Ухвала суду № 15596882, 13.04.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" квітня 2011 р. м. КиївК-1000/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий:Нечитайло О.М.

Судді:Бившева Л.І.

Ланченко Л.В.

Пилипчук Н.Г.

Федоров М.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у м. Феодосія АР Крим

на постановуГосподарського суду АР Крим

від20.09.2007 р.

та ухвалуСевастопольського апеляційного господарського суду

від25.12.2007 р.

у справі№2-30/8970-2007А

за позовомЗакритого акціонерного товариства «Феодосійський завод коньяків та вин»

доДержавної податкової інспекції у м. Феодосія АР Крим

провизнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ :

Закрите акціонерне товариство «Феодосійський завод коньяків та вин»(далі позивач) звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Феодосія АР Крим (далі відповідач) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Господарського суду АР Крим від 20.09.2007 р. (суддя Ю.Ю. Ловягіна), залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.12.2007 р. (судова колегія у складі: головуючий суддя К.В. Волков, судді О.А. Щепанська, І.В. Черткова), позов задоволено, скасовано податкові повідомлення-рішення №000705/17688/23-1/1/0 від 21.12.2006 р., №000828/17688/23-1/1/1 від 30.01.2007 р., №000486/17688/23-1/1/2 від 11.04.2007 р., №000764/17688/23-1/1/3 від 13.06.2007 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 10416,50 грн.; стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 3, 40 грн. судового збору.

Суди першої та апеляційної інстанцій, мотивуючи прийняті у справі судові рішення, виходили з того, що позивачем було обґрунтовано правомірність віднесення спірної суми податкових зобовязань з податку на додану вартість до періоду, в якому ним були виконані роботи за укладеним договором.

Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції і направити справу на новий розгляд.

Від позивача надійшли письмові заперечення на касаційну скаргу, в яких він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Відповідно до частини 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи наведені у касаційній скарзі, перевіривши та дослідивши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій у ході розгляду справи встановлено, що контролюючим органом була проведена позапланова документальна перевірка діяльності позивача стосовно питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2005 р. по 01.07.2005 р. За результатами перевірки складено акт №1478/23-1/32294271 від 06.12.2006 р. яким встановлено порушення п. 2 ст. 3, п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме заниження податку на додану вартість за квітень, травень, червень 2005 року на суму 20833,33 грн., та завищення податку на додану вартість за березень 2006 року.

На підставі зазначених порушень було прийнято податкове повідомлення-рішення №000705/17688/23-1//1/0 від 21.12.2006 р., яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 10416, 50 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем у адміністративному порядку. За наслідками розгляду були прийняті податкові повідомлення-рішення №000828/17688/23-1/1/1 від 30.01.2007 р., №000486/17688/23-1/1/2 від 11.04.2007 р., №000764/17688/23-1/1/3 від 13.06.2007 р., аналогічні за змістом.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено перевіркою, лабораторією позивача у період з 01.04.2005 р. по 01.07.2005 р. проводились аналізи згідно договору щодо контролю якості продукції з ДП «Кримський винний дім», ТОВ «LEMPIRE DU VIN»та ЗАТ «ФЗКВ». Договором було встановлено строк виконання визначених робіт лабораторією 31.03.2006 р., дата передачі результатів лабораторних досліджень замовникам.

Суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків стосовно того, що акт здачі прийомки робіт від 31.03.2006 р., наданий позивачем підтверджує правомірність віднесення спірних податкових зобовязань до цього періоду.

Зазначене підтверджується приписами п.п. 7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно якого датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Також, відповідач у своїх доводах посилається на порушення позивачем п. 2 ст. 3, п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме у лівому верхньому куті акту прийому передачі виконаних робіт відсутній штамп виконання робіт ЗАТ «ФЗКВ»і дата підписання.

Згаданий факт обґрунтовано не прийнято до уваги судами попередніх інстанцій, оскільки, п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З аналізу наведеного переліку вимог можна зробити висновок, що посилання відповідача на відсутність штампу і дати не відповідають вимогам Закону та дійсним обставинам справи, а відтак правомірно відхилені судовими інстанціями.

Зважаючи на викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанції стосовно того, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію судів попередніх інстанцій.

На підставі викладеного та зважаючи на приписи ч. 3 ст. 220№ КАС України судова колегія Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що порушень або неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права не вбачається, а тому касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Феодосія АР Крим слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Феодосія АР Крим на постанову Господарського суду АР Крим від 20.09.2007 р. та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.12.2007 р. у справі №2-30/8970-2007А залишити без задоволення.

2. Постанову Господарського суду АР Крим від 20.09.2007 р. та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.12.2007 р. у справі №2-30/8970-2007А залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Бившева Л.І. Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г. Федоров М.О.