Рішення № 15716849, 17.05.2011, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 2-296/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2011 року м. Димитров

Димитровський міський суд Донецької області у складі

головуючого судді Перекупка І.Г.,

при секретарі Трифонової І.О.,

представника відповідача Назаренко Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Димитров Донецької області справу за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Красноармійськвугілля»ВП «шахта ім.О.Г.Стаханова» про відшкодування моральної шкоди, повязаної з травмою отриманою на виробництві,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача Державного підприємства «Красноармійськвугілля»ВП «шахта «ім. О.Г.Стаханова»про відшкодування моральної шкоди, повязаної з травмою на виробництві. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 18 липня 1979 року по 08 квітня 1998 року перебуває з відповідачем у трудових відносинах.

08 травня 1986 року о 08.00 годині працюючи на ВП «Шахта «Стаханова»ДП «Красноармійськвугілля»горноробочим очисного забою рухався до робочого місця по другий північній вироботці, підсклизнувся та травмувався в області грудної клітини. Згідно листку непрацездатності та акту по формі Н-1 від 08 травня 1986 року встановлено діагноз забій плечового суглоба справа, закритий перелом десятого ребра справа.

Крім того, 31 березня 1996 року працюючи на ВП «Шахта «Стаханова»ДП «Красноармійськвугілля»горноробочий очисного забою ОСОБА_2 рухався по південному польовому воздухоподаючому штреку пласта L3 блоку 2, на пікеті 25, під впливом гірничого тиску, виникло раптове просідання арочної крепі АП-3 та випавшею деревяною затяжкою та куском породи його було травмовано в область голови, лівого плеча та правої ушної раковини. Комісією на підприємстві було складено акт по формі Н-1 від 01 квітня 1996 року згідно якого встановлено факт отримання позивачем травми повязаної з виробництвом, гостра ЧМТ, струс головного мозку.

На стаціонарному лікуванні позивач знаходився з 08 травня 1986 року по 27 травня 1986 року внаслідок нещасного випадку від 08 травня 1986 року. Та з 31 березня 1996 року по 08 травня 1996 року та з 12 листопада 1996 по 05 грудня 1996 року, 02 березня 1997 року по 31 березня 1997 року, з 25 листопада 1998 року по 10 грудня 1998 року, з 19 листопада 1999 року по 13 грудня 1999 року, з 01 грудня 2000 року по 14 грудня 2000 року, з 23 грудня 2002 року по 02 січня 2003 року, з 25 листопада 2003 року по 03 грудня 2003 року, що загалом склало близько 100 днів.

21 листопада 1994 року МСЕК встановила ОСОБА_2 первинно 10% професійної працездатності. Після другої травми 12 грудня 1996 року МСЕК встановила позивачу 50% (за сукупністю травм - 10% перша травма та 40% друга травма). 08 січня 2004 року МСЕК встановила ОСОБА_2 ІІІ групу інвалідності.

Позивач вважає, що внаслідок зазначеної травми йому заподіяна моральна шкода, тому що перебуваючи на лікуванні, він не міг вести повноцінний спосіб життя, протягом тривалого часу відчував фізичні страждання, обумовлені важкістю травми, психологічний дискомфорт і значне порушення щиросердечного спокою яке він випробовую до дійсного моменту.

Враховуючи вище викладене позивач вважає, що з Державного підприємства «Красноармійськвугілля»на його користь слід стягнути 54201,60 грн. як відшкодування моральної шкоди, отриманої у звязку з травмою на виробництві.

До судового засіданні ОСОБА_2 не зявився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, наполягав на задоволені заявлених позовних вимог.

Представник відповідача - ДП «Красноармійськвугілля»позовні вимоги не визнав.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

Позивач працював на підприємстві відповідача з 18 липня 1979 року по 08 квітня 1998 року. (а. с. 27-30).

08 травня 1986 року о 08.00 годині працюючи на ВП «Шахта «Стаханова»ДП «Красноармійськвугілля»горноробочим очисного забою рухався до робочого місця по другий північній вироботці, підсклизнувся та травмувався в області грудної клітини. Згідно листку непрацездатності та акту по формі Н-1 від 08 травня 1986 року встановлено діагноз забій плечового суглоба справа, закритий перелом десятого ребра справа. (а. с. 25-26).

Крім того, 31 березня 1996 року працюючи на ВП «Шахта «Стаханова»ДП «Красноармійськвугілля»горноробочий очисного забою ОСОБА_2 рухався по південному польовому воздухоподаючому штреку пласта L3 блоку 2, на пікеті 25, під впливом гірничого тиску, виникло раптове просідання арочної крепі АП-3 та випавшею деревяною затяжкою та куском породи його було травмовано в область голови, лівого плеча та правої ушної раковини. Комісією на підприємстві було складено акт по формі Н-1 від 01 квітня 1996 року згідно якого встановлено факт отримання позивачем травми повязаної з виробництвом, гостра ЧМТ, струс головного мозку. (а. с. 23-24).

На стаціонарному лікуванні позивач знаходився з 08 травня 1986 року по 27 травня 1986 року внаслідок нещасного випадку від 08 травня 1986 року. Та з 31 березня 1996 року по 08 травня 1996 року та з 12 листопада 1996 по 05 грудня 1996 року, 02 березня 1997 року по 31 березня 1997 року, з 25 листопада 1998 року по 10 грудня 1998 року, з 19 листопада 1999 року по 13 грудня 1999 року, з 01 грудня 2000 року по 14 грудня 2000 року, з 23 грудня 2002 року по 02 січня 2003 року, з 25 листопада 2003 року по 03 грудня 2003 року, що загалом склало близько 100 днів. (а. с. 11-22).

21 листопада 1994 року МСЕК встановила ОСОБА_2 первинно 10% професійної працездатності. Після другої травми 12 грудня 1996 року МСЕК встановила позивачу 50% (за сукупністю травм - 10% перша травма та 40% друга травма). 08 січня 2004 року МСЕК встановила ОСОБА_2 ІІІ групу інвалідності. (а. с. 8-10).

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв ` язків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Законом України “Про охорону праці”, а саме, ч. 1 ст. 9, було визначено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження здоровя або у випадку смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Відповідно до змін, внесених до Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” від 23 лютого 2007 року були виключені положення щодо відшкодування моральної шкоди з Фонду соціального страхування.

Проте, право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу. Встановлений законодавцем розподіл обов»язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам ст. 22 Конституції України.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)” спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються лише у випадках, передбачених законодавством.

Судом встановлено, що в звязку з нещасним випадком на виробництві позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він, був здоровою працездатною людиною, втратив 50 % працездатності в звязку з професійним захворюванням. Після одержання інвалідності і втрати працездатності у нього змінилися умови життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання і послаблення організму, переживання з приводу погіршення відносин з оточуючими. Спостерігається критичне відношення до себе, як до неповноцінного, в трудовому відношенні, громадянина.

Позивач ОСОБА_2 отримав професійне захворювання і при цьому мала місце протиправність дій відповідача Відокремленному підрозділі «шахта ім. О.Г.Стаханова»Державного підприємства «Красноармійськвугілля», повязаних з порушенням Закону України „Про охорону праці”, «Правил безпеки у вугільних шахтах”, що стало причиною нещасного випадку.

Вищезазначене законодавство, а також розяснення Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року із змінами від 25 травня 2001 року «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»пов`язують факт заподіяння моральної шкоди не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрєс, а із наявністю втрат фізичного і психичного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв`язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Виходячи із наведених вище обставин, довідки МСЕК, суд вважає, що позивачу ОСОБА_2 заподіяно моральну шкоду, і згідно ст. 237-1 КЗпП України, роз`ясненням Пленуму Верховного Суду України, позивач має право на його відшкодування.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує ступінь, характер, обсяг і тривалість страждань, а саме значне погіршення стану здоров`я позивача, те, що професійна працездатність в зв`язку з нещасним випадком на виробництві втрачена на 30%.

Виходячи із викладенного, суд вважає можливим стягнути з відповідача Державного підприємства «Красноармійськвугілля»на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 21 000 (двадцять одна тисяча) грн .

Згідно до ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя. Оскільки моральна шкода у позивача виникла внаслідок ушкодження здоровя, повязаного з травмою на виробництві, то заперечення відповідача являються необґрунтованими.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача Державного підприємства «Красноармійськвугілля»на користь держави підлягають стягненню судові витрати: по сплаті судового збору в розмірі 8,50 грн., по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37,00 грн.

На підставі викладеного , керуючись ст. 237-1 КЗпП України, ст. 23, 268 ЦК України, ст. ст. 3, 5, 7, 8, 10, 14, 57-60, 79, 88, 208-209, 212-218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до Державного підприємства «Красноармійськвугілля»ВП «шахта ім.О.Г.Стаханова» про відшкодування моральної шкоди, повязаної з професійним захворюванням на виробництві задовільнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Красноармійськвугілля»з розрахункового рахунку 26000301192 в філії «Красноармійського відділення № 2863»ВАТ Державний банк України МФО 394233 ЄДРПОУ 32087941 на користь ОСОБА_2 21 (двадцять одна тисяча) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Державного підприємства «Красноармійськвугілля»з розрахункового рахунку 26000301192 в філії «Красноармійського відділення № 2863»ВАТ Державний банк України МФО 394233 ЄДРПОУ 32087941 на користь держави судовий збір в розмірі 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37,00 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано Апеляційному суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана Апеляційному суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: