Постанова № 15727475, 12.04.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-4893/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Удовіченка С.О.,

при секретарі Авдєєнко Є.В.,

за участю:

представника позивача - Старенченка С.М., Бельдій Л.В.

представника відповідача - Давиденко С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Полтаві справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Грант"до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області про неправомірними та скасування акту перевірки, податкових повідомлень - рішень, першої податкової вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

11 жовтня 2010 року Приватне підприємство "Грант"(по тексту - позивач, ПП "Грант") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Пирятинського відділення Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської областіпро визнання неправомірним та скасування акту перевірки № 562/16-30451397 від 03.03.2010, податкового повідомлення - рішення №0000101601/0 від 10.03.2010, № 0000101601/2 від 21.07.2010 та першу податкову вимогу від 21.09.2010 вих. №2166/10 (з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року замінено первинного неналежного відповідача Пирятинського відділення Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області на належного відповідача Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався, зокрема, на те, що, вмотивованої відповіді за результатами розгляду повторної скарги надано не було, а розміщення на дошці поштових оголошень рішення можливе лише вразі не можливості податковим органом або поштою вручити податкове повідомлення, але наголошував на тому, що представники підприємства регулярно бували на протязі всього періоду в органах податкової служби і у представників ДПІ була нагода вручити повідомлення під розписку. Крім того, зокрема вказував, що з викладеним в акті порушенням не погоджується, так як воно не відповідає чинному законодавству України.

Відповідач проти позову заперечував, при цьому посилаючись, зокрема на те, що спірне податкове повідомлення - рішення оскаржувалось позивачем у адміністративному порядку до Лубенської ОДПІ та Державної податкової адміністрації у Полтавській області (по тексту скорочено ДПА у Полтавській області). Первинна та повторна скарги були залишені без задоволення. За результатами розгляду Державною податковою адміністрацією у Полтавській області, прийнято податкове - повідомлення рішення №0000101601/2 від 21.07.2010, однак повернулося не врученим позивачу «за закінченням терміну зберігання», про що 07.09.2010 складено акт розміщення на дошці поштових оголошень. Крім того, вказував, зокрема, що підставою для нарахування податку на додану вартість стали матеріали перевірки (акт від 03.03.2010 № 562/16-30451397), згідно із висновками якого, мало місце порушення ПП «Грант»пункту 17.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами", а саме: занижено податкове зобовязання всього на суму 9024,00 грн, в т.ч. за червень 2007 року - 925 грн, за грудень 2007 року - 963 грн, за листопад 2008 року - 7109 грн.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали, з підстав у ньому викладених, просили задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, показання свідка ОСОБА_6, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно та повно зясувавши всі фактичні обставини в адміністративній справі, обєктивно оцінивши надані суду докази, приходить наступних висновків.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Грант»зареєстровано, як юридична особа 16.08.1999, розпорядженням Пирятинської районної державної адміністрації Полтавської області, ідентифікаційний код 30451397, взято на облік в органах державної податкової служби 19.08.1999 (Пирятинське відділення Лубенської ОДПІ), що не оспорюється сторонами.

Також, судом встановлено, що 03.03.2010 на підставі пункту 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»інспектором Пирятинського відділення Лубенської ОДПІ проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку платника податку на додану вартість (по тексту скорочено - ПДВ) Приватного підприємства «Грант»з питання включення до уточнюючих розрахунків декларації з ПДВ за червень 2007 року (реєстраційний № 7288 від 19.07.2007) і грудень 2007 року (реєстраційний номер 16205 від 18.01.2008) від 31.10.2008 реєстраційний №1318 і № 1315 податкових накладних з податку на додану вартість за червень і грудень 2007 року.

За результатами перевірки складено акт від 03.03.2010 № 562/16030451397, за висновками якого встановлено, що поданими 31.10.2008 уточнюючими розрахунками №№1318,1315 знято суми з податкових зобовязань за червень 2007 року-925 грн, за грудень 2007 року - 963 грн (термін сплати 31.10.2008), та занижено податкове зобовязання за листопад 2008 року на 7109 грн (термін сплати 30.12.2008). У звязку із чим збільшується податкове зобовязання на загальну суму 9024 грн (втому числі за червень 20007 року на 925 грн, за грудень 2007 року на 963 грн, за листопад 2008 року на 7109 грн).

10.03.2010 за наслідками проведеної перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000101601/0, яким визначено ПП «Грант»суму податкового зобовязання за платежем «податок на додану вартість»в розмірі 13536 грн (в тому числі за основним платежем 9024,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 4512,00 грн).

Позивач не погодившись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням та розпочав процедуру апеляційного оскарження.

22.03.2010 за вих. № 154 ПП «Грант»на адресу Пирятинського відділення Лубенської ОДПІ направлено скаргу на податкове повідомлення-рішення від 10.03.2010 №0000101601/0.

За результатом розгляду первинної скарги рішенням Лубенської ОДПІ від 07.05.2010 № 2940/10/25-018 залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 10.03.2010 №0000101601/0, а скаргу директора ПП «Грант»без задоволення.

В адресу підприємства направлено податкове повідомлення - рішення від 14.05.2010 №0000101601/1, в якому сума податкового зобовязання залишилася незмінною.

20.05.2010 за вих. 185 ПП «Грант»направлено повторну скаргу на податкове повідомлення-рішення від 10.03.2010 №0000101601/0 та рішення про результати первинної скарги від 07.05.2010 № 2940/10/25-018.

12.07.2010 за результатами розгляду повторної скарги Державною податковою адміністрацією у Полтавській області прийнято рішення № 1721/10/25016 яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 10.03.2010 №0000101601/0 (від 14.05.2010 №0000101601/1), а скаргу директора ПП «Грант»без задоволення.

21.07.2010 податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0000101601/2, в якому сума податкового зобовязання залишилася незмінною.

21.09.2010 податковим органом ПП «Грант»виставлена перша податкова вимога про сплату боргу на суму податкового боргу всього 8356,00 грн (в тому числі за основним платежем 4024,00 грн та штрафні (фінансові) санкції 4512,00 грн).

Позивач не погодившись із прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями та податковою вимогою звернувся до суду.

Оцінюючі правомірність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, при цьому перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи правомірність дій та рішень податкового органу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначено Законом України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990, № 509-XII(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 1 частини 1 статті 11 Закону України “Про податкову службу в Україні” визначено право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу.

Що стосується обставин апеляційного узгодження прийнятого за результатами перевірки податкового повідомлення - рішення , то слід зазначити таке.

Пунктом 5.2. статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181-III (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) визначено порядок апеляційного узгодження сум податкових зобов'язань та оскарження рішень контролюючих органів.

Так, вказаним пунктом передбачено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

З урахуванням положень пункту 16.2 статті 16 цього ж Закону керівник відповідного контролюючого органу (або його заступник) може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені в абзаці першому цього підпункту, але не більше шістдесяти календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту.

Остаточне рішення вищого (центрального) органу контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку.

Аналогічні вимоги, містилися (в чинному на момент виникнення спірних правовідносин) «Положенні про порядок подання та розгляду скарг платників податків державними податковими адміністраціями», затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України від 11.12.1996, № 29 та зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 18.12.1996 за №723/1748, яке було розроблене на підставі норм, передбаченихЗаконами України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", "Про державну податкову службу в Україні", "Про звернення громадян", Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законодавчими актами України (пункт 2 Положення).

Крім того, у відповідності до вимог пункту 10 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків державними податковими адміністраціями, рішення за розглядом скарги (заяви) платника податків приймає керівник органу державної податкової служби (або його заступник). Оригінал рішення після зазначення реєстраційного номера вихідної кореспонденції надсилається (вручається) платнику податків (абзац 09). Рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі - платнику податків, якщо його вручено керівнику або уповноваженій особі такої юридичної особи - платника податків під розписку або надіслано поштою з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною юридичною особою - платником податків безпосередньо у скарзі (заяві) як адреса, на яку необхідно надіслати рішення (відповідь) на скаргу (заяву) (абзац 10). Рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі - платнику податків, якщо його вручено особисто такій фізичній особі або уповноваженій нею особі чи надіслано поштою з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною фізичною особою - платником податків у скарзі (заяві) як адреса, на яку необхідно надіслати рішення (відповідь) на скаргу (заяву)(абзац 11). У разі, якщо посадова особа юридичної особи - платника податку чи фізична особа - платник податку або уповноважена особа відмовляється від отримання рішення (відповіді), прийнятого за розглядом скарги (заяви), або в разі незнаходження особи за адресою, зазначеною у скарзі (заяві) для надсилання рішення (відповіді), то датою вручення рішення (відповіді) платнику податків вважається дата, зазначена працівником поштового зв'язку на повідомленні про вручення поштового відправлення, про відмову платника податку від отримання рішення (відповіді), або дата вчиненого працівником поштового зв'язку запису на повідомленні про відсутність одержувача рішення (відповіді) за адресою, яка зазначена особою у скарзі (заяві) як адреса, на яку необхідно надіслати рішення (відповідь) на скаргу (заяву) (абзац 15).

А наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 затверджено Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, № 253, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за N 567/5758 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно із підпунктом 5.3. пункту 5 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні (у разі, якщо сума податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги збільшується або залишається без змін, а раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається), податковим органом складається та надсилається (вручається) платнику податків податкове повідомлення, яке має номер первинного податкового повідомлення, при цьому через дріб проставляється номер скарги, щодо якої воно складене (1 - для першої, 2 - для другої тощо), крім того, таке податкове повідомлення містить новий граничний термін сплати податкового зобов'язання.

Аналогічні дії здійснюються у разі подання платником податків повторної скарги.

Підпунктами 4.6, 4.7, цього ж Порядку, встановлено що податкове повідомлення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Як було встановлено судом вище, 22.03.2010 за вих. № 154 ПП «Грант»на адресу Пирятинського відділення Лубенської РДПІ направлено скаргу на податкове повідомлення-рішення від 10.03.2010 №0000101601/0.

За результатом розгляду первинної скарги рішенням Лубенської ОДПІ від 07.05.2010 № 2940/10/25-018 залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 10.03.2010 №0000101601/0, а скаргу директора ПП «Грант»без задоволення.

В адресу підприємства направлено податкове повідомлення - рішення від 14.05.2010 №0000101601/1, в якому сума податкового зобовязання залишилася незмінною.

20.05.2010 за вих. 185 ПП «Грант»направлено повторну скаргу на податкове повідомлення-рішення від 10.03.2010 №0000101601/0 та рішення про результати первинної скарги від 07.05.2010 № 2940/10/25-018.

12.07.2010 за результатами розгляду повторної скарги Державною податковою адміністрацією у Полтавській області прийнято рішення № 1721/10/25016 залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 10.03.2010 №0000101601/0 (від 14.05.2010 №0000101601/1), а скаргу директора ПП «Грант»без задоволення.

Як вбачається із копії повідомлення про вручення поштового відправлення за № 3600004698493, відповідь за 1721/10/25016 на повторну скаргу направлено ПП «Грант»12.07.2010 на адресу: 151 км+800 м автошляху Київ-Харків-Довжанський, м. Пирятин 37500, тобто юридичну адресу підприємства, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців і містилася у скарзі підприємства (копія скарги наявна в матеріалах справи).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», від 15.05.2003, № 755-IV місцезнаходження юридичної особи це адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Згідно із положеннями статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

При цьому, у відповідності до відмітки поштового відділення на повідомлення про вручення поштового відправлення за №3600004698493 «адресата не має, за повідомленням не зявився»дата календарного штемпеля 12.08.2010, у звязку зі чим конверт без вручення повернуто відправнику.

При цьому слід звернути увагу, що відповідно до листа Центру поштового звязку №11 м. Пирятина за період з 21.07.2010 по 07.09.2010 на імя ПП «Грант»дійсно надходило зокрема, поштове відправлення - рекомендований лист за № 3600004698493.

Крім того, слід наголосити, що у відповідності на копії повідомлення про вручення поштового відправлення за №3600004698493 на ньому міститься вихідний номер рішення про результати розгляду повторної скарги від 12.07.2010 а саме: № 1721/10, отже у суду не має обєктивних підстав для сумніву, що у цьому поштову конверті позивачу направлялося саме рішення про результати розгляду повторної скарги.

Таким чином, доводи позивача на те, що на повторну скаргу податковим органом не було надано вмотивованої відповіді спростовується матеріалами справи.

Як наслідок слід зазначити, що у відповідності до вище наведених норм Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, Лубенською ОДПІ (в особі Пирятинського відділення) в адресу підприємства направлено податкове повідомлення - рішення від 21.07.2010 №0000101601/2.

Як вбачається із копії повідомлення про вручення поштового відправлення за № 3700005417646 податкове повідомлення - рішення від 21.07.2010 №0000101601/2 направлено ПП «Грант» 21.07.2010 на юридичну адресу підприємства.

При цьому, у відповідності до довідки поштового відділення на конверті, 07.09.2010 поштове відправлення повернуто з причин «закінчення терміну зберігання».

Крім того, слід звернути увагу, що відповідно до листа Центру поштового звязку №11 м. Пирятина за період з 21.07.2010 по 07.09.2010 на імя ПП «Грант»дійсно надходило зокрема, поштове відправлення - рекомендований лист за № 3700005417646.

При цьому суд вважає за необхідне відмітити, що пунктом 94 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 встановлено, що порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам визначається на підставі договору, що укладається юридичною особою з оператором поштового зв'язку за місцем обслуговування.

А пунктом 98 цих же Правил передбачено, що прості поштові відправлення, повідомлення про надходження поштових відправлень, поштових переказів, періодичні друковані видання, адресовані фізичним особам за місцем роботи, перебування (гуртожитки, інтернати, дитячі будинки, готелі, оздоровчі та лікувальні заклади), доставляються адресатам з використанням абонентських поштових скриньок або вручаються представникам юридичних осіб (закладів), уповноваженим на одержання пошти, якщо інше не передбачено договором, укладеним цими юридичними особами (закладами) з оператором поштового зв'язку за місцем обслуговування.

Згідно з приписами пункту 116 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються обєктом поштового звязку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.

Враховуючі викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем добросовісно направлено ПП «Грант»податкове повідомлення - рішення від 21.07.2010 №0000101601/2 поштою, а але із незалежних від відповідача причин не було вручено адресату.

Як встановлено підпунктом 6.2.4. пункту 6.2. статті 6 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У такому самому порядку надсилаються податкові повідомлення.

У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Порядок встановлення дошок податкових повідомлень визначається центральним податковим органом.

Аналогічні норми встановлені і в Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, а саме: якщо податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, то працівник структурного підрозділу, у якому складено таке податкове повідомлення, на підставі інформації від структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, у день надходження до податкового органу такої інформації оформляє відповідний акт, у якому вказує причину, яка призвела до неможливості вручення податкового повідомлення. Зазначений акт долучається до справи платника податків. У той самий день структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, розміщує податкове повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), установленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такого податкового повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), зафіксований в акті про неможливість його вручення платнику податків, вважається днем його вручення.

У відповідності до акту № 195/15-30451397 від 07.09.2010, складеного комісією Лубенської ОДПІ, копія якого приєднана до матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення від 21.07.2010 за №0000101601/2 ПП «Грант» (яке не отримано керівництвом у звязку зі поверненням листа до Пирятинського відділення Лубенської ОДПІ із відміткою на довідці Укрпошти від 07.09.2010 «за закінченням терміну зберігання») розміщено на дошці поштових оголошень, яка розміщена у приміщення Пирятинського відділення Лубенської ОДПІ.

Доводи позивача щодо обовязку вручення податкового повідомлення-рішення особисто представнику підприємства з посиланням на постійне знаходження за юридичною адресою та періодичну появу до відділення податкового органу суд оцінює критично, оскільки як Законом України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", так і Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачено можливість як вручення особисто скаржнику так і на правлення поштою.

До того ж слід вказати, що про факт розміщення 07.09.2010 податкового повідомлення-рішення від 21.07.2010 за №0000101601/2 на дошці поштових оголошень, яка розміщена у приміщення Пирятинського відділення Лубенської ОДПІ, ПП «Грант»знало щонайменше з 24.09.2010, про вказане свідчить лист позивача на адресу Лубенської ОДПІ (Пирятинського відділення), копія якого приєднана до матеріалів справи.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що доводи позивача про невручення рішення про результати розгляду скарги та податкового повідомлення-рішення, як на підставу визнання неправомірним та скасування податкових повідомлень - рішень є неспроможними, а тому не беруться до уваги судом в якості обставин, які тягнуть за собою скасування спірних рішень, оскільки не впливають на законність їх прийняття.

Що стосується обставин прийняття першої податкової вимоги, то суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом вище, податкове повідомлення - рішення від 21.07.2010 № №0000101601/2 було розміщено на дошці поштових оголошень 07.09.2010, отже у відповідності зазначених вище норм вважається врученим 07.09.2010.

Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" встановлено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Таким чином, граничний строк (десятиденний, встановлений підпунктом 5.3..1, пункту 5.3., статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами") сплати за податковим повідомленням - рішенням від 21.07.2010 припадає на 17.09.2010 (датою вручення вважається 07.09.2010).

Підпунктом 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" передбачено, що днем закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

При цьому, згідно із абзацом 2 підпункту 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 цього ж Закону платник податків зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган про кожний випадок судового оскарження його рішень.

Пунктом 5.4. Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачено, що у разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення податкового органу з дотриманням вимог Закону стосовно визначення процедури апеляційного узгодження та за умови надходження до податкового органу ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків не пізніше настання граничного строку сплати, зазначеного в податковому повідомленні, структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення, у день отримання ухвали вносить відповідні дані до реєстру податкових повідомлень.

При цьому сума податкового зобов'язання виводиться з реєстру податкових повідомлень та обліковується в окремому реєстрі до закінчення процедури судового оскарження (на умовах апеляційного узгодження).

Після прийняття судом рішення по суті структурний підрозділ, який склав податкове повідомлення, що оскаржувалося, уносить інформацію про таке рішення до зазначеного в попередньому абзаці реєстру та підшиває його копію до справи платника податків поряд з корінцем податкового повідомлення, що оскаржувалося.

Аналогічні дії здійснюються у разі оскарження платником податків рішення суду в апеляційному порядку (за умови прийняття апеляційної скарги апеляційним господарським судом до провадження).

У разі надходження до податкового органу ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків після закінчення граничного строку сплати сума податкового зобов'язання, нарахована в картці особового рахунку платника податків, підлягає виведенню з неї до окремого реєстру, де вона міститься до закінчення процедури судового оскарження (на умовах апеляційного узгодження).

А підпунктом 6.2.1. пункту 6.2. статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

А підпунктом «а»підпункту 6.2.3 цієї ж норми Закону передбачено, що перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.

Як видно із матеріалів справи, провадження за адміністративним позовом Приватного підприємства «Грант»до Пирятинського відділення Лубенської ОДПІ про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення відкрито ухвалою суду від 25.10.2010, яка отримана Пирятинським відділенням Лубенської ОДПІ 16.11.2010.

При цьому, доказів повідомлення позивачем Пирятинського відділення Лубенської ОДПІ про намір оскарження податкового повідомлення - рішення до суду чи до Державної податкової адміністрації України до закінчення граничного терміну його сплати, суду не надано.

Отже, із фактичних обставин вбачається, що відсутність інформації у Пирятинському відділенні Лубенської ОДПІ на дату настання граничного строку сплати податкового зобовязання - 07.09.2010 про подальше оскарження рішень було обєктивною підставою для виставлення 21.09.2010 першої податкової вимоги за № 1/101.

Враховуючі, викладене суд дійшов висновку, що при прийнятті першої податкової вимоги від 21.09.2010 №1/101 відповідач діяв в межах наданих йому повноважень, а тому підстав для скасування вимоги суд не вбачає.

Що стосується суті виявленого перевіркою порушення то судом, встановлено слідуюче.

Як встановлено в ході перевірки, Приватним підприємством «Грант»у додатках № 5 «Розшифровка податкових зобовязань та податкового кредиту у розрізі контрагентів»до уточнюючих розрахунків податкових зобовязань з податку на додану вартість за червень 2007 року № 1318 від 31.10.2008 до декларації з ПДВ реєстраційний № 7288 від 19.07.2007 включено до податкового кредиту податкові накладні по контрагенту ТОВ «Альянс плюс»на загальну суму 30900,00 грн, в т.ч. ПДВ - 5150,00 грн та за грудень 2007 року № 1315 від 31.10.2008 по декларації із ПДВ реєстраційний номер 16205 від 18.01.2008 включено до податкового кредиту податкові накладні по контрагенту ТОВ «Альянс плюс»на загальну суму 23244,00 грн, в т.ч. ПДВ - 3874,00 грн.

Вказане призвело до заниження податкового зобовязання за червень 2007 року на 952 грн, за грудень 2007 року на 963 грн, за листопад 2008 року на 7109,00 грн, всього на 9024,00 грн.

У звязку зі чим податковим органом на підставі підпункту 17.1.3. пункту 17.1. статі 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" застосовано штрафні (фінансові) санкції а в розмірі 4512,00 грн.

Позивач не оспорює факт подання уточнюючих декларації, поряд з цим не вважає, що такі дії призвели до порушення податкового законодавства.

Втім, суд погоджується з висновками податкового органу з огляду на фактичні обставини справи та вимоги діючого на час спірних правовідносин податкового законодавства України.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 27.06.2008 по 08.08.2008 інспекторами Лубенської ОДПІ було проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ПП «Грант»за період з 01.01.2006 по 31.03.2008, про що складено акт від 15.08.2008 № 1980/23-30451397.

При проведенні перевірки не було встановлено порушень щодо повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2006 по 31.03.2008.

31.10.2008 позивач подав до Лубенської ОДПІ уточнюючі розрахунки з податку на додану вартість за червень 2007 року та грудень 2007 року, що призвело до заниження податкового зобовязання за червень 2007 року на 952 грн, за грудень 2007 року на 963 грн, за листопад 2008 року на 7109,00 грн.

Відповідно до підпункту 4.1.1. пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації. При цьому, згідно із підпунктом 5.4.1. пункту 5.4 статті 5 цього ж Закону податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до абзацу 2 пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, такий платник податків зобов'язаний подати нову декларацію, що містить виправлені показники (уточнену декларацію). Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами", платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Згідно Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 925/11205 від 25.08.2005 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка. Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

В підпункті 4.4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 327, зазначено, що у разі незгоди посадових осіб із висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті перевірки, суб'єкт господарювання має право протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем отримання примірника акта перевірки подати до органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки.

Беручи до уваги викладене, суд зазначає, що у разі незгоди з результатами перевірки від 15.08.2008 № 1980/23-30451397 посадові особи позивача повинні були подати заперечення до акту перевірки, однак позивач заперечень не надав та погодився з висновками, викладеними в акті.

Крім того, як зазначалося вище, перевіркою не було встановлено порушень щодо нарахування та своєчасності сплати позивачем податку на додану вартість, а подані уточнюючи декларації спростовують дані перевірки, з якими позивач погодився.

При цьому слід, наголосити, що позивачем не представлено доказів отримання податкових накладних із запізненням та доказів в підтвердження поважності причин не включення сум податку на додану вартість до податкової звітності в період їх фактичного виписування продавцем.

Таким чином, якщо у платника податку була проведена документальна перевірка, то за ті звітні періоди, за які проведена перевірка, нова або уточнена декларація подаватися не повинна, оскільки всі помилки повинні бути виправлені за результатами перевірки. Після проведення перевірки, платник податків не повинен подавати уточнюючі розрахунки, оскільки саме за результатами перевірки донараховується або зменшується сума податку, визначена платником до сплати в бюджет.

Згідно із підпунктом 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Згідно із підпунктом 17.1.3. пункту 17.1. статі 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

З врахуванням зазначених обставин, норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірність своїх дій доведена, останній діяв в межах повноважень та спосіб передбачений Конституцією та законами України, а оскаржувані рішення прийняті на підставі та на виконання вимог чинного законодавства, як наслідок виявлених порушень законодавства, а відповідно в задоволені позову про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000101601/0 від 10.03.2010, № 0000101601/2 від 21.07.2010 та першої податкової вимоги від 21.09.2010 вих. №2166/10 слід відмовити.

Що стосується позовних вимог позивача про скасування акта перевірки від 03.03.2010 № 562/16-30451397 суд зазначає слідуюче.

Відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних та виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 327, акт - це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансової господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлення порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства (пункт 1.3.).

Складення такого акту, формулювання його змісту та висновків знаходяться поза межами публічно-правового спору щодо рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, оскільки саме складення акту перевірки не є виявом владних повноважень органу державної податкової служби, а тільки на підставі цього акту як носія доказової інформації, можуть прийматися інші рішення, вживатися дії чи допускатися бездіяльність, які можуть бути розцінені як вияв владних повноважень.

Таким чином, акт перевірки не є рішенням в розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки акт перевірки не впливає на права і обов'язки осіб, він лише містить думку перевіряючих щодо здійсненої перевірки і не породжує для позивача прав та обовязків, на підставі акту приймається податкове повідомлення - рішення, яке є обов'язковим для виконання. Саме податкове повідомлення - рішення є рішенням, яке впливає на права і обов'язки та може бути оскаржене в порядку адміністративного судочинства.

Тому, позовна вимога про визнання нечинним та скасування акту перевірки не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, тому суд вважає за необхідне закрити провадження у справі в частині вказаної вимоги відповідно до пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 86,159, 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Грант"до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень - рішень, першої податкової вимоги відмовити.

Провадження у справі в частині визнання неправомірним та скасування акту перевірки від 03.03.2010 № 562/16-30451397 закрити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі складено 18 квітня 2011 року.

СуддяС.О. Удовіченко