Рішення № 15611198, 10.05.2011, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 2-259/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"10" травня 2011 р.                                         м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді                                         Кривенка Д. Т.

за участю секретаря                                                   Марчук Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Липовець цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Надра” в особі філії Вінницьке регіональне управління до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

                                                  В С Т А Н О В И В:

           Публічне акціонерне товариство Комерційний банк „Надра” звернулись до Липовецького районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

          Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 18 січня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк „Надра” (філія Вінницького РУ) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №18/01/2008/980-ПКП/07/21 про видачу грошових коштів на споживчі потреби. Відповідно до п.1.1. вказаного договору банком позичальнику було надано кредит в розмірі 13500 гривень зі строком погашення до 18 січня 2012 року зі сплатою процентів за користування строковим кредитом в розмірі 2,6 % на місяць, а позичальник взяв на себе зобов’язання згідно п.п.3.3.3., 3.3.4. Договору повернути кредит, сплатити нараховані проценти за його користування, можливу неустойку. Банк взяті на себе зобов’язання згідно Договору виконав та надав ОСОБА_1 кошти у визначеному в договорі розмірі, однак ОСОБА_1 в порушення умов Договору не вносив обов’язкові мінімальні платежі, а тому банк вимушений був нараховувати пеню за прострочені проценти по кредиту та штраф за несвоєчасне повернення кредиту. 10 лютого 2010 року та 10 серпня 2010 року ОСОБА_1 було направлено претензію з вимогою виконати кредитні зобов’язання на протязі 20 діб з моменту отримання претензії, проте її вимоги ним було проігноровано, а тому станом на 17 березня 2011 року сума заборгованості за кредитним договором становить 11485 гривень –заборгованість з повернення кредиту; 6375, 14 –заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом; 1490, 24 гривень –заборгованість по сплаті пені за порушення строку сплати ануїтентного платежу; 360 гривень –заборгованість по сплаті штрафів, а всього загальна сума кредитної заборгованості становить 19710 гривень 38 копійок, а також банком нарахована сума інфляційної складової, яка становить 1837 гривень 78 копійок, а загалом борг ОСОБА_1 за кредитним договором з урахуванням індексу інфляції становить 21548 гривень 16 копійок. Просять суд стягнути вказану заборгованість за кредитним договором з відповідача на користь Банку.

          Представник позивача ОСОБА_2, який діяв на підставі довіреності №1-11-4232 від 16.02.2011 року, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, зіславшись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, скориставшись своїм правом, відповідно до ч. 2 ст. 158 ЦПК України, надавши до суду заяву з клопотанням про розгляд справи за його відсутності, де зазначив, що проти задоволення позову не заперечує.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні за відсутності відповідача, на підставі доказів наявних у справі.

          Суд, заслухавши пояснення представника позивача, оголосивши заяву відповідача, дослідивши усі зібрані по справі докази, приходить до наступного висновку:

Правовідносини, що є предметом спору по даній справі, регулюються цивільним законодавством України щодо правових наслідків порушення зобов’язання та параграфами 1, 2 глави 71 ЦК України (позика, кредит).

Судом встановлено, що 18 січня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк „Надра” в особі начальника відділення ВАТ КБ „Надра” Вінницьке РУ ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №18/01/2008/980-ПКП/07/21 про видачу грошових коштів на споживчі потреби (а.с.8-9). Відповідно до п.1. вказаного договору банком позичальнику було надано кредит в розмірі 13500 гривень зі строком погашення до 18 січня 2012 року зі сплатою процентів за користування строковим кредитом в розмірі 2,6 % на місяць, а позичальник взяв на себе зобов’язання згідно п.п.3.3. Договору повернути кредит, сплатити нараховані проценти за його користування, можливу неустойку. Банк взяті на себе зобов’язання згідно Договору виконав та надав ОСОБА_1 кошти у визначеному в договорі розмірі, про що свідчить ордер від 18 січня 2008 року (а.с.10). Однак ОСОБА_1 в порушення умов вказаного Договору не вносив обов’язкові мінімальні платежі, а тому банк вимушений був нараховувати пеню за прострочені проценти по кредиту та штраф за несвоєчасне повернення кредиту. 10 лютого 2010 року та 10 серпня 2010 року ОСОБА_1 було направлено претензію з вимогою виконати кредитні зобов’язання перед ВАТ КБ „Надра” на протязі 20 діб з моменту отримання претензії (а.с.11, 13), проте її вимоги ним було проігноровано, а тому станом на 17 березня 2011 року сума заборгованості за кредитним договором становить 21548 гривень 16 копійок, з яких: 11485 гривень –заборгованість з повернення кредиту; 6375, 14 –заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом; 1490, 24 гривень – заборгованість по сплаті пені за порушення строку сплати ануїтентного платежу; 360 гривень –заборгованість по сплаті штрафів; сума інфляційної складової становить 1837 гривень 78 копійок.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, в тому числі і з договору.

Відповідно до Загальних положень про зобов’язання, а саме ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зі змісту ст. 526, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та ЦК України та у встановлений у зобов’язанні строк.

Відповідно до умов договору та ст. 1054 ЦК України, Банк свої зобов’язання виконав надав грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором. що стверджується ордером від 18 січня 2008 року. ( а. с. 10).

Судом встановлено, що відповідач своїх зобов’язань за кредитним договором належно не виконував та станом на 17 березня 2011 року виникла кредитна заборгованість в сумі 19 710 гривень 38 копійок, про що свідчить розрахунок заборгованості за кредитним договором (а.с.15-17). А також банком нарахована сума інфляційної складової, яка становить 1837 гривень 78 копійок, на що вказує розрахунок індексу інфляції за порушення сплати ануїтентного платежу, що наданий позивачем.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання ( неналежне виконання). В разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Зі змісту ст.625 ЦК України слідує, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання; у разі якщо боржник прострочив виконання зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відповідно до п.4 Кредитного договору, у разі прострочення Позичальником строку сплати мінімально необхідного платежу по погашенню кредиту щомісячно до 15 числа, а також у випадку прострочення строку виконання зобов’язання Позичальника щодо повернення сплати всіх нарахованих відсотків, комісій та можливих штрафних санкцій у строки, Позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяли на час виникнення заборгованості, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення; у разі прострочення Позичальником строку сплати мінімально необхідного платежу по погашенню кредиту більш ніж на 2 дні, Позчальник сплачує банку фіксований штраф у розмірі 30 гривень; у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх зобов’язань Кредитор має право вимагати дострокового погашення кредиту у повному обсязі разом зі сплатою усіх сум, належних до сплати на дату пред’явлення вимоги, включаючи проценти за Кредитом.

Позичальник зобов’язаний виконати вимогу Кредитора про виконання кредитних зобов’язань перед ВАТ КБ „Надра” на протязі 20 діб з моменту отримання претензії.

До встановленої у претензіях дати, грошове зобов’язання не виконано відповідачем.

Станом на 17 березня 2011 року кредитна заборгованість ОСОБА_1 перед банком становить: 11485 гривень –заборгованість з повернення кредиту; 6375 гривень 14 копійок –заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом; 1490 гривень 24 копійки –заборгованість по сплаті пені за порушення строку сплати ануїтентного платежу; 360 гривень –заборгованість по сплаті штрафів, а всього 19710 гривень 38 копійок. Крім того, банком нараховано суму інфляційної складової в сумі 1837 гривень 78 копійок, а тому загалом борг ОСОБА_1С.ю за кредитним договором з урахуванням індексу інфляції становить 21548 гривень 16 копійок. Суд погоджується з розрахунками проведеними Банком щодо заборгованості за вказаним Кредитним договором та суми інфляційної складової, оскільки вони проведені відповідно до умов Кредитного договору та вимог ч. 2 ст.625 ЦК України

Згідно ст. ст. 625, 629 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Тому оцінюючи в сукупності всі досліджені по справі докази у контексті наведених вище правових норм регулювання предмету спору, суд вважає, доведеними позивачем позовні вимоги та сума заборгованості за кредитним договором підлягає стягненню з відповідач на користь Банку .

          Відповідно до ст. 88 ч. 1 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним та документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 538, 610- 611, 625, 629, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 60, 88 ч. 1, 208 -210, 212-215, ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра" в особі Філії Вінницького регіонального управління до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер –НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Надра” в особі філії Вінницьке регіональне управління, місцезнаходження: 21001, м. Вінниця, площа Жовтнева 1, код ЄДРПОУ філії –25962332, МФО філії –302355, кор.. рах. філії „39017760100001 в ПАТ КБ „Надра”, МФО 320003, заборгованість за кредитним договором №18/01/2008/980-ПКП/07/21 від 18 січня 2008 року в сумі 21548 (двадцять одна тисяча п’ятсот сорок вісім) гривень 16 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Надра” в особі філії Вінницьке регіональне управління судові витрати: судовий збір в сумі 215 гривні 48 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень, а разом 335 гривень 48 копійок.

Рішення може бути оскарженим в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя:ОСОБА_4