Постанова № 15712176, 11.05.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" травня 2011 р. Справа № 9/140-53

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Савченко Г.І.

судді Грязнов В.В. , судді Тимошенко О.М. при секретарі судового засідання Новак Р.А.

за участю представників сторін:

Від позивача - представник ОСОБА_1 дов.№4 від 24.01.2010 року

Від відповідача - представник ОСОБА_2 дов.№409 від 30.03.2011 року.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Ковельського управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" на рішення господарського суду Волинської області від 24.01.11 р. у справі № 9/140-53 (суддя Соломка Людмила Іванівна )

за позовом Державна екологічна інспекція у Волинській області

до Ковельського управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал"

про стягнення в сумі 842 020 грн. 08 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 24.01.2011 року у справі № 9/140-53 позов задоволено.

Стягнуто з відповідача - Ковельського управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" (м. Ковель, Волинська область, вул. Геологів, 2, код ЄДРПОУ 05500871) шкоду, заподіяну державі порушенням природоохоронного законодавства суму збитків 842 020,08 грн. та зарахувати кошти до спеціального фонду Ковельської міської ради на р/р 33118331700004, МФО 803014, індивідуальний код одержувача 21740379.

Стягнуто з відповідача - Ковельського управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" (м. Ковель, Волинська область, вул. Геологів, 2, код ЄДРПОУ 05500871) державне мито 8 420,20 грн. в доход державного бюджету України та ІТЗ в сумі 236,00 грн.

Відповідач Ковельське управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" подав апеляційну скаргу. Просить рішення місцевого господарського суду скасувати, в позові відмовити з наступних підстав.

У розрахунку розміру збитків Позивачем неправомірно застосовано показник Аі на рівні Аі = 10/ГДК=10/40=0.25, оскільки для речовин з ГДК рівною одиниці і більше вводиться поправний коефіцієнт 10, а згідно ДСТУ 4808:2007 «Джерела централізованого питного водопостачання. Гігієнічні та екологічні вимоги щодо якості води і правила вибирання»(набрали чинності з 01.01.2009 року згідно наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №144 від 05.07.2007 р.) ГДК для ХСК становить 40.0 мг/л, а не застосовувати Аі = 500 як для речовини, за якою відсутня величина ГДК, що призвело до безпідставного збільшення величини нарахованого штрафу.

Відповідно до п. 1.3 роз"яснення Вищого Арбітражного суду України №02-5/744 від 27.06.2001 р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов"язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища» підставою відповідальності за порушення природоохоронного законодавства є безпосередній причинний зв"язок між відповідними діями (бездіяльністю) та шкодою. Причинний зв"язок між перевищенням ГДС за ХСК у зворотних водах очисних споруд Ковельського УВКГ до рівня 38.40 мг/л та завданими державі збитками недоведено. Більше того, це «перевищення»більш як вдвічі менше дозволеного скиду ХСК - 80 мг/л - п.19 Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затв. Постановою Кабінету Міністрів України №465 від 25.03.1999р.

Судом не прийнято до уваги неправомірність застосування позивачем при здійсненні розрахунків до позовної заяви Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів , затв.наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.09р. і зареєстров. у Міністерстві юстиції України від 14.08.09р. за №767/16783 (далі-Методика/09). Дане порушення є триваючим , що засвідчують лабораторні дослідження, проведені відділом інструментально - лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Волинській області, згідно яких показники вимірювань ХСК здійснено за період з 07.07.09 р. по 08.09.09р.

Згідно п.1.2 роз"яснення Вищого Арбітражного суду України №02-5/744 від 27.06.2001 р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов"язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища»шкода, завдана порушення природоохоронного законодавства , повинна відшкодовуватися у розмірах , які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення. Враховуючи те, що дане порушення було виявлено представниками позивача у липні 2009р., то позивачу необхідно було при здійсненні розрахунків застосовувати Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затв. наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 18.05.95 р за № 37 і зареєстров. у Міністерстві юстиції України від 01.06.95р. за №162/698 (далі-Методика/95).

Судом не з"ясовано, чому при проведенні розрахунків згідно Методики/09 позивачем не враховано лист-роз"яснення Мінприроди України від 23.03.09 р. № 4/3-8/146, згідно якого при розрахунку розмірів збитків за порушення водного законодавства значення коефіцієнту відносної небезпеки (Аі) для інтегрованого показника (ХСК) встановлюється рівним 0,8. Дане роз"яснення було анульоване лише 22.02.10р., а розрахунки проведено за період з 25.08.09р. по 08.09.09р.

В судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду відповідач підтримує доводи апеляційної скарги.

Представник позивача заперечує доводи апеляційної скарги з наступних підстав.

При перевірці роботи каналізаційно очисних споруд (КОС) Ковельського управління водопровідно-каналізаційного управління "Ковельводоканал" по факту масової загибелі риби в р. Турія в липні 2009 року, було виявлено перевищення нормативів гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у зворотних водах при скиді у водний об"єкт - р. Турія.

Відповідно до ст. 95 Водного кодексу України усі води (водні об'єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров'ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об'єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод. У даному Кодексі чітко зазначено, що скидання стічних вод у водні обпекти допускається лише за наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

Гранично допустимий скид (ГДС) речовин у водні об"єкти із зворотними водами від очисних споруд Ковельського управління водопровідно-каналізаційного управління "Ковельводоканал затверджений 30.11.2001р. і продовжений начальником Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Волинській області до 31.12.2013 року. Даним ГДС затверджені наступні допустимі концентрації забруднюючих речовин у зворотних водах:

ХСК (хімічне споживання кисню) - 30 мг/л;

Згідно з даними лабораторних досліджень, проведених відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Волинській області в період з 10.08.2009р. по 08.09.2009р., Ковельським управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" допущено перевищення встановлених ГДС по ХСК (хімічне споживання кисню):

- середня фактична концентрація забруднюючої речовини - 38,4 мг/л.

В п.18 Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.99р. за №465 вказано, що нормативи ГДС забруднюючих речовин встановлюються з метою поетапного поліпшення якості води і дотримання санітарно-гігієнічних нормативів у місцях розташування водозаборів, а рибогосподарських - у водних облєктах комплексного використання.

Говорячи про питання Відповідача, щодо правильності проведення розрахунків розміру відшкодування збитків (далі Розрахунок), заподіяних державі внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин у поверхневу водойму Ковельським управлінням водопровідно-каналізаційного "Ковельводоканал", то вони виконані, у відповідності до листа Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 29.10.09р. № 1630/07-3, в два етапи: у період з 07.07.09р. по 24.08.09р. згідно Методики розрахунків відшкодування збитків, заподіяних державі в наслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки №37 від 18.05.95, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 1 червня 1995 року за № 162/698 та листа Мінприроди України від 23.03.09р. № 413-8/146 (сума збитків склала 328,21 грн.) та у період з 25.08.09 по 08.09.09 згідно Методики розрахунків відшкодування збитків, заподіяних державі в наслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №389 від 20.07.09, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 14 серпня 2009 за № 767/16783 (далі - Методика) (сума збитків склала 842020,08 грн.).

В розділі YII вищезгаданої методики чітко зазначено, що у разі скиду речовин, для яких не встановлені рівні гранично-допустимих концентрацій (ГДК) або орієнтовнобезепчні рівні впливу (ОБРВ), показник відносної небезпеки Аі встановлюється рівним 500. Так як гранично-допустима концентрація для рибогосподарських водойм для інтегрованого показника ХСК не визначена, то показник відносної небезпеки Аі для ХСК встановлюється рівнем 500.

При проведенні розрахунків відшкодування збитків враховувалися вимоги листа Першого заступника головного державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища України від 22.02.10р. №3-8/2541/0/8-10?239/96,19553/0/8-09 щодо визначення гранично-допустимих концентрацій для ХСК у зворотних водах Ковельського управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал", які відводилися у р. Турія в період з 25.08.09р. по 08.09.09р.

Позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства Ковельським управлінням водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельволоканал" була проведена 07.07.2009 про що був складений акт перевірки, який підписаний представниками підприємства у відповідності до вимог наказу Мінприроди України № 464 від 10.09.2008 "Про затвердження організації та проведення перевірок суб"єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства". В даному акті було відображено, що спеціалістами відділу інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Волинській області відібрані проби води для проведення лабораторних досліджень.

Акти відбору проб води були оформлені у відповідності до вимог Керівного нормативного документа КНД 21.1.0.009-04 "Пдросферера. Відбір проб для визначення складу в властивостей стічних та технологічних вод", затвердженого Наказам Міністра охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 29.12.1994 №125.

Відділ інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Волинській області атестований на право проведення вимірювань показників об"єктів, згідно із галуззю що наведена в додатку до свідоцтва про атестацію № 38/09, чинним до 01.04.2014р., і є невід"ємною його частиною.

Давши оцінку доказам у справі, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з того, що:

Згідно п.3 ст.44 Водного кодексу України водокористувачі зобовязані дотримуватись встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.

Згідно ст.33 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі викиди та скиди у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів.

Факт порушення діючого законодавства в частині перевищення гранично допустимих скидів речовин у водний обєкт із зворотними водами стверджується актами перевірки від 03.07.2009р. та від 07.07.2009р., актами відбору проб вод від 07.07.2009р. №74., від 10.07.2009р. №77, від 14.07.2009р. №83 підписаними без зауважень представниками КП "Ковельводоканал", протоколами вимірювань показників складу та властивостей проб вод від 20.07.2009р. №60, 61, 62, від 17.09.2009р. №91 (а.с. 14-29).

Обєми скиду очищених стічних вод в поверхневі води р. Турії згідно довідки Ковельського управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" від 23.11.2009р., №1344 становили:

- з 07.07.209р. по 24.08.2009р. - 416 658,9 м3;

- з 25.08.2009р. по 08.09.2009р. - 121 304,8 м3 (а.с.13).

Розрахунок завданих збитків, які заявлені до відшкодування, здійснено за період з 07.07.2009р. по 24.08.2009р. згідно Методики №37 від 18.05.1995р.

За період з 25.08.2009р. по 08.09.2009р. розрахунок збитків здійснено згідно Методики №389 від 20.07.2009р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 14.08.2009р. (набрала чинності через 10 днів після реєстрації в МЮ України).

Згідно розрахунку позивача розмір збитків від перевищення нормативів ГДС речовин у водний обєкт із зворотними водами, що скидалися КП "Ковельводоканал" у річку Турію в період з 07.07.2009р. по 08.09.2009 року становить 842 020,08 грн. Відповідач, посилаючись на те що розрахунок збитків позивачем зроблений не правильно не подав свій контррозрахунок розмірів збитків. Твердження відповідача, що до даного порушення повинна застосовуватися Методика №37 спростовується наступним: відповідно до рішення Конституційного суду України від 03.10.1997р. у справі №18/183-37 «конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується одно предметний акт, який діяв у часі раніше».

Відповідно до п. 2.2 Методики №389 факт наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб'єктів господарювання та розрахунковим методом.

Також згідно п. 2.4. даної Методики №389 з моменту встановлення факту скиду зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС до повного його припинення проби води відбираються не менше трьох разів.

Посилання відповідача на порушення процедури проведення перевірки спростовується наведеним та не береться до уваги судом.

Порядок організації та проведення перевірки регламентовано Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». В даному випадку перевірка проводилась за повідомленням інспектора по факту загибелі риби у річці Турія і відповідно до п.б ч.2 ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, які винні у порушенні норм екологічної безпеки.

Однак висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи.

Місцевим господарським судом неправильно застосовані норми матеріального права. А саме:

Місцевий суд помилково дійшов висновку про правильність застосування при проведенні розрахунку збитків Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затв. наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.09р. і зареєстров. у Міністерстві юстиції України від 14.08.09р. за №767/16783 (далі-Методика/09).

Дане порушення є триваючим. Визначення триваючого правопорушення наведено у листі Мін'юсту від 01.12.2003 р. № 22-34-1465: триваючим правопорушенням є порушення, пов'язані з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою, які припиняються або виконанням регламентованих обов'язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності, тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа (суб"єкт господарювання), яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Можна застосовувати аналогію з іншими нормативними актами, оскільки у природоохоронному законодавстві існує прогалина відсутнє визначення триваючого правопорушення. Так, визначення поняття триваючого правопорушення, що відповідає наведеному нами вище, міститься в Методичних рекомендаціях щодо провадження у справах про порушення митних правил, затверджених наказом Держмитслужби від 30.12.2004 р. № 936 тощо.

Триваючий характер правопорушення підтверджено і лабораторними дослідже ннями відділу інструментально - лабораторного контролю Державної еколо інспекції у Волинській області (згідно яких показники вимірювань ХСК здійснено за період з 07.07.09 р. по 08.09.09р.) та які були підставою для заявлення позову.

Отже, наскільки б таке правопорушення не тривало б у часі, до відповідальності за його вчинення можна притягнути лише один раз.

Враховуючи те, що дане порушення було виявлено представниками позивача у липні 2009р., необхідно було при здійсненні розрахунків до позовної заяви застосовувати Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затв. наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 18.05.95 р за № 37 і зареєстров. у Міністерстві юстиції України від 01.06.95р. за №162/698 (далі-Методика/95). Тоді розмір збитків становив би 36.08 грн. ( Знад = V х Т х (Сс.ф. - Сд) х Е (0,003 х Аі х п) х & х 0,001= 65796 х (38.4-30.0) х 0.003 х 0.8 х 17 х 1.6x0.001= 36.08 грн.).

При проведенні розрахунків згідно Методики/09 держекоінспекцією не враховано лист-роз"яснення Мінприроди України від 23.03.09 р. № 4/3-8/146, згідно якого при розрахунку розмірів збитків за порушення водного законодавства значення коефіцієнту відносної небезпеки (Аі) для інтегрованого показника (ХСК) встановлюється рівним 0,8. Дане роз"яснення було анульоване лише 22.02.10р. (згідно листа-роз"яснення Мінприроди №3-8/2541/0/8-10 від 22.02.2010р.), а розрахунки проведено за період з 25.08.09р. по 08.09.09р. При застосуванні коефіцієнту згідно вимог листа-роз"яснення розмір збитків буде становити 1347.16 грн. (З ХСК = 1.6 х 1.10 х 1.5 х 1.019 х 500.8 = 1347.16 грн. , оскільки питомий економічний збиток складе : 626.0 х 0,8= 500.8 грн./т).

При проведенні перевірки було порушено вимоги наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №464 від 10.09.2008 р. «Про затвердження організації та проведення перевірок суб"єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства», що ставить під сумнів достовірність проведених лабораторією позивача аналізів проб стічних вод з мотивів недотримання порядку її відбору, транспортування та проведення аналізів.

Так, відповідно до п. 9.1. Керівного нормативного документу КНД 211.1.0.009-94 «Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод», затвердженого Наказом Міністра охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 28.12.1994 року № 125 на відібрану пробу (проби) складається супровідний документ (акт, паспорт), в якому мат бути наведена така інформація: номер посудини (проби), назва проби, мета відбору; вид проби (разова або усереднена) із зазначенням способу усереднення; спосіб відбору; пункт та місце відбору; дані про обробку проби (фільтрування, відсток консервування тощо), дата, час та відомості про особу (осіб), яка відбирала пробу.

Проте, в Актах відбору проб стічної води від 07.07.09р. №74, від 10.07.09р. № 77 та від 14.07.09р. №83 у графі «Відомості про попередню обробку проби»зазначено - «не консервувалася», що є грубим порушенням Керівного нормативного документу КНД 211.1.4.020-95 «Методика визначення хімічного споживання кисню (ХСК) в поверхневих і стічних водах», затвердженого Наказом Міністра охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 25.04.1995 року. Відповідно до п.5 «Відбір проб»якого: «Пробу зберігають при 3-4 С, визначення проводять не пізніше як через добу. Пробу після відбору консервують добавленням 1см3 концентрованої сірчаної кислоти на 1 дм3 проби. Строк зберігання консервованої проби 5 діб».

На підставі викладеного, не достатньо підстав вважати Протоколи вимірювань показників складу та властивостей проб вод від 20.07.09 р. № 60,61,62, що були складені після доставки проб в лабораторію позивача, належним доказом виконання останнім вимог чинних методик.

Ні вказані вище Акти відбору проб, ні протоколи вимірювань не містять відомостей про умови зберігання відібраної проби стічних вод до проведення дослідження.

Водночас, відповідно до Національного Стандарту України ДСТУ ІSО 5667-3-2001 «Якість води, відбирання проб. частина 3, настанови щодо зберігання та поводження з пробами»зазначено про те, що води, особливо поверхневі і майже усі, що скидаються як стічні води, чутливі до різного роду фізичних, хімічних чи біологічних реакцій, що можуть мати місце в період між відбирання проби і аналізуванням. Природа і інтенсивність таких реакцій часто є така, що у випадку, коли не прийнято необхідних запобіжних заходів перед або під час транспортування і в період зберігання проби в лабораторії до аналізування, концентрація визначуваної речовини буде відрізнятися від початкової, яка була під час відбирання проби. Активність цих реакцій залежить від результату взаємодії хімічної і біологічної природи зразка: його температури, чутливості до світла, матеріалу посудини, періоду між відбиранням проби і аналізуванням, умовами, в яких він перебував. Як вбачається з Протоколів вимірювань між відбором проб та їх дослідженням пройшов значний час - 6-7 діб.

Згідно пп. «б»п. 4 Положення про Державну екологічну інспекцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2001 року №1520, Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань організовує та здійснює державний контроль за додержанням правил, нормативів, стандартів у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) та небезпечними хімічними речовинами; додержанням умов виданих дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, викиди та скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та допустимі рівні шкідливого впливу фізичних і біологічних факторів на його стан, транскордонне переміщення об'єктів рослинного та тваринного світу.

Керівний нормативний документ (КНД) - це нормативний документ, який встановлює норми, правила, вимоги організаційно-методичного та загальнотехнічного характеру. До КНД належать методичні вказівки, методики розрахунків, типові положення про служби та порядок проведення робіт тощо. ТУ та КНД можуть розроблятися для розвитку стандартів, а також при їх відсутності на ту чи іншу продукцію (процес, послугу).

Усі керівні нормативні документи (КНД) розроблені Українським науковим центром охорони вод, внесені на затвердження головним метрологом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України та затверджені відповідними наказами Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України (на даний час - Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, підрозділом якого є Державна екологічна інспекція України).

Відповідно до п. 1.4. Переліку методик вимірювань (визначень) складу та властивостей проб об'єктів довкілля, викидів, відходів і скидів, тимчасово допущених до використання Мінприроди, затвердженого 12.12.2007 року заступником Міністра охорони навколишнього природного середовища, головним державним інспектором України з охорони навколишнього природного середовища, до якого входять усі вищевказані методики, застосування цього переліку МВВ є обов'язковим для підрозділів інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції, Республіканського Комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища і спеціальних підрозділів Мінприроди.

Судова колегія вважає, що збитки могли бути завдані в розмірі 1347 грн. 16 коп., при умові застосування листа-роз"яснення Мінприроди України від 23.03.2009 року. Такий розрахунок здійснений відповідачем та поданий апеляційному суду.

Однак відбір проб здійснений з порушенням процедури, тому акти про відбір проб є неналежними доказами, що унеможливлює притягнення до юридичної відповідальності відповідача.

Таким, чином рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню. Позов задоволенню не підлягає. Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49,99,101,103,104,105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Ковельського управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" на рішення господарського суду Волинської області від 24 січня 2011 року по справі №9/140-53 задоволития.

2. Рішення господарського суду Волинської області від 24 січня 2011 року по справі №9/140-53 скасувати. В позові відмовити. Судові витрати покласти на позивача.

3. Матеріали справи №9/140-53 повернути в господарський суд Волинської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Савченко Г.І.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Тимошенко О.М.