Рішення № 15602536, 16.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/12916.05.11 За позовомПриватного акціонерного товариства "Херсонське автотранспортне підприємство 16527"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Енерготрейд"

пророзірвання договору та стягнення 5 460,35 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Скорогаєв С.О.

від відповідача:не з'явився Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство "Херсонське автотранспортне підприємство 16527" (надалі –ПАТ "Херсонське АТП 16527") звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Енерготрейд" (надалі –ТОВ "Компанія "Енерготрейд") про стягнення 5 460,35 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконує взяті на себе зобов’язання за договором на постачання природного газу №1/3289 КЕ від 20.01.2010 р., у зв’язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму передоплати у розмірі 5 460,35 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від30.03.2011 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 18.04.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.04.2011 р. розгляд справи відкладено до 16.05.2011 р. у зв’язку із неявкою представника відповідача, невиконанням сторонами вимог ухвали суду та необхідністю витребування додаткових доказів .

05.05.2011 р. до канцелярії суду від представника позивача надійшли доповнення до позовної заяви від 29.04.2011 р., в яких позивач просив розірвати договір на постачання природного газу №1/3289 КЕ від 20.01.2010 р. та стягнути з відповідача суму передоплати у розмірі 5 460,35 грн.

Згідно ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 під збільшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 ГПК) слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві (абзац другий підпункту 3.7 пункту 3 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві. Якщо такі додаткові позовні вимоги зв'язані з раніше заявленими позовними вимогами підставою виникнення або поданими доказами (наприклад, коли позов подано на суму основного боргу і позивач до прийняття рішення просить додатково стягнути пеню за прострочку платежу), то їх може бути пред'явлено з дотриманням, зокрема, приписів статті 58 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Оскільки вимоги про розірвання договору на постачання природного газу №1/3289 КЕ від 20.01.2010 р. та стягнення передоплати за таким договором обґрунтовуються не поставкою газу у листопаді-грудні 2010 р., тобто є пов'язаними, суд вважає за можливе їх розглядати в межах однієї справи.

В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвал суду виконав, позовні вимоги з урахуванням доповнень підтримав та просив задовольнити їх повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду та повідомленням про вручення поштового відправлення №15265560 від 21.04.2011 р., яке отримане представником відповідача 06.04.2011 р.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 04212, м. Київ, вул. Тимошенка, 29, кв. 2, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців № 9839963 від 27.04.2011 р.

Згідно із абз. 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.01.2010 р. між ТОВ "Компанія "Енерготрейд" (постачальник) та ПАТ "Херсонське АТП 16527" (споживач) укладено договір постачання природного газу №1/3289 (надалі –"Договір").

Згідно з п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується передати, а споживач прийняти та оплатити природний газ в обсязі 10 700 тис. мі в термін, в порядку та на умовах визначених даним договором.

Відповідно до п. 2.1.1 Договору постачальник зобов'язується передати споживачу через систему газотранспортних підприємств ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" природний газ в обсягах і в порядку, передбаченими даним договором, за умови відсутності у споживача заборгованості перед іншим постачальником природного газу, або за згодою такого постачальника.

Пунктом 4.3 Договору встановлено, що платежі за природний газ споживач здійснює шляхом перерахування на розрахунковий рахунок постачальника грошових коштів у такому порядку: 100% місячного обсягу природного газу, вказаного у реєстрі, споживач оплачує постачальнику до 24 числа місяця, попереднього місяцю поставки у порядку планового платежу, крім того споживач сплачує цільову надбавку до тарифу на природний газ у розмірі, визначено на підставі чинного законодавством (п.п. 4.3.1).

На виконання умов Договору позивач перерахував на користь відповідача 16 297,52 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №128 від 10.02.2010 р., №191 від 23.02.2010 р.. №197 від 24.02.2010 р. та №1618 від 04.11.2010 р.

Відповідач частково виконав зобов'язання з поставки і поставив позивачу природний газ на загальну суму 10 837,17 грн., що підтверджується актами прийому-передачі №КЕ-0001292 від 28.02.2010 р., №КЕ-0001745 від 31.03.2010 р., №КЕ-0002386 від 30.04.2010 р. та №КЕ-0003320 від 31.10.2010 р.

25.01.2011 р. позивач направив на адресу відповідача лист-претензію, в якому вимагав повернути грошові кошти в розмірі 5 460,35 грн. або здійснити постачання газу на цю суму.

Спір у справі виник у зв’язку із невиконанням відповідачем зобов’язання по поставці природного газу згідно Договору.

Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Пунктом 4.3 Договору сторони погодили умови оплати - 100% місячного обсягу природного газу, вказаного у реєстрі, споживач оплачує постачальнику до 24 числа місяця, попереднього місяцю поставки.

Факт виконання позивачем своїх зобов’язань по Договору та сплата на користь відповідача передоплати у розмірі 16 297,52 грн. підтверджується платіжними дорученнями №128 від 10.02.2010 р., №191 від 23.02.2010 р.. №197 від 24.02.2010 р. та №1618 від 04.11.2010 р. Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач частково виконав зобов'язання з поставки і поставив позивачу природний газ на загальну суму 10 837,17 грн., що підтверджується актами прийому-передачі №КЕ-0001292 від 28.02.2010 р., №КЕ-0001745 від 31.03.2010 р., №КЕ-0002386 від 30.04.2010 р. та №КЕ-0003320 від 31.10.2010 р.

Тобто, відповідно до реєстру планового споживання природного газу у 2010 році, наведеному в п. 1.1 Договору, відповідач повинен був поставити природний газ в тому числі в листопаді та грудні 2010 р.

З актів прийому передачі природного газу №150-2118-6Г за листопад 2010 р., №151-2118-6Г/1 за грудень 2010 р. та №152-2118-6Г за січень 2011 р. вбачається, що в період дії Договору, тобто з листопада 2010 р. по січень 2011 р., природний газ позивачу постачало Відкрите акціонерне товариство з газопостачання та газифікації "Херсонгаз".

25.01.2011 р. позивач направив на адресу відповідача лист-претензію №01-592, в якому вимагав повернути грошові кошти в розмірі 5 460,35 грн. або здійснити постачання газу на цю суму.

ТОВ "Компанія "Енерготрейд" вимоги, викладені в листі позивача №01-592 від 25.01.2011 р. не виконало, відповіді на лист не направило. Доказів передачі природного газу у визначеній кількості не надано. Відповідно до ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Невиконання відповідачем зобов’язання по поставці товару свідчить про позбавлення позивача того, на що він розраховував при укладенні Договору (отримання оплаченого товару).

Враховуючи встановлений судом факт невиконання відповідачем зобов’язання по поставці товару, вимога позивача про розірвання Договору є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно із п. 3 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

За таких обставин, внаслідок розірвання Договору відповідач зобов’язаний повернути суму отриманих в якості попередньої оплати коштів на яку не здійснено поставку товару (правова підстава володіння такими коштами відпала внаслідок розірвання Договору).

Як вбачається із платіжних доручень та актів прийому передачі, підписаних сторонами, сума попередньої оплати на яку не здійснено поставку товару становить 5 460,35 грн.

Таким чином, відповідач зобов’язаний сплатити (повернути) на користь відповідача суму передоплати у розмірі 5 460,35 грн.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріалами справи підтверджується перерахування передоплати на користь відповідача у розмірі 5 460,35 грн. (на вказану суму не надано доказів поставки), порушення відповідачем умов Договору та відмова відповідача у поверненні зазначеної суми позивачу (лист №3/866КЕ від 17.12.2010 р.).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Підприємство обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог, розірвання Договору та стягнення з ТОВ "Компанія "Енерготрейд" на користь ПАТ "Херсонське АТП 16527" суми передоплати у розмірі 5 460,35 грн.

Стосовно розподілу судових витрат з огляду на положення статті 49 Господарського процесуального кодексу України суд відзначає наступне.

Доповненнями до позовної заяви від 29.04.2011 р., що подані до канцелярії суду 05.05.2011 р., позивач просив стягнути з відповідача суму передоплати у розмірі 5 460,35 грн. та розірвати Договір.

Відповідно до ст. 36 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої Наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року N15 позовні заяви по спорах, які виникають при укладенні, зміні або розірванні господарських договорів, що носять одночасно майновий характер, до яких включено вимоги про стягнення штрафу тощо, оплачуються державним митом як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв по спорах, що виникають при укладенні, зміні або розірванні господарських договорів. У такому ж порядку оплачуються державним митом позовні заяви, що носять одночасно майновий і немайновий характер.

За таких обставин, доповнюючи позовні вимоги вимогою немайнового характеру (розірвання договору), позивач повинен був доплатити державне мито у розмірі 85,00 грн. згідно із пп. "б" п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито".

Згідно з ч. 2 п. 15 Листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуально кодексу України" №01-08/530 від 29.09.2009 р. якщо факт недоплати суми державного мита з’ясовано судом у процесі розгляду прийнятої позовної заяви, суд у залежності від конкретних обставин справи може стягнути відповідну суму державного мита за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин 1-4 статті названого кодексу. Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.Позов Приватного акціонерного товариства "Херсонське автотранспортне підприємство 16527" задовольнити повністю.

2.Розірвати договір постачання природного газу №1/3289 КЕ, укладений 20.01.2010 р. між Приватним акціонерним товариством "Херсонське автотранспортне підприємство 16527" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Енерготрейд".

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Енерготрейд" (04212, м. Київ, вул. Тимошенка, 29, кв. 2; ідентифікаційний код 33240206) на користь Приватного акціонерного товариства "Херсонське автотранспортне підприємство 16527" (73034, м. Херсон, шосе Новомиколаївське, 9; ідентифікаційний код 03119003) суму проведеної оплати у розмірі 5 460 (п'ять тисяч чотириста шістдесят) грн. 35 коп., державне мито у розмірі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. Видати наказ.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Енерготрейд" (04212, м. Київ, вул. Тимошенка, 29, кв. 2; ідентифікаційний код 33240206) в дохід Державного бюджету України державне мито у розмірі 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                               Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення –20.05.2011 р.