Постанова № 15728518, 16.05.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1115/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Бойка С.С., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Карлівської міжрайонної державної податкової інспекціїдо Фізичної особа-підприємця ОСОБА_2про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

22 березня 2010 року позивач Карлівська МДПІзвернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ФОП ОСОБА_2про стягнення заборгованості в розмірі 12295,20 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що за відповідачем значиться заборгованість з штрафних (фінансових) санкцій загальною сумою 12295,20 грн., застосованих за порушення законодавства щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Несплата відповідачем податкового боргу в установлений строк стала підставою для звернення позивача до суду.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи без його участі, в клопотанні зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач заперечення на позов не надав, в судове засідання не з'явився, хоче про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, наявне в матеріалах справи.

Частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що немає перешкод для розгляду справи, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження, у відповідності до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17 листопада 2009 року позивачем проведено перевірку за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій господарської одиниці - магазину "Віка", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить відповідачу, про що складено акт № 0009576 від 17 листопада 2009 року.

Перевіркою встановлено порушення пунктів 1, 9, 11, 12, 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме:

- не забезпечено проведення розрахункових операцій на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій; сума невідповідності склала 8,98 грн.

- не забезпечено друк фіскального звітного чеку.

- не забезпечено проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості;

- не забезпечено ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації; сума невідповідності склала 2315,90 грн.

- не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій; сума невідповідності склала 1438,70 грн.

На підставі акту № 0009576 від 17 листопада 2009 року Карлівською МДПІ прийнято рішення про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій від 01 грудня 2009 року №0001312306 на суму 12295,20 грн.

В порушення вимог статті 25 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" відповідно до якої суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій, ФОП ОСОБА_2 не сплатив суму боргу, визначену рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01 грудня 2009 року №0001312306.

Відповідач, не погоджуючись із вищевказаними рішеннями податкового органу щодо правомірності застосування штрафних (фінансових) санкцій, оскаржив їх в судовому порядку, що стало підставою для постановлення Полтавським окружним адміністративним судом ухвали від 06 травня 2010 року про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2011 року в адміністративній справі за позовом ФОП ОСОБА_2 до Карлівської МДПІ про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій - позовну заяву залишено без розгляду. У зв'язку із набранням вищевказаною ухвалою законної сили, борг ФОП ОСОБА_2 в розмірі 12295,20 грн. набув статусу податкового боргу та підлягає стягненню в примусовому порядку.

Отже, заборгованість відповідача з штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 12295,20 грн. є податковим зобов'язанням, узгодженим з платником податків.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

9) щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій;

11) проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості;

12) вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг);

13) забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Статтею 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки;

двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Статтею 20 зазначеного Закону передбачено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із вимогами статті 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Згідно пункту 1 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", державна податкова інспекція в межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", головним завданням державних податкових інспекцій є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою та своєчасністю сплати в бюджет податків і зборів та інших платежів, та згідно пункту 11 статті 10 вищезгаданого закону, на ДПІ покладено виконання таких функцій, як подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Беручи до уваги той факт, що відповідачем рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01 грудня 2009 року № 0001312306 в установленому чинним законодавством порядку та строк не виконане, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Карлівської ОДПІ є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно вимог частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особа-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, АДРЕСА_2) податковий борг у розмірі 12295 (дванадцять тисяч двісті дев'яносто п'ять) грн. 20 коп. на р/р 31113104700288, одержувач: УДКУ в Машівському районі, код одержувача 34698668, МФО 831019, код платежу 3021080900.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СуддяС.С. Бойко