ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/2580/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Шевякова І.С.,
при секретарі Ємець Я.М.,
за участю:
представника позивача - Запорожець В.В.,
представника відповідача - Мовчан Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК НАСА"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В:
29 березня 2011 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК НАСА",звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000391550/0/2235 від 09.07.2010 року, № 0000391550/1/3248 від 29.09.2010 року, № 0000391550/2/4496 від 30.12.2010 року.
В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що працівниками Кременчуцької ОДПІ було проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ "ТК НАСА" за березень-травень 2010 року. В результаті даної перевірки складений акт № 3380/15-522/24567183 від 29.06.2010 року (далі по тексту - Акт), згідно якого ТОВ "ТК НАСА" за березень-травень 2010 року занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 246 578,52 грн., чим порушено п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР. На підставі вказаного акту Кременчуцькою ОДПІ 09.07.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 000391550/0/2235, яким ТОВ "ТК НАСА" визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 571 152,86 грн., з яких 1 246 578,52 грн. за основним платежем, 324 574, 34 грн. штрафні санкції.
Вказане повідомлення-рішення було оскаржене в адміністративному порядку до вищестоящих органів державної податкової служби, однак скарги були залишені без задоволення, а за результатами їх розгляду були прийняті податкові повідомлення-рішення № 000391550/1/3248 від 29.09.2010 року, № 000391550/2/4496 від 30.12.2010 року, аналогічного змісту.
ТОВ "ТК НАСА" із викладеними в Акті висновками не погоджується, і вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення 000391550/0/2235 від 09.07.2010 року, № 000391550/1/3248 від 29.09.2010 року, № 000391550/2/4496 від 30.12.2010 року, були прийняті з порушенням діючого законодавства без наявності правових підстав для винесення, а тому є протиправними та підлягають скасуванню. На користь цього твердження позивач посилався на наявність повного переліку доказів дійсності та правомірності господарських операцій, щодо податкових зобов"язань за якими вчинено донарахування, наполягав на відсутності у законодавстві норм, які б покладали на платника податків відповідальність за недотримання вимог закону, зокрема, щодо здачі податкової звітності його контрагентами. Крім того вказував, що анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ "ІНТЕРДНІПРО", ТОВ "Фірма "М- Нафта" не передбачені законом як обставини, що позбавляють його права на формування податкового кредиту за операціями з цими підприємствами, так як свідоцтва платників ПДВ цих підприємств були анульовані значно пізніше, ніж відбувалися господарські операції їх з позивачем.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити. Надав пояснення, аналогічне за змістом обґрунтуванню позову.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що в ході перевірки ТОВ "ТК НАСА" виявлено порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 1 246 578,52 грн. В обґрунтування своїх доводів представник відповідача вказував, що позивач в період з березня по травень 2010 року здійснював господарські операції з ТОВ "Лек-Оіл", ТОВ "ІНТЕРДНІПРО", ТОВ "Тефія-СК", ТОВ "Фірма "М- Нафта", ПП "ТК ВІМ". У результаті опрацювання відхилень, встановлених Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за березень-травень 2010 року, між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ "ТК НАСА" та його контрагентів ТОВ "Лек-Оіл", ТОВ "ІНТЕРДНІПРО", ТОВ "Тефія-СК", ТОВ "Фірма "М- Нафта", ПП "ТК ВІМ" виявлено, що підприємством ТОВ "ТК НАСА" завищено податковий кредит за вказаний період на загальну суму 1 246 578,52 грн. До таких висновків прийшли у зв"язку з тим, що податкові декларації ТОВ "Лек-Оіл" за березень-травень 2010 року не визнані як податкова звітність. Податкова декларація ТОВ "ІНТЕРДНІПРО" за березень 2010 року не визнана, як податкова звітність, за квітень 2010 року не подана, 27.05.2010 року анульовано свідоцтво платника ПДВ. Податкова декларація ТОВ "Тефія-СК" за квітень 2010 року не визнана, як податкова звітність, декларація за травень 2010 року свідчить про відсутність діяльності. ТОВ "Фірма "М-Нафта" за травень 2010 року не прозвітувалося, 15.06.2010 року підприємству анульовано свідоцтво платника ПДВ. ПП "ТК ВІМ" декларацію за травень 2010 року не подано. Тому зроблено висновок про те, що всі перелічені контрагенти не сплатили до Державного бюджету України податок на додану вартість, сформований по операціях з ТОВ "ТК НАСА". Відображення позивачем в податковому обліку операцій з вказаними контрагентами призвело до неправомірного завищення ним податкового кредиту та відповідно заниження податку на додану вартість, який підлягав сплаті до бюджету. Таким чином оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та винесеними відповідно до вимог законодавства.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК НАСА" 28.02.1997 року зареєстровано як юридичну особу (ідентифікаційний код 24567183) виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради.
З 17.03.1997 року позивач перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ (№ 3425); є платником податку на додану вартість з 28.06.1997 року.
Кременчуцькою ОДПІ в період з 22.06.2010 року по 29.06.2010 року була проведена документальна невиїзна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ "ТК Наса" за період з березня 2010 року по квітень 2010 року. За результатами перевірки 29.06.2010 року відповідачем складено Акт, в якому зафіксовано порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з березня 2010 року по травень 2010 року, в розмірі 1 246 578,52 грн., в тому числі по періодам: за березень 2010 року в сумі 183 124,7 грн., за квітень 2010 року в розмірі 386 336,96 грн., за травень 2010 в розмірі 677 116,86 грн.
На підставі вищезазначеного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 000391550/0/2235 від 09.07.2010 року.
За результатами процедури апеляційного узгодження вказаних податкових повідомлень-рішень вищестоящим податковим органом прийнято податкові повідомлення- рішення № 000391550/1/3248 від 29.09.2010 року, № 000391550/2/4496 від 30.12.2010 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи оскаржувані рішення на предмет їх відповідності вищезазначеним критеріям, суд приходить до висновку про їх необґрунтованість, а відповідно протиправність, виходячи з наступного.
Закон України "Про податок на додану вартість" є спеціальним законом з питань оподаткування податком на додану вартість на час здійснення господарської операції позивача та його контрагента, який визначає платників ПДВ, об'єкти, базу та ставки оподаткування, порядок обліку, внесення податку до бюджету, поняття податкового кредиту та бюджетного відшкодування.
Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).
Згідно змісту Акту та пояснень представника відповідача, висновки податкового органу про порушення платником податків зазначених норм закону ґрунтувалися на тому, що працівниками податкового органу в ході проведення перевірки проаналізовано господарські взаємовідносини між ТОВ "ТК НАСА" та ТОВ "Лек-Оіл", ТОВ "ІНТЕРДНІПРО", ТОВ "Тефія-СК", ТОВ "Фірма "М- Нафта", ПП "ТК ВІМ", від яких платником податку сформовано податковий кредит за період березень-травень 2010 на суму 1 246 578,52 грн.
В акті вказано, що податкові декларації ТОВ "Лек-Оіл" за березень-травень 2010 року не визнані як податкова звітність; податкова декларація ТОВ "ІНТЕРДНІПРО" за березень 2010 року не визнана, як податкова звітність, за квітень 2010 року не подана, 27.05.2010 року анульовано свідоцтво платника ПДВ; податкова декларація ТОВ "Тефія-СК" за квітень 2010 року не визнана, як податкова звітність, декларація за травень 2010 року свідчить про відсутність діяльності; ТОВ "Фірма "М-Нафта" за травень 2010 року не прозвітувалося, 15.06.2010 року підприємству анульовано свідоцтво платника ПДВ; ПП "ТК ВІМ" декларація за травень 2010 року не подана.
За таких обставин зроблено висновок про неправомірність формування ТОВ "ТК НАСА" податкового кредиту від вказаних контрагентів за березень-травень 2010.
Судом в ході розгляду справи перевірено дійсність укладення та виконання угод ТОВ «ТК НАСА»з ТОВ "Лек-Оіл", ТОВ "ІНТЕРДНІПРО", ТОВ "Тефія-СК", ТОВ "Фірма "М- Нафта", ПП "ТК ВІМ", від яких платником податку сформовано податковий кредит за період березень-травень 2010 на суму 1 246 578,52 грн. Позивачем укладалися та виконувалися зі вказаними контрагентами угоди купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів та даний вид діяльності облікований платником податку при постановленні на податковий облік за КВЕД.
Наданими суду доказами підтверджено їх укладення та виконання.
Для підтвердження правомірності включення платником податку витрат на оплату товару (дизельне паливо, бензин) ТОВ "Лек-Оіл", ТОВ "ІНТЕРДНІПРО", ТОВ "Тефія-СК", ТОВ "Фірма "М- Нафта", ПП "ТК ВІМ" до податкового кредиту представника позивача надав документи, оформлені відповідно до вимог законодавства, а саме: документи, що підтверджують факт отримання товарів від контрагентів; документи, які підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку, документи, що підтверджують подальше використання придбаного товару у господарській діяльності платника.
Суду було надано угоди, податкові та видаткові накладні на товари та послуги, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, рахунки, надано докази оплати товару та докази його перевезення, акти прийому-передачі товару.
Відповідач не надав суду доказів зворотного та не спростував й не заперечив факту дійсності фінансово-господарських операцій платника за наслідками яких податковим органом було вчинено оскаржувані донарахування податкових зобовязань.
Також суд приймає до уваги надані представником позивача листи керівників ТОВ "Лек-Оіл", ТОВ "ІНТЕРДНІПРО", ТОВ "Тефія-СК", які були направлені останніми на запити позивача щодо підтвердження фінансово-господарських операцій з даними субєктами господарювання. Окрім листів, зміст яких підтверджує факт виконання даних операцій та включення відповідних сум до податкових зобовязань, даними підприємствами направлено та представником позивача надано суду докази здачі та прийняття декларацій з ПДВ за відповідні періоди та докази сплати ПДВ контрагентами позивача за відповідні періоди, що спростовує доводи податкового органу, наведені в Акті як підстава для зменшення податкового кредиту та донарахування податкових зобовязань позивачу.
При цьому судом витребовувалися у податкового органу докази неприйняття або ж нездачі податкової звітності за відповідні податкові періоди ТОВ "Лек-Оіл", ТОВ "ІНТЕРДНІПРО", ТОВ "Тефія-СК", ТОВ "Фірма "М- Нафта", ПП "ТК ВІМ", про яку йшлося в Акті. Однак таких доказів суду не надано, а представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що надати їх неможливо, оскільки з часом були внесені зміни до автоматизованих баз даних державної податкової служби, які зараз містять інформацію, відмінну від тієї, що була актуальною на час проведення перевірки.
Таким чином суд приходить до висновку, що твердження податкового органу, покладені в основу прийнятого рішення щодо нездачі податкової звітності контрагентами платника податків або неприйняття її податковим органом не відповідають дійсності й спростовуються матеріалами справи.
Щодо доводів податкового органу про скасування реєстрації статусу платника ПДВ окремих контрагентів платника суд також зазначає таке.
Згідно підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Відповідно до пункту 9.8 статті 9 вказаного Закону реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання.
Із матеріалів справи вбачається, що на момент укладення договору, його виконання та видачі податкових накладних ТОВ «ТК НАСА» ТОВ "ІНТЕРДНІПРО" та ТОВ "Фірма "М-Нафта" мали свідоцтва платника податку на додану вартість, які не було анульовано. Зазначені обставини не спростовуються і не заперечуються відповідачем.
Таким чином, оскільки зазначені субєкти господарювання на момент виникнення спірних правовідносин були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому Законом України "Про податок на додану вартість" порядку, то в цій частині доводи відповідача про неправомірність формування податкового кредиту від цих підприємств є неспроможними та не відповідають закону.
Непідтверджені належними доказами посилання відповідача на недійсність податкової звітності окремих контрагентів позивача за окремі періоди та на відсутність здачі окремими контрагентами податкової звітності за окремі періоди, по яких вчинено донарахування, як на підставу визнання неправомірним формування податкового кредиту платника, суд оцінює критично, оскільки, Закон України "Про податок на додану вартість" не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій чи бездіяльності його контрагентів, оскільки, платник податків не може нести відповідальність за не виконання чи неналежне виконання обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом.
У разі якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Суд також звертає увагу, на те що податковим органом не проведено зустрічні перевірки зазначених контрагентів ТОВ "ТК НАСА", тому твердження про несплату податку на додану вартість контрагентами позивача є припущеннями, що належним чином не доведені.
Таким чином встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що позивач виконав усі передбачені законом умови для набуття права на податковий кредит та має документальне підтвердження його.
Тому суд виходить при прийнятті рішення по справі з того, що висновки податкового органу, викладені в Акті, а саме про те, що непідтвердження суми податку одним із контрагентів виключає висновок про сплату податку до бюджету, не ґрунтуються на законі та прямо йому протирічать.
Висновки відповідача щодо неправомірного формування позивачем податкового кредиту та відповідно його завищення і заниження податкових зобовязань з ПДВ є припущеннями та належним чином не доведені відповідачем і спростовані доказами, наданими позивачем у ході судового розгляду.
Відповідачем невірно застосовані норми Закону України "Про податок на додану вартість, відтак, оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0000391550/0/2235 від 09.07.2010 року, № 0000391550/1/3248 від 29.09.2010 року, № 0000391550/2/4496 від 30.12.2010 року, прийняті необґрунтовано та не на підставі закону, а тому вони є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.
В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, на відміну від позивача, який довів обґрунтованість вимог, заявлених у позові.
Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Згідно до частини першої статі 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ № 0000391550/0/2235 від 09.07.2010 року, № 0000391550/1/3248 від 29.09.2010 року, № 0000391550/2/4496 від 30.12.2010 року визнати протиправними та скасувати.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "ТК НАСА" судові витрати у сумі 3,40 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 16 травня 2011 року.
СуддяІ.С. Шевяков
Судове рішення № 15728167, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 11.05.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-1670/2580/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: