Постанова № 15658700, 10.05.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" травня 2011 р. Справа № 63/326-10

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Кравець Т.В. , суддя Крестьянінов О.О.

при секретарі Міракові Г.А.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1 (особисто), ОСОБА_2.(угода б/н від 25.04.2011 р.)

1-го відповідача ОСОБА_3 (дов. б/н від 15.08.2008 року), ОСОБА_4 (дов. від 09.11.2009 року),

2-го відповідача ОСОБА_3 (дов. б/н від 09.11.2009 року),

3-го відповідача ОСОБА_5 (копія дов. б/н від 07.08.2008 року), після перерви 05.05.2011 року не зявився

3-я особа не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_1 (вх. №940Х/2-6)

на рішення господарського суду Харківської області від 08.02.11 року у справі № 63/326-10 (н.р. 38/60-10)

за позовом фізичної особи ОСОБА_1, с. Циркуни

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківагро - 2000", с. Петрівка,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Окко Капітал", м. Харків,

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Житниця - ВС", м Харків

3-я особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державний реєстратор Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області (Біла Галина Вікторівна), с.м.т. Шевченкове, Харківська область,

про визнання недійсними договорів та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и л а:

Позивач, Фізична особа ОСОБА_1, 26.02.2010 р. звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ “Харківагро-2000” (далі-1-й відповідач), ТОВ “Окко Капітал” (далі - 2-й відповідач), ТОВ “Житниця ВС” (далі - 3-й відповідач), в якій просив суд:

- визнати недійсними договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ “Харківагро 2000” від 27.02.2007 р., укладений між ОСОБА_1 та ТОВ “Окко Капітал”, який було посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ “Харківагро 2000” від 27.02.2007 р., укладений між ТОВ “Харківагро 2000” та ТОВ “Окко Капітал”, який було посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6;

- визнати недійсними зміни до установчих документів ТОВ “Харківагро- 2000”, державну реєстрацію яких проведено згідно з приписами в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців, а саме: від 05.03.2007 р. за №14731050001000199; від 17.05.2007 р. за № 14731050005000199; від 08.08.2008 р. за №14731050008000199;

- скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ “Харківагро-2000”, державну реєстрацію яких проведено згідно з записами в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: від 05.03.2007 р. за № 14731050001000199; від 17.05.2007 р. за № 14731050005000199; від 08.08.2008 р. за №14731050008000199 відновити юридичне становище учасників ТОВ “Харківагро-2000” станом на 23.06.2006 р., залишивши єдиним діючим в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційний запис № 14731200000000199 від 23.06.2006 р.;

- визнати єдиним засновником (учасником) ТОВ “Харківагро-2000” ОСОБА_1;

- зобовязати державного реєстратора Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області внести відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (том І а.с. 2-7).

Заявлений позов позивач обґрунтовував тим, що уклав спірні угоди на вкрай невигідних для себе умовах та під впливом тяжких обставин.

Позивач 26.04.2010 р. надав суду першої інстанції клопотання, в якому просить суд вийти за межі позовних вимог та розглянути питання стосовно визнання права власності на частку в статутному капіталі ТОВ “Харківагро-2000” загальною вартістю 119.000,00 грн.(т. І а.с.147).

Також позивачем було подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони державному реєстратору Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області вносити зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно зміни складу учасників (засновників), реорганізації, зміни найменування, зміни організаційно-правової форми, зміни розміру статутного фонду (капіталу), зміни місцезнаходження та ліквідації ТОВ “Харківагро-2000”; заборони ТОВ “Житниця ВС” здійснювати будь-які дії з належною часткою в статутному фонді ТОВ “Харківагро-2000”; заборони ТОВ “Харківагро-2000”передавати у заставу, вносити до статутних фондів юридичних осіб та в будь-який спосіб відчужувати права на оренду земельних ділянок; заборони ТОВ “Харківагро-2000” передавати в заставу, вносити до статутних фондів юридичних осіб та у будь-який спосіб відчужувати все рухоме майно, яке належить йому на праві власності (т. І а.с.143-146).

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.04.2010 р. (колегія суддів у складі: головуючого судді Жельне С.Ч., суддів Тихого П.В., Лаврової Л.С.) відхилено клопотання позивача про вихід за межі позову та про забезпечення позову. Відмовлено у позові повністю (т. І а.с.164-173).

Позивач з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права (т. ІІ а.с.15-25).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.06.2010 р. (т. ІІ а.с. 149-160) апеляційну скаргу залишено без задоволення, рішення господарського суду Харківської області від 27.04.2010 р. залишено без змін.

21 липня 2010 р. позивач, не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.10.2010 р. по справі № 38/60-10 (т. ІІІ а.с. 112-117) касаційну скаргу ФО ОСОБА_1 задоволено, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.06.2010 р. та рішення господарського суду Харківської області від 27.04.2010 р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням господарського суду Харківської області від 08.02.2011 р. по справі № 63/236-10 (н.р. 38/60-10) (колегія суддів у складі: головуючого судді Погорєлової О.В., судді Буракової А.М., судді Жигалкіна І.П.) клопотання відповідачів про припинення провадження у справі задоволено частково. Припинено провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ “Харківагро-2000”від 27.02.2007 р., укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ “Окко Капітал”, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 27.02.2007 р. В решті позову відмовлено. Повернуто позивачу з державного бюджету України сплачене державне мито у розмірі 85,00 грн., про що видати відповідну довідку.

Позивач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить повністю скасувати оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 08.02.2011 р. та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 При цьому, в обґрунтування своєї скарги позивач посилається на той факт, що не згоден з рішенням місцевого господарського суду в частині відмови в решті позову, оскільки суд неповно зясував обставини, що мають значення для справи, та порушив норми матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні 26 квітня 2011 року було оголошено перерву до 09 год. 30 хвил. 05.05.2011 року, яка була продовжена до 16 год. 00 хвил. 05.05.2011 р.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали вимоги апеляційної скарги (з урахуванням уточнень до апеляційної скарги з додатками, наданими 20.04.2011 року ).

Представник 1-го відповідача в судовому засіданні залишити рішення господарського суду Харківської області від 08.02.2011 р. без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Свою позицію по справі ТОВ «Харківагро 2000»виклав у наданому через канцелярію суду відзиві на апеляційну скаргу (за вх. № 4154 від 19.04.2011 р.). Зокрема, 1-й відповідач вказує, що станом на 27.02.2007 р. апелянт дійсно був єдиним учасником ТОВ «Харківагро 2000», але з часткою в статутному капіталі 95 %, в той час як частка в статутному капіталі номінальною вартістю 5.950,00 грн. (5%) знаходилася на балансі ТОВ «Харківагро 2000»як не відчужена після виходу із складу учасників ТОВ ОСОБА_7 А отже, позивач станом на 27.02.2007 р. приймав всі рішення щодо частки в статутному капіталі одноособово.

Більш того, з відзиву вбачається, що 1-й відповідач вважає за доцільне припинення провадження і за іншою частиною позовних вимог, оскільки позов було подано до суду фізичною особою від імені фізичної особи та в інтересах фізичної особи. При цьому, ТОВ «Харківагро 2000»посилається на п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»та на положення ст. 1 ГПК України.

Представник 2-го відповідача в судовому засіданні просила Харківський апеляційний господарський суд залишити рішення місцевого господарського суду від 08.02.2011 р. без змін. Свою позицію ТОВ «Окко Капітал»виклав у своєму відзиві на апеляційну скаргу (вх. № 4155 від 19.04.2011 р.), в якому повністю підтримує все, викладене у відзивах на апеляційну скаргу ТОВ «Харківагро 2000»та ТОВ «Житниця-ВС»

Представник 3-го відповідача також просила залишити без змін оскаржуване рішення суду першої інстанції, як законне та обґрунтоване, а апеляційну скаргу без задоволення. Щодо скасування рішення загальних зборів учасників ТОВ «Харківагро 2000», то ТОВ «Житниця ВС»звертає увагу колегії суддів, що ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України не містять такого способу захисту порушеного права учасника товариства як скасування рішення загальних зборів учасників товариства. Більш того, 3-й відповідач вказує, що під час проведення оскаржуваних зборів ОСОБА_1 був єдиним учасником та генеральним директором ТОВ «Харківагро 2000»і оскаржувані збори проводив одноособово.

З відзиву вбачається, що стосовно визнання недійсним договору купівлі продажу 5% частки в статутному капіталі ТОВ «Харківагро 2000»3-й відповідач зазначає, що дана вимога є зловживанням позивачем своїм правом, оскільки особисто він підписував та укладав від імені 1-го відповідача вказаний договір купівлі продажу з ТОВ «Окко Капітал». Належних доказів на підтвердження порушення його права суду першої інстанції надано не було. Крім того, на думку 3-го відповідача, спір про визнання недійсним зазначеного договору купівлі продажу частки в статутному капіталі не підлягає вирішенню господарськими судами.

Представник третьої особи в судове засідання не зявився , хоча належним чином був повідомлений про час, місце і дату розгляду апеляційної скарги, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового рекомендованого відправлення від 11.03.2011 року, наявним в матеріалах справи (т. 5 а.с. 33).

28.04.2011 року до Харківського апеляційного господарського суду через канцелярію суду (вх.№ 4460) від 1-го відповідача надійшло клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів, проведення яких доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

В судовому засіданні 05.05.2011 року представник ТОВ «Харківагро - 2000», відмовився від даного клопотання, про що надав через канцелярію суду (вх.№ 4566) письмову заяву , яка долучена до матеріалів справи .

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги , заслухавши пояснення представників, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 15.02.2000 року позивачем (фізичною особою ОСОБА_1) зареєстровано в Харківській райдержадміністрації Харківської області Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківагро-2000». Відповідно до Статуту (т.1, а.с.97-99 (витяг)) засновниками товариства є: ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_9

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України “Про господарські товариства” (в редакції Закону України від 05.05.1999 року, чиннім на момент створення ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000”) установчими документами товариства з обмеженою відповідальністю були установчий договір і статут.

Відповідно до Установчого договору про створення ТОВ «Харківагро-2000»від 12.02.2000 року учасниками ТОВ «Харківагро-2000»були: ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_9

Розмір внесків та часток учасників ТОВ «Харківагро-2000»в статутному фонді товариства, що повинні були бути внесені учасниками, встановлений ст. 8 Установчого договору від 12.02.2000 року.

В подальшому склад учасників ТОВ “Харківагро-2000” змінювався, про що свідчать додаткові угоди до Установчого договору №1 від 27.04.2000 року, № 3 від 11.01.2002 року. Згідно ст. 8 Установчого договору ( в редакції додаткової угоди № 3 від 11.01.2002 року) станом на 11.01.2002 року учасниками ТОВ «Харківагро-2000» є ОСОБА_1 та ОСОБА_7

26.12.2003 року додатковою угодою № 4 до Установчого договору про створення ТОВ “Харківагро - 2000” від 12.02.2000 року, ст. 8 Установчого договору про створення ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000” від 12.02.2000 року було викладено в новій редакції, відповідно до якої позивач вносить до статутного фонду ТОВ “Харківагро-2000” 113050,00 грн., що становить 95% голосів при вирішенні питань діяльності товариства, а частка ОСОБА_7 у розмірі 5950,00 грн., що складає 5% голосів при вирішенні діяльності товариства, залишається у власності ТОВ “Харківагро-2000” з підстав добровільного виходу ОСОБА_7 зі складу учасників ТОВ “Харквівагро-2000”.

З огляду на вищевикладене, позивач станом на 26.12.2003 року був власником частки в статутному фонді ТОВ “Харківагро-2000”, яка складала 95% статутного фонду товариства, а ТОВ “Харківагро-2000” було власником частки в статутному фонді ТОВ “Харківагро-2000”, яка складала 5% статутного фонду товариства.

27.02.2007 року між першим та другим відповідачами - Товариством з обмеженою відповідальністю “Харківагро-2000” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Окко Капітал” було укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю “Харківагро-2000”,посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 27.02.2007 року.

Згідно п. 1.1 договору продавець - перший відповідач передав, а ТОВ “Окко Капітал” прийняло у власність 100% частки, що належала ТОВ “Харківагро-2000”, в статутному капіталі ТОВ “Харківагро-2000”, номінальною вартістю 5950,00 грн., що становить 5% від загальної величини статутного капіталу ТОВ “Харківагро-2000”, за грошову компенсацію на умовах, визначених у даному договорі (том 1 , а.с. 24).

Пунктом 2.1 договору сторони встановили вартість частки у статутному капіталі ТОВ “Харківагро-2000”, що продається, в розмірі її номінальної вартості, що складає 5950,00 грн.

Пункт 2.2 договору передбачає порядок оплати, зокрема ТОВ “Окко Капітал»здійснює оплату за відчужувану частку в статутному капіталі протягом 10 банківських днів з моменту підписання договору шляхом перерахування коштів на поточний рахунок № 260050149172 ТОВ “Харківагро-2000” у банку “Грант” м. Харків, код банку 351607. Розрахунки за відчужувану частку в статутному капіталі здійснюються в національній валюті Україні - гривні.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами судового процесу, другий відповідач виконав умови договору в повному обсязі та 27.02.2007 р. здійснив оплату в сумі та в порядку встановлених пунктами 2.1, 2.2 договору, що підтверджується платіжним дорученням № 100 від 27.02.2007 р. із відміткою банку про сплату.

Окрім цього , 27.02.2007 р. між громадянином України ОСОБА_1 та ТОВ “Окко Капітал” (код ЄДРПОУ: 33902085) було укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “Харківагрол-2000”, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 27.02.2007 року.

Згідно п. 1.1 договору позивач передав, а ТОВ “Окко Капітал” прийняло у власність 100% частки, що належала громадянину ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ “Харківагро-2000”, номінальною вартістю 113050,00 гривень, що складає 95% від загальної величини статутного капіталу ТОВ “ХАРКІВАГРО-2000”, за грошову компенсацію на умовах, визначених у цьому договорі.

Пунктом 2.1 договору сторони встановили вартість частки у статутному капіталі ТОВ “Харківагро-2000”, що продається, в розмірі її номінальної вартості, що складає 113050,00 грн.

Пункт 2.2 договору передбачає порядок оплати, зокрема ТОВ “Окко Капітал»здійснює оплату за відчужувану частку в статутному капіталі протягом 2 банківських днів з моменту підписання договору шляхом перерахування коштів на поточний рахунок № 26200024648 ТОВ “Харківагро-2000” у банку “Грант”, м. Харків, код банку 351607. Розрахунки за відчужувану частку в статутному капіталі здійснюються в національній валюті Україні - гривні.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ “Окко Капітал” умови цього договору виконало повністю та 27.02.2007 року здійснило оплату в сумі та в порядку , встановлених пунктами 2.1, 2.2 договору, що підтверджується платіжним дорученням № 101 від 27.02.2007 р. із відміткою банку про сплату.

Обґрунтовуючи позовну заяву, позивач та його представник посилаються на те, що спірні договори були підписані ОСОБА_1 під впливом тяжких обставин.

Відповідно до статті 233 Цивільного кодексу України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставинами і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину. При визнанні такого правочину недійсним застосовуються наслідки, встановлені статтею 216 цього Кодексу. Сторона, яка скористалася тяжкою обставиною, зобовязана відшкодувати другій стороні збитки і моральну шкоду, що завдані їй у звязку з вчиненням цього правочину.

Судова колегія вважає, що господарський суд першої інстанції законно та обґрунтовано відмовив в задоволені вимоги позивача щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківагро - 2000»в розмірі 5% статутного капіталу від 27.02.2007 р., укладеного між ТОВ «Харківагро - 2000»та ТОВ «Окко Капітал».

Колегія суддів вважає, що ані під час розгляду справи господарським судом першої інстанції, ані під час розгляду справи апеляційним судом позивачем не доведено його права власності на спірну частку в статутному капіталі ТОВ «Харківагро-2000»у розмірі 5% статутного капіталу.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.

Доказів вчинення правочину, щодо придбання ОСОБА_1, частки в статутному капіталі ТОВ «Харківагро-2000»у розмірі 5% статутного капіталу, зокрема договору, позивачем суду надано не було.

Також, позивачем ані під час розгляду справи судом першої ані судом апеляційної інстанції не було надано і доказів оплати ним цієї частки протягом квітня-травня 2004 р.

Квитанції до прибуткових касових ордерів за 2004-2005 р.р., які позивач надав суду на підтвердження оплати частки розміром 5% статутного капіталу ТОВ «Харківагро - 2000»в розмірі 5950,00 гривень на загальну суму 386598,66 грн. в кількості 60 штук з зазначенням в графі «Підстава»: «в рахунок майбутніх розрахунків», «в рахунок розрахунку», «згідно договору займу №1»не можуть слугувати доказами оплати частки в статутному капіталі, оскільки жодної квитанції з призначенням платежу «в рахунок сплати частки в статутному капіталі в розмірі 5950,00 грн. серед наданих платіжних документів не міститься. З даних платіжних документів жодним чином не вбачається, що вони призначалися саме для оплати частки розміром 5% статутного капіталу ТОВ «Харківагро - 2000», а не повязані з господарською діяльністю товариства.

До того ж на квитанціях відсутні печатки підприємства та підписи головного бухгалтера.

Окрім цього, оплати частки розміром 5% статутного капіталу ТОВ «Харківагро - 2000»спростовується довідкою ТОВ «Харківагро - 2000»від 24.01.2011 р. про відсутність оплати ОСОБА_1 частки розміром 5% статутного капіталу та довідкою ТОВ «Харківагро - 2000»від 23.03.2010 р. про знаходження даної частки на балансі ТОВ «Харківагро - 2000», до моменту її відчуження ТОВ «Окко Капітал».

Посилання позивача на Свідоцтво про сплату статутного фонду від 22.06.2006 р., також не може бути доказом сплати позивачем частки в розмірі 5% статутного капіталу, оскільки воно є фактично одностороннім документом, виданим позивачем самому собі і така сплата не підтверджується жодними платіжними документами або іншими документами бухгалтерської звітності.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України «Про господарські товариства», установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю, повинні містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів, розмір і порядок формування резервного фонду, порядок передання (переходу) часток у статутному фонді.

Позивачем під час розгляду справи не було надано суду доказів внесення змін до установчих документів ТОВ «Харківагро-2000», зареєстрованих у встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»порядку, зокрема зареєстрованих змін до Статуту, Установчого договору товариства, згідно яких ОСОБА_1 є власником на частки в статутному капіталі товариства розміром 100% статутного капіталу.

Зміни до статуту ТОВ «Харківагро-2000»від 26.12.2003 р., які надав суду позивач, не можуть слугувати доказом його права власності на частку в статутному капіталі розміром 100% статутного капіталу, оскільки дані зміни внесені до Статуту ТОВ «Харківагро-2000»на виконання рішення загальних зборів учасників товариства від 26.12.2003 р. щодо придбання частки в статутному капіталі у розмірі 5% у учасника товариства ОСОБА_7 самим товариством та свідчать лише про склад учасників ТОВ «Харківагро-2000», а не про розмір належних їм часток.

Щодо посилання позивача на ч. 5 ст. 53 Закону України «Про господарські товариства», відповідно до якої, у разі придбання частки (її частини) учасника самим товариством з обмеженою відповідальністю воно зобов'язане реалізувати її іншим учасникам або третім особам протягом строку, що не перевищує одного року, або зменшити свій статутний капітал відповідно до статті 52 цього Закону., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до вказаної статті, законодавець розглядає придбання частки самим товариством, як захід тимчасовий. Товариство зобовязане передати частку іншим учасникам або третім особам у строк, що не перевищує одного року, або зменшити статутний фонд товариства.

Однак, наявність даних вимог закону не свідчать про автоматичний перехід права власності на таку частку до учасників товариства або третіх осіб, або про автоматичне зменшення статутного капіталу товариства. Дії по відчуженню товариством частки в статутному капіталі або зменшенню статутного фонду мають вчинятися товариством з внесенням відповідних змін до установчих документів товариства, щодо розміру статутного фонду товариства, складу його учасників та розміру належних їм часток. Доказів внесення таких змін позивачем надано не було.

Санкції за недотримання цієї норми закон не визначає. Таким чином, ТОВ «Харківагро-2000»вимоги ч. 5 ст. 53 Закону України «Про господарські товариства»були виконані під час укладення з ТОВ «Окко Капітал»оскаржуваного договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі у розмірі 5% статутного капіталу від 27.02.2007 р.

Інші докази, які надав суду позивач, зокрема протокол зборів учасників ТОВ «Харківагро-2000»від 10.03.2004 р. щодо прийняття рішення про реалізацію частки в статутному капіталі товариства ОСОБА_1; протокол зборів учасників від 22.06.2006 р. про внесення змін до установчого договору товариства не можуть слугувати доказами набуття позивачем права власності на частку в статутному капіталі ТОВ «Харківагро - 2000»розміром 100%, з огляду на наступне.

Протоколи загальних зборів учасників не є документами, що посвідчують перехід права власності, зокрема, на частку розміром 5% статутного капіталу ТОВ «Харківагро- 2000», а є документами, які фіксують прийняття рішення загальними зборами щодо відчуження частки розміром 5% статутного капіталу ТОВ «Харківагро- 2000», тобто протокол лише засвідчує волю товариства на вчинення правочину, а не посвідчує сам правочин. Тому дані протоколи оцінюються судом у сукупності з іншими доказами. Підтвердження вчинення правочину на виконання рішення загальних зборів учасників від 10.03.2004 р. та 22.06.2006 р., зокрема доказів укладення договору, доказів сплати за частку розміром 5% статутного капіталу ТОВ «Харківагро - 2000», внесення змін до установчих документів щодо розміру часток учасників, позивачем суду надано не було.

Натомість про відсутність вчинення правочинів зазначених в наведених протоколах свідчать подальші дії позивача, а саме укладення та підписання ним особисто, як директором ТОВ «Харківагро - 2000»договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Харківагро - 2000»розміром 5% статутного капіталу від 27.02.2007 р. з ТОВ «Окко Капітал»та проведення позивачем особисто загальних зборів учасників від 27.02.2007 р., на яких позивач особисто ухвалив рішення щодо відчуження ТОВ «Окко Капітал»належної йому частки в статутному капіталі ТОВ «Харківагро - 2000»у розмірі 95%, як власник цієї частки статутного капіталу та частки у розмірі 5% статутного капіталу, що належить ТОВ «Харківагро - 2000», як директор товариства.

Судова колегія дійшла висновку, що додаткова угода до установчого договору від 22.06.2006 р., яку позивач надає в якості доказів свого права власності на 100% частку в статутному капіталі ТОВ «Харківагро - 2000», не може слугувати таким доказом, оскільки даний документ є одностороннім, виданий та підписаний тільки ОСОБА_1 та не посвідчений ані нотаріально, ані зареєстрований відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Щодо відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (ЄДР), на які в якості доказів свого права власності на частку розміром 5% статутного капіталу ТОВ «Харківагро - 2000»посилається позивач , судова колегія зазначає наступне.

В якості доказів свого права власності на частку в статутному капіталі розміром 100%, позивач надав суду витяг з ЄДР від 23.02.2007 р. № 480/1240 згідно якого ОСОБА_1, є єдиним учасником ТОВ «Харківагро -2000».

Судова колегія вважає, що даний витяг не спростовує факту належності 5% частки в статутному капіталі ТОВ «Харківагро - 2000»самому товариству та не доводить права власності позивача на 100% частку в статутному капіталі ТОВ «Харківагро-2000», оскільки витяг не містить інформації щодо розподілу часток в статутному капіталі товариства, а лише зазначає склад учасників товариства, а саме єдиного учасника товариства ОСОБА_1 Оскільки товариство, якому належить 5% статутного капіталу не може бути учасником самого себе, то дійсно ОСОБА_1 зазначений в ЄДР, як єдиний учасник ТОВ «Харківагро -2000»із часткою в статутному капіталі розміром 95% статутного капіталу.

Згідно пояснень державного реєстратора апарату Шевченківської райдержадміністрації, які містяться в матеріалах справи, 23.06.2006 р. ОСОБА_1 було подано реєстраційну картку Форми № 6 для включення відомостей до ЄДР про юридичну особу ТОВ «Харківагро - 2000». Згідно даних реєстраційної картки єдиним засновником ТОВ «Харківагро - 2000»було вказано ОСОБА_1 без зазначення належної йому частки в статутному капіталі, розмір внесеного та сплаченого статутного фонду 119000,00 грн.

Жодних правовстановлюючих документів про набуття права власності на частку розміром 5% статутного капіталу ТОВ «Харківагро - 2000»або протоколу загальних зборів учасників від 22.06.2006, на який також посилається позивач, в якому зафіксовано перерозподіл розміру часток в статутному капіталі ТОВ «Харківагро - 2000»ОСОБА_1 державному реєстратору надано не було.

Даний запис в державному реєстрі зроблений лише на підставі реєстраційної картки Форми № 6, складеної та підписаної ОСОБА_1, без надання жодних інших підтверджуючих даний факт документів.

Враховуючи вищезазначене, судова колегія дійшла висновку, що відомості, які містяться в ЄДР не можуть слугувати доказами права власності ОСОБА_1 на частку розміром 100% статутного капіталу ТОВ «Харківагро 2000».

Також судова колегія вважає законним та обґрунтованим висновок господарського суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог відносно скасування рішення загальних зборів учасників ТОВ «Харківагро - 2000», оформлених протоколом № 1 від 27.02.2007 р. в звязку з відсутністю порушеного права позивача.

Пункт 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 жовтня 2008 року «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»вказує, що «суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.»

Враховуючи вищевказане та з огляду на підстави, які позивач наводить в обґрунтування свого позову та апеляційної скарги на рішення, вважаємо, що наведені обставини жодним чином не могли призвести до порушення права ОСОБА_1, як учасника товариства, внаслідок проведення зборів учасників ТОВ «Харківагро - 2000»27.02.2007 р.

Під час проведення оскаржуваних зборів ОСОБА_1 був єдиним учасником та генеральним директором ТОВ «Харківагро - 2000»і оскаржувані збори проводив одноосібно.

Порушеннями під час проведення зборів учасників ТОВ «Харківагро-200»від 27.02.2007 р., позивач вважає: неповідомлення ОСОБА_1, як генеральним директором ТОВ «Харківагро - 2000»ОСОБА_1, як учасника товариства про дату, час та місце проведення зборів; ненадання ОСОБА_1, як генеральним директором товариства, ОСОБА_1, як учаснику товариства можливості ознайомлення з документами, що підлягали розгляду на загальних зборах; участь в зборах ОСОБА_1 (єдиного учасника товариства), в якості голови зборів, як генерального директора товариства.

З наведених підстав, випливає що порушення прав ОСОБА_1, як учасника товариства, здійснено самим ОСОБА_1, як генеральним директором ТОВ «Харківагро - 2000»та єдиним учасником товариства.

Судова колегія не вбачає порушення під час проведення оскаржуваних зборів приписів ч. 6 ст. 62 Закону України «Про господарські товариства», відповідно до якої генеральний директор (директор) не може бути одночасно головою загальних зборів учасників товариства, оскільки з протоколу не вбачається, що ОСОБА_1 брав участь у даних зборах, саме як генеральний директор, а не як учасник товариства.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто судовому захисту підлягає лише порушене право.

Судова колегія дійшла висновку, що порушення права ОСОБА_1 під час проведення загальних зборів учасників товариства ТОВ «Харківагро - 2000»27.02.2007 р. не мало місце і такі вимоги в силу положень ч.3 статті 13 Цивільного кодексу України є зловживанням позивачем своїм правом.

У судовому засіданні позивач посилався на те, що спірні угоди були укладені під тиском. Однак доказів того, що дані угоди були укладені під тиском, суду не надав. Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України.

Судова колегія вважає, що позивачем не доведено недодержання вимог статті 203 Цивільного кодексу України під час укладення договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ “Харківагро-2000” від 27.02.2007 року.. А тому підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні

Судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що господарський суд першої інстанції вірно прийняв рішення про припинення провадження у справі відносно заявлених позовних вимог про визнання недійсними договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі, розміром 95% статутного капіталу від 27.02.2007 р., укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Окко Капітал».

Даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах, в звязку з чим провадження у справі має бути припинене на підставі п.1, ч.1. ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) з огляду на наступне.

Як зазначається в п. 2. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007 р. №04-5/120:

«З огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій України", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та вимоги статей 1, 41, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер».

В ст. 1 ГПК України визначає перелік осіб, які вправі звертатися до господарських судів, зокрема в даній статті зазначено два види суб'єктів:

а) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні);

б) громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Таким чином, з огляду на те , що позивач не є юридичною особою та не є особою, яка в установленому порядку набула статусу суб'єкта підприємницької діяльності, даний спір не підлягає розгляду в господарському суді.

Однак, як вказується в п.13 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007 р. №04-5/120:

«З огляду на зміни і доповнення, внесені до ГПК України, згідно з Законом України від 15.12.2006 № 483-V "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів", зокрема до частини другої статті 1 та статті 12 цього Кодексу, справи у спорах, пов'язаних з приватизацією державного майна (крім спорів про приватизацію державного житлового фонду), та справи, що виникають з корпоративних відносин, підвідомчі господарським судам і в тому разі, якщо сторонами в судовому процесі виступають фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.»

Судова колегія дійшла висновку, що даний спір не є таким , що витікає з корпоративних відносин, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 167 Господарського кодексу України, під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Спір, який є предметом даного судового розгляду витікає з відносин переходу права власності на частку в статутному капіталі, а саме відносин купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Харківагро-2000», тобто відносин обігу частки в статутному капіталі товариства, які за своєю природою є не корпоративними, а цивільними правовідносинами.

Пленум Верховного Суду України в Постанові № 13 від 24 жовтня 2008 року «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», зазначив, що:

«У звязку з відсутністю в законодавстві норм про спеціальну підвідомчість (підсудність) спорів, повязаних з емісією цінних паперів, розміщенням акцій чи їх обігом, а також часток у статутному (складеному) капіталі товариства, що виникають між акціонерами (учасниками) господарського товариства та товариством (крім передбачених пунктом 4 частини першої статті 12 ГПК), такі позови повинні приймати господарські суди за правилами статті 1 ГПК України, тобто з урахуванням субєктного складу учасників спору».

Субєктний склад учасників спору не відповідає ст. 1 ГПК України, що в свою чергу є підставою для припинення провадження у справі відповідно до п.1, ч.1. ст.. 80 ГПК України в даній частині позовних вимог.

На дані факти звертав увагу і Вищий господарський суд України в своїй постанові від 28.10.2010 року.

Що стосується позовних вимог про визнання недійсними змін до установчих документів ТОВ “Харкіагро-2000” державну реєстрацію яких проведено згідно з записами в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: від 05.03.2007р. за № 14731050001000199;від 17.05.2007р. за №14731050005000199; від 08.08.2008р. за № 14731050008000199 та про скасування державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ “Харківагро-2000”, державну реєстрацію яких проведено згідно з записами в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: від 05.03.2007 року за №14731050001000199;від 17.05.2007р. за №14731050005000199; від 08.08.2008р. за № 14731050008000199 судова колегія зазначає наступне.

Вказані зміни були зареєстровані на підставі договору купівлі-продажу частки розміром 100% у статутному капіталі ТОВ "Харківагро-2000" від 16.05.2007 року, укладеного між ТОВ "ОККО КАПІТАЛ" (продавцем) та ТОВ "Житниця-ВС" (покупцем), та не порушують права позивача. Вказаний договір не розірвано та не визнано недійсним у встановленому порядку.

Вищевказані позовні вимоги витікають та обґрунтовуються позивачем, виходячи з його тверджень про недійсність договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “Харківагро-2000” від 27.02.2007 року, укладених між позивачем та ТОВ “ОККО КАПІТАЛ”, які були посвідчені приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення вищезазначених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи позивача, викладені ним в апеляційній скарзі не доведені жодним належним доказом, тоді як господарським судом першої інстанції в повній мірі зясовані та правильно оцінені обставини у справі , виконані вимоги постанови Вищого господарського суду України від 28.10.2010 р. та прийняте ним рішення є законним та обґрунтованим, у звязку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає. Колегія суддів також зазначає, що судом першої інстанції не було допущено жодних порушень норм процесуального права, які б могли бути підставою для скасування оскаржуваного рішення .

Керуючись ст.ст. 85, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 08.02.2011 р. у справі № 63/326-10 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Фоміна В. О.

Суддя Кравець Т.В.

Суддя Крестьянінов О.О.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 06.05.2011 року.