Рішення № 15711933, 23.05.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" травня 2011 р.Справа № 3/2095-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Спеціалізована будівельно-транспортна компанія” м. Хмельницький

до Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк” м. Київ

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_1

про визнання виконавчого напису нотаріуса від 15.10.2009р. №1971, вчиненого приватним нотаріусом ОСОБА_1 про звернення стягнення на майно таким, що не підлягає виконанню

суддя О.Д. Вибодовський

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю від 10.11.2009р.

відповідача: ОСОБА_3 за довіреністю №02-04/614 від 04.10.2010р.

третьої особи: не з'явився

В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позивач звернувся з позовом до суду про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_1 15.10.2009р., зареєстрованого у реєстрі під №1971, щодо звернення стягнення на рухоме майно позивача обладнання кран баштовий МК 85, що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Панаса Мирного, 7/1. Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що виконавчий напис вчинений без достатньої правової підстави, оскільки, на думку позивача, неможливо звернути стягнення на заставлене майно шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису у звязку з відсутністю у Законі України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” такого позасудового способу звернення стягнення. Вказує, що звернення стягнення на заставлене майно можливе лише на підставі рішення суду. Крім того, зазначає, що у договорі застави майна від 30.01.2008р. сторони не встановлювали можливість звернення стягнення на підставі видачі виконавчого напису нотаріуса.

В судовому засіданні повноважний представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що вони обґрунтовані матеріалами справи та підтверджені поданими доказами. Вказує, що ст. 50 Закону України „Про нотаріат” встановлено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду, а ч. 3 ст. 15 ГПК України встановлено спосіб такого оскарження визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Зазначає, що спірним виконавчим написом нотаріуса від 15.10.2009р. звернуто стягнення на рухоме майно. На думку позивача, Закон України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” має вищий пріоритет застосування, ніж Закон України „Про заставу”. Як вважає позивач, положеннями ч. 1 ст. 24 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” не передбачено можливість звернення стягнення на предмет застави шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, натомість, вважає, таке звернення стягнення можливе лише за рішенням суду або у позасудовому порядку. Звертає увагу на ті обставини, що нотаріусом, який вчинив виконавчий напис, залишено поза увагою і положення договору застави майна від 30.01.2008р., які не передбачають можливості вчинення виконавчого напису для звернення стягнення на предмет застави. За викладених обставин, просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_1 15.10.2009р., зареєстрований у реєстрі під №1971.

В судовому засіданні повноважний представник відповідача надав відзив на позов, відповідно до якого проти позову заперечує та просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що в пунктах 2.4.9., 4.2. договору застави майна від 30.01.2008р. сторони надали банку право самостійно обирати спосіб звернення стягнення на предмет застави, у тому числі шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса або подання позову до суду, а також керувались положеннями ЗУ „Про заставу”. На думку відповідача, виконавчий напис повністю відповідає вимогам ст. 89 Закону України „Про нотаріат” та п. 287 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій та формі №76 (Виконавчий напис про звернення стягнення на майно за договором застави (іпотеки), яка передбачена в Додатку 7 Правил ведення нотаріального діловодства, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 31 грудня 2008 року № 2368/5 та зареєстровані Міністерстві юстиції України 31 грудня 2008 року за №1325/16016. Стосовно витрат на послуги адвоката відповідач вважає, що їх розмір, визначений позивачем штучно та не відповідає реальному обсягу наданих адвокатських послуг. Зазначає, що зі змісту підписаного позивачем та адвокатом акта приймання-передачі наданих юридичних послуг №1 від 29.09.2010р., визначити розмір наданих послуг практично неможливо. Крім того, посилаючись на ст. 44 ГПК України вказує, що видатковий касовий ордер б/н від 29.11.2010р. не містить відомостей про те, що кошти в розмірі 8000,00 грн. ОСОБА_2 отримав як адвокат, а не як фізична особа.

В письмових поясненнях, наданих приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_1 повідомлено, що позивачем не виконувалися вимоги кредитного договору та договору застави, подані банком документи підтверджували його заборгованість, для вчинення виконавчих написів було надано всі необхідні документи, і на думку нотаріуса, позовні вимоги є безпідставними. Також, нотаріус просив суд розгляд справи здійснювати без його участі.

Суд вважає за можливе розглянути справу без участі третьої особи.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

30.01.2008р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк” (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „Укрсоцбанк”) заставодержатель та Товариством з обмеженою відповідальністю „Спеціалізована будівельно-транспортна компанія” м. Хмельницький - заставодавець укладено договір застави майна, відповідно до умов якого заставодавець передає в заставу заставодержателю в якості забезпечення виконання зобовязань за договором кредиту №880/21-РК 4 від 30.01.2008р. обладнання кран баштовий МК 85, що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Панаса Мирного, 7/1. Загальна заставна вартість предмета застави за згодою сторін становить 1544990,00 грн. Предмет застави належить заставодавцю на праві власності, що підтверджується договором купівлі-продажу від 19.12.2007р. (п.п. 1.1. 1.2.1., 1.4.).

В пункті 1.3. договору застави визначено суть та розмір забезпечених заставою зобовязань, а саме: повернення грошових коштів в сумі 800000,00 грн., з порядком надання та погашення суми основної заборгованості, визначеному договором кредиту та з кінцевим терміном повернення заборгованості до 29 січня 2011 року, а також дострокового погашення у випадках, передбачених договором кредиту; сплата винагороди за використання кредиту в розмірі 15% річних та комісій з порядком погашення, визначеним договором кредиту; сплата можливих штрафнихсанкцій, визначених договором кредиту; інші витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги.

Відповідно до п. п. 2.4.7., 4.2. договору застави заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави відповідно до чинного законодавства України у разі, коли на дату виконання заставодавцем зобовязань за договором кредиту, забезпечених заставою за цим договором, вони не будуть виконані. Звернення стягнення на предмет застави чи на відповідну його частину здійснюється відповідно до норм чинного законодавства України та умов цього договору.

Договір застави майна від 30.01.2008р. посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 30.01.2008р. та зареєстрований в реєстрі за №520.

15.10.2009р. приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_1 вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі під №1971, з пропозицією звернути стягнення на обладнання кран баштовий МК 85, що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Панаса Мирного, 7/1, яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю „Спеціалізована будівельно-транспортна компанія”, та за рахунок коштів, отриманих від реалізації даного майна, задовольнити вимоги АКБ „Укрсоцбанк” по поверненню заборгованості в загальній сумі 644586,57 грн., з яких: 555558,00 грн. за кредитом, 47574,88 грн. за відсотками, 15002,53 грн. по комісії, 15267,13 грн. по пені за несвоєчасне погашення кредиту, 2928,75 грн. по пені за несвоєчасне погашення відсотків, 4644,40 грн. інфляційних втрат за кредитом, 859,81 грн. інфляційних втрат за відсотками, 251,07 грн. інфляційних втрат за комісію,

10.11.2009р. постановою про відкриття виконавчого провадження, винесеною старшим державним виконавцем міського відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції Чернушич Т.О., відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису №1971, вчиненого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_1 15.10.2009р. щодо звернення стягнення на обладнання.

Позивачем подано позов до суду про визнання таким, що не підлягає виконанню вищезазначений виконавчий напис нотаріуса.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне.

Згідно із приписами ч.7 ст.50 Закону України „Про нотаріат” від 2вересня 1993року №3425-XII (із змінами) спір про право, оснований на вчиненій нотаріальній дії, розглядається судом у порядку позовного провадження. Спір про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса розглядається судом за позовом боржника до стягувача.

Частиною 3 ст.15 ГПК України визначено, що справи у спорах за участю боржника і стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача або за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса за вибором позивача.

Відтак, суд вважає, що законодавцем чітко передбачено, що спори про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, розглядаються за наявності певного суб'єктного складу учасників, встановленого положеннями ст.1 ГПК України, господарським судом за позовом боржника до стягувача

Враховуючи той факт, що боржником та стягувачем за кредитним договором та договором застави, на якому приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_1 вчинено виконавчий напис (реєстровий № 1971), є ТОВ “Спеціалізована будівельно-транспортна компанія” та АКБ соціального розвитку “Укрсоцбанк” відповідно, позовна заява містить посилання на положення норм Законів України “Про заставу” та “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” та на договорі застави від 30.01.2008р., суд вважає, що позивачем зазначено договір та закон (акту цивільного законодавства), в яких передбачено такий спосіб захисту цивільного права, як визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до частини 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 6 ст. 20 Закону України "Про заставу" встановлено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави. Інше передбачено Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", чинного з 1 січня 2004 року, який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Прикінцевими і перехідними положеннями Закону передбачено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" єспеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна.

Положення Закону України "Про заставу" застосовуються лише в частині, що не суперечать Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Статтею 26 Закону визначено позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, відповідно до якої обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: 1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом; 2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах;3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги;4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери.

Звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса даною статтею не передбачено.

Тобто, вказаний Закон не передбачає такий позасудовий спосіб стягнення, як стягнення на підставі виконавчого напису.

Поряд з тим, пунктом 2.4.7. договору застави майна від 30.01.2008р. обумовлено право заставодержателя звернути стягнення на предмет застави відповідно до чинного законодавства України у разі, коли на дату виконання заставодавцем зобовязань за договором кредиту, забезпечених заставою за цим договором, вони не будуть виконані. Інші положення договору застави не містять положень про звернення стягнення на предмет застави на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що виконавчий напис, вчинений 15.10.2009р. приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрований в реєстрі за номером №1971, не підлягає виконанню в поряду виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Стосовно стягнення витрат по наданню правової допомоги, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача 4000,00 грн. виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 44 ГПК України оплата послуг адвоката відноситься до судових витрат. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають відшкодуванню в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх оплату підтверджено відповідними фінансовими документами.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру”. Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.09.2010р. ТОВ „Спеціалізована будівельно-транспортна компанія” було укладено з адвокатом ОСОБА_2 договір про надання послуг та представництво інтересів між адвокатом та клієнтом, згідно п. п. 3.2., 3.3. якого за надання правової допомоги клієнт виплачує адвокату кошти, які визначаються у розрахунку, що виставляється адвокатом або у акті прийому-передачі наданих послуг у розрізі кожної справи, у якій адвокат бере участь. Розрахунок здійснюється протягом 3 календарних днів після підписання акту прийомупередачі наданих послуг, підписаного уповноваженими представниками сторін, або після виставлення адвокатом розрахунку для оплати погодинної роботи згідно із тарифами, що визначаються нормативно-правовими актами. Факт надання правової допомоги, а також її оплати, засвідчується актом прийому-передачі виконаних робіт, який підписується сторонами або документом, який підтверджує оплату виставленого адвокатом розрахунку.

Актом приймання-передачі наданих юридичних послуг №1 від 29.09.2010р. підтверджується факт надання юридичних послуг адвокатом клієнту на загальну суму 8000,00 грн. Як вбачається з видаткового касового ордеру від 29.11.2010р. ОСОБА_2 було виплачено 8000,00 грн., підставою виплати зазначено-оплата послуг на підставі акту №1 від 29.11.2010р.

Згідно свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 02.04.2010р. ОСОБА_2, м. Хмельницький має право на заняття адвокатською діяльністю, що підтверджується копією свідоцтва, яка знаходиться в матеріалах справи.

За таких обставин вимоги про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката є обґрунтовані та підлягають задоволенню. Разом з тим, суд вважає явно завищеною суму витрат на послуги адвоката, яка є неспіврозмірною і повинна бути обмежена до 4000,00 грн. При цьому суд враховує пункт 12 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України №02-5/78 від 04.03.98 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”, який вказує, що вирішуючи питанняпро розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд, з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Приймаючи до уваги наведенного вище, виходячи із засад розумності і справедливості, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивач витрати по наданню правової допомоги в розмірі 4000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Спеціалізована будівельно-транспортна компанія” м. Хмельницький до Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк” м. Київ, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису нотаріуса від 15.10.2009р. №1971, вчиненого приватним нотаріусом ОСОБА_1 про звернення стягнення на майно таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 15.10.2009р. приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_1, зареєстрований в реєстрі за номером №1971.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк” (м. Київ, вул. Ковпака, 29, код ЄДРПОУ 00039019) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Спеціалізована будівельно-транспортна компанія” (м. Хмельницький, Вінницьке шосе, 6, код ЄДРПОУ 31791373) 85,00грн. (вісімдесят пять гривень 00 коп.) - витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк” (м. Київ, вул. Ковпака, 29, код ЄДРПОУ 00039019) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Спеціалізована будівельно-транспортна компанія” (м. Хмельницький, Вінницьке шосе, 6, код ЄДРПОУ 31791373) витрати за надання правової допомоги в розмірі 4000,00 грн. (чотири тисячі гривень 00 коп.).

Видати наказ.

Суддя О.Д. Вибодовський

Повне рішення виготовлено та підписано 25 травня 2011 року.

Віддруковано 4 примірника:

1 до справи,

2 - позивачу,

3 відповідачу,

4 третій особі.