішення, прийняті ДПІ у м.Торезі Донецької області, №0000011510/0 від 17.08.2007 року про застосування до ДП «Торезантрацит»штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2266,28грн., №0002171510/0 від 17.08.2007 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4839,34грн., №0002181510/0 від 17.08.2007 року застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 63703,51грн.; стягнуто з Державного бюджету України на користь ДП «Торезантрацит»3,40грн. судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції на підставі наявних у справі матеріалів дійшов висновку, що оскільки ДП «Торезантрацит»не сплачувало податковий борг, а самостійно сплачував узгоджену суму податкового зобов’язання з земельного податку за поточні податкові періоди, тому у податкового органу не було підстав для застосування штрафних санкцій.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2008 року рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково. Визнано частково недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Торезі Донецької області №0002171510/0 від 17.08.2007 року в частині застосування штрафних санкцій в сумі 2502,68грн., №0002181510/0 від 17.08.2007 року в частині застосування штрафних санкцій в сумі 40823,02грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено; з Державного бюджету України на користь позивача стягнуто судовий збір у розмірі 2,19грн.

Задовольняючи позовні вимоги частково суд апеляційної інстанції на підставі наявних у справі матеріалів дійшов висновку, що податковим органом було правомірно застосовано штрафні санкції згідно податкових повідомлень-рішень 00002171510/0 від 17.08.2007 року та №0002181510/0 від 17.08.2007 року за сплату земельного податку за 2006 рік, оскільки в платіжних дорученнях не було вказано звітного періоду, а тому кошти було направлено на погашення податкового боргу в порядку календарної черговості. Прийняття податкового повідомлення-рішення є неправомірним, оскільки штрафні санкції нараховано за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання за інші податкові періоди, зобов’язання яких визначені іншими податковими деклараціями.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанцій ДПІ у м.Торезі Донецької області звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, в частині задоволення позовних вимог, як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу ДП «Торезантрацит» зазначає, що рішення суду другої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судом апеляційної інстанції надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції – без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Контролюючим органом була проведена невиїзна документальна перевірка ДП «Торезантрацит»з питань своєчасності сплати земельного податку, про що складено акт №812/15-0/32366906 від 10.08.2007 року.

Проведено перевіркою, на думку податкового органу, встановлено порушення ст.17 Закону України «Про плату за землю»за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкового зобов’язання з земельного податку, а саме, несвоєчасна сплата самостійно узгодженої суми податкового зобов’язання з земельного податку згідно з розрахунків №195 від 31.01.2005 року, №8179 від 19.07.2005 року, №1453 від 31.01.2006 року, №1472 від 31.01.2006 року до позивача застосовано штрафні санкції.

За наслідками проведеної перевірки ДПІ у м.Торезі Донецької області прийнято податкові повідомлення рішення: №0000011510/0 від 17.08.2007 року, № 0002171510/0 від 17.08.2007 року, № 0002181510/0 від 17.08.2007 року про застосування до позивача суми штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання з земельного податку у розмірі 50% у сумі 4839,34грн., 2266,28грн., 63703,51грн. відповідно.

Відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 цього ж Закону податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно ст.14 Закону України «Про плату за землю»юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.          

Згідно ст.17 зазначеного вище Закону податкове зобов’язання по земельному податку, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий звітний період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що податковим повідомленням-рішенням №0002171510/0 від 17.08.2007 року до позивача було застосовано штраф за несвоєчасну сплату земельного податку згідно розрахунку на 2006 рік №1453 від 31.01.2006 року, у томі числі штраф в сумі 293,20 грн. при сплаті позивачем 586,40 грн. платіжним дорученням №11/1384 від 30.05.2007 року, та штраф в сумі 2043,46 грн. при сплаті 4086,92 грн. платіжним дорученням №11/1723 від 27.06.2007 року.

Податковим повідомленням-рішенням №0002181510/0 від 17.08.2007р. до позивача було застосовано штраф за несвоєчасну сплату земельного податку згідно розрахунку на 2006 рік №1472 від 31.01.2006р., у тому числі штраф в сумі 11575,01грн. при сплаті позивачем 23150,01 грн. платіжним дорученням №11/1383 від 30.05.2007 року та штраф 11305,48 грн. при сплаті позивачем 22610,96грн. платіжним дорученням №11/1722 від 27.06.2007 року.

Право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства належить виключно платнику податку. З платіжних доручень вбачається, що позивачем сплачувався податок на землю за 2006 рік, а отже судом другої інстанції зроблено вірний висновок, що податковим органом правомірно направлено суми коштів, сплачених платіжними дорученнями №11/1722 від 27.06.2007 року та №11/1723 від 27.06.2007 року, в рахунок погашення податкового боргу за 2006 рік в порядку календарної черговості його виникнення та застосування штрафних санкцій в сумі 2336,66 грн. згідно податкового повідомлення-рішення №00002171510/0 від 17.08.2007 року та 22880,49 згідно податкового повідомлення-рішення №0002181510/0 від 17.08.2007 року.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, суд апеляційної інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, постановив обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Торезі Дніпропетровської області –залишити без задоволення

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2008 року, в частині задоволення позовних вимог, –без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.