Ухвала суду № 1565466, 18.02.2008, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                   61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

Справа №22-а- 620\08                                    Головуючий 1 інстанції: Спірідонов М.О.

Категорія :41                                                       Доповідач:  Подобайло З.Г.

Ухвала

Іменем України

18 лютого 2008 рокум. Харків

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

                      Головуючого судді       - Мельнікова Л.В.

                                          Суддів       - Подобайло З.Г., Сіренко О.І.

за участью секретаря судового засідання – Спесивцевої О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ПФ «Валькірія» на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2007року по справі № 2-а-709/07

за позовом  Приватної фірми «Валькірія»

до                  ДПІ у Ленінському районі м. Харкова

про                визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 21.05.2007р. № 0000071620/0 та від 12.06.2007р. № 0000071620/1

встановила :

   Позивач, ПФ «Валькірія»,  звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Ленінському районі м. Харкова про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 21.05,2007 року № 0000071620/0 та від 12,06.2007 року № 0000071620/1.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2007року по справі № 2-а-709/07 за позовом  ПФ «Валькірія» до ДПІ у Ленінському районі м. Харкова про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 21.05.2007р. № 0000071620/0 та від 12.06.2007р. № 0000071620/1 у задоволенні позову відмовлено.

На зазначену постанову ПФ «Валькірія» подана апеляційна скарга. Скаржник вважає ,  постанову суду 1 інстанції незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушення норм матеріального та процесуального права ,  просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.07р. по справі № 2-а-709/07 і прийняти нову постанову суду, якою задовольнити позовні вимоги приватної фірма «Валькірія» до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 21.05.07р. № 0000071620/0 та від 12.06.07р. №0000071620/1.

Представники апелянта у судових засіданнях в суді апеляційної інстанції підтримали доводи та обґрунтування апеляційної скарги.

ДПІ у Ленінському районі м. Харкова в своїх запереченнях  на апеляційну скаргу вважає, що постанова суду першої інстанції повністю законна та обґрунтована, а доводи апеляційної скарги наведені при помилковому розумінні норм Закону України «Про ПДВ» , просить суд апеляційної інстанції в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представники податкового органу у судових засіданнях в суді апеляційної інстанції підтримали заперечення на  апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, постанову суду першої інстанції,  розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції було встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що працівниками відповідача проведено перевірку ПФ «Валькірія» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) за лютий 2007 року . За результатами перевірки було складено акт № 1078/16-204/25460688 від 10.05.2007 року.

На підставі акту керівником відповідача прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000071620/0, яким ПФ «Валькірія» зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 1256146,0 грн. за лютий 2007 року.

В межах ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»  податковим органом прийнято  податкове повідомлення - рішення № 0000071620/1 від 21.05.2007 року , яким ПФ «Валькірія» зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 1256146,0 грн. за лютий 2007 року.

Колегією суддів за поясненнями представників апелянта з’ясовано , що встановлений в акті перевірки факт порушення підприємством  пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»  та завищення суми податкового кредиту на 100000,0 грн. щодо оренди складу не вплинув на формування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, про що зазначено у висновку акту перевірки на сторінці 30 акту та  помилково зазначено позивачем у позові .

Пунктом 1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»  визначено поняття бюджетного  відшкодування  - це  сума,  що підлягає поверненню  платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у  випадках, визначених цим Законом.

 Згідно абз .3 п.4.8 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»  для цілей оподаткування згідно з цим Законом векселі (крім податкових векселів), видані або отримані, не вважаються засобом платежу та не змінюють суму податкового кредиту або податкового зобов'язання з цього податку, крім  податкових векселів.

Згідно пп.7.7.2 п.7.7 ст.7  Закону України «Про податок на додану вартість»  якщо    у   наступному   податковому   періоді   сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту,  має  від'ємне значення, то:

     а) бюджетному    відшкодуванню    підлягає   частина   такого  від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій  отримувачем  товарів  (послуг)  у  попередньому  податковому періоду  постачальникам  таких  товарів  (послуг);

     б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування  включається  до  складу податкового кредиту наступного податкового  періоду.

Стосовно факту безпідставного включення до складу бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2007 року сум по векселю, якими в січні 2007 року здійснені розрахунки з постачальниками товарів, то суд  першої інстанції правомірно не погодився з доводами позивача.

Колегією суддів встановлено, що за декларацією з ПДВ за січень 2007 року позивач задекларував від»ємне значення у розмірі 1906546,0 грн..

За декларацією з ПДВ за лютий 2007 року позивач задекларував суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 1906546,0 грн. При перевірці   правильності визначення  підприємством вказаної суми ДПІ було встановлено порушення  пп.7.7.2 п.7.7 ст.7  Закону України «Про податок на додану вартість» , оскільки   із за первинними документами встановлено, що в попередньому податковому періоді  ( січні 2007 року)   сума ПДВ, сплачена  ПФ «Валькірія» постачальникам у складі сплати за поставлені товари та послуги складає 650081,0 грн.  і  сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню зменшена на 1256465,0 грн. Сума у розмірі 1256465,0 грн. не була прийнята до розрахунку бюджетного відшкодування  суми ПДВ як сплачену постачальникам у січні 2007 року із застосуванням векселів третіх осіб.

В даному випадку оскаржується  право застосування  підприємством, як платником податку абз. «а» пп.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»  в контексті п.4.8 ст.4 Закону.

В нормі пп. «а»7.7.2 п.7.7 ст.7  Закону України «Про податок на додану вартість»   законодавець чітко визначив  розмір  суми бюджетного    відшкодуванню, яку платник податків може визначити в декларації  з ПДВ  і яка  підлягає   поверненню з Державного бюджету України у спосіб, визначений  цим Законом -  це сума у розмірі  частини  від'ємного значення ПДВ , яка розрахована відповідно пп.7.7.1 п.7.7 ст. 7 цього Закону,  який фактично сплачений отримувачем  товарів  (послуг) , тобто позивачем  у  попередньому  податковому періоду  постачальникам  таких  товарів  (послуг) .

Законодавець мав на увазі , що сплата  податку повинна бути здійснена грошовими коштами, вексель третіх осіб не можна вважатися фактичною сплатою податку, оскільки відповідно п.4.8 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»    вексель не є засобом платежу . Вказане спростовує доводи апелянта, що  поняття  фактичної сплати векселем , в даному випадку, слід розуміти  як можливість розрахунків з постачальниками іншим способом, ніж грошові кошти.

Крім того,  встановити розмір і сплату податку на додану вартість можливо лише шляхом перевірки платіжних доручень  та інших банківських документів, в яких окремою строчкою обов’язково відображається ПДВ, а при поставці векселів позивачем своїм постачальникам товарів сума ПДВ не визначається у такий спосіб і отримавши вексель в якості оплати за поставлений товар, постачальник не має можливості поставити собі в податковий кредит суму ПДВ , а відповідно покупець цього товару з аналогічної причини не має можливості поставити собі суму ПДВ в податкове зобов'язання.

Суд  першої інстанції прийшов до правильного висновку про безпідставність та необґрунтованість  позовних вимог , відмовивши позивачу у задоволенні позову про визнання не чинними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Ленінському районі м. Харкова від 21.05.2007 року № 0000071620/0 та від 12.06.2007 року № 0000071620/1.

Відповідно  частині 1 стаття 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає  апеляційну  скаргу  без задоволення,  а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає,  що суд першої інстанції правильно встановив  обставини  справи  та  ухвалив   судове   рішення  з  додержанням  норм  матеріального  і  процесуального права.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи щодо правильності  не прийняття відповідачем  до розрахунку бюджетного відшкодування позивача  суми ПДВ як сплачену постачальникам у січні 2007 року із застосуванням векселів третіх осіб,  правильно застосував норми матеріального права – Закону України «Про податок на додану вартість»   ,  при цьому не допустивши порушень норм процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 185, 195, 196, 198, 200,  205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ПФ «Валькірія залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2007року по справі № 2-а-709/07 залишити без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України протягом місяця.

Повний текст ухвали виготовлений 25 лютого 2008 року.

Головуючий суддя                                                                    Л.В. Мельнікова

Судді                                                                                             З.Г. Подобайло

                                                                                                          О.І. Сіренко

                                   ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя Харківського апеляційного

                            адміністративного суду                                    Подобайло З.Г.