Ухвала суду № 15588650, 21.04.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2011 р. Справа № 86566/09/9104 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді Яворського І.О.,

суддів: Дяковича В.П., Сапіги В.П.

при секретарі судового засідання Грицан З.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 травня 2009 року в справі за позовом Камянець-Подільської державної податкової інспекції Хмельницької області до приватного підприємця ОСОБА_1 про застосування санкцій повязаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач, Камянець-Подільська державна податкова інспекція Хмельницької області, в липні 2009 року звернулася з позовом в суд до приватного підприємця ОСОБА_1 та просила винести рішення про застосування до приватного підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій в розмірі 5040000 грн. з конфіскацією грального обладнання в дохід держави.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що всупереч Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» відповідач використовував гральні автомати для організації азартних ігор.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 травня 2009 року в справі №2а-7132/09/2270/4 адміністративний позов було задоволено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням приватним підприємцем ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 травня 2009 року в справі №2а-7132/09/2270/4 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що використовувала розважальні атракціони, які знаходились в розважальному залі «Каламбур», що не є гральними автоматами, призначені виключно для розваг та відпочинку відвідувачів, гравці не здійснюють ставок та не отримують виграш за гру. З цих підстав вважає, що застосуванням санкцій згідно ст. 3 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» є неправомірним.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.

Як зазначено в преамбулі Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» (далі - Закон) цей Закон запроваджує обмеження щодо здійснення грального бізнесу в Україні, виходячи з конституційних принципів пріоритету прав і свобод людини і громадянина, захисту моральності та здоров'я населення, заборони використання власності на шкоду людині і суспільству.

В ст. 2 Закону зазначено, що в Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх.

Згідно ст. 3 Закону до суб'єктів господарювання, які організовують і проводять на території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток (дохід) від проведення такої азартної гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України.

Як встановлено свідченнями свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3, які перебувають в трудових відносинах з ТзОВ «Андромеда» - виробником грального обладнання, яке використовується відповідачкою, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, які перебувають в трудових відносинах з відповідачкою, свідків ОСОБА_6 ОСОБА_7, які безпосередньо здійснювали гру на вказаному обладнанні, умовою гри на гральному обладнанні під назвою «розважальний атракціон», яке використовується відповідачкою, є внесення в купюроприймач грошових коштів, що дає змогу отримати виграш (додаткові секунди гри, які мають вартісний показник у розмірі 1 гривня за секунду, і можуть бути передані гравцем іншій особі). При цьому результат гри (виграш або програш) повністю залежить від випадковості.

Стаття 1 містить визначення поняття азартна гра, де зазначено, що азартна гра - будь-яка гра, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки, що дає змогу отримати виграш (приз), і результат якої повністю або частково залежить від випадковості.

Таким чином, гра на гральному обладнанні під назвою «розважальний атракціон» містить всі ознаки азартної гри, сформульовані в п.2 ст.1 Закону України «По заборону грального бізнесу в Україні».

Згідно протоколу огляду від 12 липня 2009 року, який здійснювався на підставі постанови Камянець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 липня 2009 року про надання дозволу на проведення огляду, відповідачка використовує 33 гральних автомати (автомати розважальні атракціони) моделі АГ-2Е-1-12 виробництва ТзОВ «Андромеда».

Відповідно до договору підряду від 26 червня 2009 року ТзОВ «Андромеда», виробник гральних автоматів, на замовлення ТзОВ «Купідон» в термін з 26.06.2009 року (акт приймання-передачі від 26.06.2009 року) по 10.07.2009 року (акт приймання-передачі від 10.07.2009 року) виконало модернізацію і реконструкцію 22-х гральних автоматів моделі АГ-2Е-1-12 відповідно до технічних умов ТУ У 36.5-21340697-001-2001 на автомати розважальні атракціони.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи Технічних умов ТУУ 36.5-21340697-001-2001 «Автомати гральні електронні», введених в експлуатацію з 05.11.2001 року, та повідомлення № 5-2009 і № 6-2009 про зміни Технічних умов ТУУ 36.5-21340697-001-2001 «Автомати гральні електронні розважальні АГ-2Е», затвердженими 21.05.2009 року, фактично зміни вносились лише в назву обладнання, зокрема, «автомати гральні електронні» замінено на «Автомати гральні електронні розважальні АГ-2Е» і не стосувались програмного забезпечення.

Сертифікат відповідності, що є в матеріалах справи засвідчує лише той факт, що автомати гральні електронні розважальні моделей АГ-2Е-1-2, АГ-2Е-1-11, АГ-2Е-1-12, АГ-2Е-1-8, АГ-2Е-1-15 і АГ-2Е-2Т, виробником яких є ТзОВ «Андромеда», відповідають вимогам ГОСТу щодо напруги живлення, рівня звуку та вимоги безпеки і електромагнітної сумісності, а не вимогам щодо програмного забезпечення обладнання.

Відтак Сертифікат відповідності не може слугувати доказом того, що зазначені автомати є розважальними атракціонами, використання яких не заборонене Законом України «Про заборону грального бізнесу в Україні»

Судом першої інстанції вірно не взято до уваги висновок психологів-експертів Інституту психології ім. Г.С.Костюка від 21.07.2009 року, оскільки такий проводився на замовлення відповідачки, а не за рішенням суду та окрім того психологи-експерти не попереджались про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Відповідно до пункту 18 частини першої статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про застосування санкцій, пов'язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України.

Відтак, право на звернення з позовами про стягнення санкцій, пов'язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України, безпосередньо випливає із Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та належить до компетенції органів державної податкової служби як суб'єкта владних повноважень.

Застосування штрафу згідно ст.3 Закону є основним видом відповідальності за порушення вимог цього закону, а конфіскація грального обладнання є обов'язковим додатковим покаранням, яке застосовується в усіх випадках поряд із штрафом за порушення суб'єктом господарювання заборони на організацію та проведення азартних ігор.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з приводу здійснення відповідачкою діяльності з організації і проведення азартних ігор на гральному обладнанні яке має назву «автомати розважальні атракціони» в приміщенні грального залу «Каламбур» в місті Кам'янець-Подільському по вул. Князів Коріатовичів,9.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене апеляційні вимоги приватного підприємця ОСОБА_1 є неаргументованими та в їх задоволенні слід відмовити.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 травня 2009 року в справі №2а-7132/09/2270/4 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий І.О. Яворський

Судді В.П. Дякович

В.П. Сапіга

Повний текст

виготовлено та підписано 26.04 .2011 року