Ухвала суду № 15597080, 13.04.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" квітня 2011 р. м. КиївК-6813/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий:Нечитайло О.М.

Судді:Бившева Л.І.

Ланченко Л.В.

Пилипчук Н.Г.

Федоров М.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська

на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2007 р.

та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2007 р.

у справі №А36/277-07 (22а-1631/2007 номер справи у суді апеляційної інстанції)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Щит Інвест»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2007 р. (суддя М.П.Кожан), залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2007 р. (судова колегія у складі: головуючий суддя Л.П.Туркіна, судді О.А.Проценко, А.О.Коршун), задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Щит Інвест»(далі позивач) до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (далі відповідач). Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення від 01.11.2006 р. №0001981700/0, стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. судового збору.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій з підстав порушення судами норм матеріального права просить їх скасувати та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивач надав письмові заперечення на касаційну скаргу податкової інспекції за змістом яких проти вимог останньої заперечує з мотивів її необґрунтованості та просить вказану касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступні фактичні обставини справи. Представниками податкового органу було проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 р. по 30.06.2006 р., якою, крім інших, зафіксовано порушення підприємством п.7.1 ст.7, пп.8.1.1, пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 р. №889-ІV, а саме занижено податкові зобовязання з податку з доходів фізичних осіб на суму 390,00 грн..

За результатами зазначеної перевірки 27.10.2006 р. було складено акт №1731/235/30443407, на підставі якого 01.11.2006р. прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0001981700/0, яким визначено позивачу 170,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, та №0000092301/0, яким визначено підприємству податкові зобовязання з податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 1.170,00 грн. (390,00 грн. основного платежу та 780,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши та дослідивши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для донарахування позивачу податкових зобовязань став встановлений перевіркою факт виплати заробітної плати гр. ОСОБА_6 у сумі 500,00 грн. щомісячно протягом 6-ти місяців без нарахування та перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету, оскільки остання не була працевлаштована на підприємстві. Зазначений факт підтверджено письмовими поясненнями гр. ОСОБА_6, наданими лейтенанту податкової міліції Семенюку Ю.В..

У той же час, як правильно встановлено попередніми судовими інстанціями, податковою інспекцією, в порушення приписів ч.3 ст.70 КАС України, не надано суду документів, що підтверджують працевлаштування гр. ОСОБА_6, нарахування їй та отримання нею заробітної плати або будь-якого іншого доходу на ТОВ «Щит Інвест». Спірну суму визначено лише на підставі її пояснень.

Відповідно до п.4.3.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. №2181-III (з наступними змінами та доповненнями), якщо контролюючий орган не може самостійно визначити суму податкового зобовязання платника податків згідно з пп.«а»пп.4.2.2 статті 4 цього Закону у звязку з невстановленням фактичного місцезнаходження підприємства чи його відокремлених підрозділів, місцезнаходження фізичної особи або ухиленням платника податків чи його посадових осіб від надання відомостей, передбачених законодавством, а також якщо неможливо визначити суму податкових зобовязань у звязку з неведенням платником податків податкового обліку або відсутністю визначених законодавством первинних документів, сума податкових зобовязань платника податків може бути визначена за непрямим методом.

Згідно з пп.4.3.3 п.4.3 вказаної статті методика визначення суми податкових зобовязань за непрямими методами затверджується законом і є загальною для всіх платників податків.

Проте, як правильно встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, на момент проведення перевірки та визначення спірного податкового зобовязання, вказана методика не була розроблена та прийнята.

Судовими інстанціями також обґрунтовано встановлено, що податковим органом не було прийнято рішення про застосування непрямих методів, як це встановлено пп.4.3.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відтак висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо безпідставності визначення позивачу податкового зобовязання контролюючим органом є цілком обґрунтованими.

Оскільки, донарахування відповідачем позивачу податкових зобовязань правильно визнано судами необґрунтованим, відповідно скасування податкового повідомлення-рішення у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених Законом України №2181-III, також здійснено судовими інстанціями правомірно.

Відповідно до ч.3 ст.220№ КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах заявленої касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська залишити без задоволення.

2. Постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2007 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2007 р. у справі № А36/277-07 (22а-1631/2007 номер справи у суді апеляційної інстанції) залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Бившева Л.І. Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г. Федоров М.О.