Ухвала суду № 15597138, 13.04.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" квітня 2011 р. м. КиївК-20995/08

13 квітня 2011 року Справа №2-а-804/08 (22а-4094/08)

к/с № К-20995/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий:Нечитайло О.М.

Судді:Бившева Л.І.

Ланченко Л.В.

Пилипчук Н.Г.

Федоров М.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2008 р.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2008 р.

у справі №2-а-804/08 (22а-4094/08 номер справи у суді апеляційної інстанції)

за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Ловис»Лімітед (код 23327028)

та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Ловис»Лімітед (код 21216678)

про визнання недійсними господарських зобовязань,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова (далі позивач) звернулась із позовом про визнання недійсним з підстав, передбачених ст.207 Господарського Кодексу України, договорів комісії від 01.01.2006 р. №2 та від 01.01.2007 р. №2, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Ловис»Лімітед (код 23327028) (далі відповідач-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Ловис»Лімітед (код 21216678) (далі відповідач-2).

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що надані позивачем докази не є достатніми та не свідчать про спрямованість укладених відповідачами угод на досягнення цілей, що суперечать інтересам держави та суспільства.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2008 р. (суддя М.О.Спірдонова) у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2008 р. (судова колегія у складі: головуючий суддя Ю.М.Філатов, судді Н.С.Водолажська, О.М.Мінаєва) рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове, яким закрито провадження у справі.

Позивач не погодився із постановленими у справі судовими рішеннями, звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просив скасувати зазначені судові рішення з підстав порушення судами норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Ловис»Лімітед (код 21216678) надано заперечення на касаційну скаргу податкової інспекції за змістом яких проти вимог останньої заперечує та просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Відповідно до ч.1 ст.220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно до договорів комісії від 01.01.2006 р. №2 та від 01.01.2007 р. №2, укладених між відповідачами, відповідач-2 за винагороду та по дорученню та за рахунок відповідача-1 зобовязався від свого імені укласти угоди по продажу підакцизної продукції з третьою особою. Відповідно до витратних накладних відповідачем-1 було передано для продажу відповідачу-2 тютюнові та алкогольні вироби. Відповідно до звітів та актів виконаних робіт за квітень 2006 року березень 2007 року відповідачем-2 були виконані, а відповідачем-1 прийняті послуги по реалізації товарів згідно договору комісії.

У касаційній скарзі податкова інспекція зазначає, що підставою для висновку про наявність у діях відповідачів умислу, спрямованого на досягнення мети, суперечливої інтересам держави та суспільства, є те, що в порушення приписів Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового. Коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»у відповідачів були відсутні відповідні ліцензії на реалізацію підакцизних товарів.

У звязку з зазначеним, на думку податкового органу, спірна угода повинна бути визнана недійсною на підставі ст.207 ГК України так як укладалась з метою, суперечною інтересам держави і суспільства.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наявні у справі докази у їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено позов про визнання недійсним господарського зобовязання, укладеного між відповідачами, на підставі ст.207 Господарського кодексу України.

Судова колегія Вищого адміністративного суду України погоджується з доводами суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для закриття провадження у справі.

Так, відповідно до ст.228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже є нікчемним.

Як зазначено у ч.2 ст.215 цього Кодексу, визнання судом такого правочину недійсним не вимагається.

Даний факт, а саме встановлення нікчемності угоди як такої, що порушує публічний порядок та суперечить інтересам держави і суспільства, презумується у мотивувальній частині судового рішення, а не в резолютивній.

На підставі викладеного, судова колегія Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для скасування рішення суду першої інстанції та закриття провадження у справі.

Відповідно до ч.3 ст.220№ КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах заявленої касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова залишити без задоволення.

2. Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2008 р. у справі №2-а-804/08 (22а-4094/08 номер справи у суді апеляційної інстанції) залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М.

Судді:Бившева Л.І.

Ланченко Л.В.

Пилипчук Н.Г.

Федоров М.О.