Рішення № 15658388, 19.05.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

19 травня 2011 року справа № 5020-426/2011 Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали справи №5020-426/2011

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “ГОС”

про стягнення заборгованості за договором про надання послуг бізнес-мережі в сумі 865,71 грн,

за участю представників:

позивача ОСОБА_1, юрисконсульт відділу правового забезпечення, довіреність №305 від 23.09.2009;

відповідача не зявився;

Суть спору:

22.03.2011 Відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ГОС” про стягнення заборгованості за договором про надання послуг бізнес-мережі в сумі 865,71 грн, у тому числі основного боргу 844,00 грн, пені 08,19 грн, інфляційного відшкодування 10,33 грн, 3% річних 03,19 грн.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 23.03.2011 позовна заява прийнята до розгляду та порушене провадження у справі.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлено своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, відзив на позов не подав.

Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача,

в с т а н о в и в:

26.03.2007 між Відкритим акціонерним товариством “Укртелеком” в особі Севастопольської філії (Оператор, далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гос»(Бізнес-абонент, далі - відповідач) укладено договір №38/62 про надання послуг бізнес-мережі (надалі - Договір), за умовами якого позивач зобовязався на підставі ліцензії на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій на території України, виданої органом регулювання у сфері телекомунікацій надати відповідачу на території України телекомунікаційні послуги бізнес-мережі Утел (надалі - послуги), а відповідач отримувати зазначені послуги та сплачувати їх вартість відповідно до діючих тарифів. Послуги замовляються відповідачем шляхом укладення відповідних додаткових угод до цього договору (арк.с. 13-18). Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2010. Договір є продовженим у відповідності до пункту 6.1 Договору.

26.03.2007 між сторонами було укладено додаткові угоди №1 про надання послуг телефонного звязку, №2 про надання послуги ADSL-підключення до мережі Інтернет, а 01.10.2008 - №3 до цього договору (арк.с.19-27).

Згідно з підпунктом 2.2.3 пункту 2.2 Договору відповідач зобовязувався проводити оплату послуг у терміни, визначені цим договором.

Відповідно пункту 3.1 Договору на пізніше 10 (десятого) числа місяця, що настає за розрахунковим, оператор виставляє бізнес-абоненту рахунок для оплати вартості наданих послуг. Розрахунковим місяцем вважається кожний календарний місяць року, у межах якого надавалися послуги.

Пунктом 3.3 Договору передбачалось, що бізнес-абонент повинен оплатити рахунок за послуги протягом десяти робочих днів з моменту його отримання (але не пізніше останнього числа місяця, наступного за розрахунковим) шляхом перерахування належної до сплати суми на розрахунковий рахунок оператора. Оплата послуг проводиться у національній валюті України.

Проте, як зазначив позивач, зобовязання щодо внесення плати за надані послуги відповідач виконував неналежним чином, у звязку з чим у період з вересня по грудень 2010 року за останнім виникла заборгованість в розмірі 844,00 грн.

Дана обставина обумовила звернення позивача до господарського суду з відповідними вимогами.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та провівши оцінку наданим доказам, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Спір між сторонами виник з приводу неналежного виконання відповідачем зобов'язання з оплати за поставлені йому позивачем послуги.

Статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Позивачем були виставлені рахунки за послуги звязку, копії яких залучені до матеріалів справи, за період з вересня по грудень 2010 року на суму 844,00 грн (арк.с. 9-12).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.3 Договору визначено порядок та строк сплати орендної плати, а саме: протягом десяти робочих днів з моменту його отримання (але не пізніше останнього числа місяця, наступного за розрахунковим) шляхом перерахування належної до сплати суми на розрахунковий рахунок оператора.

Проте, відповідач, у порушення умов Договору, свої зобовязання виконував несвоєчасно та не у повному обсязі, у звязку з чим за ним утворилась заборгованість за період з вересня по грудень 2010 року на суму 844,00 грн.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не подав суду доказів оплати наданих йому послуг з електрозвязку за період з вересня по грудень 2010 року.

Враховуючи те, що своєчасне внесення плати за надані послуги є одним з основних обовязків відповідача, належне виконання якого вимагається законом та договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми заборгованості за надані послуги електрозвязку у розмірі 844,00 грн.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Поряд з основною сумою заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 08,19 грн.

За приписами статті 549 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник (учасник господарських відносин) повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобовязання.

Відповідно до статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Проте, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 36 Закону України “Про телекомунікації” передбачено, що у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Відповідно до пункту 5.8 Договору у разі затримки оплати за надані послуги бізнес-абонентам нараховується пеня з 1 числа місяця, що наступає за розрахунковим. Пеня нараховується на суму заборгованості у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки оплати.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені (арк.с. 7), суд дійшов висновку про те, що він відповідає вимогам чинного законодавства України, у звязку з чим суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 08,19 грн також підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційне відшкодування 10,33грн, 3% річних 03,19 грн.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки інфляційного відшкодування та 3% річних (арк.с.7), суд вважає, що вказані розрахунки здійснені з урахуванням вимог діючого законодавства,а тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню в повному обсязі.

Контррозрахунків на розрахунки позивача щодо сум основного боргу, пені, індексу інфляції та 3% річних відповідачем суду подано не було.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем, на день розгляду справи, в сумі в сумі 865,71 грн, у тому числі основного боргу 844,00 грн, пені 08,19 грн, інфляційного відшкодування 10,33 грн, 3% річних 03,19 грн, документально встановлений, підтверджений матеріалами справи та не оспорювався відповідачем.

Витрати позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову у повному обсязі покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 525, 526, 530, 549, 611, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, статтями 193, 231 Господарського кодексу України, статтями 33, 34, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гос»(вулиця Меньшикова, 82 кв. 2, місто Севастополь, 99053, ідентифікаційний код 34420226) на користь Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Севастопольської філії (вулиця Генерала Петрова, 15, місто Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 01190103, на р/р 2600613647 в Кримській Республіканської дирекції “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 324021, або на інші рахунки) заборгованість за надані послуги за договором №38/62 від 26.03.2007 в сумі 865,71грн, у тому числі основної борг 844,00 грн, пеня 08,19 грн, інфляційне відшкодування 10,33 грн, 3% річних 03,19 грн, а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 102,00 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя підпис І.А. Харченко

Рішення оформлено відповідно

до вимог статті 84 ГПК України

і підписано 24.05.2011.