Рішення № 15711280, 16.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/16216.05.11

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»

до Відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське»

про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 13 792,47 грн.

Суддя Грєхова О.А.

За участю представників:

Позивача Шупик О.А.

Відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА»заявлено позов про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське»13792,47 грн., з яких 13573,44 грн. шкоди (фактичних витрат) заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, за правом регресу та 219,03 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2011 порушено провадження по справі № 53/162, розгляд справи призначено на 16.05.2011.

В судовому засіданні 16.05.2011 року позивач підтримав позовні вимоги та надав витребувані судом документи.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, в судове засідання 16.05.2011 року не зявився, про причини неявки суд не повідомив, письмових заперечень проти позову не надав.

За таких обставин, суд розглядає справу відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 16.05.2011 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

18.12.2009 року між ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА»(правонаступник ЗАТ «СК «Кредо-Класик») і гр. ОСОБА_1 було укладено Договір добровільного комплексного страхування на транспорті № 014013/4002/0000490 (далі - Договір страхування), за яким ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» було застраховано майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки «Шкода», державний номер НОМЕР_1.

Згідно розгорнутої довідки ДАІ, 22.04.2010 року на перехресті вул. Шевченка та вул. Луцького у м. Львові слалася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Рено», державний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля марки «Шкода», державний номер НОМЕР_1. під керуванням водія ОСОБА_1

Згідно Постанови Залізничного районного суду м. Львова від 21.10.10 року 22.04.2010 року, рухаючись на перехресті вул. Шевченка та вул. Луцького в м. Львові ОСОБА_2 керуючи автомобілем марки «Рено», державний номер НОМЕР_2, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Шкода», державний номер НОМЕР_1, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.

З метою встановлення вартості матеріального збитку ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА»було замовлено проведення автотоварознавчого дослідження у ФОП ОСОБА_3 Відповідно до Висновку № 267/10 від 17.10.2010 року матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля марки «Шкода», державний номер НОМЕР_1, склав 13573,44 грн.

23.09.2010 року ОСОБА_1 було подано до ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА»заяву на виплату страхового відшкодування.

Відповідно до зазначеного вище Висновку, ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА»було виплачено страхове відшкодування в розмірі 13573,44 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 035140 від 06.12.2010 року.

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право регресу до винної у ДТП особи, оскільки відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»№86/96-ВР від 07.03.1996р. до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Статтею 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Обов'язкова цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів ОСОБА_2 застрахована ВАТ «СТ «Іллічівське» (далі відповідач), що підтверджується Полісом обов'язковою страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/4642568.

Згідно зазначеного Полісу, ліміт відповідальності відповідача за шкоду, заподіяну майну, складає 25500 грн.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»від 01.07.2004р. страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.01.2011 року з метою врегулювання даного питання в досудовому порядку, позивачем надавалась відповідачу Регресна вимога № 2379 з проханням відшкодувати завдані їхнім страхувальником збитки, що підтверджується вхідною відміткою. На яку відповідач відповів в листі від 09.03.2011 року № 475-76 та визнав суму страхового відшкодування в розмірі 13573,44 грн.

Частинами 1 та 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з положеннями п. 1. ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Ст. 993 Цивільного кодексу України наголошує на тому, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, ЗАТ «СТ «Іллічівське»зобов'язане відшкодувати позивачу збитки у розмірі 13 573,44 грн., що останнім визнається в листі від 09.03.2011 року № 475-76.

Згідно п. 37.1 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Отже, ЗАТ «СТ «Іллічівське»зобов'язане виплатити позивачу страхове відшкодування у розмірі 13 573,44 грн. в строк до 04.02.2011 року.

Однак, станом на 10.03.2011 року відповідачем вищевказані вимоги Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виконані не були, страхове відшкодування позивачу не виплачено, чим прострочено виконання своїх зобов'язань по Полісу на 38 днів.

Пунктом 37.2 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що за кожен день прострочення виплати страховою відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка мас право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня».

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 219,03 грн. виходячи з суми збитків, яка підлягає відшкодуванню за 38 днів прострочення за період з 04.02.2011 року по 10.03.2011 року (як заявлено в позові).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, позовна заява підлягає задоволенню в розмірі 9582,97 грн. за розрахунком позивача.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське»(01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 38 б, код 25186738 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем підчас виконання судового рішення) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія УНІКА»(01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 37, код 20033533) 13573,44 (тринадцять тисяч пятсот сімдесят три) грн. шкоди в порядку регресу, 219,03 (двісті девятнадцять) грн. пені, витрати по сплаті державного мита в сумі 137,93 (сто тридцять сім) грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяГрєхова О.А.

Повне рішення складено 20.05.2011