Рішення № 15602534, 13.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/6513.04.11

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг"

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "БМК "Планета-Міст"

Простягнення 3 306 282,88 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивачаОСОБА_1 - представник (дов. б/н від 11.10.2010 р.)

Від відповідачане зявився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" (далі позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК "Планета-Міст" (далі відповідач) про стягнення 3 306 282,88 грн. (2 883 350,91 грн. основний борг, 172 293,07 грн. неустойка, 65 590,00 грн. 3% річних, 185 048,90 грн. інфляційні витрати), внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору фінансового лізингу № 766-LD від 21.08.2008 р.

Ухвалою суду від 02.03.2011 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/65 та призначено розгляд справи на 18.03.2011 р.

18.03.2011 р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача письмові пояснення по справі.

Ухвалою суду від 21.03.2011 р. розгляд справи призначено 13.04.2011 р.

Представник відповідача в судове засідання 13.04.2011 р. не зявився.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.08.2008 р. між відповідачем та позивачем було укладено Договір фінансового лізингу № 766-LD від 21.08.2008 р.

Відповідно до п. 1.1 зазначеного Договору, позивач (лізингодавець) бере на себе зобовязання придбати предмет лізингу у власність від продавця (відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, передбачених у цьому Договорі, передбачених Додатком № 1 Договору) та передати предмет лізингу у користування лізингоодержувачу на строк та на умовах, визначених цим Договором, з урахуванням того, що продавець був обраний лізингоодержувачем.

Позивач виконав свої зобовязання за договором в повному обсязі, що підтверджується Актом приймання-передачі від 27.08.2008 р.

Відповідно до умов Договору, за користування предметом лізингу лізингоодержувач сплачує на користь лізингодавця лізингові платежі у гривнях на Дати Платежів, вказані в Додатку № 2 до Договору.

Проте, лізингоодержувач не своєчасно виконує обовязок щодо сплати лізингових платежів відповідно до графіку, що є порушенням умов Договору.

Крім суми основного боргу, позивач ставить вимоги про стягнення з відповідача 172 293,07 грн. неустойка, 65 590,00 грн. 3% річних, 185 048,90 грн. інфляційні витрати.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про лізинг" лізинг - це підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про лізинг" об'єктом лізингу може бути будь-яке нерухоме і рухоме майно, яке може бути віднесене до основних фондів відповідно до законодавства, не заборонене до вільного обігу на ринку і щодо якої немає обмежень про передачу його в лізинг (оренду).

Стаття 16 Закону України "Про лізинг" містить вимоги щодо внесення лізингових платежів і встановлює обов'язок лізингоодержувача щодо їх своєчасної сплати. Розмір, склад та графік сплати лізингових платежів є однією з істотних умов договору лізингу (п. 1 ст. 7 Закону).

У зв'язку з наведеним необхідно враховувати, що п.п. 2 п. 1 ст. 11 Закону передбачене право лізингодавця вимагати повернення у безспірному порядку майна, переданого в лізинг, якщо лізингоодержувач не сплатив лізингові платежі протягом двох чергових строків. Цьому праву лізингодавця відповідає передбачений п.п. 3 п. 2 ст. 12 Закону обов'язок лізингоодержувача повернути лізингодавцю на його вимогу об'єкт лізингу у разі несплати лізингових платежів протягом двох чергових строків.

Відповідно до ст. 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору,а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг», Лізингоодержувач зобовязаний своєчасно сплачувати платежі.

Згідно розділу 7 Лізингові платежі визначені в Графіку Лізингових Платежів у Додатку № 2, вказані в еквіваленті іноземної валюти та підлягають сплаті в гривні за відповідним курсом.

Пункт 7.6 зазначеного Договору передбачає, що у випадку, якщо Лізингоодержувач не отримав з будь-яких причин зазначене в цьому пункті повідомлення, Лізингоодержувач не звільняється від зобовязання та відповідальності щодо повноти та своєчасності сплати Лізингових Платежів.

Отже, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Стосовно стягнення з відповідача 172 293,07 грн. неустойки, 65 590,00 грн. 3% річних, 185 048,90 грн. інфляційні витрати, то слід зазначити таке.

Пунктом 8.2. договору передбачено, що у випадку несплати лізингоодержувачем в належний термін будь-якої суми, яка має бути сплачена ним за цим договором, лізингоодержувач сплачує лізингодавцю неустойку з простроченої суми за період з дати настання терміну платежу до дати фактичної оплати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 174, 193 ГК України, ст. ст. 509, 526, 625 ЦК України, ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК "Планета-Міст" (03151, м. Київ, вул. Волинська,60, ЄДРПОУ 32846139) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, 22/1. ЄДРПОУ 33942232) 2883350 (два мільйони вісімсот вісімдесят три тисячі триста пятдесят) грн. 91 коп. основного боргу, 172293 (сто сімдесят дві тисячі двісті девяносто три) грн. 07 коп. сума неустойки, 65590 (шістдесят пять тисяч пятсот девяносто) грн. 00 коп. 3% річних, 185048 (сто вісімдесят пять тисяч сорок вісім) грн. 90 коп. збитків від інфляції, 25 500 (двадцять пять тисяч пятсот) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати накази.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Л.В. Прокопенко