Вирок № 15747367, 25.05.2011, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 1-122/11

2011 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.05.2011 р.м. Жмеринка Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

голову судді Заярного А.М.

секретаря Буга Р.М.,

з участю: прокурора Бобир Д.Л.,

потерпілої ОСОБА_1,

захисника –адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринка в залі суду кримінальну справу по обвинуваченню: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого підсобним працівником у приватного підприємця, не військовозобов'язаного, не одруженого, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого, – у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

29 жовтня 2010 року біля 20:30 годин підсудний ОСОБА_3 будучи в стані алкогольного сп’яніння, перебуваючи у вагончику для робітників, який розташований в лісі, що відноситься до філії ДП «Жмеринкарайагроліс», квартал №50, 6-го відділу, неподалік села Северинівка Жмеринського району, під час сварки, яка виникла між ним та громадянином ОСОБА_4, на ґрунті особистої неприязні після спільного розпивання спиртних напоїв, переслідуючи мету спричинення останньому тілесних ушкоджень, взяв зі столу в руки дерев’яну дошку, що використовувалась для нарізки продуктів харчування, якою умисно наніс потерпілому декілька ударів в область потиличної ділянки голови та обличчя. Після цього ОСОБА_3 маючи намір на продовження умисного заподіяння ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, усвідомлюючи злочинну протиправну поведінку своїх дій та бажаючи цього, взяв в праву руку кухонний ніж і ним наніс останньому один удар в ліву частину живота.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №18 від 21.01.2011 року, в результаті дій ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_5, було спричинено тілесні ушкодження, у вигляді проникаючого колото-різаного поранення в ліве підребер’я, яке проникає в ліву плевральну порожнину, і яке виникло від дії плоского колюче-ріжучого предмету типу ножа, який має лезо та обушок, та за ознакою небезпеки для життя відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, а також забійної рани потилиці, синця на повіках правого ока, саден та подряпин тіла, які мають ознаки легких тілесних ушкоджень.

Дії підсудного ОСОБА_3 органом досудового слідства кваліфіковано за ч. 1 ст. 121 КК України. Цивільний позов по справі не заявлявся.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 винним себе у вчиненні вказаного злочину не визнав та пояснив, що не заперечує самого факту нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 та тих обставин при яких він це робив, але стверджує, що діяв з метою самозахисту.

Так, влітку 2010 року його шурин ОСОБА_6 взяв його на роботу в ліс, біля с. Северинівна Жмеринського району. Станом на кінець жовтня 2010 року з ним в лісі працювали ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_4. Вони проживали разом в лісі у вагончику. Ввечері 29.10.2010 року біля 18 год. підсудний ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 сіли вечеряти. За вечерею вони випили 1 л горілки. Вечеряли біля 2-х годин. Потім сіли грати в карти. ОСОБА_8 сидів на ліжку, що праворуч при вході в вагончик, ОСОБА_4 сидів на пеньку біля грубки, що ліворуч при вході в вагончик, а підсудний сидів на дивані, що проти входу і ліворуч відносно ОСОБА_4. ОСОБА_7 сидів ліворуч від підсудного на ліжку. Під час гри в карти, ОСОБА_4 запропонував їм вкрасти дров, щоб заробити на могорич. На його пропозицію ніхто не погодився і він розгнівався. ОСОБА_9 ОСОБА_4 почав до підсудного чіплятись, ображати. Між ними виникла суперечка. В цей час ОСОБА_8 встав та вийшов з вагончика, а ОСОБА_7 залишився з ними.

Під час суперечки ОСОБА_4 взяв зі столу правою рукою ножа з дерев’яною ручкою та, підійшовши до підсудного, почав ним махати перед ним та погрожувати вбивством, потім, замахнувшись, хотів нанести йому удар ножем в груди, але підсудний ухилившись від цього в праву сторону, взяв зі столу дерев’яну дошку і наніс нею ОСОБА_4 удар по голові в область потилиці. Проте ОСОБА_4 після цього удару, ще раз спробував вдарити підсудного ножем в груди, але той знову ухилився від удару і ще раз вдарив його дошкою по голові в область потилиці. Від цього удару у ОСОБА_4 ніж випав з рук. Потім останній знову, піднявши ніж з полу, пішов з ним на підсудного, але той знову вдарив його по голові дошкою, а після кинув дошку у ОСОБА_4 , але не попав. ОСОБА_9 підсудний ОСОБА_3 став ногами на диван, а коли побачив, що ОСОБА_4 знову йде до нього з ножем, з метою самозахисту, правою рукою взяв зі столу іншого кухонного ножа з металевою ручкою і, коли ОСОБА_4 підійшовши до нього, намагався нанести удар ОСОБА_3 в область тулуба, останній ухилився в праву сторону і сам наніс йому удар в ліву сторону живота ножем знизу вверх. Після цього тільки ОСОБА_4 заспокоївся. В цей час між ними став ОСОБА_7, а підсудний ОСОБА_3, скориставшись цим втік з вагончика на вулицю.

Після того ОСОБА_3 пішов в с. Чапаєвка щоб викликати швидку допомогу для ОСОБА_4. Оскільки вже була ніч, в селі світло у домівках людей не горіло, він швидку викликати не зміг та повернувся назад в ліс.

          Коли підсудний ОСОБА_3 повернувся до вагончика, там знаходився ОСОБА_7 та ОСОБА_4, який сидів на ліжку. Останній сказав підсудному, що б той заплатив 1000 гривень за спричинену шкоду, в протилежному випадку у нього будуть проблеми з правоохоронними органами. На що ОСОБА_10 погодився. Після цього ОСОБА_4 ліг на ліжко, а підсудний підклав йому під голову темно-синій светр. На прохання ОСОБА_3 викликати через лісника швидку допомогу, ОСОБА_4 сказав, що в лікарів йому не потрібно, і що ранком приїде ОСОБА_6 і тоді вони, спочатку розберуться, що робити і яким чином залагодити конфлікт, а потім поїдуть в лікарню. Після цього за проханням ОСОБА_4 ОСОБА_10 сходив в село за горілкою, оскільки ще була ніч, горілки він не купив і повернувся ні з чим.

Ножа, яким поранив ОСОБА_4 підсудний викинув на краю села біля одного із домоволодінь.

Вранці приїхав лісник ОСОБА_11, якому підсудний розповів про те, що сталось вночі, а той вже зателефонував ОСОБА_6 і також про все розповів. Через деякий час приїхав ОСОБА_6, і вони вирішили вести ОСОБА_4 в лікарню, той спочатку відмовлявся, а потім погодився. ОСОБА_4 сам вийшов з вагончика і з допомогою підсудного сів в автомобіль. ОСОБА_4 відвезли в Жмеринську центральну районну лікарню. На приймальному в лікарні ОСОБА_4 одразу відправили у хірургічне відділення на операцію. Підсудний допоміг ОСОБА_4 роздягнутись. Лікар сказав йому, що після операції необхідно будуть медикаменти, тому він залишився чикати кінця операції. Проте, через деякий час його забрали працівники міліції, з якими він поїхав в ліс на місце події. Вже там, згодом, від ОСОБА_6 дізнався що ОСОБА_4 помер.

Вина підсудного у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю доведена сукупністю доказів, перевірених в судовому засіданні.

Потерпіла ОСОБА_1 суду пояснила, що вона проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4. На території її домоволодіння є тимчасова будівля, в якій останніх дев’ять років проживав її брат ОСОБА_4. Під час проживання в неї, брат почав зловживати спиртними напоями. На цьому ґрунті між ними часто виникали сварки, а тому були погані відносини. Останніх чотири роки брат займався випалюванням древесного вугілля. Останній раз живим брата вона бачила 29.10.2010 року, він разом з підсудним ОСОБА_3 жили цілий тиждень в тимчасові будівлі брата, що в м. Жмеринка на вул. ОСОБА_12. Під час їх сумісного проживання, вони разом кожен день розпивали спиртні напої, інколи сварилися. 02.11.2010 року вона дізналася, що її брат ОСОБА_4 помер. ОСОБА_13 про брата повідомила, що 30 років тому він був засуджений за вбивство свого батька, за що відбув покарання. За характером брат був спокійним, добрим. Коли він був в нетверезому стані ставав збудженим, нервовим, але навіть в такому стані якщо йому не перечити, не чіпати , то він нічого поганого не зробить.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що 27.10.2010 року за пропозицією ОСОБА_6, він погодився на роботу в лісі, що біля с. Северинівка Жмеринського району. Там він познайомився з іншими робітниками: ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_4. Вони жили у вагончику, який знаходився в лісі. 29.10.2010 року о 19 год. він разом з ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_4 сіли вечеряти. Випили 1 л горілки. Потім грали в карти. Сиділи наступним чином: ОСОБА_8 сидів на ліжку, що праворуч при вході в вагончик, він сидів праворуч від нього на дивані, що під протилежною стіною до входу в вагончик, ОСОБА_3 сидів на дивані праворуч від нього, а праворуч від ОСОБА_3 на пеньку сидів ОСОБА_4, біля стола та входу в вагончик. Приблизно о 20:30 год. під час гри в карти між ОСОБА_4 та підсудним виникла сварка. Коли почалась сварка, то ОСОБА_8 встав та вийшов з вагончика. Сварка продовжувалась. Тоді ОСОБА_4 зі столу взяв правою рукою кухонного ножа з дерев’яною ручкою, встав з пенька та підійшовши до підсудного ОСОБА_3 та почав ножем махати перед його обличчям. Погрожував спричинити тілесні ушкодження останньому. ОСОБА_7 попросив їх обох не сваритися. Сварка на декілька хвилин зупинилася, всі сіли на свої місця. Потім ОСОБА_4 знову встав та почав махати ножем перед ОСОБА_3, в зв’язку з чим той взяв в праву руку зі стола дерев’яну дошку, на якій нарізають продукти харчування, і нею наніс удар ОСОБА_4 по голові в область потилиці. Від даного удару останній дещо нахиляється в праву сторону, тоді ОСОБА_3 наніс ще один удар йому дошкою по задній частині голови. Від цього удару ОСОБА_4 нахилився і в нього з руки на підлогу випав ніж, а він сів на підлогу. Після цього підсудний кинув дошку на підлогу у напрямку ОСОБА_4. Василь почав підніматись та при цьому почав шукати на підлозі ножа. ОСОБА_7 в цей час встав з метою припинити конфлікт. Підсудний ОСОБА_3 стоячи на тому місці, де і стояв перед ОСОБА_4 , сказав що все гаразд. Тоді ОСОБА_7 сів на диван. ОСОБА_9 ОСОБА_4 підняв ніж та знову пішов до ОСОБА_3 з ножем, який в цей час взяв зі столу іншого кухонного ножа з металевою ручкою, невеликого розміру і тримаючи його в правій руці наніс ним удар знизу вверх ОСОБА_4 в область живота. Коли ОСОБА_3 наніс удар ножем, то ОСОБА_4 схопився в місці удару однією із рук, але ОСОБА_3 одразу його вийняв і втік з вагончика. Після цього ОСОБА_4 на рану в області живота не дивився, тобто одяг не піднімав. ОСОБА_9 сів на ліжко та сказав, що ОСОБА_3 «попав»і за все йому заплатить. Так, він говорив що ОСОБА_3 тепер з ним буде розраховуватись грішми за те, що зробив і він це так не залишить. ОСОБА_9 ОСОБА_4 підняв з підлоги ножа з дерев’яною ручкою, яким махав та погрожував ОСОБА_3, знаходячись в сидячому положенні, тримаючи ніж правою рукою за руків’я, а ліву руку наклав зверху на праву і наніс собі удар ним в область живота в центральну частину через одяг. Робив це різко. Коли витягнув ніж на його кінці біля 5см була кров. Після того як ОСОБА_4 наніс собі сам удар в живіт, то рану не дивився.

          Після нанесення собі удару ОСОБА_4 кров з ножа змив та сказав йому нікому про це не говорити, а приблизно через 10 хв. почав скаржитись, що його болить голова, його почало знобити, мова його стала більш повільною, почав просити пити та приліг. ОСОБА_7 весь час був з ним.

Приблизно на початку 4-ї год. ранку до вагончика повернувся ОСОБА_3 і вони почали з ОСОБА_4 розмовляти. В розмові вони домовились, що ОСОБА_3 сплатить ОСОБА_4 1000 грн. і той не буде мати до нього претензій.

          Коли розвиднилось, в ліс приїхав лісник ОСОБА_11, якому розказали, що сталось. Він, в свою чергу подзвонив ОСОБА_6. Коли ОСОБА_11 побачив рани ОСОБА_4, то сказав, що необхідно їхати в лікарню. Після цього ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_3 і ОСОБА_4, який сам вийшов з вагончика, поїхали в Жмеринську центральну районну лікарню.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що він працює лісником в філії ДП «Жмеринкарайагроліс». З травня 2010 року видано розпорядження про проведення рубки головного користування в кварталі № 50 шостого відділу. З червня 2010 року він заготовив «діловий»ліс, а також попутно заготовлялась деревина, яка реалізовувалась відповідно до ордерів-виписки. В жовтні 2010 року на кварталі №50 6 відділу було розташовано 3 цистерни для випалювання древесного вугілля. Сировину для даного виду діяльності купують у ДП «Жмеринкарайагроліс». ОСОБА_14 в місці випалювання древесного вугілля було розташовано вагончик для робітників, які здійснювали дану діяльність.

          30.10.2010 року біля 10 год. він приїхав на квартал № 50 для вирізки деревини. Двоє робітників, які займались випалюванням древесного вугілля в цей час знаходились біля цистерн. Коли він до них підійшов, то ОСОБА_3 повідомив йому, що вночі підрізав свого напарника ОСОБА_4, який в той час знаходився у вагончику. ОСОБА_11 пішов до вагончика і там побачив ОСОБА_7 та ОСОБА_4, який лежав на дивані. ОСОБА_4 повідомив йому, що його підрізав ОСОБА_3 і що нічого страшного немає, а потім підняв одяг, на животі у нього була різана рана, яка знаходилась, начебто, праворуч від пупця, завширшки біля 3-5см., через яку було видну нутрощі. ОСОБА_14 у нього на голові була засохла кров, а саме з лівої сторони і переходила на задню частину. Через деякий час приїхав ОСОБА_6 і вони завезли ОСОБА_4 в Жмеринську районну лікарню. Василь самостійно виходив з вагончика і сідав в машину. ОСОБА_14 з ними поїхав ОСОБА_3 Коли вони приїхали в лікарню, то з приймального відділення ОСОБА_4 одразу повезли до операційної. В цей час до лікарні приїхали працівники міліції, які забрали ОСОБА_3 і поїхали в ліс на місце пригоди. Потім вони дізналися, що ОСОБА_4 помер.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що з початку жовтня 2010 року він уклав угоду на вирубку та зачистку лісової ділянки біля с. Северинівка Жмеринського району.

          Для вирубки лісу він запросив на роботу ОСОБА_3, який є його шурином, ОСОБА_7 та ОСОБА_8. ОСОБА_14 до них згодом прийшов працювати ОСОБА_4. Він та решта найманих робітників жили у вагончику, який був встановлений в лісі. ОСОБА_4 після роботи йшов додому, інколи залишався ночувати у вагончику.

          29.10.2010 року ОСОБА_6 в лісі не був, але біля 17 год. заїхав на вирубку, щоб впевнитись чи все там гаразд. Впевнившись, що на вирубці все нормально поїхав до себе додому в с. Мигалівці.

          30.10.2010 року біля 9:30 год., йому зателефонував лісник ОСОБА_11 і сказав, що ОСОБА_3 підрізав вночі ОСОБА_4. ОСОБА_9, коли він приїхав до місця вирубки, до вагончика, то там були всі вищевказані працівники та лісник ОСОБА_15, який запропонував ОСОБА_4 завести у лікарню. Василь вийшов з вагончика сам, сказав щоб вони його спочатку завезли додому, щоб він переодягнувся в чистий одяг, а потім вже у лікарню. ОСОБА_14 сказав, що він з ОСОБА_3 домовився, що в міліцію звертатись не буде, а той сплатить йому 1000 грн. ОСОБА_13 показав поранення, яке в нього було в області живота.

          Однак він з лісником вирішили везти ОСОБА_4 одразу у лікарню, що і зробили. З ними поїхав ОСОБА_3. В лікарні ОСОБА_4 одразу відправили на операцію. Потім до лікарні приїхали працівники міліції, які забрали ОСОБА_3 і поїхали в ліс на місце події. Через певний час вони дізналися, що ОСОБА_4 помер.

          Приблизно 04.11.2010 року ОСОБА_7 сказав йому, що після того як між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_3 підрізав ОСОБА_4, а потім втік, то ОСОБА_4 іншим кухонним ножем, який був у вагончику самостійно наніс собі поранення в живіт. Зі слів ОСОБА_16 це зробив, щоб таким чином налякати ОСОБА_3 та отримати з нього грошей.

          Свідка ОСОБА_17 суду пояснив, що 30.10.2010 року, коли він був черговим по хірургії Жмеринської ЦРЛ, біля 11 год. на приймальне відділення був доставлений хворий на прізвище ОСОБА_4. При його огляді було встановлено, що він мав проникаюче колото-різане поранення черевної порожнини в ділянці епігастрію, з якої виділявся чіпець. Враховуючи наявність відкритої рани черевної порожнини було прийнято рішення оперативного втручання. Хворого було доставлено в операційну, де розпочалась інтенсивна терапія. Під час введення хворому наркозу у останнього відбулась зупинка дихання, падіння артеріального тиску та зупинка серцевої діяльності. Хворому проводились реанімаційні міроприємства: штучна вентиляція легень, непрямий масаж серця, під час якого були утворені переломи ребер. Реанімаційні міроприємтсва до бажаного результату не привели, наступила клінічна смерть.

Свідок ОСОБА_18 суду пояснила, що 30.10.2010 року вона знаходилась вдома в селі Чапаєвка по вул. О. Лавренчука, 9 Жмеринського району. Біля 15 год. вона побачила, що попід паркан її домоволодіння ходили працівники міліції в кількості 3-х чоловік і щось шукали. На її подвір’я не заходили. Що саме вони шукали вона не знала і її ні про що не запитували. Через 2 дні після цього вона від жителів села дізналась, що неподалік с. Чапаєвка, де випалювали древесне вугілля один чоловік підрізав іншого і той помер. Приблизно 04.11.2010 року вона на своєму подвір’ї біля копиці з сіном, що біля забору виявила кухонного ножа з металевою ручкою. Даний ніж не був схожий на жоден в її господарстві. Вона взяла даний ніж і поставила його в себе в будинку на підвіконня. Потім їй спало на думку, що це напевно той самий ніж, який шукали працівники міліції, і яким підрізали вищевказаного чоловіка. Про знахідку ножа вона повідомила сусідам. 08.11.2010 року, коли вона була вдома, до неї приїхали працівники міліції і вона їм видала даного ножа.

З оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_8 вбачається, що приблизно з липня 2010 року він працював трактористом у ОСОБА_6, в лісі в Барському районі. Там він познайомився з ОСОБА_3.

Приблизно в вересні 2010 року вони перейшли на роботу в ліс біля с. Северинівка Жмеринського району. В середині жовтня 2010 року до них приєднався ОСОБА_4, а потім ОСОБА_7. Вони жили у вагончику в лісі.

          В розмові з ОСОБА_4 він дізнався, що останній був раніше судимий за вбивство батька. Василь постійно був чимось невдоволений, висловлював всім свої претензії, намагався поставити себе вище серед всіх.

          29.10.2010 року вони працювали. Ввечері, біля 19 год., вони всі сіли у вагончику повечеряти. Під час вечері випили на чотирьох 0,7л горілки. А після сіли грати в карти. Він сидів на ліжку, що праворуч при вході в вагончик, проти нього при вході в вагончик, біля пічки, що ліворуч від входу в вагончик сидів ОСОБА_4. Де і як сидів ОСОБА_7 та ОСОБА_3 він не пам’ятає. Карти грали на ліжку, де сидів він. Під час гри між ОСОБА_4 і ОСОБА_3 почалась сварка, з яких причин не пам’ятає. Коли сварка почалась він одразу вийшов з вагончика і пішов до металевої діжки, де випалювалось вугілля. Більше до вагончика він не повертався, і що там відбувалось я не знає.

          Спав біля тої самої діжки. Ранком до нього підійшов ОСОБА_3 та сказав, що під час сварки на нього з ножем кидався ОСОБА_4 і він захищаючись його підрізав. ОСОБА_14 він сказав, що ОСОБА_14 необхідно доставити в лікарню, і ще в ночі бігав в с. Чапаєвка, звідки хотів зателефонувати до швидкої, але не знайшов телефон.

          Через деякий час приїхав лісник ОСОБА_11, якому ОСОБА_3 розказав про те, що сталось. Вони пішли до вагончика, куди зайшов ОСОБА_11. Він особисто не заходив. Коли ОСОБА_11 вийшов, то одразу зателефонував ОСОБА_6, та розказав про те, що сталось. Через відкриті двері ОСОБА_8 бачив, що ОСОБА_14 лежав на ліжку в вагончику. Потім приїхав ОСОБА_6 та вирішили везти ОСОБА_14 у лікарню. ОСОБА_19 допоміг ОСОБА_14 вийти з вагончика, підтримував його. Коли ОСОБА_14 вийшов, то ОСОБА_8 побачив , що на лівій частині голови в нього була кров. Василь на час конфлікту був одягнений в спортивні чорні штани, сорочку темного кольору , теплу, в клітинку, светр сірого кольору.           Потім в машину до ОСОБА_6 сіли ОСОБА_19, ОСОБА_14 та ОСОБА_11 і вони поїхали у лікарню.          

          ОСОБА_8 з розповіді ОСОБА_7 дізнався, що коли він пішов, то ОСОБА_14 погрожував ножем ОСОБА_19, в деталі він не вникав.

Через деякий час до них приїхали працівники міліції. Вони провели огляд вагончика, вилучали речі ОСОБА_14, відібрали в них пояснення з приводу вказаних обставин.

          Потім ОСОБА_8 дізнався , що ОСОБА_14 помер у лікарні.

          У вагончику у користуванні були кухонні ножі, серед яких один був з металевою ручкою, один з дерев’яною та два з пластмасовими ручками. Серед даних ножів, на час огляду, не вистачало ножів з металевою та дерев’яною ручкою.

          Вже після того як від них поїхали працівники міліції, то ОСОБА_7 розповів ОСОБА_8 , що після того як ОСОБА_19 вдарив ножем ОСОБА_14 і втік з вагончика, то той сказав, що з ОСОБА_19 «зіб’є»грошей, після чого сам собі наніс один удар ножем в живіт (а.с.134).

Під час відтворення обстановки та обставин події, яке відбувалося 11.01.2011 року обвинувачений ОСОБА_3 розповів, а потім в деталях показав учасникам слідчої дії при яких обставинах і як він вчинив заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_4, небезпечних для життя в момент заподіяння ( а.с.197-204).

Під час відтворення обстановки та обставин події, яке відбувалося 11.01.2011 року свідок ОСОБА_7 розповів, а потім в деталях показав учасникам слідчої дії при яких обставинах і як ОСОБА_3 вчинив заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_4, небезпечних для життя в момент заподіяння ( а.с.205-210).

З протоколу огляду місця події від 30.10.2010 року та фототаблиці до нього вбачається, що в лісі знаходиться частина залізничного вагону. Ліс відноситься до Северинівського лісництва. Під час огляду вагончика та прилеглої території були виявлено та вилучено предмети зі слідами злочину, а саме: чоловічий светр, рушник, миску та частину дерев’яної дошки з плямами речовини темно бурого кольору ( а.с.3-6 ).

З протоколу огляду від 30.10.2010 року вбачається, що на речах, які належали ОСОБА_4, а саме: на светрі, зліва, посередині є дві дірки косої форми, виявлені численні плями речовини бурого кольору, схожі на кров; на спортивних штанах, є також аналогічні плями. На сорочці на лівій частині, нижче нагрудного кармана є дірка, довжиною 2 см. (прорізь), в нижній частині кишені, посередині, є також дірка (прорізь) довжиною 1,5 см., тканина навколо дірок просочена речовиною бурого кольору, схожою на кров (а.с.7).

З протоколу огляду місця події (добровільної видачі) від 08.10.2010 року вбачається, що громадянка ОСОБА_18, жителька с. Короствці Жмеринського району, добровільно видала двохполовинчатий ніж з металевою ручко. Як пояснила ОСОБА_18 вказаний ніж вона знайшла 04.11.2010 року в себе на подвір’ї біля копиці сіна, який їй не належить, а може бути доказом у справі про вбивство в лісі (а.с.55).

З протоколу огляду від 11.11.2010 року та фототаблиці до нього вбачається, що громадянин ОСОБА_6 добровільно видав кухонного ножа з деревною ручкою, яким ОСОБА_4 наніс собі тілесні ушкодження. Даний ніж він забрав 08.11.2010 року в лісі в кварталі №50 в відділу, де було спричинено ножові поранення ОСОБА_4(а.с.63-64).

Згідно протоколу огляду від 11.11.2010 року та фототаблиці до нього, предметом огляду є речі вилучені в ході оглядів по факту вбивства ОСОБА_4, які знаходяться: в поліетиленовому пакеті та господарській сумці опечатані належним чином. В пакеті знаходяться: светр, рушник, частина дерев’яної дошки, пластмасова миска, а в господарській сумці одяг ОСОБА_4: светр, сорочка, спортивні шапка та штани. На вказаних речах зафіксовано сліди злочину, а саме плями бурого кольору, схожі на кров, на особистих речах ОСОБА_4, а саме на светрі та сорочці є ще також сліди порізів (а.с.97-107).

Згідно висновку судово-медичної експертизи за матералами кримінальної справи 310060267 –акту №83 судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5. Виявлено два проникаючі колото-різані поранення живота; перелом ребер з 3 по 7 лівої та з 4 по 6 правої половини грудної клітки; забіну рану потилиці; термічний опік лівого променево-зап’ястного суглобу та кисті; синець на повіках правого ока та можливі подряпини і садна тіла.

Колото-різані поранення виникли від дії плоского колюче-ріжучого предмету (предметів) типу ножа, який має лезо та обушок та за ознакою небезпеки для життя відноситься до тяжких тілесних ушкоджень згідно пункту 2.1.3. (правила судово-медичного визначення ступеня тажкості тілесних ушкоджень 1995 року).

Смерть ОСОБА_4 настала в реанімаційному відділенні Жмеринської ЦРЛ о 12:40 год. 30.10.2010 року від проникаючого колото-ріжучого поранення живота в правому підребірї з ушкодженням печінки, яке викликало загрозливе для життя явище у вигляді гострої крововтрати (зовнішня та внутрішнє-черевна кровотеча 2100 мл крові в черевній порожнині), чому відноситься до тяжких тілесних ушкоджень , між пораненням та смертю прямий зв’язок. ОСОБА_19 колото-різане поранення нанесено спереду назад справа наліво в горизонтальному напрямку відповідно вертикального положення тіла, що згідно пояснень свідка ОСОБА_7 відповідає напрямку нанесення поранення власноруч ОСОБА_4.

Проникаюче колото-різане поранення в лівому підребірї ОСОБА_20 , яке проникає в ліву плевральну порожнину нанесено спереду назад зліва направо та знизу вверх відповідно вертикального положення тіла, рановий канал співпадає з напрямком нанесення ножового поранення ОСОБА_3 згідно доказів свідка ОСОБА_7 та самого обвинуваченого ОСОБА_3. ОСОБА_19 ушкодження має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, але ж через те, що не викликало несумісних з життям явищ (кровотеча, гемо пневмоторакс, тощо) в причинному зв’язку зі смертю не стоїть.

Забійна рана потилиці у ОСОБА_4 утворилася за життя, не задовго до настання смерті, від дії тупого твердого предмету, можливо і виявленою дерев’яною дошкою, має ознаки легких тілесних ушкоджень та в причинному зв’язку зі смертю не стоїть.

Термічний опік лівого променево-зап’ястного суглобу та кисті –наслідок дії високої температури на дану ділянку тіла, синець на повіках правого ока та садна і подряпини тіла –наслідок дії твердих тупих предметів у ОСОБА_4, виникли в межах доби, двох діб до часу настання смерті, мають ознаки легких тілесних ушкоджень та в причинному зв’язку зі смертю не стоять. Не виключається, що термічний опік ОСОБА_4 отримав в термін та при умовах на які вказує свідок ОСОБА_7, тобто внаслідок обливання окропом 29.10.2010 року.

Немає заперечень, що ОСОБА_4 з отриманими тілесними ушкодженнями міг жити і 18 годин та здійснювати цілеспрямовані дії, які з наростанням крововтрати набували значних обмежень.

Перелом ребер з 3 по 7 лівої та з 4 по 6 правої половини грудної клітки у ОСОБА_4 утворилися за життя, не задовго до настання смерті, від дії тупого твердого предмету 9предметів), можливо і в наслідок стиснення грудної клітки під час реанімаційних міроприємств (проведення непрямого масажу серця), як показує лікар-хірург Жмеринської ЦРЛ.

При судово-токсикологічному дослідженні крові та сечі трупа ОСОБА_4 етилового спирту та його ізомерів не виявлено, на час смерті він знаходився в тверезому стані. В разі вживання ОСОБА_4 спиртних напоїв за 18 годин з його організму можливе видалення кількості алкоголю, яка б відповідала на момент травлення (20.10.2010 року приблизно о 18 год.) близько середнього ступеня тяжкості алкогольного сп’яніння (а.с.217-222).

Згідно акту судово-психолого-психіатричної експертизи від 06.12.2010 року №277 в період вчинення злочину ОСОБА_3 не страждав на хронічне психічне захворювання, перебував поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності. На час вчинення злочину ОСОБА_3 міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В теперішній час ОСОБА_3 на хронічне психічне захворювання не страждає, перебуває поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності. У нього виявлена легка розумова відсталість ступеня легкої дебільності з емоційною нестійкістю. В теперішній час ОСОБА_3 може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_3 не потребує. До індивідуально-психологічних особливостей ОСОБА_3 належать: легкий недорозвиток інтелекту, що проявляється в порушенні з боку уваги, домінуванні механічної пам’яті, конкретності мислення. В сфері особистості –особистісна примітивність, легковажність, емоційна нестійкість, запальність, образливість, схильність до істерично-демонстративних форм поведінки з ауто агресивними тенденціями в суб’єктивно несприятливих життєвих ситуаціях. Мотиваційна сфера характеризується примітивністю інтересів. ОСОБА_14 характерологічні особливості ОСОБА_3, як емоційна нестійкість, запальність, образливість, могли зумовити характер вчинених ним протиправних дій та оформили його поведінку в досліджуваний період.

У ОСОБА_3 не виявлено змін в емоційному стані, індивідуально-психологнічних проявах, які перешкоджають його нормальному соціальному функціонуванню, як особистості, внаслідок впливу обставин даної справи.

Емоційний стан ОСОБА_3 в досліджуваний період слід розцінювати, як емоційне збудження (злоба, агресія). Яке потенціювалось алкогольним сп’янінням. Зазначений емоційний стан не досяг рівня афективної глибини і не вплинув на поведінку і свідомість експертного.

ОСОБА_3, з урахуванням його емоційного стану, індивідуально-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку, повною мірою міг усвідомлювати реальний зміст власних дій. Свідомо керувати ними та передбачати їх наслідки.

ОСОБА_3, з урахуванням його емоційного стану, індивідуально-психологічних особливостей та рівня розумового розвитку, міг правильно сприймати обставини, що мають значення у справі. І давати про них відповідні покази.

ОСОБА_3 в досліджуваний період в стані фізіологічного афекту не перебував (а.с.164-167).

ОСОБА_14 вина підсудного ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю доведена і іншими доказами, перевіреними в судовому засіданні, а саме:

- протоколом огляду від 30.10.2010 року(а.с.8-10 );

- висновками експертизи холодної зброї №80, №73 (а.с.88-91, 92-95);

- актом СМД №83 від 15.12.2010 року( а.с.135-138);

- висновком судово-біологічної експертизи №469 (а.с.163);

- висновками судово-цитологічної експертизи № 368, № 369, №370, №371 (а.с.171-174, 176-179, 181-182, 184-187, 189-191);

- протоколом очної ставки між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 (а.с.215-216);

- висновком медико-криміналістичної експертизи №4-6 (а.с.224-233);

- іншими матеріалами справи: а.с.13-18, 28, 36, 56, 96.

          ОСОБА_19 оцінку зібраним в справі доказам, суд приходить до висновку, що дії підсудного ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч. 1 ст.121 КК України, оскільки він своїми діями вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння ОСОБА_4.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні заявив, що претензій до підсудного ОСОБА_3 не має, матеріальну шкоду, спричинену їй в зв’язку із затратами на похорони її брата ОСОБА_4, підсудний зобов’язався сплатити добровільно, частину коштів в сумі 2000 грн. вже сплатив, а на решту надав нотаріально засвідчену відповідну заяву про обов’язок їх сплатити, кожен місяць по 500 грн.. Цивільний позов заявляти не бажає. Вважає за можливе обрати підсудному міру покарання не пов’язану з реальним позбавленням волі.

При призначенні міри покарання та виду покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину та ступінь небезпечності вчиненого злочину, характеристику особи підсудного, обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Підсудний ОСОБА_21 зареєстрований та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_6, згідно довідки характеристики від 03.11.2010 року сільська рада компрометуючими матеріалами на нього не володіє (а.с.41), тому суд вважає таку характеристику позитивною; згідно характеристики за місцем навчання характеризується посередньо (а.с.285); згідно довідки Барської центральної районної лікарні має хронічне захворювання, в зв’язку з чим потребує звільнення від важкої фізичної праці, емоційних навантажень (а.с.286); в даний час працює (а.с.287); згідно ст. 89 КК України раніше не судимий; хоча підсудний вину свою у вчиненні інкримінованого йому злочину за ч. 1 ст. 121 КК України не визнав, вважаючи, що у його діях склад злочину, передбачений ст. 124 КК України (перевищення меж необхідної оборони), проте на досудовому слідстві і суді давав правдиві покази, чим активно сприяв розкриттю злочину, по відношенню до вчиненого заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_4 щиро розкаявся; добровільно відшкодував частину завданих збитків (а.с.288); надав потерпілому ОСОБА_4 медичну допомогу та іншу допомогу безпосередньо після вчинення злочину, вчинив злочин під впливом погроз, а тому ці обставини суд визнає такими, що пом’якшують покарання підсудного.

Обставинами, що обтяжують покарання підсудного судом визнає: вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

Враховуючи те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення підсудного, суд вважає можливим обрати йому покарання, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів –у виді позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням строком за ст. 75 КК України, з покладенням на нього обов’язків, встановлених п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим і призначити покарання за ч. 1 ст. 121 КК України у виді п’яти років позбавлення волі.

За ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом трьох років не вчинить нового злочину, виконає покладені на нього обов’язки.

За ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 такі обов’язки:

1.          не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

2.          повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, навчання чи роботи;

3.          періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід щодо засудженого ОСОБА_3 до вступу вироку у законну силу залишити без змін – заставу.

Судові витрати за проведення судової експертизи холодної зброї від 19.11.2010 року №80, №73 в сумі 825 (вісімсот двадцять п’ять) грн. 60 коп. стягнути с підсудного на рахунок НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області 31250272210172 в УДК у Вінницькій області. МФО802015. Код. 24525055 (а.с.88, 92)

Речові докази: два светра, сорочку, спортивні шапку та штани, два кухонних ножа, дерев’яну дошку, пластмасову миску та зрізи нігтів з піднігтьовим вмістом, які зберігаються в камері схову речових доказів Жмеринського РВ УМВС України у Вінницькій області –знищити (а.с.234).

          На вирок суду може бути подана апеляція протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд.

Суддя ОСОБА_22