Ухвала суду № 15596803, 13.04.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" квітня 2011 р. м. КиївК-20698/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий:Нечитайло О.М.

Судді:Бившева Л.І.

Ланченко Л.В.

Пилипчук Н.Г.

Федоров М.О.,

за участю секретаря Альошиної Г.А.,

за участю представників сторін

позивача:не зявився,

відповідача:не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Кримська хімічна компанія»(яке є правонаступником Закритого акціонерного товариства «Кримська хімічна компанія»)

на постановуОкружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим

від07.07.2009 р.

та ухвалуСевастопольського апеляційного адміністративного суду

від16.03.2010 р.

у справі№2а-8263/08/9/0170 (2а-8263/08/9 номер справи у суді першої інстанції)

за позовомЗакритого акціонерного товариства «Кримська хімічна компанія»

доКрасноперекопської обєднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим

проскасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Сиваський науково-дослідний інститут хімічної промисловості «Сиваш-НДІ-хімпром»звернулось з адміністративним позовом до Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим (далі відповідач, Красноперекопська ОДПІ АР Крим) про скасування податкових повідомлень-рішень від 27.07.2008 р. №0000052300/0, від 18.08.2008 р. №0000052300/1, від 22.09.2008 р. №0000132300/2 та від 01.12.2008 р. №0000132300/3.

В ході розгляду справи було здійснено процесуальне правонаступництво ЗАТ «Сиваський науково-дослідний інститут хімічної промисловості «Сиваш-НДІ-хімпром»та замінено його на ЗАТ «Кримська хімічна компанія».

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.07.2009 р. (суддя Цикуренко А.С.), залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2010 р. (судова колегія у складі: головуючий суддя Дугаренко О.В., судді: Дадінська Т.В., Омельченко В.А.), відмовлено у задоволенні позовних вимог, що мотивовано наступним.

Між ЗАТ «Кримська хімічна компанія»та ЗАТ «Сиваш-нді-хімпром»21.03.2008 р. було укладено договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу ЗАТ «Сиваш-нді-хімпром»(з усіма активами та пасивами) договірною вартістю 852.904,19 грн.. З огляду на те, що під час придбання вказаного цілісного майнового комплексу сторони угоди не були зареєстровані платниками податку на додану вартість, та зважаючи на приписи абз.2 пп.7.8.2 п.7.8 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР, якими передбачено, що у разі якщо протягом будь-якого періоду з початку застосування квартального податкового періоду обсяг оподатковуваних операцій платника податку перевищує суму, зазначену у пп.2.3.1 п.2.3 ст.2 цього Закону, а саме 300.000,00 грн., такий платник податку зобовязаний самостійно перейти на місячний податковий період починаючи з місяця, на який припадає таке перевищення, що зазначається у відповідній податковій декларації за наслідками такого місяця, позивач повинен був зареєструватися як платник податку на додану вартість та провести оподаткування операції з придбання такого цілісного майнового комплексу з моменту виникнення податкового зобовязання. Оскільки зазначені законодавчі вимоги платником виконано не було, суди дійшли висновків щодо обґрунтованості доводів податкового органу відносно заниження ЗАТ «Сиваш-нді-хімпром»податку на додану вартість при виконанні вказаної угоди.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, ТОВ «Кримська хімічна компанія»звернулося до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій з підстав порушення судами норм матеріального та процесуального права просить скасувати зазначені рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Крім того, ТОВ «Кримська хімічна компанія» звернулося до Вищого адміністративного суду України з клопотанням про проведення процесуального правонаступництва ЗАТ «Кримська хімічна компанія», яке реорганізовано у ТОВ «Кримська хімічна компанія».

Відповідно до ст. 55 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обовязкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обовязкові для особи, яку він замінив.

Враховуючи викладене та надані докази реорганізації позивача, судова колегія вважає, що заявлене клопотання підлягає задоволенню.

Податковим органом письмових заперечень на касаційну скаргу позивача не надано.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступні фактичні обставини справи. Представниками податкового органу було проведено позапланову комплексну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ЗАТ «Сиваш-НДІ-Хімпром»за період з 01.05.2007 р. по 24.06.2008 р., якою, крім інших, встановлено порушення останнім вимог пп.2.3.1 п.2.3 ст.2, п.4.1 ст.4, пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.8.2 п.7.8 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: занижено податок на додану вартість у березні 2008 року на загальну суму 166.467,28 грн..

За результатами зазначеної перевірки було складено акт №691/23-0/33201607 від 07.07.2008 р., на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 21.07.2008 р. №0000052300/0, яким визначено позивачу податкове зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 233.224,19 грн., в т.ч. 166.467,28 грн. основного платежу, 66.756,91 грн. штрафних (фінансових) санкцій, та яке залишено без змін за результатами адміністративного оскарження податковим повідомленням-рішенням від 18.08.2008 р. №0000052300/1.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач повторно оскаржив їх у адміністративному порядку, у результаті чого 22.09.2008 р. було прийнято нове податкове повідомлення-рішення №0000132300/2, яким визначено позивачу податкове зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 221.925,09 грн., в т.ч. 170.580,84 грн. основного платежу, 51.344,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій, яке залишене без змін податковим повідомленням-рішенням від 01.12.2008 р. №0000132300/3.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, надані сторонами докази в їх сукупності, перевіривши та дослідивши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з пп.2.3.1 п.2.3 ст.2 цього Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) особа підлягає обовязковій реєстрації як платник податку у разі, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної компютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобовязань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300.000,00 грн. (без урахування податку на додану вартість).

Відповідно до абз.2 пп.7.8.2 п.7.8 ст.7 вказаного Закону у разі якщо протягом будь-якого періоду з початку застосування квартального податкового періоду обсяг оподатковуваних операцій платника податку перевищує суму, зазначену у пп.2.3.1 п.2.3 ст.2 цього Закону (300.000,00 грн.), такий платник податку зобовязаний самостійно перейти на місячний податковий період починаючи з місяця, на який припадає таке перевищення, що зазначається у відповідній податковій декларації за наслідками такого місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, договірна вартість укладеного у березні 2008 року між ЗАТ «Кримська хімічна компанія»та ЗАТ «Сиваш-НДІ-хімпром»договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу ЗАТ «Сиваш-НДІ-хімпром»склала 852.904,19 грн., що перевищує суму обсягу оподатковуваних операцій, зазначену у пп.2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України «Про податок на додану вартість».

Викладене дає підстави суду касаційної інстанції погодитись з висновками попередніх судових інстанцій відносно правомірності доводів податкового органу щодо необхідності ЗАТ «Сиваш-НДІ-хімпром»зареєструватися платником податку на додану вартість, починаючи з місяця, на який припадають обставини, зазначені у пп.2.3.1 п.2.3 ст.2 згаданого Закону, тобто за обставин, що склалися у даній справі починаючи з місяця, у якому відбулося виконання спірної угоди купівлі-продажу цілісного майнового комплексу (березень 2008 року). Тому невключення вартості такого обєкту продажу до обсягу оподатковуваних операцій податком на додану вартість здійснено позивачем неправомірно, а отже встановлення податковим органом факту заниження податкових зобовязань з вказаного податку є обґрунтованим.

Судами першої та апеляційної інстанцій також аргументовано відхилено посилання позивача на приписи пп.3.2.8 п.3.2 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість», як на підставу для невключення вартості цілісного майнового комплексу до обсягу оподатковуваних операцій податком на додану вартість.

Так, зазначеною законодавчою нормою передбачено, що не є обєктом оподаткування операції з поставки за компенсацію сукупних валових активів платника податку (з урахуванням вартості гудвілу) іншому платнику податку. Під поставкою сукупних валових активів розуміється поставка підприємства як окремого обєкта підприємництва або включення валових активів підприємства чи його частини до складу активів іншого підприємства. При цьому підприємство-покупець набуває прав і обовязків (є правонаступником) підприємства, що продає такі активи.

Позивачем не заперечується, що на час проведення спірної господарської операції її сторони платниками податку на додану вартість зареєстровані не були, що виключає можливість застосування вказаної норми Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно пп.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Відповідно до пп.17.1.2 п.17.1 ст.17 вказаного Закону, у разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобовязання платника податків за підставами, викладеними у пп."а" пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 цього Закону, додатково до штрафу, встановленого пп.17.1.1 цього пункту, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобовязання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше пятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобовязання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, позивачем не надано доказів подання податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2008 року, що останнім не заперечується, отже нарахування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій на підставі пп.17.1.1 та пп.17.1.2 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»правильно визнано судами обґрунтованим.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій відносно правомірності визначення податковим органом позивачу податкових зобовязань з податку на додану вартість та нарахування штрафних (фінансових) санкцій.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 55, 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Здійснити процесуальне правонаступництво та замінити Закрите акціонерне товариство «Кримська хімічна компанія»на Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримська хімічна компанія».

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська хімічна компанія»на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.07.2009 р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2010р. у справі №2а-8263/08/9/0170 (2а-8263/08/9 номер справи у суді першої інстанції) залишити без задоволення.

3. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.07.2009 р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2010р. у справі №2а-8263/08/9/0170 (2а-8263/08/9 номер справи у суді першої інстанції) залишити без змін.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Бившева Л.І. Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г. Федоров М.О.