Рішення № 15711269, 16.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/14616.05.11 За позовом Державного підприємства Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»«Машпроект»

до Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

про стягнення інфляційного збільшення та 3 % річних за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань 1 205 570,27 грн.

Суддя Грєхова О.А.

За участю представників:

Позивача ОСОБА_1 (дов. № 17-3263 від 06.04.2011 року)

Відповідача ОСОБА_2(дов. № 2-25 від 13.01.2011 року)

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»1205570,27 грн., з яких 272 945,62 грн. 3% річних та 932 624,65 грн. інфляційних у звязку з простроченням відповідачем оплати за Договором № 3-209 від 19.04.2000 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на виконання умов Договору №3-209 від 19.04.2000 року позивач надав відповідачу послуги з ремонту газотурбінного обладнання, за які відповідач своєчасно не розрахувався.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2011 порушено провадження по справі № 53/146, розгляд справи призначено на 18.04.2011 року.

В судовому засіданні 18.04.2011 року позивач підтримав позовні вимоги надав письмові пояснення по суті спору, відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на безпідставність нарахування позивачем річних та інфляційних за наведені в позові періоди, оскільки з огляду на фактичні обставини розрахунків між сторонами та умов Договору (з додатками) у відповідача відсутнє прострочення виконання грошових зобовязань.

В судовому засіданні 18.04.2011 року у відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 16.05.2011 року.

В судовому засіданні 16.05.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані ними докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Правовідносини сторін у справі врегульовані Договором № 3-209 від 19.04.2000 року, укладеним між Науково-виробничим комплексом газотурбобудування «Зоря»«Машпроект»та Дочірньою компанією «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», за умовами якого позивач зобовязався надати відповідачу послуги з ремонту газотурбінного обладнання в обємах та на умовах, вказаних у Додатках до Договору (Специфікаціях на газотурбінне обладнання).

Згідно з п.5.2 Договору оплата товару і послуг здійснюється відповідачем грошовими коштами, або векселями в порядку і в терміни, оговорені в окремому протоколі, які підпишуть сторони в умовлений термін.

Додатковою угодою №4 від 27.12.2002 року сторони домовились доповнити Договір № 3-209 від 19.04.2000 року пунктом 2.4, згідно якого у 2003 - 2010 роках протягом кожного календарного року позивач та відповідач уточнюють перелік газотурбінного обладнання, що підлягає ремонту, шляхом деталізації специфікацій, які зазначаються в додатках до Договору, а саме: номенклатури та кількості газотурбінного обладнання, технічних умов, цін. Також вказаною додатковою угодою було встановлено, що цей Договір діє до 31.12.2010 року.

Додатками №№ 36-40, 43, 44, 47, 49 до Договору № 3-209 від 19.04.2000 року (специфікаціями) сторони визначили найменування, кількість, вартість, строки ремонту газотурбінного обладнання відповідача та порядок здійснення оплати за такий ремонт.

В наведених специфікаціях сторони погодили, що позивач протягом трьох банківських днів після підписання кожного додатку (специфікації) виставляє рахунок на сплату відповідачем авансу в розмірі 50% від загальної вартості ремонту, а відповідач сплачує аванс протягом 10 банківських днів після виставлення рахунку на аванс (п.п.1, 2 специфікацій).

В п.п. 5, 6 специфікацій передбачено, що за 15 днів до готовності газотурбінного обладнання до відвантаження позивач повідомляє відповідача і виставляє рахунок на оплату решти 50% вартості ремонту. Відповідач сплачує 50% вартості ремонту протягом 10 днів після повідомлення позивачем про готовність обладнання до відвантаження.

Як вбачається з матеріалів справи, додатки (специфікації) №№36-40, 43 до Договору були підписані 14.09.2009 року, додаток №44 - 21.09.2009 року, додаток №47 - 30.10.2009 року та додаток №49 - 01.12.2009 року.

Як зазначає позивач, на виконання п. 1.2 Договору та умов п.п. 1-2, 5-6 додатків № 36-40, 43, 44, 47, 49 (специфікацій) він свої зобов'язання виконав належним чином, ремонт обладнання здійснив.

Зокрема, позивач стверджує, що на виконання п. 1 додатків № 36-40, 43, 44, 47, 49 після підписання сторонами зазначених додатків він виставив відповідні рахунки, а саме:

-рахунок №3 від 15.09.2009 на оплату вартості ремонту за додатком №36;

-рахунок №4 від 17.09.2009 на оплату вартості ремонту за додатком №37;

-рахунок №2 від 17.09.2009 на оплату вартості ремонту за додатком №38;

-рахунок №22 від 17.09.2009 на оплату авансу 50% від вартості ремонту обладнання за додатком №39;

-рахунок №20 від 17.09.2009 на оплату авансу 50% від вартості ремонту обладнання за додатком №40;

-рахунок №21 від 17.09.2009 на оплату авансу 50% від вартості ремонту обладнання за додатком №43;

-рахунок №23 від 29.09.2009 на оплату авансу 50% від вартості ремонту обладнання за додатком №44;

-рахунок №53 від 01.12.2009 на оплату авансу 50% від вартості ремонту обладнання за додатком №49.

На виконання умов п. 5 додатків № 36-40, 43, 44, 47, 49 позивач за п'ятнадцять днів до готовності обладнання до відвантаження, відповідними факс-повідомленнями повідомив відповідача і виставив рахунок на оплату вартості ремонту, а саме:

-факс-повідомлення №24-1/231 від 15.09.2009 до додатку №36;

-факс-повідомлення №24-1/231 від 15.09.2009 до додатку №37;

-факс-повідомлення №24-459 від 21.09.2009 до додатку №38;

-факс-повідомлення №24-587 від 08.12.2009 до додатку №39;

-факс-повідомлення №24-594 від 15.12.2009 до додатку №40;

-факс-повідомлення №10/3-34 від 26.01.2010 до додатку №43;

-факс-повідомлення №10/3-1 від 13.01.2010 до додатку №44;

-факс-повідомлення №24-1/279 від 01.12.2009 до додатку №49.

На підтвердження факту надання послуг згідно з Додатками №№ 36-40, 43, 44, 47, 49 до Договору № 3-209 від 19.04.2000 року позивач надав суду підписані сторонами:

- акт здачі-приймання виконаних робіт від 24.09.2009 за додатком №36;

-акт здачі-приймання виконаних робіт від 24.09.2009 за додатком №37;

-акт здачі-приймання виконаних робіт від 30.09.2009 за додатком №38;

-акт здачі-приймання виконаних робіт від 30.12.2009 за додатком №39;

-акт здачі-приймання виконаних робіт від 28.12.2009 за додатком №40;

-акт здачі-приймання виконаних робіт від 29.01.2010 за додатком №43;

-акт здачі-приймання виконаних робіт від 13.01.2010 за додатком №44;

-акт здачі-приймання виконаних робіт від 29.06.2010 за додатком №49.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Як вбачається з позовних матеріалів, станом на день звернення позивача до суду з даним позовом, заборгованість відповідача по оплаті наданих послуг відсутня.

Однак, як стверджує позивач, відповідач всупереч п. 5.2 Договору, пп. 2, 6 додатків № 36-40, 43, 44, 47, 49 до Договору свої зобов'язання з оплати послуг на умовах передплати своєчасно та в повному обсязі не виконував, оплачуючи надані послуги з простроченням.

Таким чином, позивачем заявлено до стягнення з відповідача на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України всього 272 945,62 грн. 3% річних та 932 624,65 грн. інфляційних у звязку з простроченням відповідачем оплати за Договором № 3-209 від 19.04.2000 року.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення.

Зокрема, як вбачається з наданого позивачем розрахунку позову, річні та інфляційні нараховані позивачем за періоди виходячи з дат виставлення відповідних рахунків на сплату 50% авансових платежів та 50% решти вартості послуг згідно з додатками №№36 - 40, 43, 44, 47, 49.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на оплату наданих послуг в повному обсязі. Також, відповідач зазначив, що позивачем умови п.п. 1, 5 додатків №№36 - 40, 43, 44, 47, 49 щодо своєчасного виставлення рахунків на сплату дотримана не була. Рахунки в передбачені умовами специфікацій строки виставлені не були.

Також, відповідач наголошує на відсутності в матеріалах справи доказів надіслання йому листів про готовність газотурбінного обладнання до відвантаження.

З огляду на умови п.п. 2, 6 додатків №№36 - 40, 43, 44, 47, 49 саме від факту отримання відповідачем рахунків на здійснення 50% авансових платежів та решти 50% вартості робіт, також повідомлень про готовність газотурбінного обладнання після ремонту до відвантаження, залежало настання строків здійснення відповідачем оплати вартості ремонтних робіт позивача.

В ході розгляду спору позивач не надав доказів надіслання відповідачу відповідних рахунків на оплату та повідомлень про готовність газотурбінного обладнання після ремонту до відвантаження.

В наданих поясненнях до позову позивач зазначив, що факт одержання відповідачем факс-повідомлень підтверджується підписанням сторонами відповідних актів здачі-приймання виконаних робіт.

Суд не приймає відповідні посилання позивача, оскільки про одержання відповідачем актів здачі-приймання виконаних робіт, а відтак і про засвідчення факту виконання робіт, свідчать підписи та печатка відповідача на відповідних актах. При цьому, наведені в актах здачі-приймання виконаних робіт обсяги робіт оплачені відповідачем, що позивачем не заперечується.

В той же час, доказів, які підтверджують отримання відповідачем (уповноваженим представником) в зазначені позивачем строки рахунків на оплату та повідомлень про готовність обладнання до відвантаження, позивачем суду не надано.

Посилання позивача на надіслання відповідачу рахунків та повідомлень за допомогою факсимільного звязку не підтверджує факту своєчасного отримання відповідачем наведених документів. Крім того, з наданих позивачем факсових повідомлень не можливо достеменно встановити коли і ким вони отримані. Не надано реєстру факсових відправлень з зазначенням дат та посадових осіб, зокрема, відповідача, які отримали відповідні факсові відправлення.

Позивач стверджує, що з метою реалізації п.1.2 Договору між ним і відповідачем було укладено Додаткову угоду № 6 від 12.03.2008 року, відповідно до п. 5.9 якої, сторони дійшли до письмової згоди про забезпечення прискорення взаємодії сторін, шляхом обміну документів за допомогою факсимільного зв'язку і визначили, що документи, підписані та передані факсимільним зв'язком, мають юридичну силу, якщо факсимільна копія завірена оригінальною печаткою однією із сторін.

При цьому, позивач в обґрунтування можливості надсилання документів за допомогою факсимільного звязку не надав до матеріалів справи та для огляду суду відповідну Додаткову угоду № 6 від 12.03.2008 року.

Крім того, юридична сила наявних в матеріалах справи рахунків на оплату та повідомлень про готовність обладнання до відвантаження не заперечується відповідачем. Спірним є момент отримання відповідних документів, від якого залежить термін прострочення оплати.

Суд критично оцінює пояснення позивача, що про отримання відповідачем рахунків на сплату свідчать посилання на відповідні рахунки в платіжних дорученнях про оплату наданих послуг.

Дослідивши наявні в матеріалах справи платіжні доручення про оплату відповідачем послуг, судом встановлено, що в переважній більшості платіжних доручень сплата відбувалась за актами здачі-приймання виконаних робіт. Посилання в декількох платіжних дорученнях №№ 4810, 4825 та 30 на рахунки опосередковано свідчить про отримання відповідачем таких рахунків, при цьому не підтверджує дати відповідного отримання.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Щодо наведеної в Претензії від 02.09.2010 року № 17-8302 заборгованості за специфікаціями №36 та № 38, з наданих позивачем доказів не можливо встановити періоду прострочення сплати, оскільки не надано доказів про дату отримання відповідачем такої Претензії.

Статтею 527 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів не можливо встановити факту надіслання відповідачу та моменту отримання ним рахунків на оплату, повідомлень про готовність обладнання до відвантаження, Претензії про сплату боргу, від яких залежить настання строків виконання відповідачем грошового зобов'язання. В той же час, відповідачем факт отримання від позивача наведених документів заперечується.

При цьому, позивач не вжив всіх заходів щодо забезпечення доказів виконання своїх обовязків за Договором та специфікаціями, від яких залежить наведений в позові термі прострочення відповідача.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З огляду на норму ст. 611 Цивільного кодексу України уразі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов'язання.

Статтею 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно зі ст. 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Враховуючи, що позивач (кредитор) не довів факту своєчасного виставлення відповідачу рахунків на здійснення передплати, з наданих позивачем доказів не можливо встановити моменту отримання відповідачем відповідних рахунків, суд дійшов висновку, що має місце прострочення кредитора, що виключає прострочення боржником виконання грошового зобовязання.

Враховуючи встановлені судом обставини, позовні вимоги позивачем не доведені та не обґрунтовані, відповідачем спростовані, тому не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України в разі відмови в задоволенні позовних вимог судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи, що з розміру заявлених позовних вимог сплаті підлягає 12055,70 грн. державного мита, однак позивачем за платіжним дорученням № 816 від 24.01.2011 року сплачено 25500 грн., решта, 13444,70 грн. зайво сплачених позивачем сум державного мита підлягають поверненню з державного бюджету відповідно до ст. 47 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 44, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Повернути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»«Машпроект»(54018, м. Миколаїв, пр. Жовтневий, 42а, код 31821381) 13444,70 (тринадцять тисяч чотириста сорок чотири) грн. зайво сплаченого державного мита за платіжним дорученням № 816 від 24.01.2011 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи Господарського суду м. Києва № 53/146.

Суддя Грєхова О.А.

Повне рішення складено: 20.05.2011