Рішення № 15602075, 16.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 21/108-40/382-39/4916.05.11 За позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

до 1) Київської міської ради

2) Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

3) Головного управління державного казначейства України у м. Києві

про стягнення 1 634 974,83 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1., довіреність № 02-04/474 від 26.11.2010 р.

від відповідача-1: ОСОБА_2., довіреність № 225-КР-175 від 21.02.2011 р.

від відповідача-2: ОСОБА_3, довіреність № 06-34/31089 від 28.10.2010 р.

від третьої особи: ОСОБА_4, довіреність № 05-04/14-98 від 05.01.2011 р.

Обставини справи:

Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк" (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (відповідач-1) та Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (відповідач-2) про стягнення суми авансу у розмірі 1 634 974,83 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з метою викупу земельної ділянки та відповідно до угоди, укладеної між позивачем та відповідачем-2, 03.09.2004 р. позивач сплатив аванс у розмірі 1 634 974,83 грн. за земельну ділянку розташовану за адресою: на перетині вул. Червоноармійської та вул. Ковпака у Печерському районі м. Києва. Проте, з 2004 року та до сьогоднішнього часу, відповідачем-1 не прийнято а ні рішення про продаж вказаної земельної ділянки позивачу, а ні про відмову у продажу. Однак, відповідач-1 в судовому порядку розірвав договір оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: на перетині вул. Червоноармійської та вул. Ковпака у Печерському районі м. Києва, який був укладений строком на 50 років. За таких обставин, відповідач-1 своїми фактичними діями відмовив позивачу у викупі зазначеної земельної ділянки. Таким чином, відповідач-1 набув суму авансу без достатньої правової підстави, а тому відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України зобовязаний повернути її.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2009 р. було порушено провадження у справі № 21/108 та призначено її розгляд на 26.11.2009 р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.02.2010 р. у справі № 21/108 (суддя Шевченко Е.О.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2010 р. (колегія суддів: Отрюх Б.В. (головуючий суддя), Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.) апеляційну скаргу Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" залишено без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва у справі №21/108 від 04.02.10 - залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.07.2010 р. у справі № 21/108 (колегія суддів: Дерепи В.І. (головуючий суддя), Грека Б.М., Капацин Н.В.) здійснено процесуальне правонаступництво позивача, замінивши Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк" на Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду у справі № 21/108 від 01.04.2010 р. та рішення Господарського суду м. Києва від 04.02.2010 р. у справі 21/108 - скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

Відповідно до резолюції Голови Господарського суду міста Києва справу № 21/108 передано на новий розгляд судді Пукшин Л.Г.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2010 р. суддя Пукшин Л.Г. прийняла справу до свого провадження, присвоїла справі № 21/108-40/382 та призначила її до розгляду в судовому засіданні на 16.09.2010 р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.09.2010 р. у справі № 21/108-40/382 (суддя Пукшин Л.Г.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2010 р. у справі № 21/108-40/382 (колегія суддів: Корсак В.А. (головуючий суддя), Тищенко А.І., Коршун Н.М.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва у справі №21/108-40/382 від 28.09.2010 р. - залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.03.2011 р. (колегія суддів: Дерепи В.І. (головуючий суддя), Грека Б.М., Кривда Д.С.) касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2010 р. та рішення Господарського суду м. Києва від 28.09.2010 р. у справі 21/108-40/382 - скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

За результатами повторного автоматичного розподілу справ в порядку статті 2-1 ГПК України, справу № 21/108-40/382 передано на новий розгляд судді Гумезі О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2011 р., на підставі ст. 86 ГПК України, справу № 21/108-40/382 прийнято до провадження, присвоєно їй № 21/108-40/382-39/49, розгляд справи призначено на 04.04.2011 р. о 10:40 год.

01.04.2011 р. позивач через відділ діловодства суду подав заяву про зміну предмету позову, відповідно до якого на підставі ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, ст. 1212 Цивільного кодексу України, ст. 78 Бюджетного кодексу України, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження»просив стягнути з бюджету м. Києва через Головне управління державного казначейства Ураїни у м. Києві на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" грошові кошти у розмірі 1 634 974,83 грн. та судові витрати у розмірі 16 585,75 грн.

01.04.2011 р. позивач через відділ діловодства суду подав заяву про залучення до участі у справі - Головне управління державного казначейства у м. Києві в якості співвідповідача.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 04.04.2011 р., підтримав подану ним заяву про залучення до участі у справі - Головне управління державного казначейства Ураїни у м. Києві в якості співвідповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Враховуючи приписи ч. 1 ст. 24 Господарського процесуального кодексу України, суд прийшов до висновку про необхідність залучення до участі у справі в якості відповідача-3 - Головне управління державного казначейства України у м. Києві.

Представники відповідача-1, відповідача-2 та третьої особи в судове засідання 04.04.2011 р. з"явились, проте вимоги ухвали суду від 14.03.2011 р. не виконали.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2011 р., на підставі ст.ст. 24, 77 ГПК України, залучено до участі у справі в якості відповідача-3 - Головне управління державного казначейства у м. Києві, розгляд справи відкладений на 18.04.2011 р. о 12:10 год.

Представник позивача в судовому засіданні 18.04.2011 р. подав на виконання вимог ухвали суду копію виписки (серія ААБ № 379337) та витягу (серія АЄ № 188595) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно позивача станом на 30.03.2011 р.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні, призначеному на 18.04.2011 р., подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що відповідач-1 не є стороною спірної Угоди № 305 від 25.08.2004 р., а рівно не брав на себе зобов»язань перед позивачем на виконання наведеної угоди, також, відповідач-1 не отримував від позивача суму авансу, передбаченого спірною угодою, та не зобов»язувався його повернути, крім того, до відповідача-1 фактично не заявлено позовних вимог. За наведених обставин, відповідач-1 просить припинити провадження в частині вимог до відповідача-1 на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні, призначеному на 18.04.2011 р., подав відзив у справі № 21/108-40/382-39/49, відповідно до якого у задоволенні позовних вимог до відповідача-1 та відповідача-2 просить відмовити повністю з огляду на те, що відповідно до п. 6 Угоди № 305 від 25.08.2004 р., укладеної між позивачем та відповідачем 2, кошти отримані за даною угодою повертаються лише у випадку відмови Київської міської ради від продажу земельної ділянки. Оскільки рішення про відмову від продажу земельної ділянки Київська міська рада не приймала, то й відсутні підстави для повернення сплаченої позивачем, на виконання угоди, суми авансу.

Представник відповідача-3 в судовому засіданні, призначеному на 18.04.2011 р., подав письмові пояснення у справі № 21/108-40/382-39/49, відповідно до яких також вважає, що єдиною правовою підставою для повернення сплачених позивачем за спірною угодою коштів є відмова Київської міської ради від продажу земельної ділянки, тоді як останньої не було. Крім того, відповідач-3 вказав, що повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів здійснюється згідно з відповідним Порядком, затвердженим наказом Державного казначейства України від 10.12.2002 р. № 226, зокрема, повернення коштів можливе за умови надання відповідачу-3 наступних документів: заяви платника, платіжних доручень, подання (довідка, інший документ) Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Киівської міської державної адміністрації), погодженого з фінансовим управлінням Київської міської державної адміністрації. Також, згідно з п. 4 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевого бюджетів, або бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2008, № 609, юридичні та фізичні особи, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти бюджету, подають ці рішення органам Державного казначейства, що здійснюють безспірне списання, у разі, зокрема, повернення за рішенням суду надмірно та/або помилково сплачених до бюджетів податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів. Відповідач-3 звернув увагу суду на те, що прав та охоронюваних законом інтересів позивача не порушував та позивач таких порушень не наводить.

В судовому засіданні 18.04.2011 р. суд розглянув подану позивачем заяву про зміну предмету позову.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України визначає процесуальні права та обовязки сторін, якими вони наділяються з метою їх використання щодо всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Зокрема, позивач вправі до початку розгляду господарським судом справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви (ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин подана позивачем заява прийнята до розгляду.

В судовому засіданні 18.04.2011 р., на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 16.05.2011 р. об 11:30 год.

12.05.2011 р. позивач через відділ діловодства суду подав уточнення до позовної заяви, відповідно до якої, у зв»язку із зарахуванням до бюджету сплаченого позивачем авансу у сумі 1634974,83 грн. відповідно до рішення Київської міської ради «Про бюджет м. Києва на 2004 рік», просить суд стягути з бюджету через Головне управління державного казначейства України у м. Києві на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" грошові кошти у розмірі 1634974,83 грн., а також стягнути з бюджету через Головне управління державного казначейства України у м. Києві на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" судові витрати у розмірі 16585,75 грн.

В судовому засіданні 16.05.2011 р. судом прийняті до розгляду подані позивачем уточнення до позовної заяви.

В судовому засіданні 16.05.2011 р. судом здійснювався розгляд справи по суті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 16.05.2011 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Постановою Вищого господарського суду України від 03.03.2011 року у справі № 21/108-40/382 постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2010 р. та рішення Господарського суду м. Києва від 28.09.2010 р. у справі 21/108-40/382 - скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

Зокрема, у Постанові Вищого господарського суду України від від 03.03.2011 року у справі № 21/108-40/382 вказано, що вирішуючи даний спір суди попередніх інстанцій мали визначити правову природу Угоди № 305 від 25.08.2004 р., її відповідність вимогам ст.ст. 127, 128 Земельного кодексу України, крім того, враховуючи, що предметом даного спору є повернення сплачених позивачем відповідачу коштів, судам попередніх інстанцій слід було встановити правові підстави надходження цих коштів на рахунок відповідача відповідно до вимог законодавства та обставин знаходження цих коштів у відповідача чи іншої особи, а також наявність доказів виконання відповідачем вимог ст. 128 Земельного кодексу України щодо дотримання порядку продажу земельної ділянки безпосередньо органом, уповноваженим здійснювати продаж земель територіальної громади міста Києва, з урахуванням конкурентних засад. Крім того, поза увагою судів попередніх інстанцій залишилися приписи постанови Вищого господарського суду України від 08.07.2010 р., що є порушенням приписів ст. 111-12 ГПК України.

Згідно ч. 1 ст. 111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обовЧязковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Отже, новий розгляд справи здійснюється з урахуванням вказівок, що містяться у постанові Вищого господарського суду України від 08.07.2010 р. у справі № 21/108 та у постанові Вищого господарського суду України від 03.03.2011 р. у справі № 21/108 40/382.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З матеріалів справи вбачається, що 11.07.2002 р. Київською міською радою прийнято рішення "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" № 119/119, яким в п. 29 вирішено: затвердити проект відведення земельної ділянки Акціонерно комерційному банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" для будівництва, експлуатації та обслуговування головного офісу банку на перетині вул. Червоноармійської та вул. Ковпака у Печерському районі м. Києва; передати Акціонерно комерційному банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в довгострокову оренду строком на 50 років земельну ділянку загальною площею 0,40 га для будівництва, експлуатації та обслуговування головного офісу банку на перетині вул. Червоноармійської та вул. Ковпака у Печерському районі м. Києва.

08.11.2002 р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (позивач) та Київською міською радою (відповідач-1) укладено договір оренди земельної ділянки на перетині вул. Червоноармійської та вул. Ковпака у Печерському районі м. Києва, який зареєстрований у книзі записів державної реєстрації договорів від 12.11.2002 р. за № 82-6-00063. (а.с 10-14 т. І).

Відповідно до п. 1.1 наведеного договору позивач передає, а відповідач приймає в дострокову оренду на 50 років земельну ділянку, місце розташування якої перетин вулиць Червоноармійської та Ковпака у м. Києві, розміром 0,3977 га для будівництва, експлуатації та обслуговування головного офісу банку в межах, які перенесені у натурі (на місцевість) і зазначені на плані, що є невід'ємною частиною договору.

Як зазначає позивач, у 2004 році його керівництвом було прийнято рішення про викуп вищевказаної земельної ділянки.

Відповідно до п. 1.2 рішення Київської міської ради від 26.09.2000 №14/991 "Про деякі питання продажу земельних ділянок в м. Києві" (далі - Рішення № 14/991), рішення про надання земельних ділянок та про оформлення права користування землею особам, які подали клопотання про купівлю відповідних земельних ділянок, приймаються після сплати такими особами авансу в розмірі 15 % від грошової оцінки цих земельних ділянок.

Відповідно до п. 3 Рішення № 14/991 організацію виконання цього рішення покладено на Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації.

25.08.2004 між Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (відповідач-2), визначеним як Головне управління, та Акціонерно комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (позивач), визначеним як Банк, було укладено Угоду № 305 (а.с. 15 т. І) (надалі Угода).

Згідно п. 1 Угоди позивач у відповідності до Рішення Київської міської ради від 26.09.2000 № 14/991 "Про деякі питання продажу земельних ділянок в м. Києві" сплачує аванс в сумі 1634974,83 грн. за земельну ділянку площею 0,3977 га, розташовану за адресою: на перетині вул. Червоноармійської та вул. Ковпака у Печерському районі м. Києва (надалі - земельна ділянка).

Згідно п. 2 Угоди перерахування коштів, зазначених у пункті 1 цієї Угоди, здійснюється на р/р 37116001002659 в УДК в м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 26199097 (одержувач: Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) протягом 10 банківських днів, з дня реєстрації Угоди в Головному управлінні земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

Пунктом 4 Угоди на Головне управління покладено зобовязання в межах своєї компетенції організувати в установленому порядку проведення експертної грошової оцінки та складання технічної документації з продажу земельної ділянки, зазначеної в п. 1 цієї Угоди, в максимально короткий термін.

Згідно п. 5 Угоди кошти, сплачені авансом, зараховуються до суми договору купівлі-продажу земельної ділянки і не повертаються Банку, крім випадків відмови Київської міської ради у продажі земельної ділянки, зазначеної у п. 1 цієї Угоди.

Зобов'язання по сплаті авансу у сумі 1634794,83 грн. за земельну ділянку позивачем виконані в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням від 03.09.2004 № 708 та не заперечується відповідачами (а.с. 40 т. І).

Позивач листами № 04.2-12/62-13 від 28.02.2006 р., № 38-12/62-35 від 16.10.2006 р. (а.с. 92, 93 т. І) звертався до Київської міської ради про винесення на сесію питання про продаж земельної ділянки позивачу.

Відповідач2 листами № 09-352/686 від 17.01.2006 р. та № 09-366/33678 від 22.11.2006 р. (а.с. 95, 96 т. І) повідомляв позивача про те, що готується на розгляд Київської міської ради проект рішення про відмову у продажу позивачу земельної ділянки розташованої за адресою: на перетині вул. Червоноармійської та вул. Ковпака у Печерському районі м. Києва.

Станом на час нового розгляду справи, Київською міською радою не приймалось рішення а ні про продаж вказаної земельної ділянки позивачу, а ні про відмову у продажу, що також підтверджується відповідачами.

26.07.2007 року Київською міською радою було прийнято рішення №128/1962 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею", яким відмінено пункт 29 рішення Київської міської ради від 11.07.2002 року "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.07.2008 р. у справі № 4/11 за позовом Київської міської ради до Акціонерно комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" розірвано договір оренди земельної ділянки на перетині вул. Червоноармійської та вул. Ковпака у Печерському районі м. Києва, укладений між Київською міською радою та Акціонерно комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" і зареєстрований у книзі записів державної реєстрації договорів від 12.11.2002 р. за № 82-6-00063.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2008 р. у справі № 4/11 рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2008 р. у справі № 4/11 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.12.2008 у справі № 4/11 постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2008 р. у справі № 4/11 залишено без змін.

Ухвалою Верховного суду України від 26.02.2009 р. у справі № 4/11 відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду у касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 23.12.2008 у справі № 4/11.

Судові рішення по справі № 4/11 мотивовані тим, що Акціонерно комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк" не використовує земельну ділянку надану в оренду для будівництва, експлуатації та обслуговування головного офісу банку за цільовим призначенням, будівництво не розпочинав, а тому відповідно до ст. п. 1 ст. 783 Цивільного кодексу України, договір може бути розірвано в судовому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У звязку з розірванням наведеного договору оренди у судовому порядку, позивач звернувся до відповідача-2 з листом від 05.01.2009 р., в якому просив розірвати Угоду № 305 та повернути суму авансу у розмірі 1634974,83 грн. (а.с. 97-98 т. І). Зокрема, позивач зазначив, що достроково розірвавши зазначений договір оренди від 08.011.2002 р. Київська міська рада позбавила АКБ «Укрсоцбанк»права на придбання земельної ділянки площею 0,3977 га на перетині вул. Червоноармійської та вул. Ковпака у Печерському районі м. Києва, що була передана позивачу в довгострокову оренду на 50 років згідно з Рішенням Київської міської ради від 11.07.2002 р. № 119/119/

Таким чином, позивач вважає, що відповідач-1 своїми фактичними діями відмовив позивачу у викупі зазначеної земельної ділянки.

Відповідно до Положення про Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), що затверджене рішенням Київської міської ради від 19.12.2002, № 182/342, дане управління організовує видачу державних актів на право власності на землю і користування землею, оформлення та видачу договорів оренди земельних ділянок та здійснює їх реєстрацію. Згідно рішення Київради від 29.05.03 № 433/593 «Про забезпечення ефективного землекористування в місті Києві»Головному управлінню земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) доручено в повному обсязі здійснювати підготовку документів, що посвідчують право власності та право користування, відповіднодо пункту «з»статті 9 та пункту «є»статті 184 Земельного кодексу України. Пунктом 3 рішення Київської міської ради від 26.09.00 № 14/991 «Про деякі питання продажу земельних ділянок в м. Києві», організацію виконання цього рішення покладено на Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

У Постанові Вищого господарського суду України від 03.03.2011 року у справі № 21/108-40/38 колегією суддів зазначено, що Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), всупереч покладеним на нього обов»язкам, протягом місяця (навіть протягом понад 5 років) не забезпечило підготовку договору купівлі- продажу земельної ділянки. При цьому колегія суддів вважає, що ухилення уповноваженого органу протягом місяця від укладення договору слід вважати відмовою від договору , адже саме такий строк зазвичай вживається як «стандартний»для прийняття певних управлінських рішень.

Станом, на час нового розгляду справи, Угода № 305 від 25.08.2004 р. в добровільному або судовому порядку не розірвана, сума авансу у розмірі 1634974,83 грн. позивачу не повернута, а з листа про Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (відповідача-2) до Господарського суду міста Києва № 04-51/3545 від 03.02.2010 р. (а.с. 169 т. І) вбачається, що зазначені кошти повністю були перераховані до бюджету міста Києва.

Норма ст. 11 Цивільного кодексу України встановлює, що цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини; інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

За змістом ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені ст. 16 Цивільного кодексу України. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Предметом даного спору є повернення сплачених позивачем та зарахованих в бюджет міста Києва коштів на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Як закріплено в ст. 14 Конституції України, право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно зі статтею 3 Земельного кодексу України (із змінами і доповненнями станом на день прийняття судом рішення) земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України та відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є обєктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 9 Земельного кодексу України України (із змінами і доповненнями станом на день прийняття судом рішення) визначені повноваження Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин, до яких належить, зокрема, розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України України (із змінами і доповненнями станом на день прийняття судом рішення) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 Земельного кодексу України (в редакції від 12.05.2004 р., чинній на момент виникнення спірних правовідносин по даній справі) органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності громадянам та юридичним особам, які мають право на набуття земельних ділянок у власність, а також іноземним державам відповідно до цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 128 Земельного кодексу України (в редакції від 12.05.2004 р.) продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Частиною 3 статті 128 Земельного кодексу України (в редакції від 12.05.2004 р.) передбачено, що Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада, державний орган приватизації у місячний термін розглядає заяву і приймає рішення про продаж земельної ділянки або про відмову в продажу із зазначенням причин відмови.

У відповідності до частини шостої, сьомої статті 128 Земельного кодексу України (в редакції 12.05.2004 р.), рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки, який підлягає нотаріальному посвідченню.

В частині пятій цієї статті визначений вичерпний перелік підстав для відмови в продажу земельної ділянки: а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки; б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; в) якщо щодо суб'єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності.

Відповідно до п. 1.1. Положення про Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (в редакції від 19.12.2002 р., чинній на дату укладення Угоди № 305 від 25.08.2004 р.), затвердженого рішенням Київської міської ради від 19.12.2002, № 182/342, Головне управління земельних ресурсів є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та виконує функції місцевого органу державної виконавчої влади з питань земельних ресурсів, є підзвітним та підконтрольним Київській міській раді та безпосередньо підпорядковується Київському міському голові. Управління у межах своєї компетенції здійснює управління земельними ресурсами міста, забезпечує проведення в місті земельної реформи, раціональне використання та охорону земель на території міста та організовує проведення нормативної та експертної грошової оцінки земель.

Відповідно до абзацу 2 пункту 9 Указу Президента України "Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення" від 19.01.1999 № 32/99, пункту 2.2. Тимчасового порядку продажу земельних ділянок в м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 14.03.2002 № 304/17638, та пункту 3 рішення Київської міської ради № 14/991 від 26.09.2000 "Про деякі питання продажу земельних ділянок в м. Києві" (чинних на момент укладення Угоди № 305 від 25.08.2004 р.) організацію купівлі-продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, проведення експертної грошової оцінки та складання технічної документації з продажу земельної ділянки, покладено на Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради.

Згідно пункту 1.2. Рішенням Київської міської ради № 14/991, рішення про надання земельних ділянок та про оформлення права користування землею особам, які подали клопотання про купівлю відповідних земельних ділянок, приймаються після сплати такими особами авансу в розмірі 15 % від грошової оцінки цих земельних ділянок.

Згідно пункту 7 Порядку здійснення розрахунків з розстроченням платежу за придбання земельної ділянки державної та комунальної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2009 р. № 381, покупці, заінтересовані у придбанні земельних ділянок державної та комунальної власності, укладають договір про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки з органом, що здійснює продаж земельних ділянок, та сплачують авансовий внесок.

За своєю правовою природою Угода № 305 від 25.08.2004 р., укладена між позивачем та відповідачам-2 (Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)) є договором про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки. Відповідно до приписів ч. 5 ст. 128 Земельного кодексу України (в редакції Закону України від 16.09.2008 р. N 509-VI) відмова від укладення такого договору є підставою для відмови у продажу земельної ділянки. Наведений договір передбачає часткове виконання обов'язку за договором купівлі-продажу (сплата авансу) до того, як сам договір буде укладений.

Як вище було встановлено та не заперечується відповідачами, зобов'язання по сплаті авансу у сумі 1634794,83 грн. за земельну ділянку позивачем виконано в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням від 03.09.2004 № 708.

Судом також встановлено, що на момент звернення позивача з позовом до суду рішення Київської міської ради про продаж позивачу земельної ділянки площею 0,3977 га на перетині вул. Червоноармійської та вул. Ковпака у Печерському районі м. Києва не прийнято, як не прийнято і рішення про відмову позивачу в продажі даної замельної ділянки.

Позивач не звертався до суду про зобовязання Київради та її структурних підрозділів виконати вимоги закону і розглянути питання про продаж спірної земельної ділянки позивачу на сесії, а також про розірвання Угоди № 305 від 25.08.2004 р.

В той же час, позивач неодноразово звертався до відповідача-1 з вимогами про винесення на сесію питання про продаж спірної земельної ділянки позивачу, а до відповідача-2 з вимогою про розірвання Угоди № 305 від 25.08.2004 р. та про повернення суми авансу у розмірі 1634974,83 грн.

Господарський суд враховує, що за ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобовязана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно до положень ч. 5 ст.139 Господарського кодексу України кошти є майном у сфері господарювання і у складі майна субєктів господарювання кошти є грошима у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих субєктів з іншими субєктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.

У відповідності до п.1 та п. 2 Угоди № 305 від 25.08.2004 р. аванс в сумі 1634974,83 грн. в рахунок майбутнього договору купівлі-продажу був перерахований позивачем на розрахунковий рахунок відповідача-2, а в подальшому зазначені кошти були перераховані до бюджету м. Києва, що не заперечується відповідачами.

З матеріалів справи вбачається, що вимоги ч. 3 ст. 128 Земельного кодексу України відповідачем-1 у місячний строк виконані не були, рішення про продаж спірної земельної ділянки відповідачем-2 не прийняте, рішення про відмову в продажу також відсутнє, а рівно, договір купівлі продажу земельної ділянки між позивачем та відповідачем-1 не укладений.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для зарахування сплаченого позивачем авансу у розмірі 1634974,83 грн. до бюджету міста Києва.

Відповідно до ст. 78 Бюджетного кодексу України казначейське обслуговування місцевих бюджетів здійснюється територіальними органами державного казначейства.

Суд враховує, що фактично позовні вимоги (з урахуванням уточнень до позовної заяви, прийнятих до розгляду в судовому засіданні 16.05.2011 р.) не містять вимог до відповідача-1 та відповідача-2, а тому припиняє провадження у справі в частині вимог до відповідача-1 та відповідача-2 у зв»язку з відсутністю предмету спору на підставі п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Також, оскільки матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачами факт перерахування сплаченого позивачем авансу у розмірі 1634974,83 грн. до бюджету міста Києва, суд приходить до висновку, що позовні вимоги (з урахуванням уточнень до позовної заяви, прийнятих до розгляду в судовому засіданні 16.05.2011 р.) про стягнення з бюджету через Головне управління державного казначейства України у м. Києві (відповідача-3) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (позивача) грошових коштів у розмірі 1634974,83 грн. є обґрунтованими, законними, доведеними належними та допустимими доказами, а тому наведені вимоги підлягають задоволенню підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов`язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 1212 Цивільного кодексу України, ст.139 Господарського кодексу України, ст.ст. 9, 116, 127, 128 Земельного кодексу України, ст. 78 Бюджетного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 35, 43, 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85, 111-12, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог до відповідача-1 - Київської міської ради у зв»язку з відсутністю предмету спору.

2. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог до відповідача-2 - Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у зв»язку з відсутністю предмету спору.

3. Позов задовольнити повністю.

4. Стягнути з бюджету через Головне управління державного казначейства України у м. Києві (01004, м. Київ, вул. Терещенківська, 11а, ідентифікаційний код 24262621) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, будинок 29, ідентифікаційний код 00039019) грошові кошти у розмірі 1634974,83 грн. (один мільйон шістсот тридцять чотири тисячі дев»ятсот сімдесят чотири гривні 83 копійки), державне мито у розмірі 16349,75 грн. (шістнадцять тисяч триста сорок дев»ять гривень 75 копійок), витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок).

4. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяГумега О. В.

Дата підписання повного рішення: 18.05.2011 р.