Постанова № 15727487, 19.04.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/2028/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Удовіченка С.О.,

при секретарі Авдєєнка Є.В.,

за участю:

представника позивача - Кузьменко Т.Г.,

представника Державної податкової інспекції у м. Полтаві - Крицького Р.Г.,

представника Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області - Бургели І.І.,

прокурора - Коннової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтаві справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Елемент Шість"до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, Головного управління Державного казначейства України у Полтавській областіпро стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

11 березня 2011 року Відкрите акціонерне товариство " Елемент Шість "звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, Головного управління Державного казначейства України у Полтавській областіпро стягнення коштів у розмірі 46 429 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що згідно податкової декларації з ПДВ за листопад, грудень 2009 року бюджетному відшкодуванню підлягала сума податку на додану вартість у розмірі 46 429 грн. Перевіркою, проведеної з 04.02.2010 по 10.02.2010, встановлено завищення позивачем суми відшкодування ПДВ за листопад, грудень 2009 року в розмірі 46 429 грн. Податковим повідомленням - рішенням № 0000222305/0 від 25.02.2010 зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ на загальну суму 46 429 грн, в тому числі: за листопад 2009 року на суму 6 412 грн, за грудень на суму 40 017 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення визнано протиправним та скасовано постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2010 року. Разом з тим, незважаючи на звернення позивача до відповідача з вимогою про виплату йому суми податку на додану вартість, яка залишилася невідшкодованою, Державною податковою інспекцією в м. Полтаві не вжито заходів до перерахування вказаних коштів на розрахунковий рахунок позивача, тому позивач звернувся до суду про стягнення бюджетної заборгованості.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача Державної податкової інспекції у м. Полтаві в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні. Вказував на подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України та пропущення позивачем річного строку звернення до адміністративного суду.

Представник відповідача Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області в судовому засіданні поклався на розсуд суду.

Відповідно до частини 3 статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України, прокурор вступив у справу для захисту інтересів держави в особі Державної податкової інспекції у м. Полтаві, згідно листа № 05/1- 387 вих.11 від 31.03.2011, що наявний в матеріалах справи.

Прокурор в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство "Елемент Шість" (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 711159) з 27.06.1997 є платником податку на додану вартість, що підтверджується наявним у матеріалах справи свідоцтвом № 23995128 про реєстрацію платника податку на додану вартість, виданим Державною податковою інспекцією в м. Полтаві 04.09.2006.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи та не оспорюється сторонами найменування юридичної особи із Відкритого акціонерного товариства "Елемент Шість" змінено на Приватне акціонерне товариство "Елемент Шість"( по тексту - ПАТ "Елемент Шість", позивач), про що видано 06.04.2011 свідоцтво про держану реєстрацію юридичної особи серії А01 № 296654.

Зазначеним суб'єктом господарювання подано до Державної податкової інспекції в м. Полтаві податкову декларацію з податку на додану вартість, розрахунок сум бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за листопад та грудень 2009 року, в якій визначено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 154483 грн та 195858 грн відповідно.

Державною податковою інспекцією в м. Полтаві проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок у банку за листопад, грудень 2009 року яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.09.2009 по 30.11.2009, в якому зафіксовано завищення позивачем суми відшкодування ПДВ за листопад, грудень 2009 року на загальну суму 46 429 грн.

На підставі акту перевірки було винесено податкове повідомлення - рішення № 0000222305/0 від 25.02.2010, яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ а листопад, грудень 2009 року в розмірі 46 429 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2010 року податкове повідомлення - рішення № 0000222305/0 від 25.02.2010 визнано протиправним та скасовано.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2010 року вищевказану постанову Полтавського окружного адміністративного суду залишено без змін. Ухвала суду з урахуванням вимог частини 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набрала законної сили з моменту її проголошення.

Таким чином, судом надано правову оцінку винесеному Державною податковою інспекцією в м. Полтаві податкового повідомлення - рішення № 0000222305/0 від 25.02.2010 та встановлено неправомірність зменшення позивачу бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад, грудень 2009 року на 46 429 грн.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Посилання податкового органу на оскарження ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2010 до Вищого адміністративного суду України суд до уваги не бере, оскільки оскарження в касаційному порядку рішення, яке набрало законної сили, не зупиняє його виконання.

19.01.2011 року за вих. № 45 позивачем до Державної податкової інспекції в м. Полтаві було направлено вимогу про сплату суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад, грудень 2009 року в розмірі 46 429 грн.

У відповіді № 2630/10/19136 від 11.02.2011 року на вимогу від 19.01.2011 Державною податковою інспекцією в м. Полтаві вказано, що по декларації позивача з ПДВ за листопад 2009 року невідшкодованою є сума ПДВ в розмірі 9 974,17 грн та 6 412 грн, а також за грудень 2009 року 40 017,00грн, з приводу якої триває процедура судового оскарження.

Вирішуючи питання про наявність порушеного права позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за листопад, грудень 2009 року, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7. статті 7 Закону "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97 (далі по тексту - Закон № 168/97) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.7.4 пункту 7.7. статті 7 Закону № 168/97 платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем відповідно до вимог підпунктів 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97 подано податкові декларації з податку на додану вартість, розрахунки сум бюджетного відшкодування та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування листопад та грудень 2009 року, в яких заявлено до відшкодування суму ПДВ в розмірі 154483 грн та 195858 грн відповідно.

Відповідно до підпункту 7.7.8 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97 у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи зобов'язаний повідомити про це, орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Аналогічний порядок закріплений і в чинному Податковому кодексі України (розділ V пункт 200.15 статті 200 цього Кодексу).

Висновки акту № 1038/23-2/00222373 від 16.02.2010 щодо завищення позивачем суми відшкодування ПДВ за листопад, грудень 2009 року на загальну суму 46 429 грн спростовані постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2010, якою визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення - рішення № 0000222305/0 від 25.02.2010.

Отже, заявлені позивачем до відшкодування за листопад та грудень 2009 року суми ПДВ в розмірі 154483 грн та 195858 грн відповідно є підтвердженими.

Відповідно до листа Державної податкової інспекції в м. Полтаві № 2630/10/19136 від 11.02.2011 станом на 10.02.2011 залишок невідшкодованої позивачу суми ПДВ за листопад та грудень 2009 року становлять 56 403,17 грн, що також не заперечувалося сторонами в судовому засіданні.

Враховуючи те, що Державною податковою інспекцією в м. Полтаві не забезпечено належним чином виконання своїх повноважень щодо відшкодування відповідно до вимог Закону № 168/97 заявленої позивачем до відшкодування суми ПДВ у податковій декларації за листопад, грудень 2009 року, суд приходить до висновку про наявність порушення права позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за вказаний період.

Доводи відповідача щодо пропущення відповідачем річного строку звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права, що відповідно до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин) є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, суд до уваги не бере з огляду на наступне.

Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, яка діяла на момент виникнення права позивача на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за листопад, грудень 2009 року, встановлено загальний річний строк звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права, а пропущення цього строку відповідно до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України було підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

З матеріалів справи суд вбачає, що до Полтавського окружного адміністративного суду позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості із бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад, грудень 2009 року 11 березня 2011 року.

Законом України від 07.07.2010 року № 2453-VІ, який набрав чинності з 30.07.2010 року, до вищевказаних норм - статей 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України внесено зміни, зокрема, змінено річний строк звернення до суду на шестимісячний, а наслідком пропущення зазначеного строку встановлено залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла станом на дату звернення позивача до суду) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З огляду на викладене, шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права позивачем не порушено.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ "Елемент Шість" про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад, грудень 2009 року в сумі 46 429 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

У зв'язку з цим, державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Елемент Шість" підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 464,29 гривень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Елемент Шість" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України з р/р 31117030700002, код бюджетної класифікації за доходами 14010200 “Бюджетне відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами”(символ звітності банку 030), одержувач: УДК у м. Полтаві, МФО 831019, код ЄДРПОУ 34698804, банк : ГУДКУ у Полтавській області, на користь Публічного акціонерного товариства "Елемент Шість" (код ЄДРПОУ 00222373) заборгованість з бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 46 429 (сорок шість тисяч чотириста двадцять дев'ять) гривень.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Елемент Шість" витрати зі сплати судового збору у розмірі 464,29 гривень.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі складено 26 квітня 2011 року.

СуддяС.О. Удовіченко