Ухвала суду № 15591895, 07.04.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" квітня 2011 р. м. КиївК-20730/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Нечитайла О.М., Рибченка А.О.

при секретарі Патюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Кіровоградської області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.10.2009 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2010

у справі № 2-а-7200/09/1170 Кіровоградського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грантрейд»

до 1. Державної податкової інспекції у м. Кіровограді

2. Головного управління Державного казначейства України у Кіровоградській області

за участю прокурора Кіровоградської області

про визнання протиправною бездіяльності та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

ВСТАНОВИВ:

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.10.2009, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2010, позов задоволено: стягнуто на користь ТОВ «Грантрейд»з Державного бюджету України бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за травень 2009 року в сумі 603085,00 грн..

В касаційній скарзі прокурор Кіровоградської області просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права: пункту 1.8 ст.1, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі Закон № 168/97-ВР).

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

ДПІ у м. Кіровограді проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Грантрейд»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість із зарахуванням на розрахунковий рахунок у банку за травень 2009, яка виникла за рахунок відємного значення з податку на додану вартість , що декларувалось з 01.02.2009 по 28.02.2009 та з 01.04.2009 по 30.04.2009, за результатами якої складений акт перевірки від 20.07.2009 № 54/23-50/216/34448875.

Згідно акту перевірки заявлена до відшкодування сума податку на додану вартість за травень 2009 року в розмірі 626706,00 грн. завищена лише на 23621,00 грн., відносно 603085,00 грн. порушень (завищення / заниження заявленої до відшкодування суми податку на додану вартість) не встановлено.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені пунктом 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників (підпункт 7.7.4 пункт 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Згідно із абзацом 2 підпункту 7.7.5 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Судом встановлено, що надмірно сплачений податок на додану вартість в сумі 603085,00 грн. по податковій декларації за травень 2009 року позивачу не відшкодований. Наявність у позивача права на отримання бюджетного відшкодування в такій сумі підтверджується актом перевірки (а.с.16-28), первинними документами (податкові та видаткові накладні, договори придбання товарно-матеріальних цінностей), які були досліджені в судовому процесі (а.с.68-92).

Спору між сторонами стосовно цих обставин не існує.

Згідно з частиною 3 статті 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Доводи ДПІ про відсутність у позивача права на бюджетне відшкодування у звязку з не підтвердженням через неотримання відповідей по запитах щодо проведення зустрічних перевірок факту виконання постачальниками товарів в ланцюгу поставок до позивача податкового обовязку без доведення податковим органом відповідно до положень частини 2 ст. 71 КАС України в судовому процесі факту зловживань з боку постачальників, а також що позивач залучений до таких зловживань, відхилені судом правомірно.

Таке правозастосування відповідає практиці Європейського суду з прав людини, рішення якого згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»застосовуються судами України при розгляді справ, наряду з Конвенцію (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), як джерело права.

Так, в рішенні від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України»Європейський суд з прав людини вказав, що коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. При цьому Суд не прийняв зауваження Уряду щодо загальної практики відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Беручи до уваги викладене, суди попередніх інстанцій дійшли юридично правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги про порушення апеляційним судом норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу прокурора Кіровоградської області залишити без задоволення, постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.10.2009, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписЄ.А.Усенко

Судді підписМ.І.Костенко

підписН.Є.Маринчак

підписО.М.Нечитайло

підписА.О.Рибченко