Ухвала суду № 15589255, 27.04.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2011 р. Справа № 71036/09 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Сапіги В.П., Попка Я.С.,

при секретарі судового засіданняПатлевіч Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2009 року у справі за позовом приватного підприємства будівельної компанії «Мегабуд-Т» до Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА :

У квітні 2009 року відкритого акціонерного товариства приватного підприємства будівельної компанії «Мегабуд-Т» (далі ВАТ ПП БК «Мегабуд-Т») звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції (далі Тернопільська ОДПІ) :

№ 000053500/0-20893 від 31.03.2009 року про визначення зобовязання з податку на прибуток у сумі 161215,30 грн., з яких 88012,00 грн. за основним платежем та 73203,30 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

№ 0000432304/0-20894 від 31.03.2009 року про визначення зобовязання з податку на додану вартість у сумі 331770 грн., з яких 221180,00грн. за основним платежем і 110590,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2009 року у справі № 2а-1195/09/1970 позов було задоволено.

У поданій апеляційній скарзі відповідач Тернопільська ОДПІ просить зазначену постанову суду першої інстанції скасувати і відмовити у задоволенні позову ВАТ ПП БК «Мегабуд-Т». Свої вимоги обґрунтовує тим, що акти виконаних робіт, які послужили підставою для збільшення ВАТ ПП БК «Мегабуд-Т» валових витрат відповідного звітного періоду не мають юридичної сили, оскільки складені особами, які не мали законних повноважень та дозволів на здійснення господарських операцій і складання первинних документів від імені ТОВ «БФ «Спектор» та ТОВ «УБК «Стелла», а відтак не є належними документами, з наявністю яких пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» пов'язує право на віднесення витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) до складу валових витрат.

Зокрема, як вбачається із підписів «здав підрядник» та «директор» на актах виконаних робіт, на підставі яких ВАТ ПП БК «Мегабуд-Т» віднесено до складу валових витрат витрати по операціям з ТОВ «БФ «Спектор», вони вчинені однією особою ОСОБА_2, однак директором та головним бухгалтером вказаного товариства є ОСОБА_3, кількість працівників на товаристві становить одну особу. У подальшому УПМ ДПА в Тернопільській області отримано заяву ОСОБА_3 від 10.03.2009 року, в якій останнім засвідчено, що ТОВ «БФ «Спектор», в якому він виступає одноособово як засновник, директор та головний бухгалтер, було зареєстровано всупереч його волі, при реєстрації вказаного товариства він участі не брав, ніяких документів для реєстрації товариства не підписував.

Щодо віднесення до складу валових витрат по операціях з ТОВ «УБК «Стелла» на підставі документів, підписаних ОСОБА_4, апелянт звертає увагу тна те, що у ході проведення перевірки за інформацію ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було встановлено, що засновником (одночасно директором та головним бухгалтером) ТОВ «УБК «Стелла» є ОСОБА_5, а не ОСОБА_4. При цьому, кількість працівників на товаристві становить одну особу.

Зустрічну перевірку підтвердження отриманих від ВАТ ПП БК «Мегабуд-Т» відомостей стосовно відносин з ТОВ «УБК «Стелла» та дотримання податкового законодавства провести неможливо в зв'язку із невстановленням місцезнаходження ТОВ «УБК «Стелла». У подальшому УПМ ДПА в Тернопільській області отримано від ВПМ Глухівської МДПІ Сумської області світлокопію пояснення опитаного гр. ОСОБА_5 по питаннях його причетності до ТОВ «УБК «Стелла», відповідно до яких директором та засновником ТОВ «УБК «Стелла» він не є і ніколи ним не був, таку назву підприємства ніколи не чув, ніякої діяльності від імені ТОВ «УБК «Стелла» не здійснював, фінансові, видаткові документи не підписував, звітність до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва не подавав, до реєстрації ТОВ «УБК «Стелла» ніякого відношення не мав.

Одночасно апелянт звертає увагу на те, що податкові накладні, на підставі яких ВАТ ПП БК «Мегабуд-Т» віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по операціям з ТОВ «БФ «Спектор» та ТОВ «УБК «Стелла» також підписані ОСОБА_2 та ОСОБА_4

Відтак, виходячи з приписів ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, та зареєстрованого в Мінюсті України 05.06.1995 року за №168/704, пп. 7.2.1, 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 18 наказу ДПА України «Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг)» складені від імені ТОВ «БФ «Спектор» та ТОВ «УКБ «Стелла» податкові накладні, підписані та скріплені печаткою даних товариств особами, які не належать до кола осіб, наділених таким правом у визначеному законом порядку, що позбавляє таку податкову накладну значення звітного розрахункового документа.

Крім того. Тернопільська ОДПІ не погоджується із висновком суду про недоведення факту нікчемності договорів підряду, які укладалися позивачем з ТОВ «БФ «Спектор» та ТОВ «УБК «Стелла» з огляду на недоведення факту відсутності надання послуг. При цьому звертає увагу на те, що всупереч вимогам ст. 203 ЦК України дані правочини за імені ТОВ «БФ «Спектор» та ТОВ «УБК «Стелла» були вчинені особами, які не є учасниками юридичної особи, а отже волевиявлення учасників зазначених правочинів не можна вважати вільним і таким, що відповідає внутрішній волі, а відтак останні є нікчемними.

Щодо віднесення позивачем до складу валових витрат згідно акту здачі-приймання виконаних робіт за листопад 2007 року, отриманих від ПП ОСОБА_6 за надані перекладацькі послуги на суму 25000,00 грн., то посадові особи ВАТ ПП БК «Мегабуд-Т» пояснили, що дані послуги були використані для укладання договорів з ТОВ «Людмила», предметом яких було проведення будівельно-монтажних робіт на заводі в с. Байківці Тернопільського району Тернопільської області.

Однак, оскільки ТОВ «Людмила» є українським підприємством, місце укладення договорів - Україна, місце проведення робіт, зазначених в договорі - с. Байківці Тернопільського району Тернопільської області, зовнішньоекономічну діяльність ВАТ ПП БК «Мегабуд-Т» за період, що перевіряється, не здійснювало, апелянт наполягає на тому, що витрати, пов'язані з отриманням перекладацьких послуг від ПП ОСОБА_6 не пов'язані з веденням фінансово-господарської діяльності позивача.

Щодо правомірності відображення позивачем в складі валових витрат витрат по отриманих від СПД ОСОБА_7 та ПП «Главк» послугах у відповідних звітних періодах апелянт звертає увагу апеляційного суду на те, що у наданих ВАТ ПП БК «Мегабуд-Т» під час проведення перевірки актах виконаних робіт не зазначено обєкту виконання послуг, угоди та ідентифікації послуг, що не дає можливості доказати їх подальшого використання у власній господарській діяльності підприємства. З огляду на приписи п. 2 ст. З, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» документ, що констатує факт одержання послуг, повинен містити вичерпну інформацію про надані послуги (тобто інформацію достатню для ідентифікації та визначення вартості послуг), дату підписання, підписи сторін, а тому відсутність в актах виконаних робіт даних про об'єкт виконання робіт, повної їх ідентифікації і не дає підстав для віднесення до складу валових витрат по отриманих послугах від СПД ОСОБА_7 та ПП «Главк» у відповідних звітних періодах.

Представник апелянта у ході апеляційного розгляду вимоги, викладені у апеляційній скарзі, підтримала повністю, просить їх задовольнити, скасувавши оскаржувану постанову суду та відмовивши у задоволенні позову ПП БК «Мегабуд-Т».

Представники позивача ПП БК «Мегабуд-Т» у судовому засіданні апеляційного суду вимоги апелянта заперечили, вважають законним оскаржуване судове рішення та просять залишити його без змін, а подану апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача та учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апелянтів у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких мотивів.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що податковим органом, у відповідності до вимог ст.ст. 69,70 КАС України, не доведено факту нікчемності договорів підряду, які укладалися ВАТ ПП БК «Мегабуд-Т» з ТОВ «БФ «Спектор» та ТОВ «УБК «Стелла», оскільки не доведено факту відсутності надання послуг. Підписання договорів підряду, актів виконаних робіт та податкових накладних неуповноваженими, на думку податкового органу, особами є припущеннями. Вказані підприємства були зареєстровані в установленому законом порядку у якості платників податку на додану вартість. Одночасно суд прийшов до висновку про те, що податковим органом не доведено факту підписання податкових накладних, договорів, актів виконаних робіт невідомими особами, а також не доведено безтоварності господарських операцій, що в свою чергу є підставою вважати дійсними такі первинні документи. Натомість, позивачем документально підтверджено фактичне виконання сторонами своїх зобовязань та їх оплату.

Станом на сьогоднішній день як ТОВ «БК «Спектор» так і ТОВ «УБК «Стелла» перебувають в Єдиному державному реєстрі, мають свідоцтва платника податку на додану вартість.

Окрім того, суд прийшов до висновку про необґрунтованість висновку податкового органу про те, позивачем безпідставно до складу валових витрат включено суму витрат згідно акту здачі-приймання виконаних робіт за листопад 2007 року, отриманих від ПП ОСОБА_6 за надані перекладацькі послуги по перекладу на німецьку мову договорів ТОВ «Людмила» на суму 25 000 грн., оскільки такі послуги були дійсно надані у звязку із тим, що засновником ТОВ «Людмила» є громадянин Німеччини, який не володіє українською мовою.

Окрім того, суд не погодився із висновками контролюючого органу про безпідставне віднесення до валових витрат у І кварталі 2008 року вартості отриманих послуг на суму 12720 грн. від ФОП ОСОБА_7 та в березні 2008 року від ПП «Главк» на суму 3033 грн. через відсутність у актах виконаних робіт від 29 лютого 2008 року № 29/02/08 та від 26 березня 2008 року №9 вказівки на обєкт виконання послуг, угоди та ідентифікації послуг, оскільки обєкти виконання послуг та ідентифікація послуг були зазначені в самих договорах про надання послуг із вказаними субєктами підприємницької діяльності.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів, лише частково відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Як встановлено судом, працівниками Тернопільської ОДПІ було проведено виїзну планову перевірку ВАТ ПП БК «Мегабуд-Т» з питань дотримання вимог податкового, валютного іншого законодавства за період з 1 жовтня 2007 року по 31 грудня 2008 року, результати якої оформлено актом від 23 березня 2009 року № 2262 23 420/35069140.

У ході проведеної перевірки працівниками контролюючого органу було зроблено висновок про порушення позивачем вимог пп. 7.2.3 п.7.2., пп. 7.4.1., пп. 7.4.5, пп. 11.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягало у заниженні податкового зобовязання з ПДВ на суму 221180 грн., та вимог п.5.1, пп. 5.2.1, пп. 5.3.1, пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5, пп. 11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягало в заниженні податку на прибуток на суму 88 012 грн. За результатами проведеної перевірки відповідачем було винесено оспорювані податкові повідомлення-рішення.

Даючи оцінку наявним матеріалам справи, колегія суддів вважає обґрунтованими та належним чином вмотивованими покликання апелянта на те, що виходячи із встановленого у ході перевірок особистого та кількісного складу працівників та засновників ТОВ «БФ «Спектор» і ТОВ «УБК «Стелла», ОСОБА_2 та ОСОБА_4 відповідно не вправі були підписувати від імені вказаних товариств будь-яких документів, оскільки не були ні засновниками, ні працівниками вказаних товариств.

Виходячи із пп. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Частиною 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 вказаного Закону передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно із приписами ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Окрім того, колегія суддів погоджується із доводами апелянта про те, що у ТОВ БФ «Спектор» та ТОВ «УБК «Стелла» відсутні технічний персонал, основні фонди, транспортні засоби, устаткування, необхідні для виконання укладених із позивачем угод.

Згідно листа ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 27.02.2009 року №3060/7/23-430, кількість працівників на ТОВ «БФ «Спектор» становить одну особу.

Відповідно до листа ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 22.04.2009 року №6123/7/23-1106, кількість працівників на ТОВ «УБК «Стелла» становить одну особу.

Крім того, згідно відповіді Інспекції державного технічного нагляду від 29.06.2010 року №078-2612, ТОВ «БФ «Спектор» та ТОВ «УБК «Стелла» в Інспекції державного технічного нагляду виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) тракторну, сільськогосподарську, дорожньо-будівельну та меліоративну техніку не реєстрували.

Згідно із відповіддю Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 13.07.2010 року № 27869 (И-2010) відповідно до даних Бюро по нежитловому фонду нежитлові приміщення/будівлі за ТОВ «БФ «Спектор» та ТОВ «УБК «Стелла» на праві власності не зареєстровані.

За даними, що містяться у відповіді УДАІ ГУМВСУ у м. Києві на запит ДПА в Тернопільській області від 21.06.2010 року № 9555/10/10-015/353, згідно даних АІС «Автомобіль» м. Києва за ТОВ «БФ «Спектор» та ТОВ «УБК «Стелла» транспортних засобів не зареєстровано.

Відтак колегія суддів вважає, що за таких обставин слід погодитися із доводами апелянта про те, що такі витрати ВАТ ПП БК «Мегабуд-Т» не вправі був відносити до валових через не підтвердження їх відповідними документами.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що згідно із приписами пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у звязку з придбанням товарів, вартість яких відноситься до складу валових витрат.

За правилами пп. 7.2.3. п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Приписами пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У відповідності до п. 18 чинного на час виникнення спірних правовідносин Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою.

На підставі наведеного, на думку колегії суддів, слід вважати правильними висновки контролюючого органу про те, що використані у якості підстави для збільшення ВАТ ПП БК «Мегабуд-Т» валових витрат акти виконаних робіт не мають юридичної сили, оскільки складені особами, які не мали законних повноважень та дозволів на здійснення господарських операцій і складання первинних документів від імені ТОВ «БФ «Спектор» та ТОВ «УБК «Стелла», а відтак не є належними документами, з наявністю яких пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Оцінюючи правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат сум по взаємостосунках із СПД ОСОБА_7 та ПП «Главк», колегія суддів звертає увагу на те, що первинні документи (у даному випадку акти приймання-передачі робіт), повинні містити інформацію про те, що такі послуги повязані з веденням виробництва позивачем, оскільки до складу валових витрат можуть бути віднесені тільки витрати, які вказані у п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

З огляду на приписи п. 2 ст. З, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» документ, що констатує факт одержання послуг, повинен містити вичерпну інформацію про надані послуги (тобто інформацію достатню для ідентифікації та визначення вартості послуг), дату підписання, підписи сторін.

Відтак, оскільки у наданих ВАТ ПП БК «Мегабуд-Т» під час проведення перевірки актах виконаних робіт не було зазначено обєкту виконання послуг, угоди та ідентифікації послуг, вказані обставини не дають можливості доказати їх подальшого використання у власній господарській діяльності підприємства, а отже для віднесення до складу валових витрат по отриманих послугах від СПД ОСОБА_7 та ПП «Главк» у відповідних звітних періодах.

Окрім того, оцінюючи обґрунтованість висновку податкового органу про те, позивачем безпідставно до складу валових витрат включено суму витрат згідно акту здачі-приймання виконаних робіт за листопад 2007 року, отриманих від ПП ОСОБА_6 за надані перекладацькі послуги по перекладу на німецьку мову договорів ТОВ «Людмила» на суму 25 000 грн., колегія суддів виходить із того, що на час проведення перевірки позивачем не було надано належних доказів того, що такий переклад було здійснено з метою подальшого використання у господарській діяльності, а покликання позивача на те, що засновником ТОВ «Людмила» є громадянин Німеччини, який не володіє українською мовою, є голослівними і не свідчать про необхідність здійснення такого перекладу саме за рахунок позивача.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи та порушення норм матеріального права, а тому подана апеляційна скарга підлягає задоволенню із скасуванням оскаржуваної постанови та прийняттям нової про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА :

апеляційну скаргу Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції задовольнити.

Скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2009 року у справі № 2а-1195/09/1970 та прийняти нову, якою у задоволенні позову приватного підприємства будівельної компанії «Мегабуд-Т» відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Постанова у повному обсязі складена 29 квітня 2011 року.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді В.П.Сапіга

Я.С.Попко