Ухвала суду № 15746441, 22.03.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" березня 2011 р. м. КиївК-17131/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаФедорова М.О.

суддів:Голубєвої Г.К.

Маринчак Н.Є.

Нечитайла О.М.

Рибченка А.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Держаної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2008 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2008

у справі № 2а-3452/08

за позовом Приватного підприємства „Володар-2005”

до Держаної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова

про скасування податкового повідомлення рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „Володар-2005” звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Держаної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення - рішення № 000033/1600/0 від 30.08.2007, яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у сумі 84000 грн., задекларованого у декларації з ПДВ за червень 2007 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2008 позов задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2008 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2008 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції та постановою суду першої інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2008 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2008, прийняти нове рішення яким в задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку позивача з питань достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок майбутніх платежів позивача складеного за результатами та складено акт № 3986/16/33410201 від 17.08.2007.

За результатами перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 000033/1600/0 від 30.08.2007, яким позивачу зменшено податок на додану вартість за червень 2007 року на суму 84000 грн., задекларований у зменшення податкових зобовязань наступних податкових періодів.

Позивачем подано відповідачу податкову декларацію із зазначенням 84000 грн. ПДВ як такими, що підлягають зарахуванню у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів, маючи у травні 2007 року залишок відємного значення ПДВ у сумі 101220 грн., а у червні 2007 року відємне значення у сумі 83884 грн., у травні 2007 року факт сплати ним ПДВ у сумі 117483,33 грн. постачальникам товарів.

Також, надано оригінали необхідних первинних та інших документів, а саме: податкові накладні, видаткові накладні, реєстри отриманих податкових накладних, платіжні доручення, виписки банку, договори.

Сплата податку на додану вартість у травні 2007 року підтверджується платіжними дорученнями ПП „Володар - 2005” про сплату на користь МПП „Атос” грошових коштів у травні 2007 року на загальну суму 704900 грн.

Згідно п. 1.8 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість” бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, визначальним фактом права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в даному випадку є фактична оплата ним сум такого податку контрагентам у попередніх податкових періодах, яка позивачем здійснена.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Держаної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2008 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2008 у справі № 2а-3452/08 слід залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Держаної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2008 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2008 у справі № 2а-3452/08 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіГ.К. Голубєва

Н.Є. Маринчак

О.М. Нечитайло

А.О. Рибченко