Рішення № 15602136, 11.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 05-5-16/602-37/7911.05.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний центр «БЕРЕГ»

До1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Тако-Буд Торг»

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Агрофонд»

Простягнення 57 909,45 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. № б/н від 01.04.11 р.

ОСОБА_2. дов. № б/н від 15.12.10 р.

від відповідачів: 1) не зявився

2) не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний центр «БЕРЕГ»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тако-Буд Торг»та Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Агрофонд»про стягнення з ТОВ «Тако-Буд Торг»37040,72 грн. пені, 15524,00 грн. інфляційних втрат та 8201,75 грн. трьох відсотків річних та про стягнення з ТОВ «Тако-Буд Торг»та ТОВ «ВКФ Агрофонд»солідарно 91,68 грн. пені, 31,00 грн. інфляційних втрат та 20,30 грн. трьох відсотків річних у звязку з неналежним виконанням відповідачами своїх зобовязань за договором оренди № БП-24 від 01.08.2009 р., укладеним між ТОВ «Торгівельний центр «БЕРЕГ»та ТОВ «Тако-Буд Торг», та договором поруки від 01.02.10 р., укладеним між ТОВ «Тако-Буд Торг»та ТОВ «ВКФ Агрофонд».

Ухвалою Господарського суду м. Києва № 05-5-16/602 від 18.01.11 р. (суддя Ярмак О.М.) було повернено вищевказану позовну заяву на підставі п. 5 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.02.11 р. у справі № 05-5-16/602 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний центр «БЕРЕГ»було задоволено; ухвалу Господарського суду м. Києва № 05-5-16/602 скасовано, а справу № 05-5-16/602 направлено на розгляд до Господарського суду м. Києва.

Автоматизованою системою документообігу Господарського суду м. Києва вищевказану справу було передано на розгляд судді Гавриловській І.О.

Враховуючи наведене, ухвалою суду від 14.03.11 р. було порушено провадження у справі № 05-5-16/602, присвоєно даній справі № 05-5-16/602-37/79, призначено її розгляд на 27.04.11 р., зобовязано сторін надати суду певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 27.04.11 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 14.03.11 р. надав витребувані судом документи.

Представники відповідачів у судове засідання 27.04.11 р. не зявились, відзиву на позов не надали, про призначене судове засідання були повідомлені належним чином.

Повідомлення про вручення поштового відправлення від 16.03.11 р. підтверджує отримання 17.03.11 р. відповідачем ТОВ «ВКФ Агрофонд»ухвали про порушення провадження у даній справі.

Ухвала про порушення провадження у даній справі, направлена на адресу відповідача ТОВ «Тако-Буд Торг»за адресою, зазначеною у позовній заяві, була повернута у відповідності до довідки «Укрпошта», в якій вказано причину повернення «за зазначеною адресою не проживає».

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її судового розгляду, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, зясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернені органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи наведене, з метою витребування додаткових доказів у справі, а також у звязку з незявленням представника відповідачів у призначене судове засідання та ненаданням відзиву на позовну заяву, що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, судом було відкладено розгляд даної справи на 11.05.2011 р.; зобовязано позивача надати суду належним чином засвідчену копію додаткової угоди до договору поруки від 01.02.10 р.; повторно зобовязано відповідачів надати суду відзив на позовну заяву з доданням підтверджуючих документів і доказів його надіслання позивачу.

У судовому засіданні 11.05.11 р. представник позивача повторно підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, надав копію додаткової угоди, які були залучені до матеріалів справи.

Представники відповідачів у судове засідання 11.05.11 р. повторно не зявились, відзиву на позов не надали, про причини неявки суду не повідомили, про призначене судове засідання були повідомлені належним чином.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тако-Буд Торг»(орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний центр «БЕРЕГ»(орендодавець) був укладений договір оренди № БП-24 від 01.08.09 р., відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування частину будівлі Торгового комплексу за адресою: м. Бердянськ, проспект Пролетарський, буд. 13/73, що належить орендодавцю на праві приватної власності (приміщення), на умовах визначених даним договором.

Частиною 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до п. 1.1.3. договору оренди № БП-24 від 01.08.09 р., ризик випадкової загибелі або пошкодження приміщення під час дії договору несе орендар. Орендар має право застрахувати частину приміщення, якою він користується на підставі цього договору, а також орендар має право застрахувати своє майно, яке знаходиться в цьому приміщенні.

Згідно з п. 1.2.1. договору оренди № БП-24 від 01.08.09 р., загальна площа приміщення, що передається в оренду, становить 5109,00 кв.м. Остаточна загальна площа приміщення визначається в акті передачі-приймання приміщення (додаток №2), який є невідємною частиною цього договору, який має бути підписаний не пізніше 15.08.09 р.

Відповідно до п. 1.2.2. вищевказаного договору, балансова вартість приміщення, що передається в оренду становить 29240224,51 грн.

Пунктами 1.3.1. та 1.3.2. договору оренди № БП-24 від 01.08.09 р. визначено, що орендодавець передає, а орендар приймає в оренду приміщення на підставі акту передачі та приймання, підписаного сторонами (додаток № 2). Акт передачі та приймання є невідємною частиною цього договору; орендодавець в акті передачі та приймання приміщення вказує все наявне майно в приміщенні, а також вказує всі наявні поліпшення приміщення, які включають в себе: кількість розеток, вимикачі, пожежну сигналізацію, вентиляцію, батареї, кондиціонери, столи, стільці, шафи, освітлення, покриття підлоги, покриття стін та інше.

Згідно з п. 1.4.1. договору оренди № БП-24 від 01.08.09 р., орендар зобовязаний використовувати приміщення виключно для розміщення магазину будівельних матеріалів з метою здійснення роздрібної торгівлі видами та групами непродовольчих товарів, які вказані в асортиментному переліку груп товарів, в якому вказуються узгоджені сторонами види, групи, категорії товарів, що будуть реалізовуватися орендарем протягом строку дії даного договору (додаток № 3).

У відповідності до п. п. 2.1. та 2.2. договору оренди № БП-24 від 01.08.09 р., строк оренди починає спливати з дати підписання сторонами акту приймання-передачі приміщення (додаток № 2) і діє протягом двох років і одинадцяти місяців; користування орендарем орендованим приміщенням після закінчення строку оренди або після дострокового розірвання (припинення) договору оренди не допускається.

Розділом 3 вищевказаного договору визначено, що орендар сплачує орендодавцю суми грошових коштів, які складаються з орендної плати та комунальних послуг.

Згідно з п. п. 3.3.1. та 3.3.2. договору оренди № БП-24 від 01.08.09 р., всі належні за договором платежі орендар сплачує орендодавцю у формі безготівкового банківського переказу відповідних грошових коштів на поточний рахунок орендодавця; всі платежі здійснюються у національній валюті України гривні.

У відповідності до п. 3.3.1. договору оренди № БП-24 від 01.08.09 р., сторони домовились, що завдаток сплачений орендарем відповідно до п. 4.1. попереднього договору від 17.07.09 р. зарахувати як орендну плату за попередній місяць оренди та часткову оплату останнього місяця оренди.

Згідно з п. 3.3.2. вищевказаного договору, з моменту підписання сторонами акту передачі та приймання приміщення (додаток № 2), який має бути підписаний не пізніше 15.08.09 р., починає нараховуватися орендна плата. Сторони домовились, що розмір місячної орендної плати за один квадратний метр орендованого приміщення становить 123,20 грн., в т.ч. ПДВ, що складає еквівалент 16,00 доларів США.

Відповідно до п. 3.3.3. договору оренди № БП-24 від 01.08.09 р., в орендну плату включено експлуатаційні витрати: прибирання загальних територій, послуги охорони в ТЦ, підтримання робочого стану загальних інженерних систем і утримання штату інженерних служб, що відповідають за їх функціонування.

Згідно з п. 3.3.4. вищезазначеного договору, орендна плата сплачується в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця авансом не пізніше 20-го числа кожного календарного місяця, що передує місяцю за який здійснюється такий платіж на підставі даного договору.

Відповідно до п. 3.4.1. договору оренди № БП-24 від 01.08.09 р., орендар зобовязаний щомісяця компенсувати орендодавцеві вартість спожитих орендарем комунальних послуг на умовах, визначених даним договором.

Пунктом 3.4.2. договору оренди № БП-24 від 01.08.09 р., встановлено, що до складу комунальних послуг, що компенсуються орендарем належать послуги з холодного та гарячого водопостачання, водовідведення, каналізацію, електропостачання, опалення, кондиціювання приміщення.

Згідно з п. п. 3.4.3. 3.4.5. договору оренди № БП-24 від 01.08.09 р., компенсація орендодавцеві послуг з холодного та гарячого водопостачання, електропостачання здійснюється орендарем на підставі показників індивідуальних лічильників, за тарифами постачальних організацій та розрахунку вартості 1 кДж тепла, наданого орендодавцем. Індивідуальні лічильники води та електроенергії встановлюються в приміщенні за рахунок і силами орендодавця; орендар зобовязаний до 15-го числа місяця наступного за тим, в якому відбулося споживання комунальних послуг, отримати рахунок від орендодавця, відповідно до якого орендар зобовязаний компенсувати комунальні послуги на умовах даного договору; відшкодування за спожиті орендарем комунальні послуги у звітному місяці здійснюються не пізніше 20-го числа наступного місяця.

01.02.10 р. між позивачем та ТОВ «Тако-Буд Торг»було укладено додаткову угоду до договору оренди № БП-24 від 01.08.09 р., відповідно до п.5 якої біло визначено, що орендар підтверджує заборгованість по сплаті орендної плати та комунальних платежів в розмірі 440000,00 грн., з урахуванням орендної плати за лютий 2010 р.

Пунктом 6 вищевказаної додаткової угоди встановлено, що орендар зобовязаний сплатити до 31.03.10 р. заборгованість по сплаті орендної плати в розмірі, що зазначений в п. 5 даної додаткової угоди.

01.02.10 р. між позивачем та відповідачем 2) був укладений договір поруки, згідно з яким ТОВ «ВКФ Агрофонд»поручилось перед ТОВ Торгівельний центр «БЕРЕГ»за неналежне виконання ним своїх зобовязань за договором оренди № БП-24 від 01.08.09 р. з обсягом відповідальності 450000,00 грн.

05.02.10 р. було укладено додаткову угоду до договору поруки від 01.02.10 р., якою було змінено п. 1.3 договору поруки, згідно з яким обсяг відповідальності поручителя за договорами оренди та поруки становить 1000,00 гр.

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до п. п. 1 та 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар за користування обєктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 07.07.10 р. у справі № 35/192 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний центр «БЕРЕГ»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тако-Буд Торг»та Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Агрофонд»про стягнення 405000,00 грн., у звязку з неналежним виконання договору оренди № БП-24 від 01.08.09 р., було стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тако-Буд Торг»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний центр «БЕРЕГ»404000,00 грн. - боргу, держмито в розмірі 4 040,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 235,44 грн.; стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Агрофонд»1000,00 грн. боргу за договором поруки, 10,00 грн. державного мита, 56,00 грн. витрат за судово-інформаційні послуги.

Оскільки ТОВ «Тако-Буд Торг»не виконало до теперішнього часу зобовязання по сплаті заборгованості з орендної плати, то за таких обставин Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний центр «БЕРЕГ»Товариства з обмеженою відповідальністю «Тако-Буд Торг»та Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Агрофонд»про стягнення з ТОВ «Тако-Буд Торг»37040,72 грн. пені, 15524,00 грн. інфляційних втрат та 8201,75 грн. трьох відсотків річних та про стягнення з ТОВ «Тако-Буд Торг»та ТОВ «ВКФ Агрофонд»солідарно 91,68 грн. пені, 31,00 грн. інфляційних втрат та 20,30 грн. трьох відсотків річних у звязку з неналежним виконанням відповідачами своїх зобовязань за договором оренди № БП-24 від 01.08.2009 р., укладеним між ТОВ «Торгівельний центр «БЕРЕГ»та ТОВ «Тако-Буд Торг», та договором поруки від 01.02.10 р., укладеним між ТОВ «Тако-Буд Торг»та ТОВ «ВКФ Агрофонд».

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача до ТОВ «Тако-Буд Торг»підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З матеріалів справи вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання виконав належним чином, зауважень щодо отриманого в оренду приміщення за договором оренди № БП-24 від 01.08.2009 р. від відповідача не надходило, тоді як ТОВ «Тако-Буд Торг»у визначений цим договором та додатковою угодою до нього строк орендну плату не сплатив.

ТОВ «Тако-Буд Торг»не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний центр «БЕРЕГ»просить суд стягнути з ТОВ «Тако-Буд Торг»12555,00 грн. інфляційних нарахувань та 8222,05 грн. трьох відсотків річних, у звязку з невиконанням ТОВ «Тако-Буд Торг»зобовязань за договором оренди № БП-24 від 01.08.2009 р. та додатковою угодою до нього щодо сплати орендних платежів.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобовязання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобовязання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця червня.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення ТОВ «Тако-Буд Торг»грошового зобовязання, з нього підлягають стягненню за розрахунком позивача, перевіреним судом, відповідно 12524,00 грн. інфляційних нарахувань та 8201,75 грн. трьох відсотків річних, у звязку з невиконанням відповідачем зобовязань за договором оренди № БП-24 від 01.08.09 р. та додатковою угодою до нього щодо сплати орендних платежів.

Також позивач просить стягнути з ТОВ «Тако-Буд Торг»37132,40 грн. пені, у звязку з порушенням договірного зобовязання щодо оплати орендних платежів за договором оренди № БП-24 від 01.08.2009 р. та додатковою угодою до нього.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 7.1.2.1. договору оренди № БП-24 від 01.08.2009 р., за порушення умов строків сплати орендної плати або плати за користування комунальним послугами або інших платежів за цим договором, орендодавець має право виставити, а орендар повинен сплатити пеню на користь орендодавця у розмірі 5 % від суми заборгованості за кожен день такого прострочення.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Таким чином, за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягає стягненню з ТОВ «Тако-Буд Торг»на користь позивача за порушення договірного зобовязання щодо оплати орендних платежів за договором оренди № БП-24 від 01.08.2009 р. та додатковою угодою до нього пеня у розмірі 37040,72 грн.

Стосовно позовної вимоги ТОВ «Торгівельний центр «БЕРЕГ»про стягнення з ТОВ «ВКФ Агрофонд»солідарно 91,68 грн. пені, 31,00 грн. інфляційних втрат та 20,30 грн. трьох відсотків річних у звязку з неналежним виконанням своїх зобовязань за договором поруки від 01.02.10 р., укладеним між ТОВ «Тако-Буд Торг»та ТОВ «ВКФ Агрофонд», то суд відмовляє у задоволенні цих позовних вимог, виходячи з наступного.

Пунктом 1.3. договору поруки від 01.02.10 р. в редакції додаткової угоди до договору поруки сторонами було погоджено, що обсяг відповідальності поручителя за договорами оренди та поруки складає 1000,00 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва № 35/192 від 07.07.10 р. з урахуванням вищезазначеної договірної умови було стягнено з ТОВ «ВКФ Агрофонд»1000,00 грн боргу за договором поруки від 01.02.10 р.

За таких обставин відповідальність у розмірі 1000,00 грн. вже була застосована до ТОВ «ВКФ Агрофонд», у звязку з чим підстави стягувати додатково грошові кошти із зазначеної особи на користь ТОВ «Торгівельний центр «БЕРЕГ»відсутні.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний центр «БЕРЕГ»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тако-Буд Торг»підлягають задоволенню. У задоволенні позовних вимог ТОВ «Торгівельний центр «БЕРЕГ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Агрофонд»господарський суд відмовляє.

Витрати по сплаті державного мита, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на ТОВ «Тако-Буд Торг».

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611 614, 625, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 232, 283, 286 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тако-Буд Торг»задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тако-Буд Торг»(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Мологвардійська, 2-Д, код ЄДРПОУ 35738402) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний центр «БЕРЕГ»(01103, м. Київ, Залізничне шосе, 57, код ЄДРПОУ 33940502) 37132 (тридцять сім тисяч сто тридцять дві) грн. 40 коп. пені, 12 555 (дванадцять тисяч пятсот пятдесят пять) грн. 00 коп. інфляційних втрат, 8 222 (вісім тисяч двісті двадцять дві) грн. 05 коп. трьох відсотків річних, 579 (пятсот сімдесят девять) грн. 09 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.У позові до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Агрофонд»відмовити.

4.Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5.Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя Гавриловська І.О.

Повне рішення складено 16.05.11 р.