Рішення № 15711265, 16.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/11416.05.11 За позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»

до Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» (Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування»)

Третя особа: ОСОБА_1

про відшкодування шкоди в порядку регресу 5 814,30 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю № 534 від 31.12.10

від відповідача: ОСОБА_3 - представник за довіреністю № 579-5/14 від 03.03.11

від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»5 814,30 грн., 5719,57 грн. яких шкоди (фактичних витрат) заподіяної джерелом підвищеної небезпеки за правом регресу та 94,73 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2011 порушено провадження у справі № 53/114, розгляд справи призначено на 28.03.2011 року.

Також ухвалою суду від 03.03.2011 року залучено до участі у справі якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 та направлено запит про витребування додаткових доказів до Моторного (транспортного) страхового бюро України.

В судовому засіданні 28.03.2011 року представник позивача усно заявив про заміну належного відповідача у справі з Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»на Приватне акціонерне товариство «Просто-страхування». Оскільки, як вбачається з відповіді МТСБУ на запит суду, обов'язкову цивільну відповідальність водія на автомобілі «Порше»державний номер НОМЕР_2 у період 16.05.2008 року застраховано ПАТ «Просто-страхування», суд дійшов висновку про задоволення заяви позивача про заміну належного відповідача по справі з Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»на Приватне акціонерне товариство «Просто-страхування», що відповідає ч. 3 статті 24 Господарського процесуального кодексу України.

Третя особа в судове засідання 28.03.2011 року не з'явилась, вимоги ухвали суду не виконала, про причини неявки суд не повідомила. У звязку з заміною відповідача розгляд справи відкладався до 18.04.2011 року.

В судовому засіданні 18.04.2011 року, у відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 16.05.2011 року.

В судовому засіданні позивач подав заяву в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 5719,57 грн. збитків та відшкодувати судові витрати.

Відповідач та третя особа, належним чином повідомлені про час і місце розгляду спору, в судове засідання 16.05.2011 року не зявились, про причини неявки суд не повідомили, письмових заперечень проти позову не надали.

За таких обставин, суд розглядає справу відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 16.05.2011 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

04.06.2007 року між ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»(правонаступник ЗАТ «АСК «Інго Україна») та ОСОБА_4 було укладено Поліс страхування засобів наземного транспорту № 260522953 (далі - Поліс страхування), за яким ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»було застраховано майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки «Міцубісі», державний номер НОМЕР_1.

Згідно розгорнутої довідки ВДАІ м. Києва, 16.05.2008 року в м. Києві на вул. Дмитрівській, 13а, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Порше», державний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_5, під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля марки «Міцубісі», державний номер НОМЕР_1, під управлінням ОСОБА_4.

Згідно Постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 19.05.2008 року (суддя Мороз І.М.), 16.05.2008 року ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «Порше», державний номер НОМЕР_2, під час руху заднім ходом скоїв наїзд на припаркований автомобіль «Міцубісі», державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4.

Таким чином, ОСОБА_1 порушив п.п.2.3, 10.9 Правил дорожнього руху України, в зв'язку з чим його було визнано винним у вчиненні вищевказаної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Згідно виписаного СТО Рахунку-фактури № 00004525/1 від 20.05.2008 року, матеріальна шкода, заподіяна власнику автомобіля марки «Міцубісі», державний номер НОМЕР_1, склала 6 308,57 грн.

ОСОБА_4 було подано до ПРАТ «АСК «ІНГО Україна»Заяву про виплату страхового відшкодування шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок СТО.

У звязку з чим, ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»було замовлено проведення автотоварознавчого дослідження у ФОП ОСОБА_5

Згідно Звіту № 697 від 21.05.2008 року, матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля марки «Міцубісі», державний номер НОМЕР_1, складає 6242,12 грн.

ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»було виплачено страхове відшкодування у розмірі 5 719,57 грн. (за вирахуванням франшизи - 505,00 грн. та вартості мийки у розмірі 84,00 грн.), що підтверджується платіжним дорученням № 4838 від 28.05.2008 року.

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право регресу до винної у ДТП особи, оскільки відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»№86/96-ВР від 07.03.1996р. до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Статтею 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Як вбачається з матеріалів справи, позов подано до Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», оскільки цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів ОСОБА_1 застрахована Відповідачем, що підтверджується Полісом НОМЕР_3 від 31.10.2010 року.

Однак, спірна дорожньо-транспортна пригода з вини ОСОБА_1 сталась 16.05.2008 року, в період, коли цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів ОСОБА_1 згідно відповіді Моторного (транспортного) страхового бюро від 15.03.2011 року № 5455/7-3-11 (на запит суду) була застрахована Приватним акціонерним товариством «Просто-страхування»згідно Полісу НОМЕР_4 (з 20.10.2007 року по 19.10.2008 року), з лімітом відповідальності по майну 25500 грн.

Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик (Відповідач) відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Враховуючи, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність особи, винної у заподіянні збитків, була застрахована Приватним акціонерним товариством «Просто-страхування», який залучений до участі у справі в якості відповідача, останнє, відповідно до статті 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»повинно відшкодувати їх у межах встановлених лімітів.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»від 01.07.2004 р. страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою досудового вирішення ситуації, що склалася, 17.12.2010 року уповноваженим представником позивача ОСОБА_6 була подана до ВАТ «УСК «Дженералі Гарант»регресна вимога № 2202, що підтверджується вхідним номером 7а-3184.

Враховуючи встановлені судом обставини щодо страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ОСОБА_1 в період скоєння ДТП з його вини 16.05.2008 року, позивач безпідставно звертався до «УСК «Дженералі Гарант»з регресною вимогою.

Судом встановлено, що належним відповідачем у справі є Приватне акціонерне товариство «Просто-страхування», до якого відповідач звертався з відповідною регресною вимогою вих. № 3213 від 29.03.2011. Про отримання регресної вимоги 29.03.2011 свідчить відтиск штампу відповідача за вх. № 5316.

Частинами 1 та 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «Порше», державний номер НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку.

Відтак, відповідач є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю марки «Міцубісі», державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з положеннями п. 1. ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Ст. 993 Цивільного кодексу України наголошує на тому, що "до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки".

Відповідно до п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Полісом НОМЕР_4 (з 20.10.2007 року по 19.10.2008 року) цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ОСОБА_1 передбачено розмір франшизи в сумі 510,00 грн.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»дія полісу поширюється лише на шкоду спричинену майну потерпілого.

Зважаючи на викладене у позивача переходить право вимоги до відповідача в межах обовязкового ліміту відповідальності страховика за винятком франшизи в розмірі 5209,57 грн. (5719,57 грн. 510,00 грн.).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, позовна заява підлягає задоволенню в розмірі 5209,57 грн. за розрахунком позивача (згідно уточнених позовних вимог) за вирахуванням франшизи, проти чого відповідач не надав обґрунтованих заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 Господарськогопроцесуального кодексу України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України) пропорційно задоволеним позовним вимогам виходячи з розміру фактичних позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» (04050, м. Київ, вул. Герцена, 10; ідентифікаційний код 24745673 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем підчас виконання судового рішення) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» (01054, м. Київ, вул. Воровського, 3; ідентифікаційний код 16285602) 5209,577 (пять тисяч двісті девять) грн. шкоди в порядку регресу, витрати по сплаті державного мита в сумі 92,90 (девяносто дві) грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 214,95 (двісті чотирнадцять) грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

СуддяГрєхова О.А.

Повне рішення складено 20.05.2011