Постанова № 15751104, 07.04.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" квітня 2011 р.                               м. Київ                                        К-5793/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Костенка М.І., Нечитайла О.М., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.

при секретарі Бадріашвілі К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області

на постанову господарського суду Рівненської області від 18 вересня 2006 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20 лютого 2007 року

у справі №10/165

за позовом Обласного комунального підприємства ««Міжнародний аеропорт Рівне»(надалі –ОКП «МА Рівне»)

до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області (надалі –ДПІ у Рівненському районі Рівненської області)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У серпні 2006 року позивач звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом, в якому поставлено питання про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000081750/0/17-125 від 25.01.2006 року в частині основного боргу 8431,00грн. та штрафних санкцій 1686,20грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки податкового органу щодо заниження підприємством суми податкового зобов’язання по податку з власників транспортних засобів за 2005 рік в частині 8431,00грн. не відповідає дійсності. Застосування відповідачем під час перевірки Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік та деяких інших законодавчих акті України», суперечить вимогам ст.1, ст.7 Закону України «Про систему оподаткування», оскільки має застосовуватись з нового бюджетного року.

Постановою господарського суду Рівненської області від 18 вересня 2006 року, податкове повідомлення-рішення Рівненської ОДПІ №0000081750/0/17-125 від 25.01.2006 року визнано нечинним у повному обсязі з моменту його прийняття.

Визнаючи нечинним оскаржуване податкове повідомлення-рішення у повному обсязі суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було допущено порушень законодавства, розрахунок був складений відповідно до вимог чинного законодавства та за ставками визначеними ст.3 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів». Крім того, відповідно до п.8 ст.1 Закону України «Про систему оподаткування», зміни і доповнення до цього Закону та інших Законів України про оподаткування стосовно надання пільг, зміни податків, зборів (обов’язкових платежів), механізму їх сплати вносяться до цього Закону, інших Законів України про оподаткування не пізніше ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20 лютого 2007 року рішення суду першої інстанції скасовано, визнано нечинним податкове повідомлення-рішення №0000081750/0/17-125 від 25.01.2006 року в частині 8431,00грн. –основного платежу та 1686,20грн. –штрафних (фінансових) санкцій.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що господарський суд Рівненської області при постановленні рішення вийшов за межі позовних вимог та необґрунтовано скасував податкове повідомлення-рішення №0000081750/0/17-125 від 25.01.2006 року в частині, яка позивачем не оскаржувалась.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій ДПІ у Рівненському районі Рівненської області звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування постанови господарського суду Рівненської області від 18 вересня 2006 року та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 20 лютого 2007 року, в частині задоволення позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Контролюючим органом була проведена планова комплексна документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства ОКП «МА Рівне»за період з 01.10.2004 року по 30.09.2005 року, про що складено акт №79/23-100/31620337 від 23.01.2006 року.

В ході проведення перевірки, на думку податкового органу, було встановлено ряд порушень, зокрема, ст.2, ст.3 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів», внаслідок чого підприємством занижено суму податкового зобов’язання по податку з власників транспортних засобів за 2003 рік на 758,00грн., за 2004 рік на суму 1091,00грн. та за 2005 рік на суму 9522,00грн.

За результатами проведеної перевірки Рівненською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000081750/0/17-125 від 25.01.2006 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання по податку з власників транспортних засобів у розмірі 11371,00грн. та штрафні (фінансові) санкції –2274,20грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржується позивачем в частині основного боргу у розмірі 8431,00грн. та штрафних санкцій у розмірі 1686,20грн.

В акті перевірки відповідачем зазначено, що розд.12 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»та деяких законодавчих актів України», були внесені зміни до Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів».Отже, позивач повинен був подати до податкового органу уточнюючий розрахунок та Довідку про суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, які збільшують податкові зобов’язання в результаті зміни ставок податку відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»та деяких законодавчих актів України», для узгодження нового податкового зобов’язання по податку з власників транспортних засобів за термінами сплати, які не настали.

Постановляючи оскаржувані рішення суди попередніх інстанцій, виходили з того, що ст.1 Закону України «Про систему оподаткування»зміни і доповнення до цього Закону, інших законів України про оподаткування стосовно надання пільг, зміни податків, зборів (обов’язкових платежів), механізму їх сплати вносяться до цього Закону, інших законів України про оподаткування не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року. Це правило не застосовується у випадках зменшення розміру ставок податків, зборів (обов’язкових платежів) або скасування пільг з оподаткування та інших правил, які призводять до порушення правил конкуренції та створення податкових переваг окремим суб’єктам підприємницької діяльності або фізичним особам. Так як розрахунок позивача складений у відповідності до вимог законодавства, чинного на момент складання та подання розрахунку та помилок не містить, твердження податкового органу, викладені в акті перевірки, щодо обов’язку підприємства подавати уточнюючий розрахунок за 2005 рік є безпідставними.

Судова колегія касаційної інстанції не погоджується із висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Відповідно до п.1 Прикінцевих положень Закону України Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»та деяких законодавчих актів України»розділ 12 цього Закону набирає чинності з дня опублікування Закону (опубліковано в газеті «Урядовий кур’єр» від 31.03.2005 року №58-59).

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»та деяких законодавчих актів України»внесено зміни до ст.2 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», яким, зокрема, виділено в окрему позицію сідельні тягачі із встановленням у ст.3 ставки оподаткування для їх власників. Враховуючи зміни, внесені Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»та деяких законодавчих актів України»до Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», позивач –власник транспортних засобів зобов’язаний був подати до податкового органу уточнений Розрахунок, до якого додається Довідка про суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, які збільшують податкові зобов’язання в результаті зміни ставок податку відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»та деяких законодавчих актів України».

Як вбачається з матеріалів справи, ОКП «МА Рівне»був поданий уточнюючий розрахунок на 2005 рік (а.с.51), яким позивач самостійно узгодив податкові зобов’язання.

Згодом, позивачем до контролюючого органу була надана Довідка про суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, які зменшують або збільшують податкові зобов’язання в результаті виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах за вх.№21824 від 22.08.2005 року, відповідно до якої сума податку, що підлягає сплаті зі старого Розрахунку за 2005 рік становить 23961,00грн. (а.с.54), а сума податку, що підлягає сплаті згідно уточненого розрахунку становить 14641,00грн., тобто сума, яка зменшує податок становить 9320,00грн. (а.с.52). В Довідці у графі 5 «Зміст помилки»позивач зазначив, що невірно примінена ставка податку на сідлові тягачі та помилково в розрахунок транспортного податку включені технологічні ТЗ, що зареєстровані в Державному комітеті по нагляду за охороною праці.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Слід також звернути увагу на те, що у листі ДПА України №21971/5/17-2245 від 02.11.2005 року зазначено, що у зв'язку із збільшенням ставок податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»та деяких законодавчих актів України»та скасуванням ним пільг, визначених пунктами а) і б) статті 4 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», юридичні особи - власники транспортних засобів - зобов'язані зробити перерахунок суми податку з власників транспортних засобів за 2005 рік та подати до податкових органів уточнюючий розрахунок суми податку. Перерахуванню підлягають суми податкових зобов'язань, що були нараховані юридичною особою за другий - четвертий квартали поточного року (строки нарахувань - 15.07.2005 р., 15.10.2005 р., 15.01.2006 р.). Перерахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів проводиться юридичною особою по строках сплати (кварталах), які не настали, а саме: 15.07.2005 р., 15.10.2005 р., 15.01.2006 р. До уточнюючого розрахунку необхідно включити всі транспортні засоби, які перебувають у власності підприємства, в тому числі ті транспортні засоби, на які не збільшувалася ставка податку.

Крім того, така ж правова позиція міститься і в листі ДПА України №12718/7/17-2217 від 25.06.2005 року.

Згідно статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалює нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Отже, повно і правильно встановивши обставини справи, суди першої та апеляційної інстанцій, однак, дали їм невірну юридичну оцінку, що відповідно до ст.229 КАС України, є підставою для скасування ухвалених по справі судових рішень з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області - задовольнити.

Постанову господарського суду Рівненської області від 18 вересня 2006 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20 лютого 2007 року, в частині задоволенні позовних вимог, - скасувати.

В задоволенні позовних вимог Обласному комунальному підприємству «Міжнародний аеропорт Рівне»до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.