Постанова № 15728438, 12.05.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/2809/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Серги С.М.,

при секретарі Лайко О.В.,

за участю:

представника позивача - Шаповал Н.В.,

представника відповідача - Щурика О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Плаза- Сервіс"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро визнання нечинними рішень, -

В С Т А Н О В И В:

04 квітня 2011 року Приватне підприємство "Плаза- Сервіс" (далі- позивач, ПП "Плаза- Сервіс")звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі- відповідач, Кременчуцька ОДПІ)про визнання нечинними рішень № 0000132202/286, № 0000142202/287 від 15.02.2011.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилався на помилковість висновків відповідача щодо несвоєчасного надходження виручки по експортному контракту № 20/10-1 від 20.10.2008, оскільки поручителем, на підставі договору поруки від 20.10.2010, здійснено передоплату у розмірі 363840,00 грн, що підтверджується копіями квитанцій та банківських виписок. Вказував на відсутність валютних цінностей та майна, яке б перебувало за межами України.

В судовому засіданні представник позивача підтвердив позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення позивачем законодавчо встановлених термінів розрахунків по експортному контракту № 20/10-1 від 20.10.2008, оскільки відповідно до вантажно-митних декларацій позивачем відвантажено товар на загальну суму 363840,00 грн, проте оплати за поставлений товар у встановлені терміни не надходило.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У термін з 19.01.2011 по 25.01.2011 Кременчуцькою ОДПІ проведена позапланова виїзна перевірка з питань дотримання ПП "Плаза- Сервіс" вимог податкового законодавства за період з 20.10.2008 по 19.11.20008 при виконанні експортного контракту № 20/10-1 від 20.10.2008 з Канадською компанією "MIKE KEN TORSARKISSIAN C/О 1058067 Онтраріо Лімітед", Канада.

Перевірку здійснено з відома директора та в присутності головного бухгалтера.

За результатами перевірки складено акт № 455/22-218/35314515 від 02.02.2011, в якому зафіксовано порушення позивачем статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" в частині несвоєчасного надходження виручки по експортному контракту з Канадською компанією "MIKE KEN TORSARKISSIAN C/О 1058067 Онтраріо Лімітед", Канада у розмірі 363840 грн на 619 днів (з 19.05.2009 по 27.01.2011); статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України" Про систему валютного регулювання і валютного контролю" в частині недекларування майна, яке перебуває за межами України.

На підставі акту перевірки винесені:

- податкове повідомлення-рішення № 0000132202/286 від 15.02.2011 про нарахування штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 363840,00 грн;

- податкове повідомлення-рішення № 0000142202/287 від 15.02.2011, яким застосовано штрафні санкцій за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 1190,00 грн.

Перевіряючи обґрунтованість прийнятих спірних податкових повідомлень рішень, суд виходить з наступного.

Згідно з актом перевірки від 02.02.2011 позивачем порушено вимоги статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" в частині несвоєчасного надходження виручки по експортному контракту з Канадською компанією "MIKE KEN TORSARKISSIAN C/О 1058067 Онтраріо Лімітед", Канада у розмірі 363840,00 грн на 619 днів (з 19.05.2009 по 27.01.2011); статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України" Про систему валютного регулювання і валютного контролю" в частині недекларування майна, яке перебуває за межами України.

Статтею 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 № 185/94 (далі- Закон № 185/94) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Судом встановлено, що між позивачем та Канадською компанією "MIKE KEN TORSARKISSIAN C/О 1058067 Онтраріо Лімітед", Канада укладено контракт № 20/10-1 від 20.10.2008, відповідно до якого позивач продає, а Канадська компанія "MIKE KEN TORSARKISSIAN C/О 1058067 Онтраріо Лімітед", Канада купує маргарин на умовах 100% передоплати. Загальна вартість контракту складає 363840,00 грн.

20.10.2008 між позивачем (кредитор) та паном ОСОБА_1 (поручитель) підписано договір поруки, згідно з яким поручитель зобов'язується відповідати перед Кредитором за виконання всіх зобов'язань Канадської компанії "MIKE KEN TORSARKISSIAN C/О 1058067 Онтраріо Лімітед", Канада, що виникли з контракту № 20/10-1 від 20.10.2010.

На виконання умов договору поруки паном ОСОБА_1 в період з 27.10.2008 по 04.11.2008, в межах строків, встановлених статтею 1 Закону № 185/94, здійснено передоплату грошових коштів у розмірі 363840,00 грн, що підтверджується копіями квитанцій, банківських виписок, довідкою відділення № 2 Філії "ПРУ" ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" № 243 від 19.11.2008 про надходження на розрахунковий рахунок позивача від пана ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 363840,00 грн.

При цьому, суд також приймає до уваги, що відповідно до статті 86 Митного кодексу подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставленням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу. З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

Розділом 2 Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої Наказом Державної митної служби України від 09.07.1997 № 307, передбачено, що у графі 44 "Додаткова інформація /Подані документи/ Сертифікати і дозволи" зазначаються коди згідно з Класифікатором документів і реквізити документів, поданих при декларуванні. Відомості щодо кожного документа починаються з нового рядка за схемою: код документа згідно з Класифікатором документів; номер документа, дата й за наявності даних - кінцевий термін його дії. Якщо документу відповідає код некласифікованого документа, то перед номером документа зазначається його назва, яка повинна дозволяти ідентифікувати документ.

Дослідженням змісту вантажних митних декларацій № 17394, № 17395, № 17396, № 17397 від 19.11.2008 судом встановлено, що в них відмічено про наявність на момент митного оформлення товару (19.11.2008) документів, що підтверджуються оплату товару (квитанцій). Номера та дати квитанцій відповідають реквізитам тих, копії яких долучено до матеріалів справи.

У зв'язку з цим суд критично оцінює твердження представника відповідача про несвоєчасність надходження виручки по експортному контракту № 20/10-1 від 20.10.2008.

Відповідно є невірною позиція відповідача про порушення ПП "Плаза-Сервіс" приписів статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 № 15-93 у зв'язку з відсутністю у позивача майна за межами України. Крім того, положеннями пункту 1.2 контракту № 20/10-1 від 20.10.2008 про перехід права власності на товар до Канадської компанії "MIKE KEN TORSARKISSIAN C/О 1058067 Онтраріо Лімітед", Канада з моменту одержання ПП "Плаза-Сервіс" повної вартості за товар.

Таким чином, суд приходить до висновку про необгрунтоване застосування до позивача штрафних санкцій за порушення вимог податкового законодавства на підставі статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України.

Зважаючи на те, що податкові повідомлення-рішення є правовими актами індивідуальної дії, які відповідно до повноважень суду, встановлених частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнаються судом протиправними і скасовуються, суд вважає за необхідне згідно з частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000132202/286, № 0000142202/287 від 15.02.2011.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

Підпунктами 1, 2 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому для державного мита; розмір судового збору визначається згідно з підпунктом “б” пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 та становить 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто 3,40 грн. .

У зв"язку з цим, з державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню витрати у вигляді судового збору у розмірі 3,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Плаза- Сервіс" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання нечинними рішень задовольнити.

Податкові повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області № 0000132202/286, № 0000142202/287 від 15 лютого 2011 року визнати протиправними та скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Плаза- Сервіс" витрати у вигляді судового збору у розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним поданням копії скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 17 травня 2011 року.

Суддя С.М. Серга