Рішення № 15711267, 16.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/13716.05.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АСМ-АВТО»

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 13 228,43 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю від 14.01.2011року

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості за Договором на технічне обслуговування автомобілів від 25.09.2009 року в розмірі 13 228,43 грн., в тому числі 8178,07 грн. основного боргу, 1486,01 грн. пені, 1928,74 грн. 24% річних, 1635,61 грн. 20% штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2011 року порушено провадження по справі № 53/137, розгляд справи призначено на 18.04.2011 року та відмовлено позивачу у задоволені заяви про забезпечення позову.

В судове засідання 18.04.2011 року з'явився представник позивача та надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі частково.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, відповідач в засідання 18.04.2011 року не з'явився, письмових пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суду невідомо. Розгляд справи відкладався до 16.05.2011 року.

В судове засіданні 16.05.2011 року відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, без поважних причин не зявився, вимоги суду не виконав, відзив на позов не надав.

За таких обставин, суд розглядає справу у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 16.05.2011 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

Правовідносини сторін у справі врегульовані Договором від 25.09.2009 року на технічне обслуговування автомобілів, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «АСМ-АВТО» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, згідно умов якого Виконавець (позивач) приймає автомобілі Замовника (відповідача) для проведення технічного обслуговування (ремонту) та інших послуг, а замовник надає виконавцю автомобілі та сплачує грошові кошти за надані послуги.

Відповідно до п. 1.2. Договору при прийманні автомобіля на обслуговування оформляється наряд-замовлення з переліком погоджених робіт, що є невідємною частиною даного Договору. Підпис Замовника є офіційним підтвердженням його згоди з переліком, термінами, попередньою вартістю робіт та іншими умовами Замовлення.

Пунктом 1.3. Договору передбачено, що разом з Замовленням сторонами складається акт прийому-передачі автомобіля, після підписання якого Виконавець несе повну матеріальну відповідальність за збереження автомобіля Замовника під час проведення технічного обслуговування.

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2009 року включно, але в будь-якому випадку до його повного виконання сторонами.

Згідно з п.6.3. укладеного Договору, Замовник зобов'язується здійснити розрахунок з Виконавцем робіт у повному обсязі не пізніше 3-х (трьох) банківських днів, після виконання робіт та складання відповідного Наряду-замовлення (Акту здачі прийняття про виконання робіт, надання послуг).

Відповідно до даних останнього підписаного Акту звірення б/н від 30.04.2010 року (оборотно-сальдової відомості) та Нарядів-замовлень № Б-00001156 від 30.11.2009 року; № Б-000013555 від 23.12.2009 року; №Б-00001653 від 04.02.2010 року, Виконавець надав послуги з ремонту транспортного засобу Замовника вантажного автомобіля марки ГАЗ-3302/2705/33021, колір білий, рік випуску 2004, номер кузова НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1 на загальну суму 9 178,57 грн.

Однак, відповідач своєчасно та в повному обсязі свої зобовязання з оплати наданих послуг не виконав, у звязку з чим по Наряду-замовленню №Б-00001156 від 30.11.2009 року, ТЗ марки ГАЗ на суму 7 527,05 грн. прострочення складає 364 днів, по Наряду-замовленню № Б-00001653 від 04.02.2010 року, ТЗ марки ГАЗ на суму 651,01 грн. - прострочення складає 298 днів. Всього відповідач заборгував 8 178,07 грн.

26.11.2010 року позивач на адресу відповідача направляв претензію, яку відповідач отримав поштовим зв'язком 09.12.2010 року, однак відповідач заборгованість в сумі 8 178,07 грн. за надані послуги по ремонту автомобіля не погасив, в ході розгляду спору позовні вимоги не заперечив та не спростував.

Наданий позивачем Акт звірки розрахунків станом на 26.11.2010 року не приймається судом, оскільки не є первинним бухгалтерським документом і не підписаний уповноваженим представником відповідача.

Відповідно до п. 8.3 Договору у випадку невиконання своїх зобов'язань Замовник зобов'язаний сплатити Виконавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочки платежу протягом всього часу прострочки та згідно ст. 625 Цивільного кодексу України 24% річних від простроченої суми протягом всього часу прострочки.

Крім того, у випадку прострочення платежу більш ніж на 30 календарних днів Замовник зобовязаний сплатити штраф у розмірі 20% від простроченої суми.

Нарахування пені і штрафу за прострочення оплати виконаних робіт закінчується через 12 місяців з моменту виникнення прострочки.

Враховуючи наведені умови Договору позивач заявив до стягнення з відповідача 1486,01 грн. пені, 1928,74 грн. річних та 1635,61 грн. штрафу.

Як передбачено ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 905 Цивільного кодексу України передбачено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Таким чином, враховуючи наявність підписаного між сторонами Договору, термін дії якого в частині повного розрахунку за надані послуги з огляду на відповідний п. 10.1 не закінчився, оскільки факт надання послуг відповідачем не заперечено та не спростовано, у нього виникли зобовязання з оплати наданих позивачем послуг в заявленій в позові сумі 8178,07 грн.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобовязання, якщо він не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобовязання щодо оплати вартості наданих послуг (п. 6.3. Договору), проте відповідач в порушення вимог чинного законодавства та умов договору за надані послуги не розрахувався.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобовязань, тому є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання, настають наслідки, передбачені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобовязання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Таким чином, враховуючи, що п. 8.3. Договору сторонами погоджено інший період нарахування пені, ніж ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, вимога про стягнення пені підлягає за заявлений позивачем період в сумі 1486,01 грн.

Вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 20% від простроченої суми підлягає задоволенню з огляду на п. 8.3. Договору та ст. 611 Цивільного кодексу України, оскільки прострочення відповідача триває більше 30 календарних днів. Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 1635,61 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що в укладеному між позивачем і відповідачем Договорі встановлено іншій розмір процентів, ніж той, який визначений ч. 2. ст.625 Цивільного кодексу України, зокрема, 24% річних, вимога позивача про стягнення з відповідача 1928,74 грн. річних підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_4 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АСМ-АВТО»(02095, м. Київ, вул. Урлівська, 16, кв. 224, код 36159176) 8178,07 (вісім тисяч сто сімдесят вісім) грн. боргу, 1486,01 (одна тисяча чотириста вісімдесят шість) грн. пені, 1928,74 (одна тисяча девятсот двадцять вісім) грн. річних, 1635,61 (одна тисяча шістсот тридцять пять) грн. штрафу, 132,30 (сто тридцять дві) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Грєхова О.А.

Повне рішення складено 20.05.2011