Ухвала суду № 15740590, 14.04.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2011 р. Справа № 65420/09/9104 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Святецького В.В.,

суддів Довгополова О.М., Судової-Хомюк Н.М.,

при секретарі судового засідання Коломойцевій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу міського комунального підприємства «Золочівтеплоенерго» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 липня 2009 року у справі за позовом міського комунального підприємства «Золочівтеплоенерго» до державної податкової інспекції у Золочівському районі Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Міське комунальне підприємство (МКП) «Золочівтеплоенерго» звернулось в суд з позовом до державної податкової інспекції (ДПІ) у Золочівському районі Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000231600/0 від 10.11.2008 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27 липня 2010 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, МКП «Золочівтеплоенерго» оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції залишив поза увагою доводи позивача про допущені відповідачем порушення під час проведення перевірки та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. А саме: акт перевірки та розрахунок штрафних санкцій на адресу МКП «Золочівтеплоенерго» не надходили, внаслідок чого позивач був позбавлений можливості зясувати які платежі враховані відповідачем як оплата податкового зобовязання за лютий 2008 року. Судом також не враховано доводи позивача щодо неправомірності зарахування відповідачем сплачених платежів в рахунок погашення податкового боргу.

З огляду на викладене, апелянт просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 липня 2010 року та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 06 листопада 2008 року ДПІ у Золочівському районі проведено перевірку МКП «Золочівтеплоенерго» з питань дотримання вимог п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», про що складено акт № 10/15-213/20808336. Згідно висновків акту перевірки позивач сплатив узгоджені суми податкових зобовязань по податку на додану вартість за грудень 2007 року та лютий 2008 року із затримкою, що перевищує 90 календарних днів.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Золочівському районі прийнято податкове повідомлення-рішення №0000231600/0 від 10.11.2008 року, яким до позивача застосовані штрафні санкції в розмірі 23069,50 грн..

Відповідно до п.1.5 ст. 1 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або в вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушення ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5 Закону № 2181-III визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, визначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 п.4.1 ст. 4 цього ж закону, для подання податкової декларації.

Згідно з підпунктом 4.1.4 п.4 ст.4 Закону України № 2181-III податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п.7.8 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" оподатковуваним періодом є один календарний місяць.

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181-III встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно - у розмірі двадцяти відсотків; при затримці, що є більшою 90 календарних днів - у розмірі п'ятдесяти відсотків.

Згідно п.п.6.1.7 п.6.1 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17 березня 2001 року №110 розмір штрафу за несвоєчасне погашення узгодженого податкового зобов'язання розраховується виходячи з фактично сплаченої (погашеної) суми податкового боргу, а штраф може застосовуватися виключно за фактом сплати (погашення) податкового боргу. При цьому, податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій приймається на всю суму сплаченого (погашеного) податкового боргу за період від 91 календарного дня до дня фактичного погашення всієї суми податкового зобов'язання, незалежно від кількості випадків сплати за цей період".

Згідно акту перевірки та розрахунку штрафних санкцій граничний строк сплати узгодженої суми ПДВ в розмірі 46139 грн. по декларації за грудень 2007 року № 26401 30.01.2008 року. Сплата проводилась частинами, починаючи з 29.05.2008 року і до 29.10.2008 року. За лютий 2008 року декларація № 4018 3 грн..

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного та обґрунтованого висновку про правомірність дій податкового органу щодо нарахування штрафних санкцій розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу, оскільки затримка сплати була понад 91 календарний день.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта щодо допущених податковим органом порушень, а саме: позивачу не направлено копії акту перевірки та розрахунку суми штрафних санкцій.

Однак, допущені податковим органом порушення порядку направлення копій вказаних документів є формальними та не звільняють позивача від відповідальності за порушення вимог Законів України "Про податок на додану вартість", "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" Закону та сплати застосованих штрафних (фінансових) санкцій.

Крім того, з актом перевірки представник позивача ознайомлений 07.11.2008 року, про що свідчить його підпис.

Доводи апелянта про неправомірність зарахування податковим органом сплачених сум ПДВ за попередні періоди суд не приймає до уваги, оскільки позивачем не надано відповідних доказів: копій платіжних доручень за лютий квітень 2008 року, в яких мало бути вказано, що саме по декларації за грудень 2007 року № 26401 проводиться сплата ПДВ.

Тому дії податкового органу узгоджуються з приписами п. 7.7 ст. 7 Закону № 2181-III, відповідно до якого податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, обєктивно і всебічно зясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

апеляційну скаргу Міського комунального підприємства «Золочівтеплоенерго» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 липня 2009 року у справі № 2а-9208/08/1370 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді О.М. Довгополов

Н.М. Судова-Хомюк